Віра Платонова: 2013 р. в Україні буде переломним з точки зору використання платіжних карт

РБК-Україна: Як ви оцінюєте минулий рік для MasterCard, як змінилася частка ринку?

Віра Платонова: Минулий рік був для MasterCard в світі винятково успішним. Кількість карток досягла 1 900 млн, зростання карткового портфеля був близько 8%, обсягу транзакцій - 20%.

Що стосується України, 2012 рік був одним із найбільш вдалих для бізнесу MasterCard. Наш картковий портфель зростав в тренді із загальним портфелем - близько 30%, але кількість транзакцій за цими картками була вище середньої. Це говорить про те, що картотримачі почали набагато більше користуватися картками, в тому числі в торгових мережах. Ми думаємо, що це результат тих дій, які ми робили останні кілька років; результат активності, спрямованої на освіту населення, фінансову грамотність, маркетингових кампаній, яких у нас досить багато.

Ми заклали фундамент дуже динамічного ринку, який швидко зростає.

РБК-Україна: В кінці 2012 р. був прийнятий закон про функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків. Хтось тоді досить жорстко реагував на новації, MasterCard був стриманий у реакції. Як ви оцінюєте результати впровадження закону? Чи були створені більш лояльні умови для НСМЕП?

Віра Платонова: Ми тоді сказали, що закон, який набув чинності, досить узагальнений, і для нас незрозумілі деякі пункти цього закону і те, як в результаті вони будуть реалізовуватися.

Сьогодні Національний банк змінив дуже багато документації, яка стосується роботи платіжних систем. У 2012 р. ми розраховували на те, що Нацбанк добре орієнтується на ринку платіжних систем і роздрібному ринку України, і не зробить нічого, що завадило б вільному розвиткові ринку та процесу євроінтеграції. В принципі, зараз це підтверджується. Нормативні акти, які набрали чинності, та проекти, що стосуються реєстрації платіжних систем і т.д., відповідають політиці, яку озвучував Національний банк, і ніяких неправильних з точки зору конкурентного середовища кроків там немає.

З приводу НСМЕП. НСМЕП по-різному сприймається банками - хтось емітує, хтось не їх емітує картки. Це, насамперед, пов'язано з певними технологічними питаннями цієї платіжної системи: вона несумісна з EMV-стандартом і, відповідно, вимагає значних інвестицій з боку банків. Втім, Національний банк заявляв, що перегляне свої підходи в цьому напрямку і буде йти до відповідності міжнародним стандартам.

Для нас локальна система не конкурент, тому що є низка принципових відмінностей. У локальних і міжнародних систем завжди абсолютно різні підходи з точки зору ціноутворення та інтересу для гравців на рику. Локальна система обмежується, в основному, соціальними проектами, можливо, дебетними ринком. Десь ми перетинаємося, але якщо Нацбанк буде дотримуватися принципів конкуренції, то тільки сам банк буде вирішувати, з ким він піде в той чи інший проект.

РБК-Україна: Плюсом НСМЕП можуть бути більш низькі ставки по інтерчейнджу?

Віра Платонова: Інтерчейндж - це завжди складна тема, тому що те, що вигідно емітентові - не вигідно еквайєру і навпаки. Як правило, у нас всі банки і емітенти, і еквайєри. І еквайерінговий бізнес завжди каже - треба знизити інтерчейндж-ставки, а емітент у відповідь - ні, їх треба підвищити. Це дуже тонка грань, і платіжна система завжди балансує. Я не знаю, які ставки в НСМЕП, але вони опиняться в тій же ситуації, що і інші платіжні системи на ринку. Вони повинні створювати ті ставки інтерчейндж, які вигідні в принципі для банку, торговця і користувача карти в цілому, і ефективні як з точки зору емісії, так і еквайрингу. Від цього нікуди не дінешся.

РБК-Україна: Тобто, особливих відмінностей можна не чекати?

Віра Платонова: Ну, я просто не бачу в цьому економічного сенсу.

РБК-Україна: Глава НБУ Ігор Соркін, коли його презентували колективу, одним з головних завдань назвав розвиток безготівкових платежів. Яких дій ви, як учасник ринку, очікуєте від НБУ?

Віра Платонова: Я думаю, що найголовніше питання, яке давно назріло і болить, - це питання фінансової грамотності населення. Вона дуже низька. І це стосується не тільки питань користування карткою, а й підходу до планування бюджету кожної конкретної сім'ї. Хотілося б, щоб дії НБУ в цьому питанні були більш помітні, більш націлені на молодіжний сегмент.

На сьогодні в більшості підприємств і бюджетних організацій України зарплата знімається два рази в місяць в банкоматі, і на цьому весь спектр користування фінансовими послугами закінчується.

Зовсім інша картина - коли у людини з'являється кредитна картка, там трафік торговельних транзакцій вже перевищує трафік зняття в банкоматі. Сьогодні кредитна картка фактично є інструментом навчання людей розрахунками в торгівельній мережі.

РБК-Україна: А що стосується питань законодавства?

Віра Платонова: Я думаю, введення обмеження на розрахунки готівкою - це досить обґрунтований крок, і регулятор досить довго до нього йшов. Ефект буде, і дуже сильний, коли великий потік грошей піде у безготівку, і Нацбанк підвищить показники контролю обороту грошей в рази.

Є величезний сегмент обороту готівкових грошей, і ми, загалом-то, не знаємо, яка кількість операцій там проходить. А з введенням обмеження збільшиться кількість "видимих" транзакцій. Хоч це і досить адміністративне регулювання, але, можливо, в певних умовах, у певних країнах, це досить ефективно. Наскільки я знаю, така практика мала місце в Італії кілька років тому, і уряд і регулятор задоволені результатами - більша частина грошових коштів вийшла з тіні.

Також Національний банк зараз намагається багато уваги приділяти не тільки питань обігу грошових коштів чи платіжних систем, але і небанківським платіжним системам, які до цього моменту ніяк не регулювалися. Це був досить вузький сегмент - кіоски, наприклад, однак зараз це великий шматок ринку. Ми хочемо реалізувати функціонал, коли людина при роботі з кіоском може розраховуватись не тільки готівкою, але і використовувати картку.

На ринку є ще великий потенціал у карт prepaid. Передплачена картка може бути як персоналізованою, коли її необхідно оформити в банку, так і анонімною, коли її можна купити в кіоску або в тому ж банку, але миттєво. Напевно, прийшов той момент, коли необхідно подивитися на досвід європейських країн, де це один з найбільш трендових продуктів, і подумати, як реалізувати ті ж законодавчі принципи і в Україні. В Європі prepaid в основному використовується для певних кобрендингових і бонусних програм у великих роздрібних мережах. У нас такої практики практично немає. Я бачу, що ринок починає проявляти інтерес, але юридичне законодавче поле роботи з даним видом продуктів недостатньо чітко окреслено.

РБК-Україна: MasterCard не так давно анонсував випуск картки з екраном і сенсорною клавіатурою. Цього можна очікувати в Україні?

Віра Платонова: Звичайно. Ми вже отримали кілька запитів від банків. Карти з екраном і клавіатурою для них дуже цікавий продукт, хоча пластик, природно, дорожче, ніж звичайний. Насправді, Україна дуже інноваційний ринок у порівнянні з ринками Європи, і навіть Азіатсько-Тихоокеанського регіону. З точки зору темпів розвитку MasterCard® PayPassTM, і бесконтакта в принципі, Україна - один з швидкозростаючих ринків у всьому світі. З точки зору будь-яких інноваційних продуктів, наша країна найбільше за специфікою і характером розвитку схожа на Польщу і Туреччину.

Якщо говорити по сенсорні карти, то є два типи таких пристроїв. Один - комбі-карта, яка дозволяє безпечно проводити операції в Інтернеті, коли змінний пароль висвічується у віконечку на карті. Другий, це коли комбі-картка містить два додатки, один - дебетний, другий - кредитний. В момент, коли клієнт приходить в торгову точку, розраховується, то ця картка або обмінюється інформацією з терміналом, або пропонує сама вибрати, які програми в даний момент буде використано. Для банків це дуже зручно, тому що у всіх основних гравців є дебетні картки, і до них вони завжди випускають кредитну. Тут вони можуть економити на тому ж пластики, плюс дати елемент інновації своїм клієнтам.

Карта з сенсорним екраном може бути використана, починаючи з генерації пароля, і закінчуючи електронним гаманцем, який при контакті з терміналом торговця може видавати інформацію про дисконт у конкретному торговому підприємстві.

РБК-Україна: В минулому році ви активно розвивали PayPass в Україні. Яка ситуація зараз на цьому ринку?

Віра Платонова: На сьогодні більше 10% ринку еквайрингу приймає безконтактні карти, причому 90% всього безконтактного еквайрингу в країні - це ексклюзивно MasterCard PayPass. У нас є вже 5 еквайєрів і близько 12 тис. терміналів. Тепер для нас основний параметр - кількість карт. Коли ринок досягне певної цифри емісії, буде правильним зробити особливий фокус на посиленої активації портфеля PayPass. Ми бачимо зараз, що поведінка користувача безконтактної карти відрізняється від поведінки власника звичайної карти. І це наша мрія, що реалізувалася! Тому що кількість торговельних транзакцій за таки картками перевищує кількість транзакцій в банкоматі.

Тим не менш, сьогодні для нас основне питання - освіченість касирів в еквайрингових мережах, які беруть PayPass. Як відомо, у великих рітейлерів сильна плинність кадрів, і не завжди торговець встигає навчити всіх касирів. У такій ситуації потрібна спільна робота - як еквайєра, так і клієнтів, які теж передають досвід касиру.
У наших співробітників була цікава історія у великій роздрібній мережі. Вони розраховувалися телефоном, з чохлом у вигляді старої аудіокасети. Доклали до терміналу, розрахувалися, але коли вони йшли, то почули слова касира: "Люба, чуєш? Я бачила у своєму житті все: розраховувалися і телефоном, карткою, годинниками, наклейками, але щоб касетою - ще жодного разу". Так що в Києві рівень обізнаності касирів однозначно високий, вони бачили все.

РБК-Україна: Ви нещодавно анонсували ще одну нову технологію - MasterPass...

Віра Платонова: MasterPass - це багатофункціональний додаток, що дозволяє клієнту мати одночасно і функціонал пластикової картки, та цифрового гаманця, і проводити оплату з будь-яким торговцем, в якій би точці світу цей торговець не перебував. На ринку є тенденція все більшої міграції людей з фізичного світу в світ digital, і ми розуміємо, що якщо MasterCard не дасть адекватного своєчасного відповіді, рішення для людей, які міняють свій спосіб життя, то ми можемо запізнитися. До кінця весни ця технологія буде реалізована у Великобританії і США, і до кінця року MasterCard прийде в ряд країн Європи, а також Сінгапур.

РБК-Україна: А ми?

Віра Платонова: В планах MasterCard швидке розширення доступності сервісу MasterPass для максимального числа ринків. В даний час компанія веде переговори з банками в різних країнах, і коли у нас будуть підписані контракти з українськими банками, ми оголосимо про запуск MasterPass в Україні.

РБК-Україна: Що ви думаєте про розвиток карткового ринку в Україні?

Віра Платонова: Я думаю, що 2013 рік буде переломним з точки зору використання карти середньостатистичним картотримачем. Темпи приросту торговельних транзакцій різко йдуть вгору, і пройдений той тривалий період, коли накопичувався потенціал ринку. Ми наближаємося до рівня європейських країн, можливо, не найбільш просунутих в цьому напрямку, але все-таки європейських.

Дуже велику роль тут зіграли кредитні карти - цей сегмент активно розвивався кілька років тому. У пост-кризовий період спостерігалося затишшя, але зараз знову відчувається бум завдяки правильній політиці банків, які комунікують з клієнтом. В основному працюють фінансові чинники. Найбільш дієвий аргумент - це коли при знятті в банкоматі ти заплатиш 3%, а при розрахунках у торговельній мережі на картку повернеться 2%. Наочно й ефективно.

Другий напрям, який впливає на цей тренд - це програми лояльності. Був період, коли і торговці, і банки, намагалися сфокусуватися на знижки. Зараз і ті, і інші прийшли до того, що знижки не працюють, і в моду входять бали і бонуси. І це, загалом-то, європейська тенденція. Останні дослідження показують, що якщо ми візьмемо портфель, де 50% карт - з лояльністю, а 50% - без, то 80% обороту створять карти з лояльністю. Банки дійсно переглянули свої підходи і починають наповнювати карти функціоналом, корисним для клієнта: лояльністю, консьєржем, приватним банкінгом, якщо це преміальна картка... Сьогодні клієнт вже відноситься до карти не просто як до засобу для зняття грошей, а як до корисного інструменту у себе в гаманці.

РБК-Україна: Які напрямки розвитку MasterCard на цей рік?

Віра Платонова: У MasterCard на цей рік є кілька пріоритетних напрямків розвитку. Ми будемо фокусуватися на подальшому розвитку наших інноваційних продуктів, зокрема безконтактних технологій.

Також варто відзначити, що сьогодні на українському ринку практично не розвинені грошові перекази, причому ми говоримо як про внутрішні перекази, так і про перекази між країнами. Хоча, звичайно, є потенційно привабливі ринки - коридори з Росією, Італією, Португалією, Польщею тощо. Наше завдання - забезпечити наявність певної кількості банків в Україні, які будуть працювати з послугою MoneySend, а також досягти того, щоб клієнти не відчували дефіциту способи переказу грошей з дебетової картки на кредитну, або інші карти, наприклад батькам або друзям.

Ми думаємо, що основне завдання, як платіжних систем, так і українських банків у нашій країні зробити так, щоб клієнт приходив у відділення банку як можна рідше. А замість цього, все частіше здійснював всі необхідні операції через інтерфейс інтернет-банкінгу, банкомат або мобільний додаток свого довіреного банку, а також все частіше робив покупки і отримував інші фінансові послуги в діджитал середовищі.