Провідні світові центробанки домовилися про нові заходи підтримки фінсектора
Провідні світові центробанки - Федеральна резервна система (ФРС) США, Банк Канади, Європейський центробанк, Банк Англії, Банк Японії і Швейцарський національний банк - оголосили про нові скоординовані заходи підтримки глобальної фінансової системи.
Зокрема, ФРС продовжила існуючі доларові свопи з центробанками до 1 січня 2013 р.
Також центробанки домовилися про тимчасові двосторонні свопи для надання ліквідності в будь-якій валюті.
Метою цих дій є ослаблення напруги на фінансовому ринку і зниження дії негативних ефектів від стану на фінансовому ринку на кредитування домогосподарств і бізнесу, що, в свою чергу, повинно підштовхнути економічну активність.
Провідні центробанки світу домовилися знизити вартість існуючих доларових свопів на 50 базисних пунктів, починаючи з 5 грудня 2011 р. Нові свопи діятимуть до 1 лютого 2013 р., дію існуючих доларових свопів між ФРС, ЄЦБ, центральними банками Канади, Англії, Японії та Швейцарії буде продовжено до цієї дати за зниженою ставкою, що дозволить європейським банкам дешевше залучати доларову ліквідність. Крім того, центробанки Англії, Японії, Швейцарії, а також ЄЦБ будуть проводити оголошені у вересні 2011 р. тримісячні тендери по наданню банкам ліквідності до тих пір, поки це буде необхідно.
Центробанки домовилися про тимчасові двосторонніх свопи для надання ліквідності в будь-якій валюті. На даний момент немає необхідності надавати ліквідність у будь-якій валюті, крім доларів США, але центробанки вважають розсудливим досягти домовленостей заздалегідь, щоб ліквідність була надана в терміновому порядку у разі виникнення такої необхідності.
У документі ФРС наголошується, що американські фінансові установи зараз на зазнають труднощів із залученням короткострокового фінансування. На випадок погіршення ситуації ФРС має низку інструментів для надання ліквідності фінансовим установам і готова застосувати їх, щоб забезпечити фінансову стабільність і підтримати кредитування американських домогосподарств і бізнесу.
Введення тимчасових двосторонніх свопів дозволить Банку Англії та іншим учасникам програми надавати при необхідності ліквідність іншим ЦБ в фунтах стерлінгів, так само як і в японських ієнах, євро, швейцарських франках і канадських доларах. При цьому традиційні інструменти в доларах США також залишаються доступними.
Зазначимо, раніше сьогодні міністри фінансів єврозони погодили дві можливості збільшення фінансових ресурсів Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF).
Згідно з домовленістю, в рамках першої опції фонд буде страхувати 20-30% ризику можливих втрат приватних інвесторів при їх вкладеннях в нові випуски суверенних облігацій проблемних країн, таких як Іспанія чи Італія.
Другий варіант передбачає об'єднання приватного та державного капіталів в соінвестіціонних фондах, які будуть викуповувати суверенні облігації на первинному і вторинному ринках. Обидві опції, як очікується, будуть реалізовані в початку 2012 р.
Раніше лідери ЄС домовилися підвищити кредитний потенціал EFSF до 1 трлн євро, розраховуючи досягти мультиплікативного ефекту від використання існуючих ресурсів фонду за рахунок залучення коштів сторонніх інвесторів (як приватних, так і, наприклад, суверенних держфондів країн, що розвиваються).
Проте останнім часом чиновники ЄС і глава EFSF Клаус Реглінг визнавали, що досягти кредитного потенціалу в 1 трлн євро не вийде у зв'язку з несприятливою ринковою кон'юнктурою. Замість цього називалися цифри в 500-800 млрд євро.
Нагадаємо, 23 і 26 жовтня 2011 р. відбувся дводенний саміт країн Євросоюзу (ЄС), присвячений вирішенню кризи в єврозоні. За підсумками зустрічі європейські лідери погодили деталі плану виходу з кризи. У тому числі глави країн ЄС досягли угоди з приватними кредиторами про добровільну списання 50% від суми боргу за грецькими облігаціями і домовилися збільшити Європейський стабфонд (EFSF) до 1 трлн євро. Частину коштів для цього фонду може виділити Китай. Втім, як повідомлялося, офіційні особи як у Китаї, так і в EFSF поки заперечують можливість укладення якихось конкретних угод між фондом стабільності і китайською владою.
27 жовтня 2011 р. лідери єврозони погодили з представниками банків і страхових компаній нову схему участі приватного сектора в полегшення боргового тягаря Греції. Передбачається, що власники грецьких бондів обміняють їх на нові з 50% дисконтом до номінальної вартості. Це дозволить скоротити держборг Греції з поточного рівня 160% ВВП до 120% ВВП до 2020 р. При цьому члени єврозони, щоб переконати інвесторів обміняти папери, забезпечать інструменти підвищення кредитної якості нових грецьких паперів оцінною вартістю до 30 млрд євро. Про які інструменти йдеться, поки невідомо, але, можливо, це буде забезпечення грецьких облігацій у вигляді паперів з найвищим рейтингом AAA. В інтерв'ю німецьким ЗМІ керуючий директор Міжнародного інституту фінансів (IIF) Чарльз Даллара висловив думку, що на обмін грецьких держпаперів з втратою 50% вартості дадуть згоду 90% банків.
Фінансові лідери єврозони також домовилися вирішити всі питання, що стосуються розширення кредитного потенціалу Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) до 1 трлн євро, до кінця листопада 2011 р. До такого висновку дійшли міністри фінансів єврозони на зустрічі Єврогрупи в Брюсселі. Згідно з документом, підготовленим за підсумками зустрічі, найближчим часом країни єврозони, учасники ринку, рейтингові агентства та інші власники акцій EFSF займуться рішенням фінальних завдань перед розширенням стабфонду. Крім того, в документі детально розглядаються дві моделі роботи фонду, за рахунок яких буде збільшено кредитний потенціал EFSF (в даний час він дорівнює 440 млрд євро).
Так, EFSF може видавати гарантії на частину державної облігаційної позики з метою знизити занепокоєння з приводу кредитоспроможності тієї чи іншої держави, збільшити попит на первинному ринку і зменшити державні витрати на фінансування. Згодом гарантію можна буде відокремити від основної облігації і продавати окремо. Гарантія буде кваліфікуватися як пропущений платіж, якщо держава виявиться не в змозі здійснювати повні і своєчасні виплати за облігаціями, у цьому випадку власник гарантії зможе отримати компенсацію.
Другим варіантом є створення так званих фондів спільного інвестування для залучення приватних і державних коштів, спрямованих на збільшення початкового капіталу EFSF. Такі фонди буду скуповувати бонди на первинному і вторинному ринках, причому частина виручених грошей піде державі для рекапіталізації банків.
Обидва варіанти збільшення обсягу фонду не передбачають збільшення внесків країн єврозони в скарбницю EFSF.
Зазначимо, представники ЄЦБ вже встигли повідомити громадськості, що Європейський Центробанк не має наміру фінансувати стабфонд. А глава ЄЦБ Маріо Драгі поскаржився на те, що фінансова влада єврозони не квапиться пускати в обіг антикризовий фонд і закликав її прискоритися.
Тим часом світові лідери вимагають від ЄЦБ активно допомагати сильно що заборгували країнам, таким як Італія. А керівництво Центробанку в спробі позбавити себе від тиску політиків невпинно повторює, що не варто надмірно покладатися на ЄЦБ і вважати його лише спасителем останньої надії.
EFSF був створений у травні 2010 р. для збереження фінансової стабільності в Європі шляхом надання фінансової допомоги країнам єврозони при економічних труднощах. Штаб-квартира фонду знаходиться в Люксембурзі.
