Вже два місяці в Києві вкрай складно зареєструвати місце проживання. Причина не в особливому напливі нових мешканців у місто. Приводом для черг стало переведення реєстрації місця проживання з ЖЕКів в центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) при райдержадміністраціях.
Надія Добрянська,
експерт з публічної адміністрації Центру політико-правових реформ
Вже два місяці в Києві вкрай складно зареєструвати місце проживання. Причина не в особливому напливі нових мешканців у місто. Приводом для черг стало переведення реєстрації місця проживання з ЖЕКів в центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) при райдержадміністраціях.
Людям доводиться вистоювати багатогодинні черги в ЦНАП лише для того, щоб зареєструватися в електронну чергу. А потім виявляється, що треба було спочатку піти в ЖЕК, взяти якусь картонну форму, і лише потім ставати в чергу в ЦНАП. Подекуди напруга відвідувачів мало не переростає в бійки.
Переведення послуг в ЦНАП відбулося 1 жовтня 2014 року за розпорядженням Кабінету міністрів №523-р. Розпорядження було прийняте ще в травні 2014 р. на виконання закону "Про адміністративні послуги" та передбачало раціональне рішення про поетапну інтеграцію фронт-офісів з реєстрації місця проживання та інших популярних адміністративних послуг в єдині офіси міських рад та райдержадміністрацій - ЦНАП.
При повноцінному впровадженні, переведення реєстрації в ЦНАП мало б полегшити життя відвідувачам: прозорі офіси, максимум прийомних годин без перерв, універсальний персонал обслуговування, електронна черга. Але проста, у багатьох містах непідготовлена, зміна фронт-офісу оголила всі недоліки системи реєстрації, які досі були непомітні.
Найбільше проблем з реєстрацією виникло через те, що реєстраційний облік у нас досі ведеться на папері, а паперові картотеки все ще знаходяться в ЖЕКах. Тобто, з переведенням прийому людей в ЦНАП хтось має фізично забирати їх картки з ЖЕКів, везти їх на реєстрацію в Державну міграційну службу (орган реєстрації), а потім повертати в ЖЕК.
З 2012 року оновлена процедура реєстрації місця проживання вимагала в Державної міграційної служби забрати собі картотеки реєстраційного обліку з усіх ЖЕКів, ОСББ, гуртожитків, і теоретично колись це призвело б до переведення картотек в електронний вигляд. Але ДМС не забрала ці картотеки, посилаючись на брак людей і приміщень.
При цьому, міська влада і ЦНАП при всьому бажанні не можуть забрати собі ці картотеки і зайнятись їх оцифруванням, бо за законодавством картотеки - це власність ДМС. До того ж йдеться про персональні дані. Заручниками цього замкненого кола стають люди, яких ЦНАП і ДМС женуть в ЖЕКи, а лише потім в ЦНАП. В Києві лише Святошинський район додумався зробити віддалені робочі місця ЦНАП прямо в кількох ЖЕКах, щоб на місці шукати картки людей в картотеках і не змушувати їх витрачати свій час.
Успішне переведення реєстрації в ЦНАП вимагає співпраці ЦНАП з ДМС для вирішення оперативних проблем з картотеками. Але ДМС не хоче співпрацювати. В Києві підрозділи ДМС не хочуть самостійно брати картки з картотек ЖЕКів, повертають в ЦНАП пакети заяв на реєстрацію з відмовами під найменшими бюрократичними приводами, відмовляються забезпечувати ЦНАП бланками заяв та талонів.
Але є міста, у яких з цією послугою не виникло ніяких проблем. В Івано-Франківську послуга надається протягом одного робочого дня, і немає жодного ажіотажу. У Луцьку регіональне керівництво ДМС було настільки налаштоване на співпрацю з міською владою заради зручності людей, що навіть дало своїх працівників в бек-офіс ЦНАП. Лучани могли отримати штамп реєстрації прямо в день звернення, часом навіть протягом 30 хвилин. Але після прес-конференції про успіх Луцька керівництво ДМС з Києва наказало відкликати своїх працівників з бек-офісу ЦНАП. І це лише вкотре підтвердило явно саботажну політику керівництва ДМС України.
Окрім проблем з картотеками є й інші проблеми. В Києві ЦНАПам банально бракує персоналу і приміщень для того, щоб прийняти всіх охочих зареєструвати місце проживання. Сама процедура реєстрації мало чим відрізняється від радянської "прописки", складна як для людей, так і для чиновників.
Ситуативним вирішенням проблем з реєстрацією була б плідна співпраця територіальних підрозділів ДМС з міською владою по всій країні задля комфорту громадян. Як цього досягти - це питання до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, це його парафія, яку він зараз просто ігнорує.
Але ідеальним вирішенням ситуації була б системна реформа реєстрації. Перехід до повідомної реєстрації без зв'язку з правом користування на житло та згодою власника (наприклад, як в Грузії, Німеччині). Переведення повноважень з реєстрації від ДМС до міських, селищних та сільських рад, щоб людям було близько реєструватись та була можливість вимагати хорошого обслуговування у свого місцевого голови та депутатів. І, звісно, переведення паперових картотек в електронні реєстри на рівні громад для найшвидшого обслуговування.
Новому уряду зараз дуже важливо провести реформу реєстрації, щоб не законсервувати ту складну ситуацію, яке зараз виникла через саботаж ДМС та проблеми процедури.