Василь Волга: "Там де борються за справедливість - отримують процвітання і свободу"

Клептократія та онкологічна політекономія - ось ключові хвороби, що вразили наше суспільство і державу, впевнений лідер партії "Союз лівих сил" Василь Волга. При цьому, він вважає, що є рецепт зцілення, і криється він у досягненні справедливості.

Клептократія та онкологічна політекономія - ось ключові хвороби, які вразили наше суспільство і державу, впевнений лідер партії "Союз лівих сил" Василь Волга. При цьому, він вважає, що є рецепт зцілення, і криється він у досягненні справедливості.

"Головна помилка нашої країни, та й багатьох інших теж, в тому, що з самого початку об'єднали політику і бізнес. Точніше, політику зробили бізнесом, а бізнес - політикою", - сказав, зокрема, в інтерв'ю РБК-Україна Василь Волга.

РБК-Україна: Ви сказали, що хотіли б колишнього Президента Віктора Януковича притягнути до суду, коли ваша політична сила набере певну вагу і вплив. Це можна розцінити не як політичний крок, а як якусь помсту за Ваше переслідування і тюремне ув'язнення.

Василь Волга: Можливо, я нечітко сформулював свою думку. Тому уточню, що, на мій погляд, доцільно судити не конкретного екс-Президента, а всю Клептократію, тобто, ту систему, яку всі Президенти разом і побудували.

А вже в рамках цього народного суду кожному можна визначити міру конкретної вини. Тобто, який їх "особистий внесок" у будівництво чи то недорозвиненого капіталізму, чи то перерозвиненого феодалізму, які у нас встановилися.

РБК-Україна: Чи можна вважати внесок Януковича, з його явними кримінальними замашками, у справу, як ви кажете, клептократії, самим значним в історії нашої країни?

Василь Волга: По-перше, я не думаю, що у когось з попередніх правителів внесок більший, а у когось менший. Просто один віддавав країну на розграбування одним олігархам, одним донькам, синам чи кумам, а інший - іншим.

Скажімо, під патронатом одного вкрали у держави найбільший в світі морський торговий флот, під патронатом іншого - найбільшу в Європі металургію, під патронатом третього - роздерибанили найпотужнішу банківську систему, а під патронатом четвертого - світового класу нафтохімію. І як можна порівняти, хто більшою мірою клептоман?

По-друге, як це не парадоксально звучить, на мою думку, Янукович був повалений не тому, що насаджував кримінальні закони, а якраз тому, що перестав дотримуватися цих законів кримінального буття. Навіть дивно, що людина з таким багатим специфічним досвідом так легко піддалася на порушення всіх трьох базових правил кримінального гуртожитку: "Не вір, не бійся, не проси".

Коли він став вірити своїм опонентам, коли він став боятися своїх недругів, коли він став випрошувати різні там кредитні милості і ресурсні подачки у своїх геополітичних сусідів - час його тут же закінчився.

До речі, нинішні правителі України роблять ті ж самі помилки. З одного боку, вони практично нічого не зробили для того, щоб змінити глибоко кримінальну, клептократическую природу існуючого політекономічного режиму.

З іншого боку, вони також вірять там, де за визначенням не можна вірити, бояться того, чого не треба боятися, і просять, просять, просять...
Тому ясно, чим все це закінчиться.

РБК-Україна: Але, якщо всі попередні керівники країни, при всіх їхніх освітніх, ментальних та ідеологічних відмінностях, на вашу думку, дружно будували кримінальну, злодійську систему, може, іншого шляху не було? Може, це наша загальна розплата за попередні економічні експерименти, політичні безглуздості й ідеологічні дурниці "червоного проекту"?

Василь Волга: Якщо це розплата за нашу історію, то якось дивно ми розплатилися: одним - фабрики, заводи, пароплави, а іншим - мізерні зарплати і чи не найнижчі в світі пенсії.

Я не хочу зараз сперечатися про попередні епохи, хочу лише нагадати, що майже неважливо, з чого ти стартуєш, а важливо - як ти стартуєш. Тридцять років тому на місці розкішного Сінгапуру було болото, на місці найбагатших Еміратів - жебрацькі рибальські села, а на місці могутньої Туреччини - нескінченні "блошині ринки".

Тоді, до речі кажучи, турки також гаряче мріяли потрапити в який-небудь український вуз, як багато українців зараз мріють влаштуватися в турецьку фірму. А ви говорите - розплата за минуле.

Я думаю, що фундаментальною помилкою всієї української еліти стала ревна і навіть істерична віра в те, що один мій хороший знайомий називає "онкологічною політекономією".

Знаєте, чим відрізняється брутальна ракова клітина від звичайної? Звичайна клітина частину поживних речовин, які надходять в неї, залишає собі, а більшу передає наступним клітинам. А ракова клітина все, що до неї потрапляє, залишає собі. Спільнота таких клітин і називається "раковою пухлиною".

Наша так звана еліта з самого початку вела себе як онкологічні клітини. Все, що до неї потрапляло, і в економічному плані, і в політичному, вона намагалася монопольно привласнити собі. Зовні, тобто суспільству, відповідно, практично нічого не перепадало.

Озирніться навколо - де нові заводи, побудовані за останні десятиліття, де прекрасні мости, дороги, розв'язки, де нові технології, власний хайтек, нові наукові досягнення? А де нові великі фільми? Де Нобелівські премії, світові досягнення, нагороди? Де перемоги на світових чемпіонатах, олімпіадах? Немає!

Все залишилося "всередині" цих ненаситних "клітин", в межах цієї ненажерливої "пухлини", яку я і називаю Клептократією.

РБК-Україна: Виходить безвихідна ситуація?

Василь Волга: "Виходу немає" - це табличка на запасних дверях кінотеатру. А в житті завжди якийсь вихід є. Просто треба знати, де його шукати.

Останні чотири роки мені довелося дуже багато читати, міркувати, думати. І я прийшов для висновку про те, що найбільш оптимальні, раціональні, головні виходи з криз - економічних, політичних, навіть військових - лежать виключно в області культури.

Треба просто пам'ятати роль, значення культури для нашої цивілізації, треба знати її головні функції, завдання та смисли. За великим рахунком, культура в глобальному сенсі, разом з її найважливішою складовою - релігією, - це система безумовних заборон, табу, які ні в якому разі не можна порушувати, інакше починаються глобальні катастрофи.

Наприклад, у 1991 році всі так захопилися ламанням попереднього суспільного настрою, що в ході цього процесу зламали одне з головних цивілізованих табу - заборону на крадіжку. Після цього крадіжка в тій чи іншій формі, стали головним, по суті, заняттям всієї нашої політичної та економічної верхівки.

Це і створило той устрій, який я називаю клептократією. Або, по-іншому, клептократичний феодалізм.

Рік тому настільки захопилися руйнуванням "регіонального режиму", що фактично попутно було зруйновано інше фундаментальне табу - заборона на вбивство. Чим закінчилося - бачимо зараз.

Тому програма моєї політичної сили - це, передусім, створення нової національної культури: і економічної, і політичної. Про це можна довго говорити, але для стислості досить подивитися, що зараз відбувається в Іспанії, Португалії, Греції, Італії.

Там фактично розпочався новий "лівий" поворот, суть якого, насамперед, у впливі на особистості, людей, громадян не адміністративними інструментами, не силовим примусом, а через суто культурні інструменти - освіту, мистецтво, релігію, кращі традиції.

І метою цього впливу є, перш за все, приборкання нестримного інстинкту споживацтва, де громадянин - синонім слова "споживач". Зміна базової суспільної моделі, де бабло не тільки "перемагає зло", але і перемагає совість, співчуття, милосердя.

Де, зрештою, міністри фінансів їздять на роботу не на "Бентлі", а на мотоциклі, як у Греції.

РБК-Україна: Трохи дивно для політика робити такий акцент на культурній складовій.

Васидий Волга: Причиною практично всіх наших бід якраз і стала розлюдяність політики, тобто, вихолощування з неї гуманітарних аспектів. Політика у нас стала додатком до економіки, до прагматичних, а якщо все називати своїми словами, злодійських інтересів певних фінансово-промислових груп.

Любов за гроші - це найкращий спосіб убити любов. Політика за гроші - це найкращий спосіб убити політику.

Знаєте, чому не вибухає ядерне паливо на атомній станції? Кажу вам, як колишній офіцер атомного підводного човна. Тому що між радіоактивними елементами знаходиться спеціальний прошарок, що не допускає об'єднання всеруйнуючої критичної маси.

Приблизно так само виглядає "енергетика суспільства". Не можна безпосередньо з'єднувати політику і гроші. Між ними, як мінімум, повинна бути культура. Інакше буде вибух, який знесе суспільство.

Головна помилка нашої країни, та й багатьох інших теж, в тому, що з самого початку об'єднали політику і бізнес. Точніше, політику зробили бізнесом, а бізнес - політикою. Тому при владі у нас не політики з їх головним завданням - розробкою адекватних, продуктивних, необхідних для розвитку країни цілей, - а особисте збагачення, себе і своїх кланів.

РБК-Україна: Ви знаєте вихід із цієї ситуації?

Василь Волга: Так, і для цього ми відновлюємо нашу політичну силу. Для цього ми і пишемо нову програму, новий проект розвитку суспільства, адаптований до сучасних унікальних внутрішніх і зовнішніх умов. Так що все це ми озвучимо, покажемо і, я впевнений, досягнемо.

А поки в двох словах скажу найголовніше. Якщо розмежувати всі країни світу за одним з численних, але базових критеріїв, то можна умовно сказати, що країни поділяються на ті, які на вершину своїх цілей поставили свободу, і ті, у яких на вершині знаходиться справедливість.

Повторюю, розумію всю умовність такого поділу, але вона явно існує. Так ось, там де борються за свободу, як правило, отримують розруху. А там де борються за справедливість, як правило, отримують процвітання, включаючи і свободу.

РБК-Україна: Але ж все це дуже абстрактно. Навряд чи хтось з простих людей може чітко сформулювати визначення і свободи, і справедливості.

Василь Волга: Думаю, ви помиляєтеся. Люди зараз не можуть давати наукові визначення тим чи іншим явищам, тим більше таким складним і багатогранним, але на рівні інтуїції, здорового глузду всі все розуміють.

Знаєте, я позавчора їхав у таксі, а таксисти - одні з найбільш просунутих в суспільному сенсі товаришів, оскільки цілий день слухають новинне радіо. Так от, я запитав у нього: що для нього свобода і що справедливість?

І він відповів: "Свобода - це коли можна їздити на червоне світло. А справедливість - це коли після оплати комуналки у тебе залишається на їжу і навіть трошки на випивку".

Тому слухайте простих людей - вони вам все пояснять.

Розмовляв Ігор Медведєв