Валютна атака: чи втримається курс гривні на тлі чуток про девальвацію

Липень на валютному ринку почалася не так, як очікували фінансові аналітики. Раптова відставка глави Нацбанку Якова Смолія минулого тижня стала однією з причин різкого ослаблення курсу гривні.

Крім того, після сплати податків у кінці червня призупинили продаж інвалюти великі державні корпорації (зокрема, НАК "Нафтогаз"), що призвело до зростання долара від 26,65 до 26,90 гривень.

"Після новини про відставку глави НБУ посилилося зростання на очікуваннях і психологічних факторах, але не продовжилось. НБУ і вихід з продажами держкомпаній через вигідний високий курс призупинив панічний новинний ріст", – розповіли РБК-Україна у прес-службі "ОТП Банку".

Після заяви Смолія Мінфін скасував угоду з розміщення єврооблігацій на 1,75 млрд доларів, що не додало оптимізму бізнесу, який почав активно скуповувати валюту. Щоб пом'якшити тиск, Нацбанк у минулий четвер продав понад 150 млн доларів.

"Завдяки підтримці з боку НБУ в цілому за минулий тиждень гривня ослабла лише на 1,8% до 27,19 гривень/долар", – зазначив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

На цьому тижні, в понеділок-вівторок, торги на міжбанку поки йшли в тренді зміцнення гривні. Пропозиція була більше ніж попит. Це дозволило Нацбанку викупити надлишок валюти з ринку, не давши долару різко обвалитися.

"У понеділок міжбанк відкрився зростанням і відразу ж повалився вниз, так як не зустрів попиту з боку клієнтів і ринок впав до 27,00-05 гривень/долар. У вівторок продовжилося зміцнення гривні з викупами НБУ. Попит досить слабкий. Можливо, щось зміниться у середу після погашення ОВДП у розмірі 6,3 млрд гривень і виплати купонів", – сказали РБК-Україна в "ОТП Банку".

За їх прогнозами, до кінця тижня діапазон курсу буде у коридорі 26,70-27,10 гривень/долар. Тарас Котович також вважає, що цього тижня варто очікувати заспокоєння ситуації і, відповідно, стабілізацію курсу гривні на рівні трохи вище 27 гривень/долар.

"Враховуючи, що команда НБУ продовжує роботу у колишньому складі, особливих змін у політиці щодо валютного ринку ми не очікуємо. З заспокоєнням ситуації навколо зміни голови НБУ валютний ринок теж заспокоїться і з допомогою інтервенцій НБУ збалансується на рівні вище 27 гривень/долар", – вважає Тарас Котович.

Контрольована паніка

Останній подібний різкий стрибок курсу спостерігався ще у березні після запровадження карантину і уповільнення економічної активності. Але тоді гривня почала укріплюватися лише через кілька тижнів після спаду, а не так швидко, як зараз.

В "ОТП Банку" вважають, що причина поточного панічного настрою менш вагома, тому очікують короткострокового ослаблення гривні з подальшим поверненням до рівнів 26,60-26,80 грн/долар. "Але, думаємо, що ми ще не побачили остаточний зріст від цієї новини", – припустили аналітики банку.

До речі, роздріб на початку тижня теж відповів зміцненням гривні, в обмінних пунктах у вівторок з ранку один долар коштував у покупці 26,8 гривень, у продажу 27,1 гривень. До вечора цифри в деяких обмінниках навіть у продаж пішли нижче 27 гривень/долар.

"Сезонність не дає поки спостерігати панічний рух на ринку готівкової валюти. Там все спокійно, можливо, через дефіцит гривні на руках у населення, або відсутність паніки. Готівковий ринок котирування змінює за міжбанком і знаходиться нижче міжбанку на 5-15 копійок в залежності від волатильності на міжбанку", – уточнили в "ОТП Банку".

Стан резервів Нацбанку дозволяє при необхідності і далі згладжувати коливання, якщо, звичайно, політика регулятора у цьому плані залишиться колишньою. За даними НБУ, на початок липня обсяг золотовалютних резервів склав близько 28,5 млрд доларів, цього вистачить, щоб покрити 4,8 місяців майбутнього імпорту.

"Ми не протидіємо тенденціям, які визначає ринок, а тільки згладжуємо надмірні курсові коливання, які є шкідливими для економіки. Національний банк викуповує надлишок валюти з ринки за умови переважання пропозиції над попитом, і навпаки – проводить інтервенції з продажу валюти, якщо попит домінує над пропозицією", – роз'яснили РБК-Україна в НБУ.

Кому вигідна девальвація гривні? І чи є для неї підстави?

Надмірне стримування курсу гривні – один із закидів, який давно лунає на адресу керівництва Нацбанку. Цим незадоволені й в уряді, оскільки закладали більший курс при розрахунку держбюджету – близько 30 гривень/долар. У помірній девальвації також зацікавлені експортери, оскільки це робить їх продукцію більш конкурентоспроможною на світових ринках.

Свою думку з цього приводу висловив і президент Володимир Зеленський. "Важелі для стримування курсу гривні всім відомі. Я не бачу, що вони повинні змінюватися. Я зараз не бачу, що ми щось повинні стримувати, якщо чесно. Це така дискусія, тонка", – сказав глава держави у минулу суботу.

Про те, що гривня дуже міцна як для нинішнього стану економіки, в інтерв'ю РБК-Україна говорив і міністр фінансів Сергій Марченко. "З точки зору економічної теорії у мене виникають певні питання, чому у нас може зміцнюватися наша національна валюта", – казав чиновник.

Він пояснював, що, з одного боку, більш міцний курс гривні дозволяє економити на обслуговуванні зовнішнього державного боргу і валютних облігацій. Але разом з тим валютна складова позначається на недоборі до держбюджету по митним платежам, які в гривневому еквіваленті безпосередньо залежать від курсових змін.

І при цьому, за словами Марченко, економія за держборгом не перекриває мінус по митниці. Минулого тижня міністр повторив, що в інтересах бюджету дещо більший курс долара, ніж він є зараз.

Справа часу

Виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук вважає, що питання девальвувати чи не девальвувати гривню для влади вже не стоїть, особливо зважаючи на звільнення голови НБУ. Питання у тому – коли це зробити і в який спосіб, вважає економіст.

"Зараз є бажання політично продемонструвати, що сама по собі відставка Смолія нічого не змінює. По-перше, старе правління на місці. По-друге, немає такої гривневої ліквідності, якою вона може бути при початку емісійних процесів. По-третє, досить непогані тенденції у нас були по зовнішній торгівлі", – говорить Боярчук.

Яким чином можуть послабити гривню? Один з найбільш простих каналів – через рефінансування держбанків за рахунок емісії ("друку") гривні. Отримавши позики, банки будуть викуповувати держоблігації, а з цими грошима Мінфін зможе фінансувати витрати бюджету, в тому числі і інфраструктурні проекти.

Тільки є ризик, що у такому випадку "надрукована" гривня, потрапивши в руки бізнесу і населенню у вигляді оплати послуг і зарплат, прискорить інфляцію і частково буде витрачена на купівлю валюти.

"Думаю, все до цього йде. На внутрішніх ринках, крім як друку, таких ресурсів немає. Банки теж не бездонні", – вважає Дмитро Боярчук.

Про те, що приблизно такий сценарій може бути задіяний, на думку Боярчука, свідчить, з одного боку, необхідність фінансувати великий дефіцит держбюджету, а з іншого, – ймовірність закриття зовнішніх ринків для уряду після скасування випуску єврооблігацій та скандалу з НБУ.

"Тепер нам можуть займати тільки під дуже спекулятивні відсотки. Зазвичай пристойні фонди у таких випадках закривають ліміт на країну і не займають ні за які гроші. Це можуть бути тільки супер спекулятивні, навіть з якимись політичними умовами, позики", – вважає виконавчий директор CASE Україна.

У Мінфіні ж кажуть, що поки стежать за ситуацією. "Ми готові зробити певну паузу і потім далі вирішувати, що і як ми будемо робити", – пояснював минулого тижня Сергій Марченко.

Поки неясно, як історія з раптовою відставкою Смолія і відмову від розміщення єврооблігацій позначиться на настроях інвесторів у майбутньому. Глава аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій раніше у коментарі виданню вказував, що швидке призначення нового голови Нацбанку, який буде знайомий і зрозумілий фінансового ринку, може заспокоїти інвесторів і нівелювати негативні новини за останній час.

"На ринок більший вплив матиме подальший розвиток подій: кого призначать новим главою НБУ, чи будуть кадрові перестановки і які вони будуть, і найголовніше – чи зміниться монетарна політика регулятора і принципи його роботи", – погоджуються аналітики "ОТП Банку".

Якщо ж буде взято курс на ослаблення гривні, тоді це рішення може мати негативні політичні наслідки, особливо напередодні місцевих виборів. Адже девальвація і супутня їй інфляція навряд чи порадують українців, які і так добряче постраждали після декількох місяців карантину. А тому поки що жоден з варіантів не є для влади на 100% вдалим.