Керівник групи радників глави Національного банку України Валерій Литвицький розповів РБК-Україна про поточний стан платіжного балансу України, його позитивні і негативні моменти, а також прокоментував заходи, необхідні для зменшення його дефіциту. Також він розповів про можливі дії НБУ для зниження відтоку валюти з банків і оцінив перспективи динаміки валютних інтервенцій регулятора.
РБК-Україна: Як розпочався четвертий квартал в платіжному балансі України?
Валерій Литвицький: Потенціал платіжних можливостей України в жовтні, на мою думку, виглядав більш переконливо, ніж у вересні. Звичайно, були різноспрямовані процеси, але домінували позитивні. Найголовніше полягає в тому, що майже на півмільярда скоротився дефіцит зведеного платіжного балансу - до 1 млрд 564 млн дол. (з 2,044 млрд дол. у вересні). У самому поточному рахунку, хоча він не перестав рухатися в напрямку дефіциту, ми відзначаємо позитивні зміни: експорт зростав на 21% - і це при всіх складнощі із зовнішнім попитом; на 6% скоротилася динаміка експорту (порівняно з вереснем 2011 р.), і на 8,6% - імпорту.
РБК-Україна: Які головні позитивні моменти варто виділити?
Валерій Литвицький: Ми відзначаємо те, що в поточному рахунку сформувалися профіцити - наприклад, збільшився чистий приплив валюти з поточних трансфертів, зафіксований плюсовій капітальний трансферт в 74 млн дол. порівняно з 2 млн дол. за весь ІІІ квартал. У нас після вересневого дефіциту фінансового рахунку, який тоді піднявся аж до 1 млрд 32 млн дол., в жовтні практично не було відтоку по фінансовому рахунку. Він 96 млн дол. склав проти 1 млрд у вересні. Це важливий момент, що фінансовий рахунок повертає собі функцію компенсатора чистого відтоку по поточних операціях і вирівнювання платіжного балансу в цілому. Але позитив у самому поточному рахунку також і в тому, що менше іде відтік доходів, отриманих нерезидентами в Україні - майже в два рази зменшився дефіцит за цією статтею, "Доходи" (з 382 млн дол. у вересні до 182 млн дол. у жовтні). Ну і залишається задовільною ситуація із запозиченнями - ми менше повертаємо боргів, ніж у вересні - в 5 разів менше було негативне сальдо за статтею "Кредити та облігації" - 171 млн дол., тобто урівноважена позиція. Ну і третя фундаментальна позиція - різке скорочення, майже на третину, готівкової валюти поза банками, тобто населення менше забирало гроші з банківської системи. Я вважаю, що це результат у тому числі і тих жовтневих заходів Нацбанку щодо удосконалення процедури проведення валютно-обмінних операцій. Нам вдалося відбити спекулятивну атаку на готівковий курс, і ажіотажний попит з боку тіньового сектору також зменшився. Це важливий момент, і жовтневий платіжний баланс це підтвердив. Ну і може не найголовніше, але знаменний певною мірою факт, що портфельні інвестиції у нас вже не виходять, як у вересні на 66 млн дол., а їх є приплив на 57 млн дол.
Наш платіжний баланс за десятий місяць складався таким чином, що вдалося уникнути істотного ослаблення обмінного курсу і при цьому використовувати для інтервенції набагато менше валютних резервів, ніж у попередні місяці. Приблизно 1 млрд 900 млн дол. було негативне сальдо інтервенцій у вересні, а в жовтні це десь було 1,6 млрд.
РБК-Україна: Виходить, потреба в валютних інтервенціях продовжує знижуватися?
Валерій Литвицький: Тенденція уповільнення нашої участі на валютному ринку міцніє і відображає те, що ринок заспокоївся, спекулятивні атаки відбиті, і ліквідність при цьому нормальна, незважаючи на те, що хтось висловлює іншу думку. Банк має ресурс, ще і уряд буде витрачати гроші до кінця року, тому ми вважаємо, що ця тенденція й у листопаді сповільниться. Таким чином, якщо в жовтні сальдо валютних інтервенцій скоротилося до 1,6 млрд дол., то в листопаді, за попередніми даними, воно скоротиться де ще в 2 рази. На ранок останнього дня осені - 30 листопада - негативне сальдо склало 702 млн дол.
РБК-Україна: На що ще необхідно закцентувати увагу для зменшення дефіциту поточного рахунку?
Валерій Литвицький: Ми ще не цілком задоволеним припливом прямих іноземних інвестицій. Звичайно, з початку 2011 р. у нас сальдо прямих іноземних інвестицій 5,5 млрд дол. Це тільки на 1,5 млрд дол. менше, ніж чистий відтік капіталу за поточними операціями. Це розрив не великий. До цього треба додати те, що у нас ще є чистий приплив близько 300 млн дол. за портфельними інвестиціями. Це в сумі 5,8 млрд дол. - і залишається лише 1,2 млрд.
Тому в принципі все зводиться до того, що нам потрібно продовжувати зусилля зі скорочення зростання дефіциту поточного рахунку, але й звернути особливу увагу на позитивний процес, який у жовтні проявився - уповільнення відтоку коштів населення за межі банківської системи. У вересні чисте сальдо відтоку готівкової валюти за межі банківської системи було 1,898 млрд дол., а стало 1,443 млрд дол. - майже на пів мільярда скоротилося. Все-таки з початку року цей приплив на 6 мільярдів більше, ніж у січні-жовтні 2010 р. Якщо б він залишався на рівні минулого року, ми б не тільки перекрили дефіцит поточного рахунку, але мали б кілька мільярдів профіциту за зведеним балансу. Це теж не завжди добре, коли великі притоки валюти, тоді є ризик на посилення курсу, коли надмірна відтік - то ризик на ослаблення курсу. Краще всього, коли зведений платіжний баланс наближається до рівня рівноваги.
Але все-таки ми вважаємо, що у нас є можливості для того посилення роботи та за вирівнюванню поточного рахунку, і щодо подальшої стабілізації фінансового рахунку. Для цього нам потрібно з урядом працювати над поліпшенням пропорцій між витратами і доходами бюджету. Це рух у правильному напрямку - чим швидше ми досягнемо положення такого, коли країна витрачає стільки, скільки сама виробляє, то тим швидше буде вирівнюватися поточний рахунок, і співвідношення між експортом та імпортом. Друге - звичайно, потрібно працювати над імпортозаміщенням і, найголовніше, ресурсозбереженням. Тому що в цьому році економічне зростання більше 5%, але дешева економіка веде до того, що при більш високих цінах на енергоресурси, ніж раніше, у нас, звісно, стає більш дорогим імпорт. Тому треба працювати над ресурсозберігаючими технологіями і намагатися знайти домовленості з більш сприятливим для нас цінами на газ, і це, звичайно, теж буде вирівняти поточний рахунок. При цьому про експортозаміщення говорять менше, ніж про імпортозаміщення, а необхідно поступово нарощувати зусилля з переводу нашого виробництва на задоволення внутрішнього попиту. Також варто відзначити важливість програми форсованого розвитку туризму і стимулювання агроекспорту.
Звичайно, треба думати і про додаткові зусилля щодо забезпечення довіри населення до банківської системи, я маю на увазі збереження спадного інфляційного тренду. Потрібно працювати над тим, щоб остаточно згасли всякі девальваційні очікування, для яких немає підстав. Центральний банк буде далі працювати над тим, щоб при зниження інфляції і стабільному обмінному курсі надавати підтримку експорту через зниження реального ефективного обмінного курсу (РЕОК).
У нас немає сумнівів, що до кінця року сформований обмінний курс не зазнає значних коливань, мова йде про довгострокову перспективу, а не про якійсь терміни, повідомлення про які необґрунтовано з'явилися в пресі. У нас політика стабілізації курсу довготривала, а не прив'язана до яких-або календарних дат або політичними подіями.
РБК-Україна: Чи плануються ще якісь дії НБУ для зниження відтоку валюти з банків?
Валерій Литвицький: Насамперед, ми повинні спиратися на збереження низької інфляції, а в цьому році інфляція взагалі може бути найнижчою за роки незалежності, виключаючи дефляційний 2002 р. Буде стійка низька інфляція - втечі від гривні не буде. Друге - звичайно, потрібно піклуватись, щоб поменше було політичних потрясінь, оскільки це все породжує невпевненість.
Довіра до гривні ще може визначатись і тим, які інструменти пропонують населенню. У 2011 р. ми зробили багато кроків у цьому напрямку - це і нові інструменти, пов'язані з сертифікатами, і емісія інвестиційних золотих монет, валютні свопові операції, все це на підході. Але головне - це низька інфляція, скорочення дефіциту бюджету. Від НБУ це теж залежить, ми проводимо монетарну політику разом з урядом. Хочу зазначити, що наша монетарна політика не є жорсткою, ні м'якою, вона є адекватною. Вона достатня для підтримки економічного зростання вище бюджетного орієнтира (4,7%), і вона достатня для того, щоб забезпечити спадний інфляційний тренд.
Поки спостерігається дивергенція трендів - інфляція сповільнюється, а зростання прискорюється, як ми бачимо з жовтня. Це також впливає на перспективу довіри населення до банківської системи.
Спілкувався Леонід Музикус