Валентина Симоненко: "Моніторинг способу життя судді буде корисний під час всієї його роботи"
Голова Ради суддів України Валентина Симоненко в інтерв'ю РБК-Україна розповіла про нововведення судової реформи, про недоліки законопроектів у цій сфері, про необхідність створення єдиного органу управління судової системи, а також про те, коли судова реформа в Україні може бути завершена.
РБК-Україна: Які позитивні нововведення судовий корпус бачить в прийнятих за основу двох законопроектах в рамках судової реформи?
Валентина Симоненко: У прийнятих законопроектах є багато позитивних нововведень як для суддів, так і для громадськості. В першу чергу хочеться зазначити, що в двох законопроектах є норми про розширення повноважень Верховного суду України. Це дуже важливо. Передбачається, що Верховний суд матиме можливість самостійно вирішувати заяви про допуск до провадження у зв'язку з неоднозначним застосуванням практики касаційними судами.
Також законопроекти передбачають розширення санкцій і підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. На необхідність розширення видів дисциплінарної відповідальності неодноразово вказували і міжнародні експерти. Безумовно, це крок вперед як для суддів, так і для громадськості, оскільки будь-яке звуження санкцій може призвести до того, що при їх виборі може проявитися суб'єктивне ставлення і неможливість врахувати обставини і тяжкість проступку.
З моєї точки зору, позитивним є повернення до кваліфікаційних класів суддів. На жаль, сьогодні багато суддів, незважаючи на те, що вони зобов'язані проходити професійну підготовку та підвищувати свій професійний рівень у школі суддів, ставляться до цього досить формально. А необхідність або бажання отримати більш високий кваліфікаційний клас буде чудовим стимулом і мотивацією для підвищення професійного рівня судді.
Разом з тим в законопроекті №1656 змінений текст присяги. Відповідно до нової редакції, суддя присягає українського народу. Це має важливе значення, оскільки принесення присяги саме українського народу психологічно породжує і почуття відповідальності перед ним.
Крім того, обидва законопроекти передбачають введення конкурсу для суддів, які обрані безстроково при переході до вищестоящого суду і суду того ж рівня, що теж тягне за собою більш об'єктивні підходи до просування судді по кар'єрних сходах.
Ще можна зазначити позитивне нововведення законопроекту № 1497, що при обранні судді безстроково передбачений моніторинг способу його життя. При безстроковому обранні це дуже правильна норма. Такий моніторинг буде корисним і під час всієї роботи судді.
РБК-Україна: А чого бояться судді по завершенні судової реформи?
Валентина Симоненко: Кваліфікаційних класів. Судді побоюються, що присвоєння кваліфікаційних класів буде прихованою переатестацію суддів, або що це може стати методом позбавлення від "неугодних" суддів. Напевно, такі побоювання мають під собою певний ґрунт, виходячи з попередніх подій. Адже раніше вплив на суддів здійснювався у тому числі і через загрозу дисциплінарної відповідальності.
Також, на мою думку, не зовсім правильно зберігати в законі таку підставу для притягнення до дисциплінарної відповідальності, як звільнення за порушення присяги. Європейські інститути багато разів критикували нас за те, що в Україні є така підстава для звільнення суддів за порушення присяги. Нас критикують за те, що це підстава для звільнення судді не є чіткою і конкретно виписаною в законі. Ця помилка повторюється в цих двох законопроектах.
Крім того, викликає сумніви норма законопроекту № 1656 про збільшення терміну погашення дисциплінарних стягнень до трьох років. Таким чином, суддя за наявності дисциплінарного стягнення не зможе брати участь у конкурсі на переведення в інший суд і просуватися по службі. А оскільки спектр дисциплінарних стягнень розширюється, то може виникнути ситуація, що більше половини суддів матимуть непогашені дисциплінарні стягнення. І може вийти, наприклад, ситуація, коли суддя на другому або третьому році роботи отримає дисциплінарне стягнення, а до моменту обрання судді безстроково у нього залишиться непогашене дисциплінарне стягнення. Це означає, що суддю просто не оберуть безстроково. А дострокове погашення цими законопроектами не передбачено.
РБК-Україна: Які пропозиції судового корпусу не були враховані при створенні законопроекту "Про забезпечення права на справедливий суд"?
Валентина Симоненко: З моєї точки зору, найболючіше те, що ми не змогли внести в цей закон управління судовою системою єдиним органом. Ми розуміємо, що це питання більше конституційного регулювання. Хоча і в цьому законопроекті можна було б зробити крок вперед. До речі, закон, внесений народними депутатами, в цій частині трохи прогресивніший.
Ми виходили з того, що судова система як гілка влади повинна мати встановлені для будь-якої влади управлінські принципи. Не в плані прийняття судових рішень, а в плані організаційного керівництва. Наприклад, єдині нормативи розгляду справ, єдині вимоги до приміщень судів, до обладнання, єдиний електронний суд. Якийсь орган повинен за все це відповідати. Зараз за це відповідає Рада суддів України. Але фактично Рада суддів представляє інтереси більшою мірою суддів місцевих та апеляційних судів.
Міжнародна практика говорить про те, що повинен бути єдиний орган управління судовою системою. Такий орган повинен бути виборним. Він повинен представляти всю судову систему, в тому числі у фінансових і організаційних питаннях. Європейські принципи формування такого органу, його структура і повноваження визначаються висновком № 10 консультативної ради європейських суддів при комітеті міністрів Ради Європи щодо ролі судової ради на службі суспільства.
РБК-Україна: Чи планує судова влада ініціювати створення такого єдиного органу?
Валентина Симоненко: Такий орган може бути створений тільки в результаті конституційної реформи шляхом внесення відповідних змін до Конституції України, оскільки такий орган повинен об'єднувати функції Ради суддів, Вищої ради юстиції і Вищої кваліфікаційної комісії.
РБК-Україна: Чи будуть представники судового корпусу брати участь у підготовці змін та доповнень до прийняття за основу законопроектів?
Валентина Симоненко: Звісно. Вже є пропозиції від парламентаріїв включити в робочу групу для роботи у комітеті представників Ради суддів. Тому ми будемо просити включити в таку групу своїх представників.
РБК-Україна: А як в цілому судді ставляться до цієї судової реформи?
Валентина Симоненко: У більшості - позитивно, оскільки метою реформування все ж є створення незалежного і справедливого суду. Проте застосовувані методи для досягнення благородної мети часто викликають побоювання, що реформа перетворитися на "розправу" над суддями, що не всі нововведення відповідають міжнародним стандартам. Тим більше що все частіше політиками нав'язується суспільству думка про необхідність звільнення всіх суддів без винятку. Існує також і нерозуміння деяких нових положень самими суддями. Але мірилом теорії є практика, яка і покаже, наскільки виправдалися наміри досягти намічених цілей.
РБК-Україна: Судді і Ви особисто вірите в успішність цієї судової реформи?
Валентина Симоненко: В тій чи іншій мірі так. Все залежить від того, яку мету перед собою поставити. Якщо ми йдемо до незалежного і справедливого суду, то все вже "винайдено" до нас. Багато країн проходили такі ж етапи у становленні справедливого суду, як і ми. Результатом їх досвіду стали міжнародні стандарти судочинства, які містяться в міжнародних нормативних актах і в рекомендаціях Ради європейських суддів при комітеті міністрів Ради Європи. Тому впевнена, якщо Україна буде слідувати таким принципам і рекомендаціям, то мета створити незалежний і справедливий суд буде досягнута.
РБК-Україна: На Вашу думку, у які терміни завершиться судова реформа?
Валентина Симоненко: Якщо дійсно відповідально проводити дану судову реформу, то її можна провести за два-три роки.
На жаль, поки судова система постійно з чимось бореться. Наприклад, із створенням іміджу "ворога народу", і "центру зла", з урізанням фінансування. Неможливо проводити судову реформу і при цьому зменшувати фінансування судів; піднімати авторитет суду і одночасно його знищувати. Це не говорить про те, що суд або суддя не повинен піддаватися критиці. Навпаки. Але критика або оцінка роботи суду, особливо з боку інших гілок влади, повинна бути об'єктивною і будуватися на конкретних фактах і не на узагальнюючих висновках окремих представників тих чи інших зацікавлених кіл.
РБК-Україна: Як сьогодні проходить люстрація суддів? Чи є конкретні цифри, скільки суддів потрапляють під люстрацію в рамках закону "Про очищення влади"?
Валентина Симоненко: У більшій частині судів перевірка суддів розпочалася з 1 грудня 2014 р.
Що стосується звільнень, то можу сказати, що на сьогодні жоден суддя не звільнений. Тому що навіть при наявності рішення про звільнення судді Вища рада юстиції не працює. Верховна Рада тільки нещодавно почала приймати рішення про звільнення і відставку суддів.
Однак виходячи з положень закону всі судді відносяться до категорії людей, які з тих чи інших підстав повинні бути перевірені на предмет обмежень визначених зазначеним законом.
На сьогодні тривають перевірки суддів, зокрема їх декларацій та відповідності способу життя доходам. Поки такі перевірки не закінчаться, ми не зможемо сказати, скільки суддів потраплять під люстрацію в рамках закону "Про очищення влади". Безумовно, потрібно сказати, що під дію закону підпадають судді, які розглядали справи щодо учасників Майдану.
Розмовляв Ілля Іванов
