Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо створення Бюро економічної безпеки ще в березні 2021 року. Таким чином, його запуск має відбутися не пізніше 25 вересня. Вже наступного дня повинна припинити своє існування Державна фіскальна служба.
Голова ДФС Вадим Мельник та один з учасників конкурсу на посаду директора Бюро в інтерв'ю РБК-Україна розповів про застосування аналітичного підходу в роботі правоохоронних органів, принципи економічної безпеки держави та роль Бюро економічної безпеки в цьому контексті, а також важливість взаємодії бізнесу та правоохоронних органів.
– Ви часто говорите про застосування аналітики у правоохоронній діяльності. У чому суть цього підходу? Чи він відрізняється від того, що є в роботі правоохоронних органів зараз?
– Аналітичний підхід у правоохоронній діяльності буде простіше зрозуміти, якщо коротко розглянути деякі глобальні процеси.
В основі сучасного суспільства лежить виробництво даних, яких людство сьогодні продукує колосальні об’єми. Відтак, більш ефективними будуть та держава, інституція або орган, які ефективніше обробляють інформацію.
Але для правоохоронного органу великі обсяги інформації не завжди означають більшу ефективність. Зазвичай сьогодні правоохоронні органи мають надлишок інформації і їм потрібно таким чином її опрацьовувати, щоб вона сприяла прийняттю процесуальних рішень, підвищувала ефективність, дозволяла розробляти стратегії.
З урахуванням глобальних світових процесів змінюється і злочинність, стає більш складною і динамічною, ніж будь-коли раніше. Серед завдань правоохоронної діяльності на перший план виходять готовність до зростаючої складності кримінального середовища і процесів та зменшення їх впливу на суспільство.
До того ж, суспільний запит вимагає від правоохоронних органів бути водночас ефективними та раціональними. Традиційна реактивна модель правоохоронної діяльності не справляється зі швидкими змінами, які розширили можливості сучасної злочинності, усунули фізичні і технологічні бар’єри.
Отже, в сучасному середовищі ризиків держава і суспільство розглядають правоохоронний орган як джерело управління ризиками.
Такі різні й непрості виклики – чи це глухий кут для правоохоронців? Ні, вихід є. Intelligence Led Policing (ILP) або поліцейська діяльність, керована аналітикою, пропонує альтернативу. Ця модель надає інформацію, на основі якої мають ухвалюватися рішення, визначатися об’єкти розслідувань, ефективно розподілятися ресурси із урахуванням сфер та напрямів активності кримінального середовища.
Таким чином, якщо коротко резюмувати, ILP – це сучасна модель правоохоронної діяльності, яка покликана прогнозувати ризики та впливати на дії й рішення. Як для практика, для мене найважливіше, щоб модель роботи давала мені чіткі відповіді на два основних питання: що розслідувати та як розслідувати. ILP дає відповіді на обидва.
– У контексті застосування аналітичного підходу, де правоохоронні органи України знаходяться зараз? Чи поширена у нас така модель роботи?
– Кримінальний аналіз великі обсяги інформації зазвичай розглядає у розрізі трьох рівнів: стратегічного, оперативного і тактичного.
Стратегічний рівень дозволяє нам побачити картину в цілому. Виявити загрози в масштабах країни та регіонів, оцінити власні можливості, вразливі місця, спроможність цим загрозам протистояти.
Аналіз інформації на оперативному рівні дає відповіді на питання що трапилось та що з цим робити? Тактичний рівень – це аналітичне супроводження конкретних кримінальних проваджень.
Такий підхід дає можливість розуміти кримінальні явища і процеси комплексно, відтак – приймати зважені та обґрунтовані рішення.
У роботі правоохоронних органів нашої країни системно застосовується тактичний і неповною мірою оперативний рівні аналітики. Це підходи, які історично склалися протягом десятиліть. Більшого ніж аналіз статистики, відслідковування трендів збільшення чи зменшення показників по роках, кварталах і місяцях вони дати не можуть.
Так, це також є аналітичною роботою, проте вона призводить лише до констатації фактів, що сталися в минулому. Але такий підхід майже нічого не може сказати нам про майбутнє, тим більше не допомагає його спрогнозувати. На жаль, до теперішнього часу в правоохоронній галузі країни аналітикою на стратегічному рівні системно ніхто не займався.
– Як застосування аналітичного підходу може допомогти правоохоронній практиці?
– Я вже згадував вище про модель поліцейської діяльності, побудовану на аналітичних процесах – ILP (Intelligence Led Policing). Вона розроблялася починаючи з 60-тих років минулого століття у Великій Британії. У наші дні вона розповсюдилась у США та більшості правоохоронних систем країн Європейського Союзу.
ILP ставить кримінальний аналіз у центр правоохоронної діяльності. Традиційно правоохоронці працюють, реагуючи на інциденти, що вже сталися. ILP є альтернативою, що дозволяє події прогнозувати та випереджувати, і робить це саме на основі комплексного аналізу великих масивів даних.
Ми цілком здатні відповісти на сучасні виклики, адаптувати кращі світові практики до наших умов, побудувати роботу правоохоронної системи на основі комплексної аналітики та ризик-орієнтованої моделі. Саме ця модель покладена в основу роботи БЕБ законом України "Про Бюро економічної безпеки України".
– Чи можна застосувати аналітичний підхід до правоохоронної діяльності у сфері економічної безпеки держави? Чи буде він там ефективним? Якщо так, то які переваги надасть правоохоронцям системна аналітика?
– На мою думку, не просто можна, а необхідно застосовувати, і закон про БЕБ надає необхідний інструментарій для цього, впроваджуючи такі поняття як "аналіз ризиків", "кримінальний аналіз", "ризик-орієнтований підхід", "управління ризиками".
Як це працюватиме на прикладі безпеки в економічній сфері? Головне завдання майбутнього бюро – на стратегічному рівні визначити найбільші загрози економіці держави. Оцінити ризики за ступенем небезпеки, спроможності їм протистояти, виявити власні слабкі місця. У підсумку у БЕБ розумітимуть куди саме спрямувати основні ресурси, швидко і точно плануватимуть правоохоронні заходи для протидії найбільшим ризикам.
Таким самим чином створюються профілі ризиків для галузей бізнесу, організованих злочинних угруповань, і тут ILP також надає керівництву правоохоронних органів можливості для визначення пріоритетів і ефективного розподілу ресурсів. Більше того, стратегічний аналіз великих масивів даних дає змогу визначати тенденції розвитку загроз, розуміти як вони будуть змінюватись. Озброєні прогнозами, правоохоронці матимуть можливість підготуватися до таких змін і навіть випереджувати негативні події.
Якщо сказати простіше, то у законі "Про Бюро економічної безпеки України" закладено два концептуальних аспекти. По-перше, це аналітика, а потім слідча дія. Аналітики даватимуть рекомендації, як виявити нелегальний бізнес, його локацію, принципи роботи і як його ліквідувати (у законодавчий чи силовий спосіб). По-друге – це знищення системних кримінальних проявів (центри мінімізації, центри скруток по ПДВ).
Звісно, стратегічний аналіз не виключає аналітичної роботи на оперативному та тактичному рівнях. Навпаки, він суттєво удосконалить і полегшить цю роботу.
Коли я прийшов наприкінці 2020 року на посаду голови ДФС, я вирішив в обов’язковому порядку впроваджувати новітні моделі організації роботи правоохоронного органу.
Голова ДФС Вадим Мельник (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
– Чи є вже якісь проміжні результати впровадження такого методу?
– На жаль, через низку причин служба не мала доступу до аналітичних інструментів та баз даних. Однак, за підсумками семи місяців поточного року ми показали достойний результат роботи, працюючи лише за допомогою інструментарію, який надає нам Кримінальний процесуальний кодекс.
Але, повною мірою використовуючи аналітику, маючи можливість оцінювати ризики та прогнозувати розвиток кримінальних явищ та процесів, більш раціонально розподіляючи ресурси ми могли б досягти більшого меншими зусиллями. Я не просто розумію різницю, а й пересвідчився на власній практиці, що традиційна модель роботи правоохоронного органу повністю вичерпала себе. Майбутнє – за правоохоронною діяльністю, керованою аналітикою.
– Чи зміняться із запровадженням аналітичного підходу модель взаємодії між правоохоронними органами та бізнесом? Якщо так, як саме?
– Озвучу, можливо, неочевидну для когось думку: впровадження комплексної аналітики в роботу правоохоронних органів кардинально вплине на умови ведення бізнесу в нашій країні.
Цього року ми в ДФС змінили репресивний підхід в роботі на безпековий підхід. В контексті економічної безпеки це означає, що силовий тиск на бізнес звільнив місце для безпеки бізнес середовища та екологічності ведення бізнесу.
Робота правоохоронного органу в рамках безпекового підходу до правоохоронної діяльності забезпечується саме аналітикою. Вона дає змогу спрямовувати основні зусилля на боротьбу з явищами, які породжують кримінал, впливати на кримінальне середовище, і лише у другу чергу – працювати з конкретними суб’єктами.
На мою думку вкрай важливо, що закон про БЕБ створює інституційні умови для захисту як економічних процесів, так і суб’єктів господарської діяльності від тиску силових органів. Саме аналітична робота буде основною функцією Бюро економічної безпеки. Наприклад, Бюро аналізуватиме бенефіціарів фінансових операцій і визначатиме, чи є порушення закону в обігу коштів тих чи інших бізнес- чи державних структур.
Бюро економічної безпеки стане єдиним органом державної влади, відповідальним за боротьбу з економічними злочинами. Натомість відповідних повноважень позбавляться Служба безпеки, інші правоохоронні органи, а податкова міліція взагалі буде ліквідована. Все це дозволить усунути дублювання правоохоронних та контролюючих функцій і зменшить кількість державних органів, які можуть контактувати з бізнесом з питань розслідування економічних і фінансових злочинів.
– Чи існують якісь стандарти або методики роботи в аналітичній діяльності?
– Звісно, аналітична робота – чітка і прагматична сфера, яка передбачає наявність єдиних стандартів. Простий приклад допоможе проілюструвати. Географічні карти у будь-якій країні світу читають однаково, тому що існує єдиний стандарт відображення елементів. В аналітиці також існують загальноприйняті стандарти. Наприклад, Anacapa, що являє собою аналітичні техніки і прийоми для розслідування комплексної злочинної діяльності.
Існує розроблена Європолом методологія "Оцінка загрози з боку особливо небезпечних форм організованої злочинності" (Serious and Organised Crime Threat Assessment, SOCTA). Ці консолідовані та об’єктивні методології дають змогу зрозуміти, які загрози діють, як вони прикриті корупційними зв’язками, як використовують технологічні ресурси, як відновлюються, і найважливіше –зробити це за загальноприйнятими у світі стандартами. Їх мусять знати не лише аналітики, але й слідчі, оперативні працівники, керівники, тому що аналітичні документи, схеми і висновки всі мають читати і розуміти однаково.
– Чи є в Україні напрацювання щодо адаптації аналітичних моделей роботи правоохоронних органів до наших реалій?
– Так, ця робота була зроблена, у тому числі й за участі працівників Державної фіскальної служби.
Все починалося зі знайомства із самою методологією SOCTA, яку використовує у своїй роботі Європол. Для її ефективного застосування в Україні виникла потреба адаптувати методику до особливостей роботи наших правоохоронних органів. Над цим працювала міжвідомча експертна група, до складу якої входили представники МВС, Національної поліції, РНБО, СБУ, органів прокуратури, Державної фіскальної служби, експерти EUAM та EUROPOL.
У підсумку правоохоронні відомства України узгодили методологію розробки SOCTA, що була покликана сформувати ґрунтовну картину ситуації зі злочинністю саме в Україні. Передбачалося, що й обрання тактики протидії злочинності в Україні також відбуватиметься саме на основі рекомендацій SOCTA.
Сьогодні ми вже маємо приклади впровадження цієї методології у практичну роботу правоохоронних органів України. Зокрема, торік Кабінет міністрів схвалив Стратегію боротьби з організованою злочинністю, запропоновану МВС. Реалізація стратегії планується в 3 етапи, і перший – це оцінка загроз тяжких злочинів та організованої злочинності за методологією SOCTA.
Ці процеси мають важливе значення для виконання Угоди між Україною та Європолом про оперативне та стратегічне співробітництво, ратифікованої Верховною радою України. Така ініціатива також є важливим кроком до реалізації положень статті 3 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо зміцнення співробітництва в боротьбі з різними формами транснаціональної організованої злочинності.
Що ж стосується розробки певних стандартів аналітичної роботи саме для органів економічної безпеки України, то це питання для експертної дискусії правників, правоохоронців та економістів.