Президент України Віктор Ющенко в статті, опублікованій у "Дзеркалі тижня" назвав п'ять складових системного оновлення Конституції.
"На мою думку, цей процес повинен мати декілька складових:
1. Посилення конституційних гарантій прав та свобод громадянина, реального забезпечення захисту цих прав та свобод, зокрема через суд.
2. Розширення конституційного регулювання інститутів безпосередньої демократії.
3. Підвищення ефективності функціонування державного механізму.
4. Реформування територіального устрою держави та місцевого самоврядування.
5. Визначення зовнішнього курсу України в процесах світової та європейської інтеграції", - заявив Президент.
На думку Глави держави, сучасний погляд на Конституцію повинен базуватися на реалізації таких завдань: поглиблення прав та свобод громадянина, модернізація системи державного управління та реформування політичної системи за європейськими стандартами. Основними напрямами конституційного порядку денного повинні бути: реформування виборчої та партійної систем, оптимізація організаційної структури парламенту (однопалатність або двопалатність), вдосконалення моделі розподілу влади, забезпечення незалежності судової влади.
В.Ющенко в своїй статті висловив думку, що конституційна реформа повинна підсилити основи парламентаризму, підкресливши при цьому, що парламент не може виконувати роль найвищого органу державної влади.
У той же час він відзначив, що Конституція повинна визначати статус Президента України, а також його повноваження у взаєминах із парламентом, урядом, іншими органами державної влади. "Президент - це конституційний інститут, який гарантує, що реалізація курсу країни залишатиметься в рамках обраних державою пріоритетів і Конституції", - вважає він.
Крім того він висловився за швидке визначення статусу парламентської опозиції та закріплення її прав (перш за все це стосується питань парламентського контролю за діяльністю органів виконавчої влади).
Президент також висловився за скасування депутатської недоторканності.
Необхідно відзначити, що Президент відзначив необхідність роботи інституту народної законодавчої ініціативи. Відповідно до нього, законопроекти можуть бути внесені на розгляд Верховною Радою за ініціативою певної кількості громадян, що мають право голосу.
В.Ющенко підкреслив доцільність визначення предмету всеукраїнського референдуму, а також встановлення такої форми референдуму за народною ініціативою, як "народне вето", наслідком якого може бути скасування прийнятого Верховною Радою закону або його окремих положень. На думку Глави держави також необхідно передбачити можливість проведення всеукраїнського консультативного референдуму, тобто дорадчого опитування.
Також Президент висловив переконання, що конституційна реформа повинна створити юридичні передумови для здійснення ефективної адміністративно-територіальної реформи, реформування місцевого самоврядування з метою його посилення. При цьому важливо змістити акцент у місцевому самоврядуванні на рівень громад, що об'єктивно виступають осередками реального народовладдя.
" Водночас необхідно передбачити ефективні заходи запобігання політичному сепаратизму, спробам штучного розколу суспільства і протиставлення груп населення за етнічними, мовними та іншими ознаками", - підкреслив В.Ющенко.
На закінчення Президент підкреслив, що "за будь-яких обставин саме український народ як єдине джерело влади в Україні повинен визначити конституційний лад в Україні, зокрема шляхом ухвалення Конституції України на всеукраїнському референдумі. Саме до цього нас закликає загальновідома конституційна мудрість, яка свідчить, що народ є єдиним джерелом будь-якої влади, і звертаючись до нього, можна подолати всі труднощі".
Нагадаємо, В.Ющенко 18 лютого ц.р. затвердив склад Національної конституційної ради з 97 осіб. Національна конституційна рада готуватиме проект нової редакції Конституції України. Раніше Президент України В.Ющенко заявив, що 2008 р. буде присвячений формуванню нової редакції Конституції України.
Перше засідання Національної конституційної ради відбулося 20 лютого. На ньому рада затвердила рішення про створення робочої групи з розробки нової Конституції, визначила персональний склад п'яти комісій при НКС та створила консультативну експертну групу при НКС.