Голова Фонду держмайна України Валентина Семенюк - єдина на сьогодні жінка у вищій ієрархії виконавчої влади України. Вона підтримує реалізацію політреформи в країні, пояснюючи це тим, що державі потрібний сильний Кабінет міністрів. Валентина Петрівна говорить, що в Україні залишилася всього п'ята частина майна в державній власності. Вона спростовує політологів в тому, що вона так і залишилася політиком-соціалістом, а не стала чиновником найбільш проринкового відомства в країні. При цьому Валентина Семенюк стверджує, що реформує сферу держвласності. Керівник приватизаційного відомства вважає, що в Україні потрібно будувати Європу - державу формату Фінляндії, Швеції і Швейцарії.
РБК-Україна: Експерти приватизації вже років п'ять говорять, що Україні потрібний якісний підхід до роздержавлення, а не кількісний. Підприємствам потрібний ефективний власник, а не констатація числа приватизованих підприємств і перераховані суми до держбюджету. Ваше відомство перейде на новий рівень або продовжить "роботу на скарбницю"?
В.Семенюк: Парламент повинен затвердити перелік об'єктів приватизації на 2007 рік. Тоді ми зможемо його реалізувати в нових умовах. Ми застосуємо такий механізм продажів, як конкурс з елементами аукціону: хто більше заплатив, той і купив. Незалежно від того, який об'єкт ми продаємо. Це велика робота для ФДМУ, але іншого шляху підняти рівень капіталізації державного майна немає.
Я розумію, що тут є загроза того, що підприємства потраплять до транснаціональних корпорацій. Але ми вже дали доручення, яке узгоджене з урядом, подати закон про заборону приватизації держпідприємств України іншими державами через приватизацію їх державними монополіями. Підозрюю, що таке може трапитися з Укртелекомом.
РБК-Україна: Питання продажу об'єктів із земельними ділянками лежить в правовому полі України?
В.Семенюк: Продаж підприємств разом із землею прописаний в проекті держбюджету-2007. До того ж є рішення від 21 вересня 2006 р., яким визначено, що будь-який об'єкт стоїть на землі і повинен продаватися разом з нею. Раніше ділянка під об'єктом оформлялася в користування власником підприємства, і на капіталізацію при приватизації вартість землі не впливала. Тепер ціну ділянок включатимемо в стартову ціну підприємств.
Але підкреслю: нововведення розповсюджуватиметься виключно на підприємства, які тільки підуть на приватизацію. Воно не торкнеться вже приватизованих об'єктів.
РБК-Україна: Днями представник Мінфіну звернув увагу ЗМІ на те, що дефіцит в держбюджеті-2007 покриватиметься за рахунок зовнішніх запозичень. Це означає, що приватизаторів не підганятимуть продавати швидше і питати за виконання плану надходжень до держбюджету?
В.Семенюк: Я виконуватиму тільки те, що записане в законі. Якщо корегування закону про держбюджет-2007 будуть зроблені, це теж буде закон.
Подивіться, мені цього року поставили більше 2 мільярдів гривень плану, а потім ухвалами Кабміну зняли підприємства з продажів, рішеннями судів гальмують приватизацію або рішеннями спеціальної контрольної комісії з приватизації в парламенті зупиняють конкурси. При цьому питають про виконання плану. Але якщо ми сьогодні говоримо, що уряд відповідає за виконавчу владу - давайте разом відповідати. Ось КГОКОР Кабмін зняв з приватизації. Як це бачу я, потрібно було урізати і план приватизації. Або є перспектива зняти з приватизації Луганськтепловоз і створити там спільне підприємство. Але і це потрібно враховувати в плані надходжень від приватизації. Тому список підприємств на приватизацію потрібно затверджувати законом. У даній ситуації - законом про держбюджет-2007.
Хоча я, звичайно, не вітаю наповнення держбюджету за рахунок продажу майна. Я підтримую ідею ефективного використання державної власності.
РБК-Україна: Але 10 мільярдів від приватизації в проекті держбюджету-2007 залишено? Раніше ви говорили, що можна зупинитися на удвічі меншій сумі надходжень від продажу держмайна.
В.Семенюк: 10 мільярдів залишаються, але перелік затверджуватимемо законом. Він нам потрібний для можливості реалізувати план приватизації. Це - захист від рішень судів відмінити продаж або припинити його, це - гарантія від відміни продажів рішеннями Кабміну.
РБК-Україна: А яким Ви бачите підвищення ефективності управління держмайном, коли говорите, що Ви прихильник саме цього, а не приватизації?
В.Семенюк: В ході одного з останніх засідань уряду були приведені дуже цікаві факти по використанню держвласності. В результаті ухвалене рішення про початок перевірки управління галузевими міністерствами. Але тут головне - чому виникло питання про ефективність управління чиновниками? Тому, що Кабмін скинув з себе повноваження управляти об'єктами держвласності. В принципі, на те був урядовий декрет від 1992 року, який забороняв галузевим міністерствам втручатися в господарську діяльність підприємств. Але сам Кабінет міністрів весь цей час створював холдинги, спільні підприємства, компанії. І цим же сам себе зробив слабким, оскільки делегував повноваження по розпорядженню майном комерційним структурам, керівникам підприємств, з якими навіть контрактів ніхто не укладав.
РБК-Україна: А що Ви скажете про закон про управління держмайном, який був прийнятий восени?
В.Семенюк: Я 8 років билася, щоб закон про управління держмайном був прийнятий, це моє дітище. Вже є доручення уряду перевірити господарську діяльність підприємств-монополістів. І це перші кроки. Потрібно завершити інвентаризацію того, що залишилося у власності держави. І прийняти закон про національне надбання. Подивіться - зараз навіть реліквії в музеях передані в оперативне управління чиновникам, але ніхто не оцінив вартість цього майна. Стоять в музеях експонати по 12-13 копійок 1600-го року виготовлення. А хто знає, скільки насправді вони коштують?
Інвентаризацію держоб"єктів ми завершимо, а після цього прийматимемо закон про національне надбання, щоб поставити на облік все те, що є в Україні.
РБК-Україна: Ось Ви говорите про інвентаризацію - а що, такі закриті для перевірок компанії, як Укрзалізниця або Нафтогаз України, відкривають Вам свою документацію?
В.Семенюк: Відповідно до закону вони зобов'язані це зробити. Інвентаризація Укрзалізниці вже йде. Є рішення уряду про початок її реструктуризації. Але сама схема реструктуризації в обов'язковому порядку підлягає до узгодження з ФДМУ. Ми зараз дивимося: що в цьому процесі зробити в першу чергу. Відзначу, технологічний цикл аналізує галузеве міністерство. ФДМУ дивитиметься на майновий комплекс Укрзалізниці і ухвалюватиме рішення про те, що треба приватизувати. Жоден об'єкт на відчуження не піде без узгодження з ФДМУ.
РБК-Україна: Але закону про ФДМУ так і немає. Як Ви можете реалізовувати свої повноваження і відповідати за них?
В.Семенюк: Його вже 7-й раз приймають. 3 рази документ ветував екс-президент України Леонід Кучма. Останнім часом цим займається Віктор Ющенко. Але якщо узяти тексти законопроектів, що приймаються, то нічого в них за ці роки не змінилося, окрім прізвищ Президентів країни.
У чому підводні течії щодо цього закону? Відповім - хочуть, щоб ФДМУ був слабким, знаходився в підвішеному стані, щоб не міг діяти в рамках закону. Це владі вигідно, коли відомство діє за принципом "стій там, йди сюди". Але коли закон про ФДМУ буде прийнятий, тоді фонд стане національною скарбницею. Його статус повинен бути таким, як у НБУ. Нацбанк - скарбниця фінансова, а ФДМУ - матеріальна.
Ми дивимося на Латвію, Литву, Польщу. Там вже почали повертати підприємства, наприклад, через те, що їх власники не платять податки. Я не випадково пригадала декрет Кабміну кінця 1990-х років. Він забороняє міністерствам втручатися в господарську діяльність підприємств. А в результаті вийшло, що на відкуп керівникам державних заводів віддали всі. І лише зараз пригадали, що у держави є майно. Та і то, напевно, не пригадали б про те, що у держави все-таки щось є, якби ми не зробили інвентаризацію цього майна.
Підкреслю, Кабмін повинен бути ефективним власником. Уряд зобов'язаний підбирати менеджмент: правління підприємств, їх наглядові ради. Для цього, до речі, є академія управління персоналом при Президентові України, яка готує кадри. І уряд повинен питати про результати управління держвласністю щокварталу.
РБК-Україна: А яка перспектива закону про акціонерні суспільства?
В.Семенюк: Я думаю, що закон буде прийнятий в повному вигляді, а не тільки зменшить квоту учасників на зборах акціонерів. Тобто буде врахований і механізм внесення змін в статути компаній, формування їх наглядових рад, ревізійних комісій. Будуть враховані, нарешті, і моменти захисту прав міноритарних акціонерів. При цьому моя принципова позиція - такий закон повинен передбачати і право "золотої акції".
Такий законопроект вже внесений до парламенту. Потрібно робити сильним Кабмін, щоб ми не бігали перед приватниками, як зараз, коли просимо їх понизити ціни на бензин. Так, сьогодні вони понизили на 5 копійок, а завтра передумають.
РБК-Україна: Ви сказали про втрату впливу влади на такий стратегічний ринок, як нафтопродукти. А Вам який формат впливу держави симпатичний? Чи можливо, що буде реалізована ідея формування національної вертикально-інтегрованої компанії, яка стане альтернативним гравцем на ринку?
В.Семенюк: Потрібно розібратися з власністю держави в Укртатнафті і Укрнафті. Ось в Укрнафті збори акціонерів пройшли, але статут підприємства залишився незміненим. Як державі тоді на цю компанію впливати? Спочатку потрібно підвести правову основу під ті активи, які на ринку нафтопродуктів залишилися в держвласності, а потім робити ВІНК.
РБК-Україна: А яка доля Обленерго? Їх приватизовувати все-таки будуть, і якими пакетами - якщо це так?
В.Семенюк: Так, є пропозиція виконавчої влади продати крупні пакети. Але я вважаю, що в державі повинен залишитися пакет в 60% акцій +1. Є ж закон про електроенергетику, де чітко передбачений механізм контролю і механізм захисту від нечесної конкуренції. Адже так ми ризикуємо віддати рубильник в одні руки.
РБК-Україна: Ви вважаєте, є загроза того, що акції Обленерго скуповуватиме один приватник?
В.Семенюк: Звичайно. Ми не можемо сьогодні говорити про захист від недобросовісної конкуренції, якщо проігноруємо позицію ФДМУ про 60%+1 акція.
РБК-Україна: Ось експерти говорять, що в Україні відсутня політика приватизації. Як Ви це прокоментуєте?
В.Семенюк: Хай експерти запам'ятають: в Україні продавати вже нічого. Залишилося 22% від колишньої держвласності. Потрібно вчитися ефективно управляти.
РБК-Україна: Зараз багато говорять про реформу ЖКХ, причому акцентують, що ця реформа упирається в приватизацію даного сектора. Чи це так?
В.Семенюк: Якщо ми говоримо про приватизацію підприємств ЖКХ, то спочатку треба провести експеримент на одному об'єкті. Адже незрозуміло, яким способом тут приватизовувати. Ось в львівській області продали котельну, пральню і інфекційне відділення. Приватник запускає котельну, і ціна на її послуги для лікарні стала в 12 разів вище. Тоді я питаю, навіщо було продавати котельну?
Тут потрібно починати не з приватизації об'єкту, який дає послугу, а з того, як підключити людей до управління і контролю за наданням послуг в житлово-комунальному господарстві. Потрібно перевірити, з чого складається комунальний тариф. Інакше є загроза створити монополію без механізму захисту. Тому, що у результаті отримаємо як в електроенергетиці - рубильник в одних руках.
РБК-Україна: А як же незалежні регулятори?
В.Семенюк: В НКРЕ не знають, з чого складається тариф на електрику. Те ж бачимо і в житлово-комунальному господарстві. Ось точно вам говорю: туди і ціна на газети входить, і на квартиру директора ЖЕКу. Тому і вважаю, що потрібний механізм контролю за комунальними платежами.
Потім, для приватизації потрібно спочатку розібратися з комунальною власністю - провести її інвентаризацію.
Ну, а приклад Польщі взагалі показує, що 75% доходів держбюджету формується за рахунок ефективного управління комунальною власністю. І механізм регулювання тарифів там створений, і контроль є за використанням власності.
Тому я за імплементацію політичної реформи. В Україні вона дасть можливість місцевим радам мати механізм впливу, у тому числі і на комунальний сектор. Потрібно приймати законопроект відповідний. Місцеві ради повинні отримати права впливу на виконання тих завдань, які перед ними ставлять громадяни. Адже якщо ми говоримо про комунальну власність, повинна бути відповідальність обласних і районних рад за те майно, яке їм передала держава для користування. А у нас сьогодні - як тільки в комунальну власність віддали, виходить, що цього майна немає. Його просто продають.
РБК-Україна: Валентина Петрівна, Ви все-таки більше залишаєтеся політиком або чиновником?
В.Семенюк: Я - просто господиня, єдина жінка у виконавчій владі. До мене хтось зміг інвентаризацію держвласності провести? Це я зробила з своїми працівниками, яким доводилося до 4-ї години ранку засиджуватися на робочому місці, щоб зробити це. Річ у тому, що я хочу все бачити: що залишити державі, що територіальним общинам передати.
Я не проти ринку. Я - за регульовану ринкову економіку. З серйозним соціальним захистом - як в європейських державах.