В.Пинзеник: „За півтора роки перебування на посту міністра фінансів нічого не буду собі заносити в актив".

Інтерв'ю з екс-міністром фінансів Віктором Пинзеником. Колишній міністр у "помаранчевому" уряді й надалі стежить за економікою країни, пророкуючи боргову яму через відновлення вільних економічних зон урядом Януковича. "Я можу сам пред'явити претензії до бюджету, що переписувався в парламенті". РБК-Україна: Вікторе Михайловичу, Ваш наступник і за сумісництвом перший віце-прем'єр Микола Азаров звинувачує Вас в тому, що бюджет поточного року є „розбалансованим". Як ви це прокоментуєте? В.Пинзеник: А в мене питання: що таке збалансований бюджет? Я можу сам пред'явити претензії до бюджету, що переписувався в парламенті. Можна було зробити набагато ефективнішим використання коштів. Але парламент завжди багато править бюджет. Збалансований бюджет – це бюджет без дефіциту або з прийнятним дефіцитом, коли доходи забезпечують фінансування всіх видатків. За сім місяців цього року доходи бюджету забезпечили фінансування всіх видатків. Сім місяців поспіль бюджет отримував більше, ніж планувалося. РБК-Україна: На скільки більше? В.Пинзеник: За січень-липень перевиконання на 583 мільйони гривень. РБК-Україна: Азаров говорить про дефіцит в 11 мільярдів гривень. Віктор Пинзеник: Заплановані видатки бюджету перевищують доходи більш ніж на 11 мільярдів гривень (дефіцит бюджету). Це означає, що окрім доходів мають бути інші джерела фінансування витрат. За січень-липень 2006 року перевищення витрат над доходами виявилося меншим, ніж закладено в плані. Цього було досягнуто як за рахунок надпланових доходів, так і економії витрат, наприклад, на обслуговування боргу. Цим ми забезпечили можливість фінансування всіх видатків бюджету. Я звик оперувати цифрами. Усі дані є в офіційному звіті Державного казначейства. Ми всі сім місяців 2006 року йшли з плюсом. Будь-які розмови про те, що бюджет не виконувався, – це тільки гра. РБК-Україна: Кажуть, що розраховували на два мільярди надходжень від акцій державних компаній, а надійшло 146 мільйонів. Це так? В.Пинзеник: Ми тільки від прибутку державних підприємств отримали мільярд 66 мільйонів (за 7 місяців), а з дивідендами – один мільярд 500 мільйонів. РБК-Україна: Ви на свою адресу нарікань жодних не приймаєте? В.Пинзеник: Я звик до аргументованих дискусій. РБК-Україна: З вами спілкувався Азаров? Ви йому передавали справи? В.Пинзеник: Ні. РБК-Україна: Вам пропонували залишитись в уряді? В.Пинзеник: Ні. РБК-Україна: Чим будете зараз займатися? В.Пинзеник: Відпочивати. Із 1 серпня 1975 року не мав жодного дня перерви в роботі… РБК-Україна: А потім? Які політичні плани? В.Пинзеник: Думаю над ними. РБК-Україна: Плануєте створити тіньовий уряд? В.Пинзеник: Я завжди буду давати свою оцінку того, що відбувається в країні і в економіці. Тіньовий уряд наразі під питанням. РБК-Україна: Ви бачились с Президентом після відставки? В.Пинзеник: Бачився. РБК-Україна: Що він вам сказав? Подякував? В.Пинзеник: Привітав мене з нагородою. РБК-Україна: Як Ви ставитесь до таких нагород? В.Пинзеник: Ніколи не ініціював жодних нагород. Я не мав ніколи нагород. Це перша нагорода. РБК-Україна: І як відчуття? В.Пинзеник: Важко сказати. "Деякі виплати по соціальних статтях не виплатять ніколи. Такі виплати - обман народу". РБК-Україна: Циркулює багато прямо протилежної за змістом інформації щодо показників, які є китами макроекономіки. Наприклад, щодо ВВП. Одні кажуть, він зростає. Інші - що минулий уряд його провалив. Яка зараз ситуація з ВВП? В.Пинзеник: Зростає. Ми залишили уряд, коли темпи росту були 5,5%. РБК-Україна: А за яких прийшли у 2005 році? В.Пинзеник: 6,5% було в січні. Ми прийшли в лютому (4 лютого 2005 року – Авт.), і було вже трошки менше, десь 5,5%. Сьогодні динаміка росту ВВП – висхідна. 0,9% було в січні і щомісяця приріст збільшувався. За липень він складає вже 5,5%, за серпень буде більше. РБК-Україна: Вас критикують за невиплати по соціальних статтях. Наприклад, за прийнятим напередодні виборів Законом „Про дітей війни". Що можете сказати з цього приводу? В.Пинзеник: Річ звичайна - кошти у бюджеті на ці виплати не були закладені, коли приймався відповідний закон. На жаль, це проблема вже десяти років України. У нас повно законів, які приймаються - аби був закон. А виконати його неможливо. Я це називаю – прихований дефіцит бюджету. Перед виборами було прийнято багато популістських речей - не тільки закон „Про дітей війни". Ми підрахували – депутати наобіцяли виплат за такими законами на 82 мільярди гривень! РБК-Україна: Ваш прогноз: коли ці виплати здійснять? В.Пинзеник: Деякі виплати - ніколи. Це обман народу. Окремі закони в принципі неможливо виконати. Це ж сніжний ком – виплати прив'язані до певної соціальної гарантії, наприклад, прожиткового мінімуму. Зростає мінімум – автоматично збільшуються виплати. Такі закони приймають зазвичай напередодні виборів. І лише тому, що частина суспільства любить, щоб їх обманювали. РБК-Україна: Що ви собі занесете в актив за півтора роки перебування на посту міністра фінансів? В.Пинзеник: Нічого не буду собі заносити. Я можу себе професійно оцінити і знаю, що зробив. Але не хочу давати собі оцінки. "Новий уряд навряд чи підтримає курс на пенсійну реформу, запропонований нами". РБК-Україна: У вас такі графіки страшні на столі… За бюджетом слідкуєте? В.Пинзеник: Я відстежую економічні процеси в державі. Мабуть, ніхто не має такого моніторингу, який маю я. З 1994 року, за ці 12 років у мене є вся статистика по економічних показниках. Я продовжую це робити. І, звичайно, буду стежити, що відбувається з економікою. А графіки не страшні, а дуже прості. Це моє ноу-хау. У Кабміні мені приносили талмуд з невпорядкованими показниками, в якому треба було розбиратися годинами. Тому я розробив власні форми - графіки, прості документи, з якими я за хвилину володів ситуацією. Такі графіки у мене по бюджету, по пенсійному фонду... От, наприклад, відкриваєш сторінку і бачиш – сьогодні ми маємо перевиконання пенсійного фонду, а в зв'язку з цим є досить серйозна економія видатків. В липні ми отримали на 123 мільйона гривень, а за 7 місяців - на 2,3 мільярди більше, ніж планували. РБК-Україна: Одним з пріоритетних ваших завдань було виведення Пенсійного фонду з бюджетних дотацій. Вам вдалося це зробити? В.Пинзеник: Пенсійний фонд не повинен отримувати гроші з бюджету, бо це означає, що урізаються видатки на освіту, культуру! Але в 2004 році ми зіткнулись з унікальним явищем, залишеним нам у спадок, - пенсії були вищі, ніж зарплати. Це породжувало проблеми на віки. Український пенсіонер не мав перспектив вчасно отримувати пенсію. Ми істотно виправили цю ситуацію. Повністю самодостатнім пенсійний фонд ми зробити не встигли, але динаміка чудова. 16,3 мільярдів ми дали дотацій пенсійному фонду в 2005 році. На цей рік планували 7,3, але з економією по бюджету фактично можна дати значно менше. РБК-Україна: Але на нуль ще не виходить Пенсійний фонд? В.Пинзеник: Ні, бо там проблем значно більше. РБК-Україна: Яка перспектива у пенсійної реформи? Коли буде введено консолідовану систему? Хто займався розробкою реформи? В.Пинзеник: Пинзеник займався. На жаль, мало кого ця проблема турбувала, окрім міністерства фінансів. Сьогодні пенсійна система несправедлива. А має бути проста схема: де б ти не працював, яку б посаду не обіймав – твоя зарплатня і стаж - це єдині критерії, що впливають на розмір пенсії. Сьогодні пенсійна система для вас виписана окремо, для мене окремо, для військових – зовсім інші правила діють. РБК-Україна: Невійськові сплачують податки до пенсійного фонду, а військові – ні? В.Пинзеник: Так, ви сплачуєте, і я сплачую, і від наших зарплат йдуть нарахування до пенсійного фонду, а від зарплат військових – жодних. Зарплата і пенсія військовим платиться з бюджету. Як тут ввести для них накопичувальну пенсійну систему? Взагалі неможливо! Ми готували в бюджеті наступного року багато серйозних рішень. І одне з них - переведення військових на стандартну пенсійну систему. Тобто, щоб вони отримували пенсії з пенсійного фонду, а не з бюджету. РБК-Україна: Що ще планувалося по пенсійній системі? В.Пинзеник: По-перше, цей крок. По-друге, ми планували зменшити нарахування на фонд зарплати - перерозподілити податки на зарплатню між роботодавцем та найманими працівниками. Ми планували зменшення нарахувань на фонд зарплатні на 10% в абсолютних цифрах, тобто до 23-25%. Частина мала перевестися на громадян (і на цю частку підвищується їх зарплатня), а за зміни бази знижується податковий тиск на підприємство. Третій момент – ми планували єдині правила пенсійного забезпечення. Тобто ми хотіли скасувати поділ пенсіонерів на сорти. Там виникала проблема перехідного періоду, бо за один рік це не зробиш. Планувалося, що приймається закон, стандартний для всіх. Принцип один – стаж, заробіток, але для певних категорій робився перехідний період, щоб протягом кількох років забезпечити такий перехід. РБК-Україна: Думаєте, цей курс підтримає нинішній уряд? В.Пинзеник: Думаю, ні. "Якщо відновлять ВЕЗи, за декілька років країна влізе в борги". РБК-Україна: Чому впали показники надходження податків з Донецької, Луганської, Дніпропетровської та інших областей ще на початку року, напередодні виборів? В.Пинзеник: На жаль, ситуація не покращилась і після виборів. Донецька область лідирує у несплаті податків. Станом на 31 липня зібрано всього 69,5% запланованих податків. Тобто на 30% менше, ніж минулого року за аналогічний період. На другому місці Луганська – 68%, Дніпропетровська – 82,5%. РБК-Україна: Ви аналізували, чому так сталося? В.Пинзеник: Ми надсилали групи податкових інспекторів, працівників Мінфіну. Вони виявили уникнення оподаткування за різними схемами. РБК-Україна: Якими? В.Пинзеник: Офшори. Наприклад, коли різко збільшується експорт через офшорні зони. РБК-Україна: Як ви зреагували? В.Пинзеник: Є закон, розроблений Мінфіном, про денонсацію угоди між Радянським Союзом і Кіпром, бо завдяки цій угоді про уникнення подвійного оподаткування відкрита одна із схем легальної несплати податків. Було підготовано близько 20 постанов Мінфіну, які дозволяли блокувати уникнення оподаткування, але, на жаль, прийнято було дуже мало. Сьогодні така офшорна дірка як Кіпр є. РБК-Україна: І вплинути не можна на ті компанії, які свідомо уникають податків? В.Пинзеник: Вплинути можна, але чи уряд захоче це робити? Це питання політичне. В 2005 році всі почали сплачувати податки і ми тоді на 22 мільярди гривень дістали більше доходів у Бюджет, ніж попередній уряд. Ми б і сьогодні закрили цю дірку. РБК-Україна: Як ставитеся до відновлення СЕЗів, про перспективи якого вже заявив Микола Азаров? В.Пинзеник: Я був би щасливий, якби мій попередник залишив мені у спадок ліквідацію всіх пільг! Говорити про відновлення пільг - це просто завалити бюджет. Чому за одні й ті ж види діяльності в одному місці платять податки, а в іншому – ні? ПДВ – надбавка до товару. Імпортний товар іде без надбавки через вільну зону, а національний - з надбавкою в 20%! Як тоді національний товар може конкурувати? Податкова система не допускає “дірок". Якщо десь є “діра", в неї витікають будь-які доходи. Якщо ми робимо такий режим, то мусимо робити систему тотального “підглядання в щілини". Якщо відновлять пільги, за декілька років країна влізе в борги. Бо податкові пільги складають суму, рівну приросту доходів бюджету. 12,5 мільярдів – податкові пільги, 14 – приріст доходів бюджету. А тільки на збільшення зарплати наступного року треба шість мільярдів. 2,6 мільярди необхідно на збільшення пенсій інвалідам війни. Тривогу викликає в мене намір збільшити дефіцит бюджету до 2,6%. Це небезпечний розмір дефіциту, це критична межа. Це при ВВП 560-570 мільярдів – майже 17 мільярдів гривень. Якщо приватизації не робити, то на цю суму просто збільшать борг. "По „Криворіжсталі" мої оцінки навіть в найкращих снах не були близькими до того, що вийшло". РБК-Україна: Що було заплановано на цей рік приватизувати і що не вдалось? В.Пинзеник: Ми не плануємо, на жаль. Фонд Держмайна – незалежний від Мінфіну. І це завжди робить проблеми. РБК-Україна: Чому вам не вдалося об'єднати ці інституції, як ви хотіли в лютому 2005 року? В.Пинзеник: Я не диктатор. РБК-Україна: Що заважало вам найти спільну мову з Семенюк? В.Пинзеник: Я хотів, щоб фонд Держмайна був урядовою структурою, як і будь-яка інша. Дискусії виникали навколо бажання Фонду, крім звичайного фінансування, як всі міністерства, отримувати додаткове фінансування від приватизації. У нас колись уже було таке, коли податкова отримувала 30% до нарахованих податків. Це теж саме, що суддям платити за кількість посаджених у тюрми, а даїшникам - за кількість штрафів. Ми фінансували Фонд так, як і всіх, але пані Семенюк вимагала, щоб вона ще й від приватизації отримувала і могла сплачувати додатково матеріальну допомогу, квартири комусь купувати. Ми цього не допускали. Тому що голова Фонду не повинен відрізнятися від будь-кого іншого. Це публічна служба і вона має жити за рахунок тільки бюджетного фінансування. Переведення на такий режим – це комерціалізація влади, перетворення її в бізнес-структуру, яка має принцип заробляння грошей. А в нас є багато підприємств, які треба терміново приватизувати, бо їх просто розкрадуть. РБК-Україна: Які саме? В.Пинзеник: "Укртелеком", ДАК “Хліб України". РБК-Україна: "Укртелеком" готують до приватизації? В.Пинзеник: Наскільки я знаю – ні. Але його треба готувати. І “Хліб України", і Украгролізинг треба приватизовувати, бо скоро вже нічого буде. РБК-Україна: Чому на цей рік не було заплановано приватизацію цих об'єктів? В.Пинзеник: Не було прийнято такого рішення. РБК-Україна: Фонд Державного майна це ініціював? В.Пинзеник: Міністр фінансів ініціював… РБК-Україна: За яку суму варто продавати "Укртелеком"? В.Пинзеник: Головне, щоб ціна визначалась в чесній, конкурентній боротьбі. В чесній приватизації за нього можна отримати багато. РБК-Україна: Скільки? В.Пинзеник: Не хочу гадати. Скажу, що по „Криворіжсталі" мої оцінки навіть в найкращих снах не були близькими до того, що вийшло. 15 мільярдів для мене було б вершиною успіху. Я не очікував 24 мільярдів. Причина в одному – чесне змагання, відкритість процедури, неможливість домовитись конвертом. Для мене це головне, бо воно завжди дасть чесну ціну. РБК-Україна: До речі, чому провалився аукціон з продажу дорогоцінних виробів, який ви готували? В.Пинзеник: Тому що завершували справу не ми. 43 лоти було заявлено, але перед самим аукціоном чомусь зняли 35 лотів, хоча до того було дуже багато заявок потенційних покупців. Продавали лише 8 лотів. Але й те, що було виставлено, продано на 50% дорожче початкової ціни завдяки прозорості такої форми, як аукціонний продаж. РБК-Україна: Треба, мабуть, під камерами продавати, як "Криворіжсталь"? В.Пинзеник: Так, але виявилося, що дорогоцінності стали розпродавати ще до аукціону. В результаті 35 лотів зняли. Тому, на жаль, не вийшло того, чого ми очікували. РБК-Україна: Ви бачите зацікавлених покупців на "Укртелеком" за кордоном? В.Пинзеник: А яка різниця? Оголошуйте публічний конкурс, щоб всі знали про це. Хто найвищу ціну запропонує, тому і варто продати. Бесіду вела Катерина Кириченко.