В.Литвин: "Україна не доросла до того, щоб стати парламентсько-президентською республікою".

Лідер Народної партії України Володимир Литвин - екс-керівник Адміністрації Президента України, голова ВР 4-го скликання, віце-президент Національної Академії Наук України - на парламентських виборах 2006 р. програв. Під час виборчої кампанії очолюваний їм Народний Блок Литвина "Ми" заявляв про себе як про політичну силу, яка здатна об'єднати різновекторний "помаранчевий", "біло-блакитний" і "червоний" український політикум. Виборці віддали його блоку менше 2,5% голосів. ВР 5-го скликання В.Литвин порівнює з "унтер-офіцерською вдовою, яка піклується про своє збереження і ухвалює аморальні рішення, руйнуючи державу". А "помаранчеву революцію" він назвав "легким палацовим переворотом, який все розставив на колишні місця". У інтерв'ю РБК-Україна він підкреслив, що не вважає розпуск парламенту і оголошення дострокових виборів тим інструментом, який допоможе вирішити політичну кризу в Україні. РБК-Україна: Володимир Михайлович, ви можете підтримати думку політиків, які говорять про кризу влади в Україні? В.Литвин: Скажу, що опозиція в країні така, яка тут влада. Але криза, природно, існує у верхніх ешелонах влади. При цьому не можна не помічати, що глуха незадоволеність владою є і в українському соціумі. І українські політики повинні розуміти, що роздратування в народі знову накопичується. РБК-Україна: У такому разі, можливо, Україна вже стоїть на порозі дострокових виборів до парламенту? В.Литвин: Я не згоден з думкою політологів, які прогнозують такий сценарій розвитку подій. Але якщо не буде досягнуте розуміння загальної відповідальності Президента країни, прем'єр-міністра, парламенту за виданий їм кредит народної довіри, дострокові вибори можливі. Тоді народ стане третейським суддею в нинішній суперечці, коли представники української влади кожен по-своєму читають Конституцію України. Це може трапитися швидше, якщо незадоволеність людей впаде на сприятливий грунт. Хоча відзначу, що наївно зараз думати про новий соціальний вибух через різке погіршення, скажімо так, самопочуття населення. РБК-Україна: Закон про вибори у ВР рано було міняти? В.Литвин: Я про це не втомлююся говорити. Сьогоднішня система де-факто примушує виборця вибирати кота в мішку. Люди голосують за лідера політсили. А я вважаю, вони повинні вибирати в округах, там оцінювати кандидата. Інакше відбувається те, що ми зараз спостерігаємо - людям нікому поскаржитися на свої проблеми. Суди в нинішній ситуації - як, наприклад, з тарифами ЖКХ - практично не помічники. Щоб добитися справедливості, потрібно витратити багато сил і нервів. Зараз Конституцію не виконує ні Президент, ні уряд, ні депутати ВР. Адже в Основному законі написано, що не можна ухвалювати владні рішення, які погіршують добробут людей. Так відповідайте, який суддя в такій ситуації стоятиме на варті інтересів людей? Конституція, можливо, і недовершена, але Президент, ВР і уряд повинні були хоч би продемонструвати, що виконують її. РБК-Україна: Можливо, Україна не доросла до того, щоб стати парламентсько-президентською республікою? В.Литвин: В принципі, не доросла. Для цього необхідні болючі реформи, охочих проводити які в Україні поки немає. Люди у владі повинні усвідомити, що себе потрібне самообмежувати і при цьому працювати. В українському політикумі до цих пір існує спрощене розуміння ринкового реформування галузей. Адже доступно пояснити людям наслідки перетворень так ніхто і не зміг. Щоб провести такі реформи, в державі повинен бути лідер. Він відповідатиме за проведення власної програми, яку підтримають люди. Адже лише у такому разі електорат погодиться терпіти. А оскільки у нас немає ні лідера, ні підтриманої народом програми, ми приречені на животіння, на неможливість вийти з політичної і економічної кризи. Зараз в Україні в дрібних містах діти вже в 7 класі не знають таблиці множення. А страшне те, що багато вже і не хочуть нічого робити. Їх влаштовує те, що є, оскільки кращого життя вони не бачили. Була декларація створити мільйон робочих місць за п'ять років. Але ж є два мільйони вакансій! Безробітним бути вигідно - варто тільки реєструватися в центрах зайнятості. Люди в Україні навіть не усвідомлюють, що при такому стані речей країна йде в нікуди. Ось я і вважаю, що наш народ зараз кращої владі, ніж має, не заслуговує. РБК-Україна: Перспектив завершення політреформи 2004 р. - ухвалення законів про Кабмін, про Президента, опозиції Ви не бачите? В.Литвин: Наївно чекати, що ухвалення цього закону блокували 10 років і зараз за місяць-два приймуть. Президент не поступиться повноваженнями, які у нього є, а нинішній уряд намагається освоювати політичну територію, яку отримало у зв'язку з конституційними змінами, що були легалізовані 1 січня 2006 р. РБК-Україна: Ви говорите про слабкість влади, що існує в Україні, в цілому? У. Литвин: Я говорю про помилковість її дій після 2004 року. У тому числі і в зовнішньополітичній сфері. РБК-Україна: Що, по-вашому, стало причиною охолоджування україно-російської співпраці? В.Литвин: Помилкова політика українських політиків, яка зводилася до того, що вільна Україна можлива в умовах ворожого відношення до Росії. З іншого боку, Україна спробувала стати учасником геополітичних ігор, але не могла стати таким гравцем через свою економічну і політичну слабкість. Ось Віктор Ющенко в кінці минулого року в Естонії заявив, що Україна завжди відстоюватиме інтереси своїх співвітчизників за кордоном. Але тут же з'явилася гранично жорстка заява МЗС України про ситуацію в Придністров'ї. При цьому ніхто не врахував, що в тому регіоні проживає декілька сотень тисяч етнічних українців. І їх позиція позначилася на результатах останньої політичної кампанії в Придністровській республіці. РБК-Україна: Можливо, було б простіше визначитися з єдиним вектором в зовнішній політиці країни? В.Литвин: В політиці - зовнішній і внутрішній - повинні бути на першому місці національні інтереси. Потрібно робити все, щоб не "випасти" з Європи, але зберегти наявні економічні, політичні, а головне - міжособові інтереси, що склалися, на території екс-СРСР. Можете називати це двохвекторністю. РБК-Україна: А як же бути з незалежністю енергетичної політики України від Росії, про що ви самі говорили пару-трійку років тому? В.Литвин: Проблема енергоносіїв буде проблемою номер один в світі, оскільки ціни на них будуть тільки рости. Для України заявлена Росією перспектива в 230 дол. за 1 тис. куб. м газу - непідйомна ціна. Отже доведеться зайнятися енергозберігаючими технологіями, інноваціями, щоб хоч би на 5-10% скоротити свою залежність за рахунок нетрадиційних джерел енергії. І обернутися лицем до вугільної галузі і електроенергетики. При такому підході можна довести власне забезпечення енергоресурсами до 50%. Тоді можна було б говорити про суверенітет і державну незалежність країни. Зараз наша залежність від зовнішнього джерела - 70-90%. Тому говорити про політичну незалежність не можна. РБК-Україна: А що Ви думаєте з приводу ще однієї "довгограючої" теми - вступу України у ВТО? В.Литвин: В цьому аспекті мені цікаво, чому практично одні і ті ж фракції проголосували зараз за потрібні законопроекти, але не підтримали їх рік тому? Я думаю, документи підтримали не для України, а для Європи. Оскільки, не дивлячись на конфлікт антикризової коаліції з Президентом країни, ми хочемо показати світу принциповість в ухваленні складних для держави рішень. Крім того, депутатський корпус, на мій погляд, не знає, які преференції отримає країна від ухвалення таких законів і, відповідно, вступу у ВТО. Але те, що Україна програє, і в першу чергу її АПК, це однозначно. Наша продукція виявиться неконкурентоздатною в порівнянні з імпортною. А крім АПК, автомобілебудування, металургія, легпром… Розмовляла Наталія Нагорна.