В.Каськів: "Розкол чекає найближчим часом на всі основні політичні сили"

Кінець демократичної коаліції став цілком логічним етапом політичного протистояння. На створення нової коаліції депутати мають менше місяця. В іншому разі - Україну чекають нові вибори. Про причини і можливі наслідки парламентської кризи РБК-Україна розповів народний депутат від блоку "Наша Україна-Народна Самооборона" Владислав Каськів. РБК-Україна: БЮТ досі продовжує кидати заклики щодо відновлення демократичної коаліції. Чи можливе ще повернення до старого формату коаліції? Хто, на вашу думку, все таки винен в її розпаді? Владислав Каськів: Всі ці заклики - це інформаційна війна. Їх мета не відновити діяльність коаліції, а лише показати винних в її розвалі. Чому політики сьогодні думають, що людей можна так примітивно дурити, мені досі невідомо, тим більше, після Майдану. Що стосується суті цієї коаліції, то її відновлення в нинішньому форматі немає ніякого сенсу, тому що нести відповідальність перед країною можна лише тоді, коли ти цю відповідальність здатен ефективно реалізувати. Такої можливості ця коаліція не мала, і не лише через персональні чвари її лідерів, а й через розбіжності в стратегії і в програмних цілях. Коаліція не може існувати при 224 голосах, тому найбільш розумне і раціональне рішення, яке би дійсно дало і євроатлантичну перспективу, і приєднання до ПДЧ в грудні, – це створення коаліції між БЮТ, НУ-НС і Блоком Литвина. Це було б рішення в інтересах України і українців. Але інтереси вождів – інші, вони лежать в сфері перерозподілу влади. Тому, нажаль, такий сценарій малореалістичний. Адже БЮТ відрито співпрацює з ПР та проводить промосковську політику. РБК-Україна: Чи підтримали б такий варіант члени НУ-НС? В.К.: Я категорично впевнений, якби така можливість стала б реальною, то критична більшість членів НУ-НС її би однозначно підтримала. РБК-Україна: Які ще можливі формати нової коаліції ви бачите? В.К.: Іншій формат лише один – БЮТ і ПР, можливо, з комуністами і Литвином. Сьогодні політична реальність і виклик часу є такими, що це найбільш об"єктивна і реальна коаліція. І я впевнений, що така коаліція має право на існування. Вона лиш має довести свою дієздатність. Що стосується команди НУ-НС, членом якої я є, то я думаю, що нам потрібно перейти в опозицію, перегрупуватися, чітко визначитися із стратегією на наступний період, і підготувати план радикальних реформ. Які б коаліції не були, і хто б не очолював уряди, рано чи пізно Україні доведеться приступити до структурних реформ. І відповідальні політики до цього мають бути готові. РБК-Україна: Чи можлива коаліція у складі НУ-НС і Партії регіонів? В.К.: Я особисто підтримав би і такий формат коаліція, якби ПР хоча б оголосила про свій план ліберальних реформ, чітко б заявила про готовність вступу в НАТО без референдуму, про необхідність виведення ЧФ РФ після 2017 р., відмовилася б від заяв, які провокують загрози для територіальної цілісності наших союзників – Грузії. Тоді цілком реальним було б розглядати такий формат. Але це була б коаліція на основі принципів, і тому вона не можлива. Для наших колег із БЮТ ці принципи, очевидно, не важливі. Для них важливіше розділити сфери впливу в теперішньому форматі влади, тому вони і співпрацюють з ПР. РБК-Україна: Які на даному етапі умови участі НУ-НС в якій-небудь коаліції? В.К.: Я можу сказати лише про партію "Пора", хоча абсолютно переконаний в твердості позицій моїх колег і з "Нашої України", і з Української Народної Партії, і з інших політичних сил. Я вважаю, Україна вже дозріла до розуміння того, що коаліції мають існувати не навколо прізвищ і посад, а навколо чіткого плану дій. Тому "Пору" і мене особисто цікавлять будь-які об"єднання навколо чіткого зрозумілого плану дій, плану великих реформ. Все інше не має змісту, бо воно покликане лише дурити голову людям на основі якихось ефемерних обіцянок, які ніколи не реалізуються. РБК-Україна: Які, на Вашу думку, шанси того, що будуть призначені нові парламентські вибори? В.К.: Я думаю відповідь на це питання в руках БЮТ і ПР. Якщо вони відповідальні перед своїми виборцями, то вони мають формалізувати свої відносини. Ці політичні сили співпрацюють між собою, вони мають узгоджений план дій. Мені здається, що їм потрібно чесно зізнатися перед виборцями і створити формальну коаліцію. Правда, у зв"язку із цим виникають два запитання. Перше. Чому рік тому БЮТ клявся, що ні за яких обставин не буде співпрацювати із ПР? І друге. Як БЮТ буде виконувати програмні принципи ПР щодо другої державної мови в Україні – російської, щодо визнання незалежності Південної Осетії і Абхазії, щодо продовження базування ЧФ РФ в Криму після 2017 р., і щодо вступу України в НАТО? Така коаліція між БЮТ і Партією регіонів має право на існування, вона відкриває очі людям на реальну політику в Україні. І це великий плюс, це велика перемога. Я бажаю щиро, щоб такий блок зробив щось корисне для України, хоч і прогнозую велику економічну кризу в Україні у найближчій перспективі. РБК-Україна: Але ж БЮТ продовжує наполягати на тому, що результативне голосування з ПР, зокрема щодо внесення змін у закон про Кабмін, було виключно ситуативним… В.К.: Я не хочу вдаватися до емоційних характеристик. Але, хочу сказати, що так не може бути, коли БЮТ діє на пару з ПР, а перед виборцями прикривається коаліцією з НУ-НС. Так не буває. Коаліція - це не фіговий листок, яким можна прикрити стидні місця. Політика має бути чесною. Якщо є співпраця між двома політичними силами, то її мають бачити люди. І БЮТ, і ПР мають брати спільну відповідальність. Це норма в європейській демократичній країні. Все інше, всі ці дискусії довкола збереження демократичної коаліції - це лише намір приховати реальний стан справ. Це спосіб знайти винного в розвалі демократичної коаліції. І в цьому немає ніякого сенсу. РБК-Україна: Якщо дострокові парламентські вибори все таки відбудуться, яку тактику для себе обере "Пора"? Чи будете ви знову блокуватись з "Нашою Україною"? В.К.: "Пора" однозначно буде брати участь у виборах. А союзників ми завжди шукали на основі принципів, а не інтересів. Якщо наше бачення в реалізації політики відповідає баченню наших союзників, то ніякі особисті амбіції процес об"єднання не зупинять. Я категорично переконаний, що будь-які союзи мають будуватися на спільному плані дій. Принципи "Пори" прості і зрозумілі. Перше - це відміна конституційної реформи і консолідація відповідальності за виконавчу владу в руках Президента, незалежно від його прізвища, можливе скорочення кількості президентських термінів до одного разу. Друге - це принципова зміна виборчого законодавства, яка є причиною всіх бід і криз в Україні. Принцип, коли політику формують депутати, яких не обирали люди, а обирали вожді в закритих кабінетах з числа своїх водіїв і секретарок, нічого доброго країні принести не може. Лише зміна принципу вибору депутатів, коли люди безпосередньо голосуватимуть за своїх обранців, може докорінно змінити політику в Україні і дати ту надію, на яку всі чекають, і на сході, і на заході. Я особисто переконаний, що при зміні виборчого законодавства, хоча б у формі відкритих списків, 8 з 10 сьогоднішніх депутатів не будуть в Верховній раді. РБК-Україна: Чи пропонували Вам особисто якусь посаду у виконавчій владі? В.К.: Мені вже давно хотілося б взяти на себе особисту відповідальність за конкретний блок роботи. І не словом, а ділом довести, що навіть в існуючих реаліях розбалансованої, неефективної і корумпованої системи виконавчої влади можна досягати високих результатів. Але всі пропозиції, які лунали до цього, передбачали відхід від моїх політичних зобов"язань, попросту кажучи – зраду. Не зраджувати - це мій головний принцип в житті, тому можливість реалізувати таку відповідальність у виконавчій владі я ще буду мати. Буду мати не один, а з командою однодумців, які візьмуть на себе відповідальність за реформи в Україні. РБК-Україна: Чи відомо вам про плани створення нової пропрезидентської сили на базі "Нашої України" чи "Єдиного центру"? Можливо, до цього процесу долучиться і "Пора"? В.К.: Мені такі плани не відомі. Але принциповим є те, що в Україні настав час, коли має сформуватися політична сила нового покоління із молодих, прогресивних, ефективних політиків, які здатні реалізувати системні реформи в Україні. Всі підстави для цього є. Ці політики сьогодні представляють різні політичні сили, які є в парламенті. Але вони зовсім інші люди – іншої формації, інших цілей і цінностей. На фоні загальної політичної кризи вони змушені об"єднатися і реалізувати те, чого в Україні чекають вже 17 років. Це виклик часу, і це неминуче. Іншими словами, боротьба сьогодні має точитися не між фінансово-політичними групами, які зафарбовані в помаранчеві чи біло-блакитні кольори, а між старим дискредитованим політичним поколінням і новим поколінням ефективних менеджерів. Я б сказав навіть так: "помаранчева" революція входить в свою заключну фазу – фазу зміни політичних поколінь. Будь-яка криза народжує нову якість. Все що нас не вбиває, робить нас сильнішими. РБК-Україна: Взагалі, яка зараз ситуація всередині фракції НУ-НС? В.К.: Як це не парадоксально може звучати, але я вважаю, що дуже позитивна. НУ-НС сьогодні - це прототип великих змін. НУ-НС не є політичною силою в традиційному українському розумінні, де є вождь, і є безмовна і безвольна свита. НУ-НС - це блок, який об"єднує різних політиків з чіткою політичною репутацією, особистою гідністю і принципами. Це не болото, яке залежить від свого вождя, політичні вподобання якого змінюються від настрою. По суті, НУ-НС є прототипом нової європейської політичної сили, яка матиме обличчя, в яке без огиди зможе дивитися цілий світ. РБК-Україна: Але ж останні події свідчать про розкол… В. К.: По-перше, весь український політикум найближчими місяцями зазнає глибоких структурних змін. Відбудеться реорганізація усього політичного простору, БЮТ і ПР в тому числі. Це станеться, тому що в кожній із цих політичних сил існує світоглядний конфлікт. Ці люди об"єднані не спільними цілями, а тимчасовими інтересами. Сьогодні реальність змінилася. І в світі, і в Україні. Тому частина тих політиків, які себе вважають українською елітою, зможе перейти на інший рівень політичної відповідальності перед нацією, а частина залишиться в сфері реалізації своїх інтересів, але поза парламентом. РБК-Україна: Тобто, розкол чекає не тільки НУ-НС? В.К.: В тому-то й справа. Я прогнозую, що природній відбір відбуватиметься не між політичними силами, а всередині кожної з них. Тобто, кожна з них зазнає великих змін, і вже через декілька років Україна отримає іншу політичну конструкцію. В Україні безперечно утворяться класичні європейські партії: ліберально-патріотична реформаторська партія, націонал-патріотична партія, ортодоксально-маргінальна політична сила, орієнтована на Росію, і ліва соціал-популістська політична сила. Кожна з цих сил буде представлена політиками з різних сучасних політичних партій. Процес реорганізації змусить їх шукати себе в новій політичній реальності. РБК-Україна: Повернемося до ситуації всередині НУ-НС. Хто з депутатів не підтримав вихід із коаліції і як вони аргументували свою позицію? Які ще є розбіжності? В.К.: Варто сказати, що особливої дискусії щодо необхідності виходу із коаліції не було. Була дискусія щодо термінів. Одні колеги вважали, що треба дати шанс БЮТ, і що люди, громадяни, на фоні традиційно лояльної позиції НУ-НС, не зрозуміють такого радикального рішення. Інші вважали, що вже досягнуто критичної межі компромісу, і якщо НУ-НС не зробить цього зараз - це буде втратою тих ідеалів, заради яких формувалася ця політична сила. Я вважаю, що рішення НУ-НС дало розв"язку затяжної політичної кризи. Сьогодні, добре це чи погано, ми побачимо справжнє обличчя кожного політика і кожної політичної сили. Я вважаю, що це рішення було правильним, і з висоти часу це визнають всі. РБК-Україна: Яка вірогідність того, що будуть призначені позачергові президентські вибори? В.К.: Відсутня на 100%. Нема ні сенсу, ні можливості проведення позачергових президентських виборів. Це лише політична страшилка в устах недоброчесних політиків. РБК-Україна: Якщо кандидатура Ющенка ближче до виборів зовсім втратить популярність, хто може бути запропонований виборцям в якості альтернативного кандидата? В.К.: На зустрічі з фракцією Ющенко чітко заявив, що іде на вибори і їх переможе. А популярність Ющенко втрачає не через свою позицію, а через те, що він не реалізував шанси, які дала "помаранчева" революція. Важливо зрозуміти, що в Україні будь-який відповідальний політик може швидко втрачати популярність, тому що в українській політичній реальності лише безвідповідальні популісти, які мало роблять, але багато обіцяють, довго тримаються на плаву. Це хвороба всіх перехідних демократій, так було і в Польщі, і в Угорщині, і в Чехії. Але ця хвороба суспільства швидко минає, коли ви бачите антиринкову діяльність, інфляцію, відсутність можливостей для бізнесу та зовнішню залежність. Головне для політика - не втратити принципи і честь. Що стосується можливих кандидатів в Президенти, то, я думаю, їх буде багато. І деякі з них будуть гідні кандидати. Українці матимуть широкий вибір. РБК-Україна: Хто саме це може бути? В.К.: Офіційних консультацій з цього приводу немає. Мені хотілося б, щоб в процесі політичної кризи з"явилася нова надія, яка в перспективі стане лідером та дасть нову якість для України, для української політики. РБК-Україна: Чи може це бути, наприклад, Арсеній Яценюк? В.К.: Я думаю, що він має для цього всі шанси. Але це право ще треба заслужити. Його самостійна відставка з посади спікера перетворить його з перспективного політика у справжнього лідера. РБК-Україна: Як ви ставитесь до ідеї обрання Президента парламентом? В.К.: Такі ініціативи висувають люди, які або є недалекими, або є шкідниками, і свою діяльність спрямовують проти основ державності. Історична перспектива України можлива лише за умови чіткої, добре організованої виконавчої влади, здатної реалізувати великі ліберальні реформи. А це можливо лише у форматі президентської республіки, незалежно від того, яке прізвище Президента. Всі, хто сьогодні пропагує так звану "парламентську республіку", є ворогами української державності. Вони просто мають намір створити олігархічну змову в парламенті для розподілу ресурсу. Розмовляв Максим Кузьменко