Наслідки економічної кризи вже відчула на собі переважна більшість населення країни. Серед всього іншого, багато людей вже втратили роботу або знаходяться на межі звільнення. Як відіб"ється криза на ситуації із зайнятістю українців РБК-Україна розповів директор Державної служби зайнятості Володимир Галицький.
РБК-Україна: Яким чином економічна криза впливає на ринок праці в Україні?
Володимир Галицький: Ринок праці має певну інерцію відносно процесів реальної економіки. Це означає, що ринок праці реагує на економічні процеси із запізненням на 2-3 місяці, тобто реальну картину ми побачимо тільки в 2009 р. Проте вже сьогодні можна сказати, що кількість людей, які звертаються в службу зайнятості, збільшилася в два рази. Тільки за листопад стало на облік на 134 тис. людей більше, ніж в жовтні, і станом на кінець листопада на обліку вже близько 695 тис. чоловік. Якщо в середньому за півріччя у нас був рівень безробіття 6,2%, то в 2009 р. ми чекаємо 9-9,2%, і це багато. Окрім цього, скоротилася і кількість вільних робочих місць на 41 тис. до 137 тис. на кінець листопада.
РБК-Україна: У яких регіонах і яких галузях найменш сприятлива ситуація із зайнятістю населення?
В.Г.: Найсуттєвіше збільшення кількості безробітних Державна служба зайнятості зафіксувала в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Полтавській, Вінницькій, Харківській і Черкаській обл. В цілому по Україні в листопаді поточного року скорочено 6,5 тис. співробітників. Якщо говорити про професії, то серед робочих спеціальностей частіше скорочували машиністів крану, слюсарів, водіїв, електромонтерів, охоронців і сторожів, а також бухгалтерів і листонош. Якщо говорити конкретно про галузі, то масові звільнення торкнуться гірничо-металургійної галузі, хімічної промисловості і, частково, будівництва. Це ті галузі, які сягнуть вершини скорочень в січні 2009 р. Решта галузей буде змушена скорочувати об'єми виробництва, оптимізувати витрати за рахунок рекламних кампаній. Природно, коли такі компанії вмирають, вони вивільняють трудовий ресурс на вулицю.
РБК-Україна: Що робить ваше відомство в умовах кризи?
В.Г.: Наша робота у момент кризи не закінчується, за листопад служба зайнятості працевлаштувала близько 70 тис. чоловік. Навіть за часів найжорстокішої кризи на початку 90-х років працевлаштування не припинялося. Так, у нас база вакансій зі 180 тис. зменшилася до 140 тис., але вакансії все-таки є! Візьмемо місто Київ, сьогодні тут 8 тис. безробітних і 34 тис. вакансій.
РБК-Україна: Мабуть ці вакансії не відповідають вимогам людей. Як мотивувати працівника все-таки зайняти пропоновану вакансію?
В.Г.: Ці вакансії не підходять до певної пори. Економіка штука жорстка, але ми оперуємо макропроцесами, ми не можемо розглядати кожен окремий випадок. Життя змусить - людина піде на ту роботу, яка є, піде для того щоб нагодувати свою сім'ю. У кого амбіції інші, то, будь ласка - підтвердіть свої амбіції своїм професіоналізмом. Запевняю, грамотному, професійному працівникові не загрожує ніяка криза, йому завжди знайдеться високооплачувана робота. А та ж професія токаря, газозварника - буде затребувана завжди. Криза приходить і закінчується, але без розвиненого матеріального виробництва, причому такого, що базується на сучасних технологіях, ніяка економіка не підніметься. Гідні умови праці, сучасна техніка, висока зарплата, соціальний пакет на підприємствах - ось складові престижності робочих спеціальностей.
РБК-Україна: Яка зараз ситуація в самій службі зайнятості? Вам вистачає коштів, щоб виконувати повною мірою свої обов'язки?
В.Г.: Зараз ми підготували відповідний законопроект, і думаю, що найближчим часом він буде прийнятий Верховною Радою, як першочерговий. Заходи, які передбачає закон, направлені на матеріальну і соціальну підтримку людей, а також на збереження трудового потенціалу у працедавців. Робиться це для того, щоб не повторити помилку 90-х років, коли ми втратили цілі галузі, і до цих пір ми не можемо їх відновити, наприклад, суднобудування. Державну службу зайнятості сьогодні в першу чергу турбує фінансування. Річ у тому, що Фонд соціального страхування не фінансується з державного бюджету, кошти ми отримуємо з відрахувань від страхових внесків. Кожен працівник відраховує 0,3% і працедавець 1,5%, тобто загалом страховий тариф складає 1,8% від фонду заробітної плати. Істотне зростання чисельності незайнятих громадян, при одночасному скороченні робочих місць неминуче приведе до значного зростання витрат Фонду. За попередніми розрахунками, очікується виникнення дефіциту бюджету Фонду у розмірі 1,8 млрд гривень. Маю сказати, якщо не відбудеться збільшення тарифу до рівня 2003 р. на 0,6%, тобто до розміру 2,4%, то вже до кінця лютого - початку березня, Фонд перестане виконувати свої зобов'язання, оскільки у нього наступить дефолт. Тоді, в 2004 р. тариф був понижений абсолютно об'єктивно - знижувався рівень безробіття, тому і знижувалося навантаження на фонд оплати праці для працедавців. Зараз же ситуація змінилася, і об'єктивно можна було б збільшити тариф, перерозподіливши відрахування з інших страхових фондів. Але тут вступають в дію корпоративні інтереси різних фондів соціального страхування. Необхідно піднятися над цим, і підійти до вирішення питання по-державному.
РБК-Україна: Існує думка, що слідом за економічно кризою, нагряне соціальна. Які програми розробляє служба зайнятості для попередження такої ситуації?
В.Г.: Так, така ситуація цілком реальна. Щоб не допустити такого розвитку подій, Мінпраці і нашим центром розроблений проект відповідного закону. Цим законопроектом передбачено три основні моменти. Перший - виплата коштів з часткового безробіття. Це означає, що людина, яка втрачає до 70% робочого часу, залишаючись на підприємстві, отримує у нас допомогу з безробіття. Другий момент стосується збереження трудового потенціалу, найбільш кваліфікованої частини працівників у працедавця на підприємстві - це і токарі, і фрезерувальники, загалом, робочі спеціальності. Уявіть, скільки потрібно готувати людину, яка стоїть біля доменної печі, - це 3 - 4 роки і великі витрати. Будь-який верстат, будь-яка піч без людини - це шматок металу. Як зберегти цю людину? Для цього вводиться поняття інтервенційної зайнятості - людина залишається на підприємстві, але виконує не властиві їй види робіт, наприклад, чистить і ремонтує ту ж доменну піч. У свою чергу Фонд соціального страхування на випадок безробіття компенсує працедавцеві протягом півроку прожитковий мінімум для цього працівника, щоб тільки він залишився на підприємстві. І третє - це професійна перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників прямо у працедавця, коли працівник не розриває трудові відносини, з відшкодуванням працедавцеві відповідних витрат за рахунок коштів нашого Фонду.
РБК-Україна: Що робить служба зайнятості, якщо бачить порушення трудового законодавства з боку працедавців?
В.Г.: Подання даних про скорочення чисельності працівників перебуває під постійним контролем Державної служби зайнятості. Законодавством передбачено, що у разі не надання підприємством такої інформації, або порушення термінів її надання, на підприємство накладається штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці засоби використовуються для фінансування заходів щодо працевлаштування і соціального захисту громадян. Окрім цього, 14 листопада 2008 р. підписаний регламент з Держнаглядпраці щодо посилення відповідальності працедавців за не виконання КЗПП. Відповідно до цього регламенту, у разі, якщо районний центр зайнятості отримує план про масові звільнення на підприємстві, тобто мінімум 10% працівників підприємства, і якщо такі факти з'являються, він проводить перевірку цього підприємства. Окрім цього, сьогодні будь-яка людина, яка має скарги на працедавця, може безпосередньо звернутися в службу зайнятості. Тут же буде забезпечений прямий контакт із державною інспекцією праці, яка наділена функціями накладення штрафів, зупинки підприємства і подачі документів в прокуратуру про порушення кодексу законів про працю. Працює гаряча лінія, де можна отримати консультації з питань дотримання законодавства про працю. Але все таки, головне завдання - не покарати працедавця, а попередити подальше погіршення ситуації, попередити розбазарювання трудового потенціалу, щоб люди не виїхали працювати за кордон.
РБК-Україна: Які б Ви дали рекомендації людині, яка стоїть перед ймовірністю скорочення? Як діяти, щоб наслідки виявилися менш жорсткими?
В.Г.: Якщо вас скорочують, то вас повинні повідомити про це за два місяці і видати вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати за один місяць. Впродовж цього місяця людина може приходити в службу зайнятості, підбирати собі роботу, але матеріальної підтримки за цей місяць від нас людина ще не отримає. Другий варіант - заява за власним бажанням - найгірший варіант для найманого працівника, тому що в цьому випадку виплата допомоги з безробіття, яка даній людині належить, відкладається на 90 днів. І третє - звільнення за згодою сторін - людина приходить до нас, і якщо за 7 днів від моменту його реєстрації ми не підібрали йому роботу, то він отримує статус безробітного, йому виплачується матеріальна підтримка, він може пройти перенавчання за напрямком служби зайнятості за рахунок коштів нашого страхового фонду. Розмір допомоги з безробіття диференційований і залежить від заробітної плати, яку працівник отримував впродовж останнього року, звичайно, від "білої" заробітної плати, а також від страхового (тобто фактично трудового) стажу. Але максимальний розмір допомоги обмежений. Він не може бути вищим, ніж середня заробітна плата в даному регіоні. Мінімальна допомога з безробіття становить 360 грн для незастрахованих і 500 грн - для застрахованих осіб.
Розмовляв Максим Кузьменко