У Донецьку районний суд частково скасував рішення міськради про надання регіонального статусу російській мові. Втім, в силі залишається рішення, по якому Міськрада може використовувати російську мову як мову діловодства і взаємин з населенням.
Як відомо, що півроку назад російській мові статус регіонального був наданий Харківською, Севастопольською, Донецькою, Дніпропетровською і Луганською міськрадами, Донецькою, Миколаївською і Луганською облрадами. А 18 жовтня ц.р. це питання парламентарії Криму планували винести на всеукраїнський референдум. У документі, зокрема, пропонувалося "закріпити за російською мовою статус регіонального в тих регіонах, де він є мовою більшості населення". В даний час більшість рішень місцевих рад про додання російській мові статусу регіональний опротестовано місцевими прокуратурами. Тим паче, що українське законодавство дозволяє вести документацію паралельно з державним, на мові національної меншини, що компактно проживає в регіоні.
Тим часом, Прем'єр-міністр України Віктор Янукович не перестає заявляти, що російська мова в Україні потребує певного статусу. Так, 25 вересня він сказав, що Верховна Рада може найближчим часом розглянути закон про мови. В.Янукович відзначив, що надати статус другого державного російській мові можна двома способами: на референдумі або голосуванням конституційної більшості в парламенті, "коли воно існуватиме".
У свою чергу Президент України Віктор Ющенко не раз підкреслював неприпустимість спекуляцій на тему статусу державної мови. При цьому він відзначав, що українська влада сьогодні усвідомлює свою відповідальність за забезпечення гідних умов для розвитку культур і мов всіх національних меншин, що проживають в Україні. Таким був, зокрема, його коментар щодо звернення Верховної Ради Автономної республіки Крим (АРК) до керівництва України з проханням додати російській мові статус другої державної.
Нагадаємо, що програма діяльності Кабінету міністрів України на 2006-2011 рр. передбачає визнання російської мови другою державною. Зокрема, в розділі гуманітарної політики проекту Кабміну вказано, що уряд направить свою діяльність на "послідовне відстоювання свободи у виборі мови спілкування і навчання, визнання російської мови другою державною мовою в Україні". Статус російської мови на ряду з питанням приєднання до НАТО був найбільш проблемним питанням переговорів про створення парламентської коаліції, що провалилася.
Проте відомо, що стаття Конституції про державну мову (українську) може коректуватися лише в особливому порядку. Згідно закону, проект змін подається президентом або 2/3 від конституційного складу Верховної Ради. А за ухвалення змін повинні проголосувати не меншого 300 народних депутатів, або більшість тих, що проголосували на всеукраїнському референдумі (він в даному випадку призначається президентом). Повторне представлення проекту змін до цього розділу Конституції поодинці і тому ж питанню можливо тільки до парламенту наступного скликання.
За останніми соціологічними даними, лише 34,8% українців вважають, що російська повинна бути другою державною мовою. Про це свідчать результати дослідження, проведеного "ФОМ-УКРАЇНА". 32,7% допускають статус другої офіційної для російської мови в областях, де цього бажають більшість населення, а 25,7% вважають, що російську взагалі потрібно усунути з офіційного спілкування на всій території України. Опит проведений 11-20 серпня в 159 населених пунктах, кількість респондентів - 2 тис. чоловік, похибка - 2,2%.