В.Балога: Ю.Тимошенко намагається одноосібно вирішувати питання постачань енергоносіїв
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко вкотре намагається одноосібно, на власний розсуд вирішувати питання постачань енергоносіїв до України. Цими діями вона втручається в сферу конституційних прерогатив Президента України Віктора Ющенка щодо забезпечення національної безпеки, одній зі складових якої є енергетична безпека держави. Так голова Секретаріату президента Віктор Балога прокоментував письмове доручення, згідно з яким Ю.Тимошенко забороняє голові правління компанії "Укртранснафта" Ігорю Кирюшину і його заступникам підписувати документи та брати участь в нарадах та консультаціях про транспортування нафти трубопроводом Одеса - Броди до окремого рішення уряду, повідомляє прес-служба глави держави. "Кожен школяр знає, що нинішній прем'єр з давніх літ плекає особливі сентименти до енергетики. Але Євро-Азійський нафтотранспортний коридор – не приватна автозаправка, а потужний міжнародний енергетичний проект, тому регулювати його втілення у такий звичний для Кабміну "ручний" спосіб не можна. Це питання виходить за суто економічні рамки, тут йдеться про європейську енергетичну політику та реноме України в її реалізації", - сказав В.Балога. На переконання В.Балоги, будь-яке втручання здатне поставити під загрозу виконання таких амбітних і далекосяжних планів. У результаті українська економіка може зазнати багатомільярдних втрат, а вітчизняні НПЗ втратять можливості наростити обсяги виробництва, перейти на європейські стандарти продукції та посилити свою конкурентоздатність. Керівник президентського Секретаріату нагадав прем'єр-міністру ті положення з програми діяльності уряду, викладеної в коаліційній угоді, які стосуються саме нафтопроводу Одеса – Броди. У скріпленому автографом Ю.Тимошенко зобов'язанні мова йде про "пріоритетність європейського напрямку" транспортування енергоносіїв цим паливопроводом, підписання необхідних міжурядових документів з метою забезпечення реалізації проекту постачання каспійської нафти до України через трубопровід Одеса – Броди, укладання довгострокових контрактів з нафтовими компаніями щодо його завантаження в аверсному режимі. "Забудькуватість Ю.Тимошенко при виконанні власних обіцянок вже нікого в нашій країні не дивує. Однак, у питанні, яке безпосередньо зачіпає національні інтереси, така амнезія - це вже не особиста справа прем'єра. Керівникові уряду варто відновити в пам'яті текст коаліційної угоди і надалі відмовитися від будь-яких спроб корегувати курс держави на забезпечення енергетичної безпеки", – сказав В.Балога. Пізніше уповноважений президента з енергетичних питань Богдан Соколовський звинуватив прем'єра в зриві підписання угоди між "Укртранснафтою" та двома компаніями на прокачування нафти по нафтопроводу Одеса - Броди на українські НПЗ. За його словами, вчора мала відбутись нарада під головуванням президента, під час якої планувалося підписання вищезазначених угод, проте В.Ющенко був змушений скасувати її, оскільки Ю.Тимошенко своїм розпорядженням заборонила брати участь у нараді урядовцям та керівникам державних енергетичних компаній. "Це безпрецедентний випадок, це шокуюча інформація, такі дії мають ознаки злочину", - сказав Б.Соколовський. Також він заявив, що вчорашні події "відкинули підписання угод по транспортуванню нафти як мінімум на декілька місяців". Нагадаємо, 30 червня ц.р. під час зустрічі президентів України і Азербайджану було ухвалене вирішення про заповнення нафтопроводу Одеса - Броди технологічною нафтою. А 22 травня ц.р. В.Ющенко підписав указ про переведення нафтопроводу Одеса - Броди в аверсний режим. На сьогоднішній день сторони, зацікавлені в проекті чекають завершення розробки техніко-економічного обґрунтування маршруту. Магістральний нафтопровід Одеса - Броди був побудований в 2001 р. Протягом декількох років він не використовувався. Наприкінці червня 2004 р. уряд України дозволив використовувати трубопровід для транспортування російської нафти в реверсному режимі. Всього за час роботи реверсного маршруту (з вересня 2004 р. станом на 31 грудня 2007 р.), ним було прокачано 19,276 млн т сировини.
