Приватний бізнес в Україні деталі частіше стикається із громадськими протестами. У країні зростає число екологічних і профспілкових акцій, а також виступів проти незаконного будівництва. Представники компаній рідко йдуть на поступки - на їх думку, часто протестувальники виконують замовлення конкурентів, блокуючи роботу або підриваючи їх авторитет.
Приватний бізнес в Україні деталі частіше стикається із громадськими протестами. У країні зростає число екологічних і профспілкових акцій, а також виступів проти незаконного будівництва. Представники компаній рідко йдуть на поступки - на їх думку, часто протестувальники виконують замовлення конкурентів, блокуючи роботу або підриваючи їх авторитет. Проте соціологи вважають, що саме відсутність діалогу між бізнесом і суспільством є основною причиною конфліктів, пише "Комерсант-Україна".
Читайте також: В Україні та за її межами є сили, які зацікавлені у зриві проектів з видобутку сланцевого газу, - експерт
У перші два місяці цього року в Україні відбулося 147 цивільних виступів із критикою дій приватних і державних компаній - утричі більше, ніж роком раніше. Про це свідчать дані моніторингу громадських протестів, проведеного київським Центром дослідження суспільства (ЦДС).
Серед найбільш резонансних - акції проти розробки родовищ сланцевого газу (39 випадків), протести співробітників авіакомпаній "АероСвіт" і "Донбасаеро" з вимогою виплатити борги по заробітній платі, акції проти реконструкції Гостиного двору в Києві і захоплення Незалежною профспілкою міста Свердловська (НПмС) кабінету директора шахти "Червоний партизан" (входить до ДТЕК) з вимогою скасувати скорочення співробітників і поліпшити умови праці.
Така тенденція стала помітна ще у 2012 р. За минулий рік у країні пройшло 578 цивільних виступів - це на 75% більше, ніж роком раніше, свідчать дані опублікованого моніторингу громадських протестів. Фактично кожна шоста акція протесту у країні була спрямована проти підприємств. Більш високі темпи зростання показала тільки група протестів із критикою політичних партій: у зв'язку з минулорічними парламентськими виборами їх кількість зросла майже в сім разів, до 552. А загалом кількість громадських виступів у минулому році збільшилася на 60%, до 3,6 тис., зазначають у ЦДС.
Читайте також: У Києві страйкують понад 100 працівників "АероСвіту" з вимогою виплати зарплати
Найчастіше об'єктом протестів стають будівельні підприємства - тема забудови у 2012 р. піднімалася цивільними активістами 157 разів. Ще одним серйозним приводом для виступів із критикою підприємств став захист прав робітників, зокрема в питаннях зниження або затримки заробітної плати - 82 випадки. Питання захисту навколишнього середовища піднімалися у 2012 р. в ході 40 протестів.
Успіхи громадських активістів поки є невеликими - за даними ЦДС, у 2012 р. лише 5% акцій привели до тих чи інших поступок, що навіть менше, ніж у 2011 р. "Протести, спрямовані проти підприємств, як правило, менш результативні, ніж інші, - каже організатор Конфедерації вільних профспілок України Денис Левін. - У бізнесу більше гласних і негласних інструментів впливу і на протестувальників, і на суди".
Успішних протестів із приводу незаконної забудови набагато більше, стверджує активіст організації "Збережи старий Київ" Ігор Луценко. Правда, останні великі виступи його організації закінчилися невдачею - у лютому підприємство "Укрреставрація" все ж почало реконструкцію Гостинного двору під торгово-офісний центр. "Немає практично жодних шансів довести в судах незаконність цієї реконструкції. Очевидно, у проекту занадто високі покровителі", - констатує Луценко.
Читайте також: У кризі "АероСвіту" винні акціонери авіакомпанії "Генавіаінвест" і ФДМУ, - дослідження
Навіть часткове виконання вимог протестувальників нерідко означає для підприємств серйозні втрати. Так, після численних акцій проти будівництва торгового центру біля станції метро "Театральна" у Києві його власники - бізнесмени Вадим Столар і Вагіф Алієв були змушені передати об'єкт і земельну ділянку в комунальну власність. У Київській міській державній адміністрації стверджують, що вартість об'єкту склала більше 47 млн грн. Зараз у цьому приміщенні розташований Музей історії Києва.
Інший приклад - Криворізький гірничо-металургійний комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" під тиском профспілки був змушений знизити темпи скорочення чисельності співробітників і застосувати програму так званого добровільного звільнення, що передбачає виплату компенсацій співробітникам, які підпадають під скорочення. Щоправда, у профкомі комбінату вважають ці дії недостатніми: минулого тижня Національна служба посередництва і примирення зареєструвала колективний трудовий спір між адміністрацією та працівниками підприємства. Останні домагаються поліпшення умов праці, доукомплектації штату і заборони на відчуження об'єктів соціальної інфраструктури.
Акції протесту шкодять і репутації компаній. Так, страйк профспілки "Ліга лінійних пілотів" компанії "АероСвіт", що вимагали індексації зарплат у серпні 2011 р., не тільки призвів до втрати авіакомпанією не менше 150 тис. дол. через скасування рейсів, а й став однією з перших публічних ознак погіршення фінансового стану перевізника, згадує гендиректор авіакомпанії Windrose Володимир Каменчук.
Читайте також: Київрада не підтримала проекту рішення про ініціювання передачі Гостиного двору в комунальну власність
Втім, після припинення роботи "АероCвіта" через фінансову скруту торік проблеми виникли й у пілотів - компанія не могла виплатити їм заборгованість по зарплаті в розмірі більше 70 млн грн.
Втрати нерідко змушують компанії підозрювати організаторів акцій у корумпованості і роботі на конкурентів. Так, під час протестів на шахті "Червоний партизан" у провокаціях НПмС звинувачував навіть профком підприємства. "Ці люди (протестувальники) не мають нічого спільного із профспілковою діяльністю і представляють незрозуміло чиї інтереси", - заявляв тоді голова профкому Василь Васильченко.
Найбільш серйозні звинувачення останнім часом висуваються на адресу організаторів протестів проти видобутку сланцевого газу. Колишній член парламентського комітету з питань ПЕК Олександр Гудима упевнений, що кампанію фінансує російський "Газпром". "Подивіться, хто першим почав інформаційну кампанію проти розробки родовищ - рух "Український вибір" Віктора Медведчука, прокремлівського політика", - вказує він. До акцій проти розробки газових родовищ в останні місяці приєдналися і політичні партії: "Свобода", Компартія і "Батьківщина", за що прем'єр-міністр Микола Азаров назвав їх "агентами Російської Федерації".
Читайте також: Гостинний двір можуть перетворити на культурний центр - Попов
Керівник моніторингу протестів ЦДС Володимир Іщенко вважає звинувачення на адресу організаторів акцій проти видобутку сланцевого газу необгрунтованими. "Далеко не всі виступи проти розробки родовищ проходять за підтримки політичних партій. Організатори багатьох з них - відомі екологи, і, мені здається, що немає підстав підозрювати їх у нечесності", - говорить він.
За словами соціолога, проплаченими частіше виявляються політичні протести - 60% акцій на соціально-економічну тематику у 2012 р. взагалі мали спонтанний характер. Замовні протести профспілок і робочих справді трапляються, визнає організатор Конфедерації вільних профспілок України Денис Левін. "Але це нечасте явище. До того ж і в таких випадках порушення прав співробітників, як правило, мають місце. Просто цим користуються конкуренти", - розповідає активіст.
Зростання числа соціально-економічних протестів під час економічного спаду - закономірне явище, вважає Іщенко. "Криза загострює соціальні протиріччя. Протестна активність зараз зростає в усьому світі, навіть на Заході, де традиції мирного соціального діалогу між державою, бізнесом і рядовими громадянами достатньо міцні", - розповідає він.
Читайте також: Дії МВС і "Беркута" в Гостиному дворі були законними, - Єфремов
В Україні приклади здорового соціального діалогу скоріше рідкість, каже Левін: "Влада і бізнес просто не звикли рахуватися з думкою громадян". Необхідність вести переговори із громадськістю визнає й Гудима. "Думаю, у випадку зі сланцевим газом компаніям Shell і Chevron (учасники СП з розробки сланцевого газу) просто необхідно роз'яснювати громадянам всі деталі проекту, організувати моніторинг екологічної ситуації", - вважає він. А Іщенко переконаний, що влада і бізнес будуть готові до діалогу лише в разі розгортання масових протестів. "Досвід "податкового Майдану" і протестів чорнобильців показує, що це дієвий метод", - зазначає експерт.
Нагадаємо, напередодні у травні повідомлялося, що компанія Shell приступила до першого етапу реалізації проекту геологорозвідувальних робіт - вивчення екологічної ситуації у Харківській і Донецькій обл. У рамках угоди про розподіл вуглеводнів, Shell протягом наступних 5 років буде вести геологорозвідувальні роботи на території Юзівської ділянки, що знаходиться на території Харківської та Донецької областей. Для оцінки потенціалу природного газу ущільнених пісковиків планується провести сейсморозвідку і пробурити до 15 геологорозвідувальних свердловин.
На даний момент Shell не веде жодних бурових, будівельних, розвідувальних і тому подібних робіт на даній ділянці, зазначили у прес-службі компанії. Роботи почнуться після проведення оцінки стану навколишнього середовища та відповідних екологічних експертиз.