У Росії останній "золотий" стик поєднав ділянки "Північного потоку"
У бухті "Портова" Виборзького району Ленінградської області (Росія) 19 серпня 2011 р. зварений останній "золотий" стик, що з'єднує морську ділянку першої нитки газопроводу "Північний потік" з сухопутним трубопроводом на російському березі. Про це повідомляє прес-служба обласного уряду.
Через кілька днів в Німеччині відбудеться з'єднання "Північного потоку" з європейською газотранспортною мережею, а восени поточного року планується почати постачання газу до Європи. В кінці 2012 р. буде введена в дію друга черга газопроводу, в рамках якої вже прокладено близько 600 км труб.
Зазначимо, як заявив міністр енергетики РФ Сергій Шматко, в Європі зростає обсяг споживання російського газу. За його словами, в I півріччі 2011 р. постачання російського газу до Європи збільшилися приблизно на 20%. "Обсяг споживання російського газу в Європі росте, і ми це відчуваємо", - повідомив він, коментуючи перспективи поставок газу з РФ до Європи.
Міністр енергетики РФ також відзначив, що введення потужностей газопроводу "Північний потік" не є прямим збільшенням обсягу поставок газу. "Потужності "Північного потоку" не є прямим збільшенням обсягів поставок. Це досить великі об'єми: проектна потужність "Північного потоку" після введення другої нитки буде 55 млрд куб. м - це трохи більше однієї третини поставок російського газу в Європу. І я думаю, що це буде в якійсь мірі заміщати існуючі поставки, які йдуть по газотранспортній системі України. Це і була наша мета, тому що ми завжди хотіли уникати транзитних ризиків", - пояснив Шматко.
Нагадаємо, 19 січня 2009 р. "Газпром" і "Нафтогаз України" підписали контракти на поставку газу і його транзит на період з 2009 р. по 2019 р. Згідно з документами, "Газпром" і "Нафтогаз" з 1 січня 2010 р. перейшли до ціноутворення на газ і формування транзитного тарифу у повній відповідності з європейськими стандартами.
Тим часом прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що Україна може розірвати "кабальний контракт", а також те, що цей документ "підриває основу довгострокового співробітництва між двома країнами". Крім того прем'єр заявив про можливий розрив даного контракту Україною в судовому порядку (як це зробила італійська компанія Edison, заощадивши 200 млн євро, і що намагається поки безуспішно зробити німецький концерн E. ON), правда він не уточнив коли цього можна очікувати і які будуть наслідки.
Всі останні переговори про зміну формули вартості імпортованого російського газу закінчувалися нічим. Пропозиції української сторони полягають в заміні ціни газойлю, що не використовується в Україні як альтернатива газу, на вугілля у формулі, за якою щоквартально розраховується вартість газу для України. Також Україна вважає неадекватною базову ціну в 450 дол./тис. куб. м.
Нагадаємо, що питання легітимності газового контракту виникло на тлі суду над екс-прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко, яку Генпрокуратура звинувачує в перевищенні посадових повноважень при його підписанні та заподіяння збитків країні на суму 1,5 млрд грн. Як тільки зайшов питання про сумніви в легітимності документів представники російської влади однозначно заявили, що вважають їх чинними і що вони не мають наміру їх переглядати.
"Північний потік" - принципово новий маршрут експорту російського газу в Європу. Газопровід пройде через акваторію Балтійського моря від бухти Портова (район Виборга в Ленінградській області) до узбережжя Німеччини (район Грайфсвальда). Це спільний міжнародний проект компанії Nord Stream AG за участю чотирьох країн - Росії, Німеччини, Нідерландів та Франції. Акціонерами Nord Stream AG є ВАТ "Газпром" (51%), німецькі Wintershall Holding ("дочка" BASF SE) і E. On Ruhrgas (по 15,5%), нідерландська NVNederlandse Gasunie і французька GDF Suez SA (По 9%). Бюджет проекту - 7,4 млрд євро.
Початок транспортування природного газу безпосередньо з Росії в Євросоюз по газопровідній системі "Північний потік" намічено на IV квартал 2011 р. Будівництво другої, паралельної, нитки буде завершено в 2012 р. після завершення будівництва обох ниток в кінці 2012 р. Пропускна здатність одного трубопроводу становить 27,5 млрд куб. м на рік, загальна - 55 млрд куб. м. Цього об'єму достатньо для забезпечення 26 млн домогосподарств. Будівництво почалося в квітні 2010 р.