Голова ради директорів групи компаній «Інвестиційний капітал Україна» Валерія Гонтарєва розповіла РБК-Україна про своє бачення майбутнього українських боргових інструментів, про перспективи відновлення співпраці з МВФ і про другу хвилю фінансової кризи.
РБК-Україна: Які тенденції є визначальними зараз на фондовому ринку України?
Валерія Гонтарєва: За останні чотири тижні ми бачили, як більше 1 мільярда гривень нерезидентних грошей вийшли з державних паперів. Це можна побачити в статистиці, яку дає НБУ, - портфель нерезидентів зменшився на 1 162 млн грн. Нерезиденти не просто виходять в гривню для очікування якихось цікавіших можливостей, наприклад, покупки ПДВ-облігацій. Вони ці гроші репатріюють.
РБК-Україна: Тобто, в покупці ПДВ-облігацій будуть задіяні в основному місцеві інвестори?
В.Г.: Я б не стала боятися того, що нерезиденти йдуть назавжди. Проте, у нас є декілька стримуючим моментів для вільного притоку грошей на ринку капіталу. Наприклад, той же платіж у розмірі 0,5% від суми покупки валюти до Пенсійного фонду. Але, сподіваюся, що озвучені раніше декларації уряду будуть не просто деклараціями, і ми з 1 липня цей податок більше не побачимо.
РБК-Україна: Масовий відхід західних грошей пов'язаний з проблемами в зоні євро?
В.Г.: Тут дві причини, однозначно, - зовнішня і внутрішня. Перша і, напевно, найглобальніша пов'язана з тим, що відбувається зараз на європейському ринку. Адже всі активні гравці на українському ринку ОВДП - це в основному нерезиденти, крупні європейські банки.
Ситуація в Європі - це справжня фінансова криза. І той пакет заходів, який був прийнятий, навряд чи зможе щось істотно поміняти. Ось, наприклад, не так давно найбільші європейські банки розмістили депозит в ЄЦБ на рівні 320 млрд дол., побили всі рекорди з розміщення грошей банками в центральному банку за одну ніч. При цьому центральний банк платить ставку 0,25%, що менше міжбанківської ставки, і банки отримають в результаті значного менше доходу, ніж вони б могли отримати, розмістивши ці гроші на ринку.
Ця ситуація повністю нагадує 2008 р. - Lehman Brothers збанкрутів, після чого всі банки, боячись що почнеться криза банківської системи, перестали розміщувати гроші один у одного і почали розміщувати їх в центральних банках. Те, що зробили європейські банки - це один з таких істотних показників, який нам говорить про те, що вони побоюються своєї європейської кризи. Тому вважати, що при цьому вони знаходитимуться в українському інструменті і в будь-якому іншому інструменті фондового ринку в будь-якій країні - це, мабуть, дуже оптимістично.
РБК-Україна: Які внутрішні причини?
В.Г.: Всі чекали, що Міжнародний валютний фонд виділить Україні кредит. Більш того, всі наші прогнози грунтувалися на тому, що майже 10 млрд дол. бюджетного дефіциту будуть покриті в основному за рахунок кредиту МВФ. Мільярдів шість доларів за рахунок грошей МВФ, плюс ще буде запозичення Світового банку і Європейського банку реконструкції і розвитку, після чого вже активний вихід на ринок - в розмірі від 1 до 1,5 млрд дол. Відповідно, ми добре покривали не тільки дефіцит бюджету, але і наш платіжний баланс, тому що в країну заходили гроші у валюті.
Але поки ми маємо негативний фон - у нас немає грошей МВФ, у нас незрозуміло як фінансуватиметься дефіцит бюджету, і, отже, існує невизначеність з приводу майбутнього гривні. І все це, природно, створює більш нервову ситуацію. Якщо ми подивимося, що місяць тому NDF гривні стояли через рік на рівні 8,25, то тепер вони стоять десь на рівні 8,68. І це говорить, однозначно, про девальваційні очікування. А якщо є такі очікування, то знаходитися в гривневому інструменті починає бути небезпечно.
РБК-Україна: Як це все відбивається на ринку боргових інструментів?
В.Г.: Природно, вихід нерезидентів починає рухати ринок. Якщо ми раніше стояли за трирічними паперами десь на рівні 13-14%, то тиждень тому зрушилися на рівень 15-16%. І надалі, якщо збільшаться об'єми, а ринок прийде в насичення, крива рухатиметься на 17-18%.
РБК-Україна: Ваш прогноз щодо розміщенню ПДВ-облігацій.
В.Г.: Місяць тому ми давали наш прогноз і говорили, що ринок ПДВ-облігацій торгуватиметься на рівні 18-20% спочатку, а далі йтиме на рівень 14-15% як звичайного інструменту, у міру того, як ринок їх абсорбуватиме. Особливо, якщо їх не випускатимуть масово - одним траншем. Тепер ми бачимо, що цей прогноз був, м'яко кажучи, оптимістичним. Ситуація на ринку міняється, і, швидше за все, сьогоднішні ОВДП без того, що у нас з вами відбудеться масований випуск ПДВ-облігацій, ми вже бачитимемо на рівні десь 17-18%. Само собою ПДВ-облігації спочатку торгуватимуться вище. Рівень, на якому ми чекаємо інтерес інвесторів до цього інструменту, - це 22-23%.
РБК-Україна: Наскільки швидко ринок може абсорбувати ПДВ-облігації на 20 млрд грн?
В.Г.: Питання: як швидко вони поступатимуть на ринок і наскільки банки погодяться під цей інструмент кредитувати, наскільки в банківській системі буде ліквідність для цього? Ви ж розумієте, тут є велика вірогідність включення вічного двигуна: експортер отримує повернення ПДВ, йде в банк, банк дає йому кредит, сам при цьому йде в Національний банк і рефінансується - адже це державний папір, чом би його не рефінансувати. Але цей ланцюжок веде в один бік - до емісії.
І ми це повинні розуміти, наскільки це необхідно. Якщо ми працюємо з МВФ - я не боюся, тому що тоді монетарні показники чітко регулюватимуться. Якщо ж ми цієї програми не робимо, виникає питання: наскільки у уряду вистачить витримки і розуміння? Просто так друкувати гроші - це шлях в нікуди.
РБК-Україна: Доходність цих облігацій на рівні 22-23% може викликати інтерес у західних інвесторів?
В.Г.: Ми почули нову програму реформ. Як тільки ми зрозуміємо, що це не декларації, а реальні дії, як тільки це зрозуміє решта світу, то ситуація може почати мінятися. Доходність 22-23% при стабільній ситуації відразу викличе великий інтерес. І гроші, так само швидко як вони виходили, почнуть заходити. Знову ж таки, маючи на увазі, що в Європі зараз не розвернеться глобальна банківська криза.
РБК-Україна: Наскільки глибокою може бути криза в Європі?
В.Г.: Ми не чекаємо, що в Європі буде така глобальна криза, як в Америці. Ми не чекаємо таких же наслідків, таких же грандіозних падінь, які були на фондовому ринку в 2008 р. Адже тоді взагалі українські євробонди торгувалися на рівні 30% від своєї номінальної вартості, напевно, тільки ледачий не міг заробити на цьому. Хоч і однозначно ніщо в країні не говорило про те, що це справедлива вартість.
Чому так відбувалося тоді? Під час паніки весь світ знаходився в дуже глибокому leverage - під якісь активи були узяті кредити, і коли цей leverage банки почали закривати - всім довелося примусово продавати активи. А на ринку, якщо хтось починаєте продавати не відповідно до ринкових тенденцій, а примусово швидко, щоб вийти з тієї чи іншої позиції - ціни починають бути просто неадекватними ситуації, в якій ви знаходитеся.
Нічого подібного зараз ми не чекаємо, тому що делевередж вже відбувся тоді. І після виходу з кризи на фондових ринках, навіть з урахуванням розмов про чергову велику бульбашку, що надулася, такого глибокого падіння не буде. Тому що і банки, і первинні брокери всіх фондів вже підходили обережніше, і подібних левереджів, які склалися до кризи 2008 р., просто не було.
У зв'язку з цим, ми не чекаємо якогось такого кардинального падіння ринку. Так, це корекція, але не падіння. Українські євробонди торгуються до цих пір на досить прийнятному рівні, прийнятному навіть для виходу Мінфіну. Чи адекватно це ситуації в держбюджеті? Ні, цей ризик має переоцінитися - і доходність, на наш погляд, має підвищитися.
РБК-Україна: Якщо вважати процеси, які зараз відбуваються в Європі, другою хвилею кризи ...
В.Г.: Це однозначно друга хвиля кризи. Питання глибини другої хвилі. Якщо всі малюють букву W - спочатку впали глибоко, потім злетіли, потім знову впали, я дотримуюся думки, що це буде W, але з другою меншою ногою.
РБК-Україна: ... виникає питання: скільки ще таких хвиль кризи може бути?
В.Г.: Може це і далі продовжуватиметься. Цього зараз ніхто не може сказати. Але очікується, що це падіння буде меншим, ніж під час першої хвилі.
РБК-Україна: Є думка, що третя хвиля має прийти з Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Як Ви це можете прокоментувати?
В.Г.: Всі проблеми і дисбаланси, які зараз є в світі, дуже глобальні. Спочатку вони вилилися в американську кризу, тепер вони переходять в європейську кризу. З урахуванням рівня глобалізації, я не здивуюся, якщо вони переходитимуть кудись далі. Пригадайте, коли тільки починалася перша хвиля кризи, багато аналітиків говорили, що ринків, що розвиваються, це не торкнеться - і що в результаті вийшло? Ще й як зачепило.
У глобальному світі говорити про те, що щось нас не торкнеться, пройде мимо, і взагалі буде не про нас - це неправда. Тим більше, ми дуже відкрита економіка, експортно-орієнтована економіка, ми дуже залежимо від цін на комодітіс, на метал. Ось тут відмінна кореляція видна: ціни за останні декілька місяців впали на 15-17% - і тут же почали падати об'єми виробництва.
РБК-Україна: Повертаючись до дефіциту бюджету. Які можуть бути варіанти його покриття, якщо не буде кредиту МВФ?
В.Г.: Є два варіанти - фінансувати або не фінансувати його, а жити за засобами, які є в наявності, і просто не виконувати програму. Але у нас є багато захищених статей, які уряд зобов'язаний виконувати, хоч би мінімально. Тут є можливість підвищити збирання податків, виключно за рахунок мінімізації сірого сектору.
Думаю, що якщо йти правильно, реформаторським шляхом, то ця мета буде досягнута. Якщо йти в правильному напрямку, навіть враховуючи те, що у нас криза, можна збільшити кількість надходжень. Але для цього треба реформувати податкову систему, судову систему, і забезпечити захист прав кредиторів, інвесторів, і т.д. Без цього я не знаю, куди ми далі дійдемо.
РБК-Україна: Як ви вважаєте, дасть МВФ кредит чи ні?
В.Г.: В світлі останніх озвучених реформ, ми все ближче і ближче просуваємося до того, що він буде. Треба тільки від декларацій перейти до реальних кроків. У нас вперше з'явилася така хороша, правильна і цілісна програма. Питання одне: розставте дати! Якщо ми рухатиметься в рамках цієї програми, то кредит МВФ у нас буде.
РБК-Україна: Недавно ми бачили ряд успішних розміщень корпоративних євробондів - ДПЕК, «Метінвест». Які ще компанії цього року можуть залучити гроші шляхом розміщення боргових інструментів на європейському ринку?
В.Г.: Що тут сказати. Молодці і «Метінвест», і ДПЕК. Встигли. Не це навіть вікно відкрилося, це відкрилася маленька кватирка. Вони в неї швидко пролізли - і добре розмістилися. Вже при розміщенні «Метінвесту» ринки починали себе погано вести, і були деякі сумніви. ДПЕК розмістився по 9,95%, а «Метінвесту» довелося вже по 10,5% розміщуватися. При тому, що це бізнес одного акціонера, і всі показники цілком співставні. Ми повинні були побачити приблизно одну і ту ж ціну. І насправді, зараз, на вторинному ринку вона і вирівнялася. Хто ще встиг. МХП дорозмістився, і ще «Укрексімбанк». І все, кватирка закрилася.
Ми бачили, що збиралися на ринки вже виходити і українські банки. Приватбанк, зокрема, заявляв. Але, на жаль, вони не встигли. Тому, питання виходу наступних емітентів дуже цікаве. Для чого банкірам треба залучати гроші - або для рефінансування якихось попередніх боргів, або для активного кредитування. Наскільки вони готові до активного кредитування? Де той клієнт, якому не страшно дати грошей? Напевно, масового виходу від банків я б не чекала, тому що поки немає особливої необхідності. Але, напевно, багато хто вже починав готуватися - абсорбували якісь збитки попередніх років, розчистили свої кредитні портфелі. Але кватирка закрилася.
РБК-Україна: І коли вона може відкритися знову?
В.Г.: Літом точно ні - це сезон коли навіть вікна немає. Липень-серпень - ніяких розміщень ніколи немає. Тому дивитимемося. Можливо, вересень-жовтень. Український ризик грає важливу роль, але все таки визначальною буде ситуація на міжнародних ринках. А ніхто сьогодні не знає, яка там буде ситуація. Поки ми бачимо, що європейська криза не вщухає. Але надія вмирає останньою.
Спілкувався Володимир Драбчук