В.Голенко: “Ми можемо вивести в Луганській області рівень річного вуглевидобутку на 30 млн тонн”
РБК-Україна: У списках на продаж значаться шахти, що входять у ДП «Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит». Що їх продаж дасть області?
Валерій Голенко: Ці підприємства - одні з найпотужніших вуглевидобувних в нашій області. І найбільш перспективні в плані приватизації. Але якщо інвестор виявляє готовність вкладати свої кошти в вугільне підприємство до початку приватизації, для цього є механізм державно-приватного партнерства. Ця модель і апробується на прикладі «Ровенькиантрациту» і «Свердловскантраціта». Передбачається, що інвестор в цьому році вкладе в дані підприємства 520 млн грн. Поки графіки інвестування дотримуються.
Хочу підкреслити, що в приватизаційних договорах ми чітко пропишемо і гарантії держави, та зобов'язання інвестора, в тому числі - з розвитку шахт, щодо збереження робочих місць, і, звичайно, будуть прописані питання взаємодії з територіальними громадами міст і селищ, на території яких знаходяться приватизовані підприємства.
РБК-Україна: Один з колишніх міністрів вугільної промисловості Сергій Тулуб говорив про будівництво шахти в Краснодонському районі. Змінилися вже два міністри про будівництво більше не говорять. Так чи з'явиться в області нова шахта?
В.Г.: Ми зараз активно займаємося пошуком інвесторів на будівництво відразу двох шахт - «Новосветловської» і «Миронівської». Розроблено інвестпроекти, які ми пропонували увазі можливих інвесторів, в тому числі - на недавньому російсько-українському економічному форумі в Єкатеринбурзі. Подальші презентації планується провести в листопаді Луганську під час Міжнародного інвестиційного форуму.
Можу сказати, що наші пропозиції викликають жвавий інтерес у потенційних інвесторів, оскільки можуть стати досить вигідним капіталовкладенням. Вартість будівництва «Новосветловської» експерти оцінюють у 1,5 млрд дол. за окупності в 4-5 років. Запасів вугілля тут 180 млн тонн, а проектна потужність - 6 млн тонн на рік.
Будівництво «Миронівської» було зупинено кілька років тому, коли на вимогу Світового банку проходила реструтктурізація вугільної галузі. На шахті понад 150 млн тонн запасів вугілля різних марок. За підрахунками фахівців, добудова першого блоку шахти обійдеться в 100 млн дол. і окупитися менше ніж за п'ять років.
Є ще перспектива реконструкції шахти ім. Мельникова за участю китайських інвестицій. Я нещодавно зустрічався і представниками з Китаю, їм цікаві наші вугільні підприємства, вони готові вкладати кошти в розвиток.
РБК-Україна: Луганську область прийнято розглядати як вугільний регіон. Які перспективи розвитку регіону в контексті розвитку цієї галузі? Поки що про вугілля, як альтернативу ядерному паливу, кажуть все менше і менше.
В.Г.: Упевнений, що перспективи є. Розвідані запаси вугільних родовищ нашої області - 15 млрд тонн. Цього може вистачити не на одну сотню років активної промислового видобутку. Підійти до цього тільки потрібно по-розумному, по-хазяйськи, стратегічно правильно.
Зараз у вугільній галузі регіону є 197 виробничих одиниць: державні видобувні підприємства, шахти різної форми власності, збагачувальні фабрики, інститути, допоміжні структури. З початку року в області видобуто понад 19 млн тонн вугілля, більше, ніж заплановано. І обсяги вуглевидобутку постійно зростають. Область зараз видобуває більше третини всього українського енергетичного вугілля, іспльзуемого на ТЕЦ. І ми зможемо вийти на рівень річної вуглевидобутку близько 30 млн тонн за умови підтримки держави та реалізації задуманої програми реформування галузі.
При цьому, я не думаю, що в найближчі десятиліття Україна буде в змозі повністю переформатувати свій паливно-енергетичний комплекс під використання ядерного палива. Все-таки я бачу майбутнє за вугіллям як за основою енергетичної безпеки нашої країни.
РБК-Україна: На святкування ювілею стахановського руху ви заявили, що створення єврорегіону «Донбас» знаходиться на завершальній стадії. Відтоді минув місяць. Як ідуть справи зараз?
В.Г.: Підготовчий етап практично завершено. Ми підписали установчі документи зі створення єврорегіону «Донбас» 29 жовтня в Луганську. Питання, з цим пов'язані, ми обговорили 21 жовтня в Ростові, де наша делегація взяла участь у розширеному засіданні спільних російсько-українських робочих груп з транскордонного співробітництва. Обговорювалася також і перспектива приєднання до єврорегіону Донецької області.
У рамках єврорегіону в першу чергу ми плануємо реалізовувати інфраструктурні проекти. Необхідно відновлювати залізничне сполучення від Луганська до Міллерово. Це велика залізнична станція, транспортний вузол у Ростовській області, але сьогодні практично зупинено рух у цьому напрямку. Крім того, будемо будувати логістичні центри на кордоні Ростовської та Луганської областей. А разом з донеччанами будемо рухати великомасштабний проект - будівництво автодороги, що перетинає практично всю Україну і виходить на Волгоград, Ростовську область, ведучою на Казахстан і далі - на Китай. Проект величезний, амбітний, він має велику перспективу і необхідно вже зараз займатися його впровадженням в життя. Почнемо з наших територій: від Донецька на Луганськ і далі, до російського кордону, на Ростовка область.
У планах єврорегіону «Донбас» також спрощення процедури перетину державного російсько-українського кордону для жителів прикордонних територій. При цьому я маю намір домогтися розширення списку прикордонних територій, щоб на жителів більшої частини Луганщини, в тому числі, на обласний центр, поширювався пільговий режим перетину кордону.
РБК-Україна: В продовження теми співробітництва з прикордонними територіями. Чи змінилося щось за останні півроку? З якими підприємствами в Росії зараз співпрацюємо? Які є проекти і які по них зрушення?
В.Г.: У нас діють угоди про співробітництво з Ростовською, Воронезькою й Білгородською областями, з Москвою і Тюменню. В кінці вересня в Єкатеринбурзі відбулося підписання угоди щодо встановлення партнерських відносин з Ханти-Мансійської автономією, одним з найбагатших регіонів Росії.
У нас 222 підприємства співпрацюють з росіянами. Загальний зовнішньоторговельний оборот області за січень-серпень 2010 р.склав 4,23 млрд дол при експорті -2,06 млрд дол. й імпорті - 2,17 млрд дол. Співпраця з росіянами дає 70% зовнішньоторговельного обороту області. І за перше півріччя ц.р. в економіку області російськими інвесторами вкладено 63 млн дол. прямих інвестицій - 10% від загальної суми інвестицій в область.
РБК-Україна: Яка з галузей в області є найбільш привабливою для інвесторів?
В.Г.: Вугільна галузь, переробна промисловість (машинобудування, хімічна і нафтохімічна), модернізація транспортної інфраструктури. Також цікавими можуть бути проекти в сфері ЖКГ, екології, енергозбереження, сільського господарства та охорони здоров'я. Капітальні інвестиції в економіку області за перше півріччя склали 1 млрд 897,6 млн грн. А загальний обсяг іноземних вкладень - 618,3 млн дол.
Сьогодні нами розроблено і прийнято програму «Луганщина інвестиційна. 2011-2015 рр.». Вона передбачає створення ефективної системи залучення інвестиційних ресурсів і реалізацію пріоритетних напрямів розвитку економіки області. Загальний обсяг її фінансування - понад 42 млрд грн, у тому числі з обласного бюджету на її реалізацію спрямовується 11,5 млн грн.
Ми створили регіональне агентство сприяння залученню інвестицій, щоб воно працювало з потенційними інвесторами за кордоном. У листопаді плануємо провести І-й Міжнародний економічний форум у Луганську.
У травні прийнята цільова регіональна програма з підтримки малого бізнесу, на реалізацію якої з обласного бюджету в поточному році виділено 10 млн грн, при тому, що в цілому по Україні на ці цілі буде виділено всього 15 млн грн. До речі, Луганщина займає 4-е місце в Україні щодо підтримки розвитку підприємництва. Фінансова допомога надається на конкурсній основі за двома напрямками-пряме фінансування інвестпроектів на поворотній основі в термін до 5-ти років і часткова компенсація процентних ставок по банківських кредитах.
За прямого фінансування вже підведені підсумки конкурсу. З 27 інвестиційних проектів, учасників конкурсу, переможцями вийшли 13 проектів. Загальна сума наданої поворотної фінансової допомоги склала 9 млн грн. Кошторисна вартість победіавшіх інвестпроектів, якими передбачено створення 436 нових робочих місць, майже 26 млн грн, сума власного внеску суб'єктів підприємництва - 12 млн грн, а заплановані в проектах обсяги надходжень до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів перевищать суму наданої фінансової допомоги у вісім разів.
РБК-Україна: Суперечки з приводу продажу і подальшого перепродажу «Луганськтепловозу» не вщухають досі. Що насправді дав регіону прихід інвестора?
В.Г.: Російський «Трансмашхолдинг» буквально почав реанімувати «Луганськтепловоз», привівши на підприємство замовлення Російських залізних доріг. Тільки у вересні «Луганськтепловоз» відправила на російські залізниці шість секцій магістральних вантажних тепловозів. У цьому році випуск товарної продукції зріс майже вдвічі порівняно з минулим роком. Завод виконує замовлення на Казахстан, Естонію. У роботі знаходяться секції електровоза 2ЕЛ-5 для «Укрзалізниці», перші чотири з яких повинні бути здані замовнику в жовтні. «Укрзалізниця» планує придбати у «Луганськтепловозу» дев'ять магістральних вантажних електровозів, кілька електропоїздів та маневрові тепловози. У конструкторських бюро заводу йде процес розробки нових міжрегіональних електропоїздів для українських залізниць. Але робота могла б йти і більш активно, якби не суперечки з приводу інвестора. Ми впевнені, що «Трансмашхолдинг» - це той самий господар, який потрібен «Луганськтепловозу», який здатний завантажити потужності підприємства і забезпечити його нормальну роботу і подальший розвиток.
РБК-Україна: Влітку ви говорили про підтримку обласною владою програм розвитку тваринництва та молочного скотарства на Луганщині. У зв'язку з цим якісь зміни в ситуації зі спадом поголів'я ВРХ з'явилися?
В.Г.: У нас працює регіональна програма підтримки розвитку молочного тваринництва. Обласний бюджет виділив 7,8 млн грн на компенсацтію кредитів з переоснащення молочних ферм і придбання необхідної техніки для молочно-товарних підприємств.
Завдяки програмі з кредитування будівництва молоко-складальних пунктів нам вдалося призупинити різке падіння поголів'я великої рогатої худоби. Зараз йде тенденція до того, що селяни беруть по 6-8 корів до себе на подвір'я. У нас поголів'я ВРХ становить більше 127 тис. голів, з них майже половина - це корови. У той же час, на рік область виробляє всього 180 кг молока на одного жителя при фізіологічній нормі 380 кг. З цього року починається реалізація великої інвестпроекту з приватним інвестором на будівництво в Луганській області молочного комплексу на 10 тис. голів корів. Він дозволить на третину збільшити забезпечення жителів регіону якісними молочними продуктами.
РБК-Україна: Область називають «зоною ризикованого землеробства». Наскільки ви з цим згодні і як цей статус впливає на інвестпривабливість? Хто з потенційних інвесторів і в який проект готовий вкладати кошти?
В.Г.: Цей статус не заважає нам досягати цілком пристойних для зони ризикованого землеробства врожаїв зернових. І хоча, із-за погодних умов, зернових в області зібрано менше, ніж у минулому році, близько 800 тис. тонн, але даний об'єм дозволяє говорити про те, що ми забезпечуємо себе запасами хліба. Крім того, ще є підтримка Держрезерву.
Але землеробство в нашому регіоні - не найвигідніша сфера капіталовкладень. І хоча цілком успішно на території Луганщини працює ряд фірм («Агротон», «Нібулон», ін.), все-таки найбільш перспективним напрямком у розвитку аграрного сектора луганської області є тваринництво
Розмовляв Денис Киркач
