Володимир Чернавський: “Відмова від використання атомної енергетики призведе до енергетичного колапсу”

РБК-Україна: Що таке по суті стрес-тести і коли вони будуть проводитися на українських АЕС?
Володимир Чернавський: Власне, стрес-тести - це цільова переоцінка безпеки АЕС у світлі подій на АЕС «Фукусіма»: аналіз впливу екстремальних природних впливів, які можуть призвести до невиконання системами АЕС функцій безпеки і виникнення важких запроектних аварій. Незважаючи на те, що існуючі аналізи безпеки українських АЕС охоплюють практично всі можливі реальні природні фактори, при проведенні «стрес-тестів» будуть поглиблено розглянуті екстремальні природні впливу (екстремальні: землетрус; затоплення; погодні умови та інші, характерні для конкретного майданчика АЕС) і можливі їх поєднання. Крім того, повинні бути розглянуті ситуації (аналогічні ситуації на АЕС «Фукусіма») з повною втратою зовнішніх і внутрішніх джерел енергопостачання і втратою кінцевого поглинача залишкових тепловиділень ядерного реактора.
Так, Рада Євросоюзу ініціювала діяльність з цільової переоцінки безпеки всіх АЕС у країнах ЄС шляхом виконання всебічної та прозорої оцінки ризику із застосуванням т. н. стрес-тестів. Європейська група регулюючих органів з питань ядерної безпеки (ENSREG) спільно з Єврокомісією повинна встановити обсяги і умови проведення такої переоцінки. До роботи залучаються провідні експерти країн - членів ЄС, в першу чергу - експерти Асоціації західноєвропейських органів ядерного регулювання (WENRA). Власне, переоцінка безпеки буде виконуватися незалежними національними органами із застосуванням партнерських перевірок експертами інших країн. Результати переоцінок і необхідні заходи щодо підвищення безпеки АЕС повинні представлятися Єврокомісії і громадськості.
В Україні аналогічна діяльність з виконання позачергової цільової переоцінки безпеки АЕС ініційована Держатомрегулювання. Діяльність Держатомрегулювання та НАЕК «Енергоатом» буде координуватися з підходами та критеріями, прийнятими в Євросоюзі. Необхідно також враховувати досвід аналогічних робіт, що проводяться в Росії та інших країнах, що експлуатують АЕС.
Існуючі аналізи безпеки українських АЕС виконані відповідно до вимог національних нормативних документів з ядерної та радіаційної безпеки, які синхронізовані з визначальними міжнародними вимогами, зокрема - з рекомендаціями МАГАТЕ.
Відповідно до вимог норм, безпеку енергоблоків АЕС характеризується досягнутими значеннями цільових показників безпеки: імовірності важкого пошкодження активної зони реактора та ймовірності граничного аварійного викиду радіоактивності. При аналізах безпеки розглядаються характерні для конкретного енергоблоку АЕС внутрішні і зовнішні вихідні події природного і техногенного походження (наприклад: землетрус, затоплення, пожежі, смерчі, екстремальні температури повітря, ударна хвиля від вибухів і т.д.), а також всі викликані вихідними подіями відмови систем і устаткування. Крім того, враховуються незалежні від вихідної події поодинокі відмови активних елементів або помилка персоналу.
Природно, проекти АЕС у всьому світі не розраховані на гіпотетичні вихідні події з дуже низькою ймовірністю (наприклад: падіння на АЕС метеорита або зовнішні пожежа або затоплення АЕС за відсутності реальних джерел). Крім того, зі зрозумілих причин, проектами АЕС не передбачаються множинні незалежні від вихідної події і невзаїмопов`язані відмови елементів, систем та помилки персоналу.
Разом з тим, при аналізах безпеки розглядаються також малоймовірні вихідні події і відмови, що приводять до т. зв. запроектних аварій. Проведення таких аналізів дозволяє оцінити можливі наслідки запроектних аварій, а також передбачити технічні та організаційні заходи щодо їх запобігання або значного зниження наслідків (передбачити заходи щодо управління запроектними аваріями).
РБК-Україна: Представники «Енергоатому» побували в Брюсселі, де провели зустрічі по темі проведення стрес-тестів в Україні. Які результати?
В.Ч.: Наскільки нам відомо, НАЕК «Енергоатом» буде оголошувати торги на виконання стрес-тестів для експлуатованих енергоблоків Рівненської, Хмельницької, Запорізької та Південноукраїнської АЕС. Для проведення торгів НАЕК розробляє технічні завдання та конкурсну документацію. Представляється, що технічні завдання будуть синхронізовані з принциповими умовами виконання стрес-тестів, запропонованими WENRA.
РБК-Україна: Коли планують проводити цей тендер?
В.Ч.: Очевидно, це буде найближчим часом. Багато що залежить від «Енергоатому» - наскільки швидко буде підготовлена необхідна для проведення торгів документація.
РБК-Україна: Які кошти будуть виділятися на тендер, на стрес-тести?
В.Ч.: Ми не маємо інформації про джерело фінансування даних робіт, але необхідно зазначити, що виконання додаткової цільової переоцінки безпеки АЕС Україна - це об'ємна і складна робота, яка вимагає значних трудовитрат висококваліфікованого персоналу і, відповідно, адекватного фінансування.
РБК-Україна: Які перспективи очікують атомну енергетику в найближчому майбутньому?
В.Ч.: Потреби людства в енергії постійно зростають, незважаючи на значні зусилля промислово розвинених держав у реалізації програм енергозбереження та підвищення ефективності енергоспоживання. Істинно, що для того, щоб зробити людину щасливою, потрібно не додавати йому можливостей, а зменшувати його бажання. Реальність же полягає в тому, що бажання людства не приборкується - апетити щодо споживання благ цивілізації ростуть. Це змушує держави вводити все нові й нові енергоджерела, все більшої потужності. На цьому шляху, на мою думку, на сучасному етапі розвитку енергетичних технологій, альтернативи атомній енергетиці не існує
Запаси органічного палива обмежені. За оцінкою різних джерел, запасів, навіть з урахуванням розвідки нових родовищ, може вистачити на найближчі 100-150 років. Ще більш скромні запаси органічного палива має Україні. Сьогодні кожен житель України безпосередньо відчуває дефіцит енергоресурсів, що виражається в постійній ескалації вартості газу, електроенергії, нафтопродуктів.
Слід також зазначити, що більшість об'єктів теплової енергетики Україні практично вичерпали свій ресурс. Енергоблоки 200-300 МВт, що є основою нашої теплової енергетики, відпрацювали понад 250 тис. годин. Експлуатація зношене, морально застаріле обладнання призводить до низької ефективності енергетики в цілому, перевитрат палива, неприйнятних екологічних показників.
Теплову енергетику необхідно докорінно модернізувати: відмовитися від застарілих, зношених енергоблоків; істотно удосконалити обладнання, яке доцільно залишити в експлуатації; впровадити сучасні технології, основані як на комбінованих парогазових циклах, так і на застосуванні супернадкритичних параметрів пари. Модернізація теплової енергетики потребує дуже великих капіталовкладень, тому що здійснюється в останні роки програма модернізації теплових енергоблоків Україні реалізується дуже повільними темпами.
Безумовно, слід розвивати й альтернативну, поновлювану енергетику. Разом з тим - очевидно, що відомі альтернативні енергоджерела не зможуть, навіть у віддаленій перспективі, прийняти на себе адекватний обсяг електроенергії, що виробляється на АЕС і ТЕС. Тим більше що ареал ефективного використання поновлюваних джерел в Україну обмежений в основному південними районами, хоча і там коефіцієнт використання їх потужності суттєво нижче, ніж аналогічних установок в районах з потужним вітровим потенціалом або цілорічної інсоляцією, характерних, наприклад, для більшості країн південної і північної Європи .
Звісно ж досить перспективним використання альтернативних джерел в малій енергетиці - для постачання електроенергією невеликих населених пунктів, окремих житлових комплексів, ферм тощо. Однак розвиток цього напрямку стримується досить високою вартістю подібних енергоджерел і тривалими термінами їх окупності.
Загалом же можна сказати, що питання використання всіх відомих видів енергоджерел повинні розглядатися в стратегії розвитку національної енергетики і кожних з них може бути раціонально використаний у своїй сфері застосування. Але рішення про розвиток нових напрямків енергопостачання слід приймати не популістськи, не як чергову панацею, а на основі всебічних порівняльних техніко-економічних, екологічних, соціальних аналізів, враховуючи можливі ризики.
РБК-Україна: Тобто, «зелена» енергія значно дорожча, ніж прийнято вважати?
В.Ч.: Ми не проводили спеціальної порівняльної оцінки, але, наскільки мені відомо, на сьогоднішній день для України - це дійсно так. Як я вже згадував - проблема у високій вартості обладнання, низький коефіцієнт використання встановленої потужності і, як наслідок - порівняно тривалому терміні окупності альтернативних джерел.
Є в «зеленої» енергетики й екологічні проблеми: висока питома потреба у відчужуваній території на одиницю потужності; шкідливе виробництво при виготовленні компонентів сонячних батарей, наявність інфразвуку у вітрових агрегатів; винесення на поверхню важких металів і утворення підземних порожнин у геотермальної енергетики.
Разом з тим, поновлювані джерела, безумовно, повинні знайти свою раціональну сферу застосування у розвитку енергетики України. Обладнання та технології вітрових та сонячних електростанцій удосконалюється, проводяться все більш потужні агрегати, які можуть працювати в районах з відносно низьким потенціалом енергії вітру і сонця. Крім того, при збільшенні обсягів виробництва і вдосконаленні технологій собівартість виготовлення поновлюваних джерел безумовно буде знижуватися.
Але абсолютно безвідповідально декларувати: «Необхідно негайно відмовитися від виробітку на АЕС Україна половини споживаної електроенергії і замінити її екологічно чистою, поновлюваною енергією». Відмова від використання та розвитку атомної енергетики в реаліях сучасного світу неминуче призведе до енергетичного колапсу. Зверніть увагу - ні одна країна, яка експлуатує АЕС, сьогодні не відмовилася повністю від використання атомної енергії.
Так, ряд блоків попередніх поколінь в Європі зупинені до отримання висновків з переоцінки їх безпеки. Так, потрібна об'єктивна переоцінка безпеки всіх АЕС з урахуванням уроків «Фукусіма», буде потрібно реалізація відповідних заходів, що випливають із результатів цієї переоцінки. Але при цьому все нові й нові держави (в тому числі - ефективно розвиваються країни Азії, Африки, Південної Америки) орієнтують стратегію розвитку енергопостачання на атомну енергетику. Це об'єктивна реальність, і її не можна ігнорувати.
РБК-Україна: Але багато екологів і вчених все одно звертаються до уряду з проханням припинити розвиток атомної енергетики.
В.Ч.: Жоден з ініціаторів відмови від використання атомної енергетики не пропонує реальної альтернативи - заміщення потужностей на основі референтних технологій, визначення вартості цього заміщення, термінів реалізації.
Можна, звичайно, зменшити свої потреби - на половину свого комфорту! Давайте змиримося і з недоброї пам'яті віяловими відключеннями електроенергії. Чи готова українська популяція, в тому числі, ініціатори відмови від атомної енергетики, на такий крок? Навпаки, ми споживаємо все більше і більше і в цьому ми не є винятком зі світових тенденцій.
Навіть зупинка подальшого розвитку атомної енергетики неминуче приведе до значного відставання України в освоєнні нових технологій, втрати потенціалу наукових, проектних, будівельно-монтажних організацій і енергомашинобудівних підприємств. Україна вже має негативний досвід невиправданої втрати величезних матеріальних засобів і зниження національного технічного потенціалу - в результаті відмови від розвитку атомної енергетики в 90-ті роки минулого сторіччя.
Звичайно, ми завжди будемо пам'ятати Чорнобиль. Але ми повинні винести уроки з цієї трагічної події та вжити всіх заходів щодо недопущення нічого подібного у сьогоденні і майбутньому, продовжуючи розвивати й удосконалювати атомну енергетику, приймаючи найвищим пріоритетом цього розвитку забезпечення безпеки. Іншого шляху у нас немає.
РБК-Україна: Експерт Національного екологічного центру Олексій Пасюк заявив, що українські АЕС не готові до землетрусів, у МНС стверджують, що атомні електростанції не готові до пожеж - системи протипожежного захисту енергоблоків АЕС України в даний час відпрацювали свій ресурс.
В.Ч.: Не уявляю, на чому може грунтуватися подібна заява. Реакторні установки ВВЕР, що експлуатуються в Україні, розраховані на землетрус не нижче семи балів за шкалою MSK-64. Всі системи, елементи і конструкції наших атомних станцій, в залежності від сейсмічності районів розташування АЕС, перевірені розрахунковим шляхом на сейсмостійкість. Вся інформація по сейсмостійкості експлуатованих енергоблоків АЕС відображена в «Звітах з аналізу безпеки», які пройшли експертизу Держатомрегулювання. Разом з тим, враховуючи важливість питань сейсмостійкості для безпеки АЕС, в галузі реалізується «План заходів щодо додаткової оцінки сейсмічної небезпеки і перевірці сейсмостійкості діючих АЕС».
Що стосується систем протипожежного захисту, експлуатовані енергоблоки АЕС оснащені системами автоматичної пожежної сигналізації (системою виявлення пожеж), системами газового пожежогасіння та системами автоматичного водяного пожежогасіння. Зазначені системи проходять регулярні регламентні перевірки працездатності і регламентне техобслуговування. На АЕС ведеться планомірна робота щодо підвищення пожежної безпеки: підвищена вогнестійкість будівельних конструкцій; впроваджені системи димовидалення; збільшена протипожежний захист кабельного господарства; виконується модернізація згаданих систем протипожежного захисту та багато інших заходів. Роботи з підвищення протипожежного захисту з одного боку продиктовані введенням нових, більш жорстких, вимог протипожежних нормативних документів, з іншого боку - розробкою нового, сертифікованого протипожежного устаткування, повністю задовольняє вимогам нових норм. За нашими відомостями, на сьогоднішній день проведена заміна автоматичної пожежної сигналізації на сучасну на всіх системах безпеки українських АЕС і продовжуються роботи з переоснащення систем, що не відносяться до систем безпеки. Аналіз пожежної небезпеки енергоблоку виконується при розробці «Звіту з аналізу безпеки» і є його складовою частиною. Таким чином питань забезпечення пожежної безпеки енергоблоків АЕС надається таке ж пріоритетне значення, як і питанням ядерної та радіаційної безпеки.

Спілкувалась Вікторія Юрчук