Болгарські вчені виявили у фракійській гробниці, що розташована неподалік від села Свештарі, золоті прикраси, які, ймовірно, належали родичам Олександра Македонського. Про це пише британське видання The Daily Mail. Гробниця, відкрита ще в 1982 році при розкопках стародавнього городища, входить до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Болгарські вчені виявили у фракійській гробниці, що розташована неподалік від села Свештарі, золоті прикраси, які, ймовірно, належали родичам Олександра Македонського. Про це пише британське видання The Daily Mail. Гробниця, відкрита ще в 1982 році при розкопках стародавнього городища, входить до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Археологи відносять знахідки до кінця IV - початку III століття до нашої ери. Скарб був знайдений біля пагорба Омуртаг в найбільшій з 150 відомих гетських гробниць (гети - войовничий фракійський народ). Серед коштовностей - золота тіара, в оформленні якої домінують анімалістичні мотиви, фігурка, що зображає голову коня, 44 жіночих статуетки, золоте кільце і більше 100 гудзиків.
Читайте також: Єгипет може залишитися без пірамід і Великого Сфінкса
Діана Гергова, дослідник фракійської культури з Національного археологічного інституту в Софії, відзначає, що гробниця може належати першому правителю гетів - Котеласу, який був одним з тестів Філіпа II, батька великого завойовника Олександра Македонського.
Фракійці мешкали на території сучасних Болгарії, Румунії, Північної Греції і європейській частині Туреччини з четвертого тисячоліття до н.е. до 45 року нашої ери, коли їх держава була поглинена Римською імперією. Саме археологічні розкопки в Болгарії дозволили дізнатися все, що на сьогоднішній день відомо про фракійську культуру, оскільки у фракійців не було писемності.
Нагадаємо, в кінці жовтня 2012р. болгарські вчені зробили набагато більш значуще відкриття. Неподалік від міста Провадія, на березі Чорного моря, було виявлено найдавніше місто Європи. Передбачається, що селище, від якого залишилися руїни двоповерхових будівель, ворота, бастіон, три кріпосні стіни і майданчики для здійснення ритуалів, було засновано в період з 4700 до 4200г. до н.е.
Дослідник з болгарського Національного інституту археології Васіл Ніколов вважає, що місто, що отримало назву Провадія-Солніцата, не було схоже на грецькі або римські поліси. Головним скарбом приморського міста була сіль. Жителі поселення випарювали її з морської води й робили з неї невеликі брикети. Раніше вченим вдалося з'ясувати, що саме в Провадії-Солніцаті були виготовлені перші в світі золоті прикраси.