Прийняття Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України може бути відкладено. Учора комісія зі зміцнення демократії при Президентові піддала жорсткій критиці Президентський проект Кримінально-процесуального кодексу, рекомендувавши парламенту відправити його на доопрацювання.
Прийняття Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України може бути відкладено. Учора комісія зі зміцнення демократії при Президентові піддала жорсткій критиці Президентський проект Кримінально-процесуального кодексу, рекомендувавши парламенту відправити його на доопрацювання.
"Ми поспішали з висновком, щоб вплинути на Раду, яка планує прийняти кодекс вже 13 березня", - пояснив "Комерсант-Україна" один з членів комісії, директор програми "Верховенство права" Міжнародного фонду "Відродження" Роман Романов.
Представники комісії розповіли, що вони й раніше пропонували проаналізувати законопроект, але більшість утримувалася від оцінки документа. Ситуація змінилася лише після кадрових змін в керівництві комісії. Раніше її одноосібним главою був народний депутат Сергій Головатий (фракція Партії регіонів). 1 березня Президент Віктор Янукович своїм указом знизив його до рівня співголови, призначив другим керівником радника Президента Марину Ставнійчук і ввів до складу комісії кількох нових членів, не погодивши ці зміни з Головатим.
Вчорашнє засідання Сергій Головатий почав з критики рішення глави держави. "Я не подавав подань, але склад змінено... Якщо це призначення відбулося нелегітимним способом, як далі нам бути з верховенством права, чи маємо ми право взагалі висловлювати якусь точку зору, робити висновки, давати оцінки?" - обурився Головатий. На цьому тлі не було дивно, що проект рішення комісії щодо КПК, підготовлений Сергієм Головатим, виявився вкрай жорстким, пише газета. Документ, що перераховує недоліки кодексу, завершується висновком: "КПК в нинішньому вигляді не може бути прийнятий Верховною Радою".
Як розповіли виданню учасники засідання, дискусія виявилася тривалою та емоційною. "Якщо експерти Ради Європи говорять, що в нашому КПК все добре, ми ж не можемо не звертати уваги на їхні висновки і шукати тільки негатив, зовсім не помічаючи позитиву!" - пояснювала Марина Ставнійчук причину своєї незгоди з вихідним проектом рішення. У підсумку члени комісії домовилися замінити згадку про неприпустимість прийняття КПК фразою про необхідність його суттєвого доопрацювання.
Втім, навіть після внесення змін прийнята резолюція не стала менш критичною. "Проекту КПК властиві недоліки, які можуть звести до нуля його позитив", - йдеться в документі, після чого перераховуються недоробки кодексу. "Хоча ми пом'якшили резолютивну частину, зауваження до кодексу залишилися, ми обговорили їх і з'ясували, що критичні оцінки збігаються. Так що в підсумку рішення комісії було прийнято консенсусом", - розповів Романов.
Марина Ставнійчук підтвердила виданню, що у представників АП дійсно є претензії до законопроекту, незважаючи на те що він був внесений у Раду від імені глави держави. "Разом з КПК повинні бути прийняті закони про адвокатуру, прокуратуру, внесено зміни до Кримінального кодексу, закони про міліцію та СБУ. КПК повинен бути наслідком, а не причиною реформування законодавства", - пояснила Ставнійчук.
На сьогодні проектом КПК пропонується відвести на прийняття всіх необхідних законів півроку. Експерти вважають цю норму нездійсненною. "Півроку - нереальний термін. До того ж радикальна зміна закону вимагає навчити заново всіх слідчих, прокурорів, суддів. Сподіватися зробити це за півроку - просто смішно", - розповів член комісії, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. "Правила гри змінюються настільки істотно, що після прийняття КПК не буде ні суддів, ні прокурорів, ні адвокатів, готових працювати в новій системі", - вважає Роман Романов.
Це зауваження до КПК не єдине. Марина Ставнійчук, зокрема, засумнівалася в доцільності відміни процедури порушення кримінальної справи - кодекс передбачає, що кожна заява про правопорушення тягне за собою початок слідчих дій. "Треба зрозуміти, чи є у слідства ресурси для цього. І головне - при новому порядку не буде постанови про порушення справи, яке можна було б оскаржити в суді", - зазначила радник Президента.
Рішення комісії носить рекомендаційний характер і формально не впливає на процес розгляду КПК парламентом. Тим часом всі опитані газетою учасники засідання - і представники влади, і експерти - назвали новий проект КПК прогресивним документом, але застерегли парламент від поспіху з його прийняттям.
Ставнійчук в бесіді з виданням припустила, що найкращим виходом для парламенту було б відправити закон на доопрацювання. "Нам слід було б у спокійному режимі за півтора-два місяці доопрацювати кодекс в режимі повторного другого читання. І цього не варто боятися, повторне друге читання - це не покарання", - пояснила радник Президента.
Раніше голова комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець заявляв, що Верховна Рада України може прийняти Кримінально-процесуальний кодекс в кінці березня.
ВР в першому читанні прийняла КПК 9 лютого 2012 р. Робота над Кодексом велася півторароку і проходила під керівництвом радника Президента-керівника головного управління з питаньсудоустрою Адміністрації Президента Андрія Портнова. Документ повністю змінює існуючу модель кримінальної юстиції - прокурор фактично стає керівником слідства і відповідає за весь процес: від початку розслідування до винесення вироку в суді. Серед іншого проект нового КПК передбачає можливість розгляду кримінальних справ судом присяжних і скоротити повноваженя Служби безпеки України.
Після ухвалення нової редакції Кримінально-процесуального кодексу (КПК) в першому читанні, до документу було запропоновано більше 3 тис. поправок.