Схеми "скруток" податку на додану вартість, за які переслідують екс-першого віце-прем'єра і колишнього міністра економіки Олексія Любченка, неможливі без залучення чиновників на рівні як податкових органів, так і Міністерства фінансів, яке відповідає безпосередньо за наповнення бюджету і формування його витрат. Тому одне з питань, яке сьогодні активно обговорюють в кулуарах Кабміну – роль міністра фінансів Сергія Марченка та низки інших високопоставлених чиновників.
Про можливу причетність чиновників з Міністерства фінансів до "скруток" ПДВ та інших масштабних схем ухилення від сплати податків, а точніше до бездіяльності щодо їх усунення, експерти говорили вже досить давно.
Ще в пояснювальній записці до проекту постанови про звільнення Сергія Марченка з посади міністра фінансів у квітні 2021 року, автори цього документа – народні депутати – вказували "скрутки" як одну з причин, чому міністру час покинути свій пост.
Посилаючись на дані журналістів, депутати зазначали, що сума одних тільки хабарів корумпованим чиновникам ДПС склала близько 135 млн гривень.
На думку авторів проекту, оскільки податкова служба безпосередньо підпорядковується Мінфіну, то за "скрутки" – або відсутність боротьби з ними — повинен нести відповідальність безпосередньо міністр. Однак від нього так жодного разу і не послідувало ніяких пояснень на цю тему, що дало депутатам привід звинуватити чиновника в неналежному виконанні своїх обов'язків.
Призначення Марченка на посаду міністра та Олексія Любченка – виконуючим обов'язки керівника Держподаткової служби – відбулися майже одночасно в розпал пандемічної кризи. Відсутність будь-яких публічних конфліктів може свідчити лише про злагоджену роботу двох відомств – як офіційної, так і неофіційної.
Міністр фінансів Сергій Марченко (Віталій Носач, РБК-Україна)
Примітно, що попри регулярні звинувачення в розквіті "скруточних" схем (спочатку були заяви нардепа Олександра Дубинського, потім вже результати звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної ради з розслідування зловживань в ДПС, численні публікації в пресі) Марченко твердив, що "боротьба триває", "війна тільки почалася" і наводив цифри, на які вдалося збільшити доходи бюджету завдяки позиції міністерства зі скруток. Наприклад, за підсумками 2020 року такі доходи виросли на 50 млрд гривень.
Однак, як покажуть подальші події – протягом усього періоду перебування Олексія Любченка на посаді голови ДПС (з квітня 2020 по травень 2021), а також вже коли він став першим віце-прем'єром, залишивши податкову на свого заступника Євгена Олейникова – "скрутки" не тільки не скорочувалися, а й наростали.
Загальна сума втрат бюджету за цей час склала близько 40 млрд грн. Коштом чого ж тоді Мінфін показував додаткові мільярди доходів?
Секрет простий – і про нього також писали автори постанови про звільнення міністра навесні 2021 року: Мінфін регулярно занижує прогнозні показники доходів бюджету, недобирає плани щодо зовнішніх і внутрішніх запозичень, таким чином тримаючи економіку на "сухому пайку" і не фінансуючи всі необхідні витрати і проекти розвитку.
Хоча в кризу саме нарощування державних витрат і збільшення дефіциту бюджету могло б дати прискорення для економіки, підтримавши її на плаву в непростий час. Так, розрахункові прогнози ВВП на 2021 рік становили близько 4,9 трлн гривень, у той час, як Мінфін верстав бюджет за показником 4,3 трлн гривень. Всього 600 млрд гривень різниці в прогнозах – і вже утворюється "люфт" на 100-150 млрд гривень доходів бюджету.
Цей "люфт" може виникати з природних і об'єктивних причин (перш за все, завдяки галопуючої інфляції або курсових коливань). Податкові надходження зростають – у міністерства і податківців є привід повісити "медаль" за перевиконання плану. Але при цьому не робити ніяких реальних дій ні по детінізації, ні по боротьбі зі "скрутками" ПДВ або фіктивним його відшкодуванням, ні по інших проблемних ділянках роботи.
Примітно, що Міністерство все влаштовувало не тільки в Любченко, але і в Євгенії Олейнікові, який виграв формальний конкурс Кабміну на пост глави ДПС. Марченко називав команду податкової "однією з найбільш професійних команд". Хоча експерти прямо заявляли, що конкурс був фіктивним, а кандидатуру відбирали за принципом лояльності особисто міністру.
Судячи з того, що обшуки у справі про "скрутки" проводилися НАБУ і СБУ не тільки в офісі ДПС, але і в будинку у самого Олейникова, а також у будинку його матері, а на фотографіях з цих обшуків силовики опублікували цілі сумки з пачками доларів, сфера "професіоналізму" команди ДПС викликає певні питання.
Відразу після обшуків Кабмін скасував своє рішення про перемогу Олейникова в конкурсі. Останній, до речі, напередодні свого звільнення і обшуків давав інтерв'ю "Економічній правді", де всіляко відводив від себе підозри в причетності до"скруток".
Після обшуків, які пройшли відразу після звільнення Любченка з поста першого віце-прем'єра, в СБУ заявили, що "за попередньою інформацією", схема скруток полягала в "покриванні" шахраїв, які недоплачували податки. Для отримання доказів СБУ і НАБУ і провели ряд обшуків по всій країні. У повідомленні НАБУ було зазначено, що слідчі дії проводилися за попередньою кваліфікацією "зловживання владою або службовим становищем".
Крім того, в матеріалах журналістів також фігурувати директор департаменту управління ризиками Антон Чиж і помічник Любченко, екс-глава фіскальної служби та Фонду держмайна Ігор Білоус.
Однак найбільша відповідальність за те, що відбувається, безумовно, лежить на міністрі фінансів Сергії Марченко, який поки не покинув свій пост. Тому правоохоронним органам, які розслідують кримінальні провадження щодо Любченка та Олейникова, варто звернути увагу і на його роль у масштабній схемі, яка обійшлася платникам податків як мінімум в 40 млрд гривень за останні півтора року.