Почути голос бізнесу. Чому підприємці закликають владу до діалогу

Минулого тижня в мережі запустили флешмоб "почути голос бізнесу". Причина – Держспоживслужба оштрафувала "Нову пошту" на 325 млн грн за розбитий акваріум ціною у 500 грн. Але при всій кричущій події воно стало лише приводом, який змусив десятки відомих підприємців почати публічну кампанію проти свавілля чиновників.

Фабула справи щодо "Нової пошти" вражає своєю абсурдністю. Так, до Харківського відділення Держспоживслужби надійшла скарга від клієнта, у якого в січні 2021 р. при транспортуванні "Новою поштою" розбився акваріум вартістю 500 грн. Через це у два відділення поштового оператора (Харківське і Чугуївське) в березні прийшли перевіряючі Держспоживслужби й, нібито не отримавши допуск для перевірки, виписали штрафи в розмірі 10% від вартості реалізованої продукції за попередній місяць. І не конкретних філій, а всієї компанії "Нова пошта".

"Нову пошту" оштрафували на 325 млн грн (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

"Багатьом чиновникам і силовикам потрібно, щоб ми були весь час в мерзенному і липкому страху. Тоді ми стаємо набагато більш поступливими й уважними до їхніх потреб і потреб. Їм тільки шкода, що доїти з кожним роком вдається все менше підприємств, адже невдячні бізнесмени і їх співробітники все більше воліють звалити кудись, де спокійніше і де є чіткі, справедливі і єдині правила гри", – не вибираючи слів ділиться в Facebook своїми враженнями від того, що відбувається, власник групи компаній "Текстиль Контакт" і член ради директорів Союзу українських підприємців Олександр Соколовський.

Йому вторять і інші представники бізнесу. Адже у випадку з "Новою поштою" чиновники і пішли на зворотну (Держспоживслужбою створена спеціальна комісія, що розглядає правомірність штрафів), але в десятках і сотнях менш відомих ситуаціях жорна державної машини були невблаганні. Практично всім їм є що розповісти про сумний досвід спілкування з різного роду посадовими особами. І вони кажуть, вже дуже давно говорять. Для цього достатньо подивитися найбільш знакові інтерв'ю за останній рік.

Наприклад, про перспективи втечі інвесторів з України попереджав співзасновник найбільшого оператора онлайн-торгівлі Rozetka Владислав Чечоткін. Він звертав увагу на фіскальний пресинг на бізнес, що нескінченно посилюється. При цьому страх викликає не стільки самі податки, скільки національні особливості їх справляння.

"Виходить, ми ставимо себе за податковим навантаженням в один ряд з Польщею, Словаччиною, Чехією, але забуваємо, що у нас є величезна кількість недружніх і зовсім безвідповідальних перед бізнесом контролюючих органів. У нас нестабільна політична та економічна ситуація, і Росія під боком, і ми дуже умовно правова держава. Тобто податки ті ж, а сумарні ризики – в рази вище, ніж у Чехії чи Словаччині. Риторичне питання – чому бізнесмени повинні приходити або залишатися і розвивати свої компанії тут?" – дивується він.

Але найбільше у підприємців нарікань на корупцію. Заведено вважати, що чим менше бізнес, тим менш захищений він свавілля державних клерків. Але величезні корупційні втрати несуть багато бізнесів, не залежно від розміру.

"Зараз непорядок на ринку проявляється в тому, що хто завгодно може викотити свою бочку і почати заправляти [автомобілі], стимулюючи якихось чиновників і існуючи до певного моменту, поки не настане на горло своїм же, таким, як і він, конкурентам. І вони там один одного їдять", – описує те, що відбувається на ринку нафтопродуктів власник групи "ОККО" Віталій Антонов.

Партнер юрфірми "Sayenko Kharenko" та експерт у сфері корпоративної безпеки Сергій Погрібний стверджує, що корупція в Україні перевищила допустимі межі. "Масштаби корупції і тіньової економіки такі, що це загрожує існуванню самої держави", – вважає юрист.

Про корупцію, як про бич для економіки, заговорили навіть у СКМ. Завжди дуже обережний у словах гендиректор найбільшого приватного інвестора в українську економіку Олег Попов прямо назвав її головним фактором, що стримує зростання капіталізації та залучення інвестицій в країну. І закликав державу знайти якийсь виразний спосіб комунікації підприємців з чиновницьким апаратом.

Учасники акції протесту біля будівлі Кабінету міністрів (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

"Взагалі в країні повинен бути нормальний інтерфейс спілкування бізнесу і влади, як це у світі працює. Я вас запевняю, що бізнес не тільки готовий, він робить все від нього залежне, щоб такий інтерфейс з'явився. Чому? Тому що відкриті відносини – головний спосіб прибрати корупцію, яка стала головним внутрішнім ворогом в Україні. Без перемоги над нею тут хорошого майбутнього не трапиться", - упевнений Олег Попов.

А поки він не знайдений, легальний бізнес намагається триматися від політики подалі. Керівник і власник інвестиційної компанії Dragon Capital, що управляє в Україні активами на суму понад 1 $млрд, Томаш Фіала саме в цьому бачить єдиний спосіб уникнути громадських докорів.

"Я взагалі хочу тримати досить велику дистанцію від політики, щоб не виникало ніяких підозр, що я через політику лобіюю якісь свої інтереси. Подивіться на наш бізнес: на нашому сайті вказані всі наші інвестиції. Там не знайдеться що-небудь, де нам треба було щось від держави. Навіть індустріальні парки, які ми зараз збираємося будувати і які потрапляють під закон Про індустріальні парки, ми почали набагато раніше, ніж ці закони з'явилися. І ми будували б їх і без цих законів, які можуть теоретично допомогти або якісь можуть бути там пільги", –підкреслює іноземний інвестор.

Бізнесмен також навів рецепт Джорджа Сороса, з яким він ще у 2014 році створив спільний фонд інвестування в Україну: "робити Україну успішною, в тому числі економічно, і підштовхувати Україну до того, щоб вона робила реформи, насамперед у сферах верховенства права, антикорупції".

Напевно, ці слова міг би повторити будь-хто, хто намагається вести справи в українських реаліях. Тим більше, що сазани вони вже багатьма і багаторазово. Питання в іншому – чи почує голос бізнесу держава?