В День захисника України, безпосередньо пов'язаного з церковним святом Покрови, керуючий справами УПЦ (МП), митрополит Антоній розповів про своє бачення вирішення військового конфлікту на Донбасі.
В День захисника України, безпосередньо пов'язаного з церковним святом Покрови, керуючий справами УПЦ (МП), митрополит Антоній розповів про своє бачення вирішення військового конфлікту на Донбасі.
"Досвід показує, що для повного примирення нації після важких збройних конфліктів може знадобитися не один рік, а може - і не одне десятиліття. Але ми повинні ясно усвідомити, що іншого шляху у нас немає", - підкреслив митрополит Антоній.
Також він категорично спростував думку, що УПЦ (МП) виконує в Україні "волю Кремля". Митрополит зазначив, що треба обережно ставитися до новин про те, що деякі священики підтримують бойовиків і сепаратистів, і з кожною такою інформацією слід розбиратися окремо.
"Коли священик в порушення канонів бере в руки зброю і бере участь у бойових діях, він підлягає церковному суду", - підкреслив керуючий справами УПЦ (МП).
Крім того, митрополит Антоній розповів, як розвивається діалог з іншими християнськими конфесіями в Україні.
РБК-Україна: Сьогодні святкуються Покрови і День захисника України. Що пов'язує ці два свята?
Митрополит Антоній: Запорізькі козаки особливо шанували Пресвяту Богородицю і свої перемоги над ворогом завжди вважали плодом Її особливого заступництва. Головним храмом Запорізької Січі була Покровська церква.
Тому свято Покрови Пресвятої Богородиці тісно пов'язане з військовими традиціями українського козацтва. І сьогодні звернення до заступництва Божої Матері, надія на Її Покрив має бути важливою складовою військового служіння.
РБК-Україна: Військовий конфлікт на Донбасі рано чи пізно закінчиться. Є в УПЦ рецепт примирення?
Митрополит Антоній: З християнської точки зору рецепт може бути тільки один: ми всі, незалежно від наших політичних переконань, незалежно від нашого бачення майбутнього України, повинні знайти в собі сили пробачити один одного за все, що сталося з нами за останні ось вже майже два роки. Без такого щирого прощення нам буде дуже важко рухатися вперед.
Досвід показує, що для повного примирення нації після важких збройних конфліктів може знадобитися не один рік, а може - і не одне десятиліття. Але ми повинні ясно усвідомити, що іншого шляху у нас немає.
РБК-Україна: На вашу думку, чи повернуться непідконтрольні території Донбасу і анексований Крим під контроль України?
Митрополит Антоній: Зараз намітилося стійке перемир'я на Донбасі. Дуже хочеться вірити, що це перемир'я переросте в міцний мир, за яким послідує і вирішення всього комплексу політичних, економічних та інших проблем. Сподіваємося, що поступово буде відновлене нормальне життя на Донбасі.
Долю Криму, на мій погляд, необхідно вирішувати виключно в рамках діючого міжнародного права. Тут неприпустимі ніякі силові дії.
Ми неодноразово підкреслювали, що УПЦ виступає за національний суверенітет і територіальну цілісність України.
РБК-Україна: Чому керівництво УПЦ (МП) у своїх заявах говорить тільки про громадянську війну на Донбасі, залишаючи без уваги російську агресію - постачання зброї, участь російських військових, антиукраїнську пропаганду?
Митрополит Антоній: Зовнішні сили користуються нашими внутрішніми негараздами. Війна на сході країни почалася на базі громадянського протистояння. Саме на цьому слід зробити акцент.
Якщо ми помиримося, якщо зможемо повернутися до повноцінного і всебічного діалогу, якщо знову станемо пліч-о-пліч, ніхто ззовні ніколи не зможе нав'язати Україні свою волю і свої пріоритети.
Коли ми досягнемо міцного миру на Донбасі, нам самим необхідно буде ретельно працювати над подоланням наслідків цього важкого протистояння. Хто б не був учасником цього конфлікту, заліковувати завдані їм рани доведеться нам, народу України.
РБК-Україна: Як УПЦ (МП) відноситься до священиків, які підтримують бойовиків, допомагають їм, беруть участь у бойових діях?
Митрополит Антоній: Кожен подібний випадок потрібно розслідувати окремо. Неодноразово ми стикалися з тим, що люди в одежі священиків, потрапляли в об'єктиви телекамер, виявлялися або забороненими у священнослужінні, або взагалі не належачими до нашої Церкви.
У тих випадках, коли священик в порушення канонів бере в руки зброю і бере участь у бойових діях, він підлягає церковному суду.
РБК-Україна: При цьому, УПЦ (МП) часто звинувачують у тому, що вона є інструментом російської політики в Україні.
Митрополит Антоній: Голослівні звинувачення в тому, що хтось є інструментом політики Кремля, перетворилися сьогодні в Україні елемент політичної боротьби і політичного тиску.
Якщо ж неупереджено дивитися на речі, то можна сказати, що буквально з самого початку Євромайдану наша Церква виступала проти застосування фізичної сили, закликала до пошуку компромісів і діалогу. На жаль, наш заклик не був почутий - і в Україні почалося збройне протистояння.
Сьогодні наша УПЦ продовжує послідовно виступати з миротворчих позицій. Ми не втручаємося в політичну боротьбу, не виступаємо з політичними гаслами, не нав'язуємо своїм парафіянам ніякої політичної ідеології.
РБК-Україна: Але є думка, що УПЦ (МП), виконуючи волю Кремля, розпалює конфлікти з УПЦ (КП), зокрема, з приводу храмів.
Митрополит Антоній: УПЦ (МП) не розпалює ніяких конфліктів. Ми не захоплюємо чужі храми, навпаки, сьогодні захоплюють наші храми. На даний момент у нашій Церкві різними способами відібрали понад 30 храмів.
Зрозуміло, що ми намагаємося захищати інтереси своїх парафіян. Все це ми робимо в правовій площині, з дотриманням законів. І, якщо органи внутрішніх справ та судові органи неупереджено відносяться до розслідування конфліктів, нам вдається довести свою правоту.
Ті, хто організовує захоплення наших храмів, прагнуть представити свої дії як прояв патріотизму, а наші спроби відстояти справедливість - "провокаціями ФСБ і Кремля".
Але це ще велике питання, хто є справжнім патріотом, а хто, прикриваючись патріотичною риторикою, провокує порушення громадянського миру і тим самим відкриває так званий "другий фронт" в західних областях України.
РБК-Україна: Конкретизуємо. Коли в с. Катеринівка Тернопільської області розгорівся конфлікт УПЦ (МП) з УПЦ (КП) через місцевий храм, відстоювати позиції УПЦ (МП) на автобусах приїхали молоді люди. Хто вони такі, хто виділив їм автобуси?
Митрополит Антоній: Конфлікт в Катериновці став предметом численних спекуляцій. Тому потрібно пояснити, з чого там почалося протистояння.
Храму в цьому селі на законних підставах використовує громада УПЦ (МП). Прихильники УПЦ (КП) вимагали від нашої громади згоди на почергове здійснення богослужінь.
Громада УПЦ (МП) на це не погодилася. Тоді в справу втрутилася Тернопільська ОДА.
7 вересня її глава (Степан Барна) видав розпорядження про передачу храму в почергове використання двома громадами. Після цього ОДА підписала з громадою УПЦ (КП) договір про почерговому здійсненні богослужінь. Громада УПЦ (МП) такого договору не підписувала.
В результаті у свято Різдва Богородиці, 21 вересня, розбивши вікно, проникли в храм прихильники УПЦ (КП). При цьому, храм був оточений співробітниками міліції, членами "Правого сектора" і добровольчого батальйону "Тернопіль".
Громада УПЦ (МП) сприйняла це як замах на її майно. Щоб підтримати громаду, в село стали з'їжджатися парафіяни УПЦ (МП) з інших населених пунктів Тернопільщини.
Ті, кого наші опоненти вже охрестили "тітушками", насправді - вихованці Почаївської духовної семінарії.
В результаті, в огорожі храму виникло протистояння між парафіянами УПЦ (МП), що прагнули захистити свій храм, і бійцями "Правого сектору" та батальйону "Тернопіль". Міліція, на жаль, практично нічого не зробила, щоб запобігти зіткненню.
Проти прихильників УПЦ (МП) були застосовані так звані "спецзасоби". Як свідчать семінаристи, а також прості парафіяни, у тому числі, жінки та старі люди, їх жорстоко били кийками. Багато хто отримав важкі травми.
Наша Церква вимагає, щоб дії "Правого сектору" та батальйону "Тернопіль" отримали належну правову оцінку. Також ми вимагаємо розслідувати фактична бездіяльність міліції.
РБК-Україна: Так чому керівництво УПЦ (МП) забороняє своїм єпархіях почергове служіння в храмах з УПЦ (КП)? Це могло б запобігти ряду конфліктів.
Митрополит Антоній: Коли храм є власністю громади УПЦ (МП), рішення про його почерговому використанні з якоюсь іншою конфесією може прийняти тільки сама громада. Органи влади будь-якого рівня не мають законних повноважень видавати розпорядження про почергове здійснення богослужінь у храмі.
Я вважаю, що нормальним вирішенням проблеми повинна бути реєстрація на місцях релігійних громад УПЦ (КП), які, якщо вони не мають своїх храмових приміщень, повинні зайнятися будівництвом. І, якщо місцева влада дійсно зацікавлені в міжконфесійному світі, вони можуть надати в цьому сприяння громадам УПЦ (КП).
Як таке почергове вчинення богослужіння може бути допущено в особливих випадках. У сучасній практиці Помісних Церков, особливо в країнах, де православ'я не є панівною конфесією, існує практика почергового служіння. Наприклад, з Католицької, Англіканської або іншими західними церквами. Також почергове служіння часом, допускається в храмах, які є пам'ятками архітектури і належать державі.
Почергове служіння з громадами УПЦ (КП) в сучасній Україні - набагато більш складний питання. Сьогодні взаємовідносини між парафіянами нашої Церкви і прихильниками УПЦ (КП), як правило, напружені до межі. Тому місцеві громади УПЦ (МП) зазвичай виступають проти почергового служіння.
Крім того, в більшості випадків, вимагаючи почергових богослужінь у храмах, представники УПЦ (КП) претендують на користування чужою власністю. Тому в нинішній ситуації практика почергових богослужінь часто не знімає напругу, а провокує її.
РБК-Україна: В УПЦ (МП) прихожан УПЦ (КП) називають розкольниками.
Митрополит Антоній: Слово "розкол" придумано не сьогодні, воно є традиційною категорією церковного права. Кожне церковне співтовариство, яке з тих чи інших причин перериває спілкування із світовим православ'ям, іменується в церковних канонах розкольницьким співтовариством.
Церковні канони з особливою суворістю ставляться до тих, хто є винуватцем розколів. Рядові ж парафіяни далеко не завжди знайомі з церковним правом, і тому не завжди чітко розуміють, що вони відвідують храми невизнаної у світовому православ'ї конфесії.
РБК-Україна: На прикладі історії в Катериновці можна зробити висновок, що УПЦ (МП) не в фаворі у влади. Як ви оціните відносини зі світською владою?
Митрополит Антоній: УПЦ (МП) цілком підтримує Президента Петра Порошенка в його прагненні досягти міцного миру на Донбасі. Ми високо цінуємо заява Петра Порошенка про те, що держава не повинна втручатися в церковні справи.
У той же час, не можна не помітити упередженого, а іноді і відверто ворожого ставлення до УПЦ (МП) з боку деяких державних відомств, місцевих органів влади і навіть силових структур. Події в Катериновці - це один із сумних прикладів саме такого ставлення до нашої Церкви.
Сумно, що директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш 25 вересня під час прес-конференції, коментуючи конфлікт в Катериновці, допустив, на мій погляд, ряд некоректних висловлювань на адресу УПЦ (МП).
РБК-Україна: УПЦ (МП) зазвичай асоціюють із південно-східними регіонами України.
Митрополит Антоній: За кількістю парафій УПЦ (МП) - найбільша Церква в Україні. Найбільше наших парафій у Хмельницькій (951), Вінницькій (931), Донецькій (738), Київської (720), Волинській (666), Житомирській (662), Закарпатській (646), Рівненській (645) та Одеській (582) областях.
Найкращою ілюстрацією ставлення українців до нашої Церкви є кількість паломників, які збираються на урочистості і беруть участь в наших хресних ходах. В цьому році масовість наших заходів перевершила всі очікування. Особливо - хресних ходів по західній Україні.
Предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій зазначав, що людей в наших храмах стало більше. Стомлені війною і серйозними випробуваннями, що випали на долю нашої країни, українці все більш активно і масово йдуть до Церкви за втіхою і підтримкою.
Християнський обов'язок наказує посильно допомагати нужденним. Сьогодні наша Церква має духовну і гуманітарну підтримку українським військовослужбовцям. Серед наших парафіян чимало учасників АТО. Наші священики займаються питаннями звільнення полонених українських вояків.
РБК-Україна: На якому етапі сьогодні діалог УПЦ (МП) з Українською афтокефальною православною церквою (УАПЦ)?
Митрополит Антоній: В липні 2015 року Священний Синод УПЦ підтримав ініціативу Блаженнішого митрополита Онуфрія про відновлення діалогу з УАПЦ. Тоді ж була створена комісія для ведення діалогу. Але поки, за різних причин, діалог не відновлений.
РБК-Україна: І як складаються відносини між УПЦ (МП) і Українською греко-католицькою церквою (УГКЦ)?
Митрополит Антоній: З УГКЦ, як і з іншими церквами і конфесіями в Україні, ми співпрацюємо в рамках Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Примітно, що минулого року глава УГКЦ визнав УПЦ (МП) єдиною канонічною Православною Церквою в Україні.
Але існують і певні проблеми. Так, нещодавно в с. Великі Лази в Закарпатті громада греко-католиків висунула вимогу до місцевим православним надати їм храм для проведення почергових богослужінь. Ця позиція викликає здивування, оскільки віруючим греко-католицької церкви з допомогою влади був у свій час виділено ділянку для будівництва церкви. Там навіть залили фундамент, але далі справа не просунулася.
Мені б дуже не хотілося думати, що замість завершення будівельних робіт було прийнято більш просте рішення - заявити претензію на вже існуючу храмову споруду УПЦ (МП).
Розмовляв Євген Середа, спеціально для РБК-Україна
Інтерв'ю підготовлено за сприяння Центру інформації УПЦ (МП)