МВФ категорично проти ідеї депутатів і президента блокувати рішення міжнародних експертів при доборі суддів антикорупційного суду. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Верховна рада розпочала у другому читанні розгляд законопроекту про створення Вищого антикорупційного суду (АКС). Від прийняття цього закону залежить продовження фінансування України Міжнародним валютним фондом. Однак парламент взявся за роботу, не погодивши документ з МВФ щодо найбільш суперечливих норм. У Вашингтоні навідріз відмовляються від пропозиції української сторони внести в закон застереження, яке дозволить блокувати рішення міжнародних експертів при доборі суддів в ВАКС. Разом з тим, редакція проекту, що влаштовує західних партнерів, не знаходить підтримки ні серед депутатів, ні в Адміністрації президента. Детальніше про перипетії створення антикорупційного суду – в матеріалі РБК-Україна.
У середу, 23 травня, Верховна рада почала розгляд у другому читанні законопроекту про Вищий антикорупційний суд (АКС). На створенні цього органу наполягає Міжнародний валютний фонд. У МВФ розраховують, що з початком роботи АКС підуть обвинувальні вироки у резонансних справах, які розслідує Національне антикорупційне бюро (НАБУ). І що це дозволить притягти до відповідальності чиновників і посадових осіб, які нині мають захист у політичних колах. Більш того, створення суду – одна з ключових вимог МВФ для продовження кредитування українського уряду.
У МВФ і Венеціанської комісії є ряд питань до документа, який парламент почав розглядати, не домовившись із західними партнерами по спірним нормам. Камінь спотикання - роль і повноваження міжнародних консультантів при доборі суддів в АКС. Справа в тому, що законопроектом пропонується створити Громадську раду міжнародних експертів при Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС), яка здійснює добір суддів. До складу ради увійдуть представники ОБСЄ, МВФ, Світового банку та інших авторитетних інституцій. Така рада в розумінні західних партнерів повинна мати вирішальну роль при відборі кандидатів в антикорупційний суд. Депутати і Адміністрація президента бачать це інакше.
У вихідному варіанті документа, внесеного президентом, передбачено, що Громадська рада зможе двома третинами свого складу приймати рішення про невідповідність того чи іншого кандидата в судді. У той же час, як прописано в першій редакції тексту, ВККС отримає можливість обходити таке рішення ради при наявності 11 з 16 голосів членів ВККС – тобто двома третинами свого складу. У МВФ і Світовому банку вважають, що подібна умова суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії, оскільки в такому випадку Громадській раді відводиться дорадча роль, а не вирішальна.
Протягом кількох місяців авторський колектив законопроекту, депутати і представники Адміністрації президента шукали точки дотику з МВФ і Венеціанською комісією щодо спірних моментів документу, в тому числі і щодо ролі Громадської ради. За словами голови комітету парламенту з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, в ході переговорів з міжнародними партнерами парламентарії погодилися на умови, що рада отримає можливість відсіювати того чи іншого кандидата не двома третинами від свого складу, а простою більшістю - тобто 4 з 7 голосів. Проте, як уточнив народний депутат, всі суперечки навколо даної позиції не знято: робоча група і авторський колектив як і раніше намагаються узгодити з МВФ і Венеціанської комісії формат подолання права вето.
Як розповів РБК-Україна засновник Фонду інновацій та розвитку, автор групи розробників законопроекту Георгій Вашадзе, чергові переговори з МВФ щодо законопроекту повинні були відбутися в середу ввечері, 23 травня. На момент публікації статті деталі останніх обговорень з Фондом ще не були відомі.
Втім, до другого читання парламентарії все ж таки виключили ряд норм, проти яких виступали у МВФ і Венеціанській комісії. Наприклад, це стосується вимог до кандидатів у судді антикорупційного суду: володіння навичками застосування світових практик та стандартів у сфері боротьби з корупцією, а також проходження психофізіологічної експертизи на поліграфі. Крім того, в останній версії проекту чітко прописано мінімальна кількість суддів АКС – 35 осіб. Причому 10 з них повинні бути суддями апеляційної інстанції. І не встановлюється верхня межа кількості суддів. Разом з тим, з тексту прибрали норму про те, що для початку роботи суду необхідно, щоб суддівський склад АКС був укомплектований як мінімум на дві третини.
Що також важливо - і довгий час це було предметом дискусій із західними партнерами - юрисдикція нового суду. У тексті до другого читання депутати передбачили, що підвідомчість антикорсуда має збігатися з підслідністю НАБУ без винятків. На відміну від першого тексту документа, тепер встановлено, що всіма справами НАБУ і Спеціальної антикорупційної прокуратури буде займатися тільки антикорсуд. Причому крім справ, підслідних НАБУ, в підсудність АКС увійдуть всі справи за всіма корупційними статтями Кримінального кодексу. Тобто окрім НАБУ і САП в АКС зможуть звертатися і інші правоохоронні органи, що розслідують корупційні злочини.
Напередодні переговорів зі штаб-квартирою МВФ у Вашингтоні депутати скептично оцінювали шанси ухвалення документа в четвер 24 травня. Поки в парламенті немає голосів для прийняття закону у версії, на якій наполягає основний кредитор. Це РБК-Україна підтвердили кілька співрозмовників з різних фракцій.
Своє небажання надавати раді міжнародних експертів остаточне право вето при призначенні суддів депутати аргументують тим, що в такому випадку "іноземці фактично будуть призначати суддів в одну з гілок української влади". Цієї ж позиції дотримуються і в Адміністрації президента, натякаючи на неприйнятність "зовнішнього управління". Нагадаємо, кілька місяців тому в інтерв'ю Financial Times Петро Порошенко жорстко висловився про вимоги МВФ в частині формування антикорсуда, сказавши, що кредитор не може диктувати Україні, як писати закон. У середу в кулуарах Ради приблизно в тон цієї заяви говорили депутати БПП, вказуючи на "антиконституційність вимог МВФ". Декілька співрозмовників РБК-Україна в депутатському корпусі вказували на те, що широкі повноваження ради експертів можна розцінювати як "порушення суверенітету країни". І тому в такому форматі закон не знайде підтримки в залі.
"Є 7 представників західних партнерів, які складають раду експертів у питанні створення антикорупційного суду. Є 16 членів ВККС, які виконують повноваження за пропозиціями призначення суддів. Є можливість накладати вето у семи представників західних партнерів. Пропонується узгоджена з Венеціанською комісією процедура подолання вето. Створюється панель, на якій вето долається двома третинами. Але це не влаштовує МВФ. Вони кажуть, що ці дві третини можуть бути повним складом ВККС. Вони вважають, що повний склад ВККС України є компрометируемым і не може бути джерелом істини. Мене це як українця ображає. Адже говорити, що 16 членів не кришталево чисті, і закріплювати це на рівні законодавства - це абсурд", - обурювався нардеп президентської фракції Іван Винник.
У парламенті пропонують кілька варіантів виходу із ситуації на випадок, якщо Громадська рада дає негативний висновок за одного з кандидатів. Депутати виходять з того, що "відсіяний" радою кандидат буде мати право подати апеляцію до ВККС. За словами спікера Андрія Парубія, зараз йде дискусія щодо того, як ця апеляція може розглядатися. "Перший варіант - дана апеляція може розглядатися на спільному засіданні ВККС та Громадської ради міжнародних експертів. І тоді залишається питання, якою кількістю голосів має бути прийнято рішення, і скільки міжнародних експертів повинні брати участь у винесенні такого рішення. Другий вихід, який запропонував "Народний фронт" і яке розробило Міністерство юстиції - ВККС отримує апеляцію і, якщо бачить підстави для перегляду рішення, повертає висновок Громадській раді міжнародних експертів, останній повинен підтвердити свій висновок", - роз'яснює Парубій. При цьому, за його словами, відкритим залишається питання, скільки голосів у раді буде потрібно для підтвердження такого висновку.
Сам спікер додав, що більше схильний до другого варіанту, ініційованого НФ - про підтвердження Громадською радою свого рішення. У той же час, як сказав РБК-Україна Георгій Вашадзе, на його погляд, перегляд вето в конфігурації спільної панелі з ВККС і Громадською радою більше відповідає українській Конституції.
Втім, поки переговори з Фондом з цього приводу за останні кілька днів не принесли результату. Вранці в середу в парламенті все ще не було розуміння щодо того, чи буде винесено документ на голосування в зал. У першій половині дня середи стало відомо про запланований на вечір черговий раунд переговорів з представниками МВФ. Але через кілька годин, після консультацій у спікера, Рада почала розгляд законопроекту, зупинившись у підсумку на 235 правці. Причому опитані виданням парламентарії сумніваються, що в четвер вдасться вийти на прийняття рішення в цілому навіть технічно, не кажучи вже про узгодження принципових питань. "Навіть у такому темпі, по 240 правок у годину, ми навряд чи встигнемо", - сказав РБК-Україна один з членів профільного комітету.
Те, що Рада, швидше за все, не встигне прийняти закон у четвер також прогнозує один зі співрозмовників видання в керівництві БПП: "Немає узгодженості за Порадою експертів. Та й поки що взагалі немає голосів". Тому, ймовірніше за все, якщо не вдасться досягнути компромісу з МВФ, парламент повернеться до цього питання вже на наступному пленарному тижні - на початку червня.