Приборкання норовливого: як в прокуратурі чинять опір призначенню Луценка
Юрій Луценко втрачає шанс стати генпрокурором
Президент Петро Порошенко обіцяв, що країна отримає нового главу ГПУ відразу після того, як буде сформовано уряд. Але призначення нового генпрокурора затягується. Кабмін Володимира Гройсмана працює вже тиждень, а глава держави так і не запропонував парламенту кандидата на пост глави ГПУ.
Головним фаворитом у боротьбі за крісло генпрокурора залишається голова фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко. Для того, щоб він змінив місце роботи потрібно всього лише змінити законодавство про прокуратуру. Адже головний претендент не має юридичної освіти. Поки це - обов'язкова вимога для генпрокурора. Невідповідний диплом - не єдина проблема Луценка. Проти його призначення фактично відкрито виступають самі прокурори. Вони вже публічно заявили, що не схвалюють ідею, щоб ними керував "чужинець".
Крім того, з наступного тижня генпрокурор втрачає вплив на кадрові перестановки у відомстві. Ці питання переходять колегіальним органам прокуратури. Втрату контролю над кадрами Луценко спробував компенсувати розширенням повноважень з питань слідства. Нові повноваження з його подачі прописали в проекті змін до профільного закону.
Але несподівано для Луценка його супротивникам з ГПУ на цьому тижні підіграли його колеги по парламенту. Вони не проти скасувати норму про обов'язкову юридичну освіту, але відмовляються давати йому додаткові важелі впливу. У відповідь Луценко дав зрозуміти, що не погодиться в ГПУ виконувати роль "весільного генерала".
Як Генпрокуратура пручається призначенням "чужинця", чим налякали народних депутатів, і дійсно хоче Порошенко генпрокурора Юрія Луценка - у матеріалі РБК-Україна.
Ціна одного закону
Два тижні тому президент Петро Порошенко вилетів до Японії. В останній момент він взяв з собою й голову фракції БПП. У поїздку Луценко прихопив проект змін до закону про прокуратуру. Документ дозволяв йому зайняти посаду генпрокурора.
Після повернення Порошенка в Україну, його представник у Верховній Раді Степан Кубів зареєстрував потрібний проект змін законодавства.
Документ не тільки скасував норму про обов'язкове юрбразовании для генпрокурора, але й змінював особливості проведення досудового слідства.
Нинішня версія закону про прокуратуру передбачає, що ГПУ зобов'язана обґрунтовувати Інтерполу, чому вона оголошує в розшук політиків і доводити, що не переслідує їх з ідеологічних мотивів.
Новий документ передбачав, що ГПУ не зобов'язана звітувати перед Інтерполом. Ще одне нововведення - загальний строк досудового слідства пропонувалося збільшити з 1-го до 2-х.
Крім того, у прокурора залишали право приймати рішення у справах, які повинні бути передані Державне бюро розслідувань, але порушені до його створення.
Також ще на рік, до квітня 2017, переносилося створення органів прокурорського самоврядування, які тепер самі могли висувати кандидатів на ті чи інші посади.
Ці поправки повинні були допомогти Луценко впоратися резонансними кримінальними справами про злочини проти Майдану і корупції команди Віктора Януковича, а також "струсити" деякі прокурорські кадри.
12 квітня Кубів зареєстрував свій проект закону, а через два дні став віце-прем'єром в уряді Володимира Гройсмана. Згідно ст. 105 закону про регламент Ради, після призначення в уряд Кубів вже не міг вносити законопроекти у парламент.
Тому він відкликав документ, а 19 квітня його знову зареєстрували депутати від БПП Руслан Князевич і Сергій Алексєєв.
У середу проект закону потрапив в профільний комітет з питань правоохоронної діяльності, яким керує представник "Батьківщини" Андрій Кожем'якін. І тут Юрія Луценка чекали дві неприємні сюрпризи.
Депутати Микола Паламарчук (БПП) і Віктор Развадовський ("Воля народу") зареєстрували альтернативний законопроект № 4481 авторства. Він представляв усічену версію законопроекту Алексєєва-Князевича і зводився лише до скасування норми про обов'язкове юробразовании для генпрокурора.
Профільний комітет Ради підтримав законопроект Паламарчука-Развадовського і відхилив проект Алекссева-Князевича. При чому перший документ підтримали представники майже усіх фракцій парламенту - голова комітету Кожем'якін, депутат від РПЛ Ігор Мосійчук, два автора проекту, "опоблоковец" Юрій Мірошниченко, позафракційний Яків Безбах.
Після засідання комітету Кожем'якін заявив журналістам, що підтримує кандидатуру Луценка в генпрокурори, і що прийняття законопроекту №4481 дозволить вирішити питання призначення.
Луценко спробував все ж провести через парламент потрібний йому законопроект. У четвер, 21 квітня, проект Алексєєва-Князевича спробували включити до порядку денного прямо в сесійній залі. Але спроба провалилася. Не голосували 40 депутатів БПП і майже 20 їхніх колег з "Народного фронту". Не дали своїх голосів радикали, "Батьківщина" і "Самопоміч", а також групи "Воля народу" і "Відродження", які часто допомагають президенту голосами.
"Я готовий братися за серйозну роботу, але декларативна посаду мене ніколи не цікавила. Мені, як і всім українським громадянам, потрібні радикальні зміни в прокуратурі, а без кадрових змін це неможливо. Я не вірю в те, що можна змусити працювати інакше слідчих, які мене, Юлію Тимошенко, багатьох активістів Майдану незаконно кидали у в'язницю, і не несли за це відповідальність", - заявив Луценко в четвер увечері.
Кадри вирішують все
Чому Юрію Луценку так принципово домагався прийняття саме своєї версії закону? Тому що наступного тижня стартує черговий етап реформи прокуратури. У вівторок, 26 квітня, запланована конференція прокурорів. На ній повинні створити органи самоврядування прокурорів - Рада прокурорів та дисциплінарно-кваліфікаційний рада. Саме ці органи отримають монопольне право призначати і звільняти прокурорів. А глава ГПУ фактично втратить впливу на кадрові перестановки.
Сам Луценко чітко розуміє, що після створення в системі прокуратури нових органів генпрокурор буде виконувати тільки адміністративні функції.
"Вже в середу глава ГПУ не зможе зняти заступника прокурора або слідчого без рішення органів, які прокурори створюють самі для себе. Ми вступаємо в нову реальність, коли ГПУ вийшла з-під контролю політичних інститутів. У середу це стане фактом. брати Участь у декоративному управлінні непідконтрольної структури я не має наміру", - заявив глава фракції БПП.
Новий закон про прокуратуру парламент затвердив в жовтні 2014 року, коли Луценко ще не був народним обранцем. Вже в 2015 році після перевиборів Ради з подачі лідера фракції БПП депутати відклали вступ закону в силу, тому що прокуратура під керівництвом Віктора Шокіна виявилася не готова до змін. У результаті закон повністю запрацював тільки з 15 квітня нинішнього року.
"Луценко сам захищав ці норми, а зараз він раптом став проти. А ми і так вже тиждень сидимо в ситуації, коли у нас заблоковані всі процеси у відомстві", - повідомив РБК-України співрозмовник в ГПУ.
"За законом, хто б не став генпрокурором, він ніяк не може вплинути на ці зміни. Внутрішнє самоврядування адвокатів і прокурорів - це європейська модель, і ми її прийняли. Вона більш правильна, хоча іноді здається, що деякі зміни простіше провести незграбно і ззовні", - каже адвокат Валентина Теличенко.
До складу ради увійдуть 6 представників ГПУ, 20 обласних прокуратур і 300 регіональних. "Поки незрозуміло, кого будуть обирати ці люди. Цілком можливо, що усередині ГПУ почнеться внутрішня бійка", - додала вона.
Втім, інші співрозмовники РБК-Україна серед депутатів та працівників ГПУ погоджуються, що для відомства було вигідно отримати Луценка у вигляді "весільного генерала".
"Вони вважають, що їх там вже двічі зґвалтували Махніцький (Олег Махніцький, був гепрокурором в 2014 році, - ред.) і Ярема (Віталій Ярема, очолював ГПУ в 2014-2015 роках, - ред.), і третього разу вони не хочуть. Тим більше, не забувайте, що Луценко очолював МВС, а прокурори давно ненавидять ментів", - каже один з депутатів на умовах анонімності.
"Більш того, у них є страх, що Луценко приведе з собою Олексія Баганця (працював заступником генпрокурора до весни 2015 року, - ред.), сини якого вже продали всю київську прокуратуру, поверне назад Віталія Касько і Давида Сакварелідзе. У ГПУ працюють різні люди - сволота і порядні, але не хочуть і ті, і інші", - додав співрозмовник у ГПУ.
Сам Луценко вже пообіцяв, що Баганця в ГПУ не буде. У його оточенні кажуть, що ніхто не обговорював кадрові питання з Касько і Сакварелідзе.
Захист системи
Проваливши поправки в закон, які хотів протягти Луценка, депутати підіграли його супротивникам в ГПУ.
Два тижні тому керівництво Генпрокуратури, у тому числі в. про. голови відомства Юрій Севрук написали листа президенту, в якому заявили, що очолювати відомство може лише людина, яка 5 років пропрацював у цій системі.
Багато депутати, в неофіційних бесідах з РБК-Україна сходяться на думці, що представники ГПУ дуже добре попрацювали з їх колегами депутатами. В тому числі, щоб провалити законопроект, потрібний Луценко.
"Система прокуратури бореться за виживання, а депутатам вже дуже страшно голосувати за заочне засудження. Так що це гра проти президента і за ресурс", - повідомив РБК-Україна представник Адміністрації президента.
Мовчання президента
Президент поки ніяк не відреагував на історію зі змінами до закону про прокуратуру. Після повернення Порошенка з Вашингтона на початку квітня з Адміністрації президента поповзли чутки, що Білий дім схвалив кандидатуру Луценка. За інформацією РБК-Україна, на цьому тижні віце-президент США Джо Байден у телефонній розмові з Порошенко підтвердив цю позицію.
Соратники президента навіть погодили кандидатуру Луценка з "Народним фронтом". Замість "фронтовики" отримували свого заступника глави ГПУ. На цю позицію вони запропонували народного депутата Дмитра Сторожука.
Провал голосування за зміни в закон про прокуратуру породив чутки, що президент хоч і обіцяв Луценко посаду генпрокурора, не горить бажанням наділяти його реальними повноваженнями. Як мінімум глава держави не підштовхував депутатів від БПП проголосувати за потрібний Луценко законопроект.
"У мене є таке відчуття, що він зливає Юру. І це буде вже дуже негарна історія в їх відносинах", - каже народний депутат з БПП на умовах анонімності.
Все стерпить
У Луценка і Порошенко давня історія стосунків. Свого часу нинішній президент ходив на переговори до своєму попереднику Віктору Януковичу і просив амністувати Луценко, який тоді сидів в тюрмі. А, коли той вийшов на свободу, Порошенко часто з'являвся на публіці поруч з популярним у народу колишнім ув'язненим. В тому числі, на Майдані часів Революції Гідності.
Після перемоги Порошенко на президентських виборах він пообіцяв Луценко посаду голови КМДА, але не дотримав слова. Адже проти цього був Віталій Кличко, який до того часу став мером Києва і поєднував цю посаду з керівництвом КМДА.
Перед парламентськими виборами 2014-го Луценко домовився з Порошенку, що його рух "Третя республіка" увіллється в президентську партію "Солідарність". Але на практиці політсила Порошенко пішла на вибори разом з "УДАРом" Кличка. Правда Луценко очолив партію президента. Але керував він їй не довго. Через рік, у 2015, перед місцевими виборами "Солідарність" поглинула УДАР, і партію очолив Кличко.
Якщо Луценко не отримає посаду генпрокурора з повноваженнями, яких він домагається – це буде всього лише ще одна історія зневажливого ставлення президента до його інтересам. Щоб домогтися бажаного, у глави фракції БПП є час до середини травня. Тоді депутати зберуться на наступне засідання Ради.
Якщо Луценко до того часу не зможе нав'язати свої правила гри, то він навряд чи погодитися на посаду. І в підсумку ГПУ ризикує надовго зависнути в стані з в. о. генпрокурора Юрієм Севруком.
