Як з України висилають іммігрантів

За останній місяць в Україні сталося два гучних випадки з депортацією мігрантів. На думку правозахисників та міжнародних організацій, видворення громадян Грузії, серед яких були і соратники Михайла Саакашвілі, 21 жовтня та 17 листопада відбулися з кричущими порушеннями. У той же час, міграційні органи запевняють, що ці люди були вислані з країни, бо порушили закон. У той же час, профільні юристи стверджують, що такі інциденти в Україні - велика рідкість, і пояснюють, як іммігранти, яких намагаються позбавити дозволу на проживання, можуть відстояти свої права. Детальніше про це - в матеріалі РБК-Україна.

17 листопада СБУ повідомила про те, що спільно з Нацполіцією, Державною міграційною та прикордонною службами видворили з України вісім громадян Грузії. Свої дії працівники спецслужби пояснили тим, що ці люди нібито загрожували національній безпеці. "Вказане рішення прийнято СБУ на підставі відповідних матеріалів ДМС і Нацполіції, які свідчать, що діяльність іноземців суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України", - йдеться в повідомленні на офіційній сторінці Facebook.

У спецслужбі також зазначили, що співробітники правоохоронних органів діяли у відповідності з вимогами українського та міжнародного законодавства, а їхньою метою було запобігання кримінальних злочинів.

У свою чергу, в Міністерстві внутрішніх справ повідомили лише про чотирьох затриманих і виселених з України громадян Грузії. За словами правоохоронців, вони були в кримінальних угрупованнях і перебували на території України незаконно. "Серед них - Р. Хомерікі (кримінальне прізвисько "Нукрі"), В. Мікіладзе, Р. Голандзія (кримінальне прізвисько "Товстий") і Л. Шелія (кримінальне прізвисько "Шакал")", - повідомили на сторінці МВС в Facebook. Однак про ще чотирьох з восьми громадян Грузії, виселених з України, МВС не повідомляє.

В цей же день екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі заявив, що спецназ викрав з будинку журналіста грузинської телекомпанії Руставі-2 Тамаза Шашвіашвілі, а також двох його друзів. "Їм наділи мішки на голову і в наручниках відвезли в невідомому напрямку", - сказав Саакашвілі в соцмережах. Він додав, що Шашвіашвілі все життя був журналістом і жодною іншою діяльністю не займався.

Про те, що громадян Грузії видворили з України незаконно, говорять і правозахисники. Директор центру з адвокації Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров повідомив, що, за інформацією з достовірних джерел, їх направили в Грузію на поромі з Одеси в Поті. "Чотирма з них займалася Національна поліція, тому що, на їхню думку, виселені громадяни були пов'язані з криміналом. Ще чотирьох затримувала СБУ. Було рішення, що їх примусово повертають на батьківщину і позбавляють дозволу на проживання за те, що вони загрожують національній безпеці, але я бачу в цій справі політичний мотив", - повідомив Борис Захаров під час прес-конференції в Главкомі. Правозахисник зазначив, що іноземні громадяни не мають права втручатися в політику України, навіть якщо вони воювали в АТО. Однак їхнє видворення з країни пройшло з порушеннями. "Якщо вони порушували законодавство і представляли якусь загрозу, навіть те, що вони захищали нашу країну - не індульгенція щодо інших правопорушень. Але так брутально, порушуючи всі процедури, з мішками на головах викрасти, видворити - це просто ганьба", - заявив Захаров.

Разом з тим, як повідомляється на сайті Ради Європи, організація направила українській владі запит з вимогою пояснити ситуацію з депортацією грузинського журналіста Тамаза Шавшішвілі. Також повідомляється, що в приміщення, де був журналіст, увірвалися 15 озброєних людей з українських спецслужб, вдарили пістолетом по обличчю, зав'язали очі і силоміць депортували до Грузії. Рада Європи дала цьому випадку перший - найвищий рівень небезпеки.

21 жовтня: операція "Мігрант"

Варто зазначити, що раніше 21 жовтня у Києві затримали і відправили до Грузії трьох осіб з оточення екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі. Ними були колишні охоронець та водій лідера партії "Рух нових сил" Георгій Рубашвілі і Михеіл Абзіанідзе, а також - доброволець Давид Макішвілі. Тоді Саакашвілі заявив на своїй сторінці в Facebook, що цих людей видворили з порушеннями законів і застосовували до них силу.

Як зазначає уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська направила запити в СБУ, Міграційну та Прикордонну службу, Національну поліцію, щоб з'ясувати обставини подій 17 листопада і 21 жовтня.

За наявною на сьогодні інформацією, 21 жовтня трьох громадян Грузії виявили в рамках операції "Мігрант". За повідомленням Міграційної служби, рішення про анулювання їхніх дозвільних документів на перебування в Україні ухвалили ще у вересні. Однак у службі не змогли підтвердити документально, що цих людей заздалегідь попередили про анулювання дозволу на проживання, як це передбачено законом. Лутковська додала, що в цей же день в їхні паспорти поставили відмітки про примусове повернення на батьківщину, тому вони були зобов'язані покинути Україну до кінця дня. Абзіанідзе, Макішвілі і Арбашвілі було депортовано до Грузії повітряним транспортом, не зареєстрованим як цивільне судно. "Відповідно, можна зробити висновок, що цей літак перебуває в розпорядженні правоохоронних органів", - припустила вона. Вона уточнила, що рішення про видворення приймає виключно суд. За законом люди залишають країну добровільно і самостійно купують квитки. Або транспортування здійснюється за рахунок держави, яка потім стягує гроші з виселених осіб, або з людей, які запрошували їх в Україну. Тому виглядає дивним, що їх відправили відомчим літаком за державний рахунок. "Рішення про примусове видворення може бути оскаржено в суді, але такої можливості цим громадянам не надали, що є порушенням", - зазначила омбудсмен. Також їм не дали скористатися послугами адвоката або перекладача. "Їм заборонено повертатися сюди протягом трьох років. Не була дотримана законна процедура. Про ухвалення рішення про примусове повернення повинні були інформувати Генеральну прокуратуру. Але прокуратура отримала повідомлення вже 23 жовтня, коли ці люди давно перебували в Грузії. Відповідно, і ГПУ позбавили можливості здійснити контроль, передбачений інструкціями", - зазначила омбудсмен. Лутковська також повідомила, що в СБУ їй офіційно повідомили, що не брали участь у депортації 21 жовтня.

Громадян Грузії тоді затримала Національна поліція. Однак правоохоронці так і не дали офіційної відповіді з цього приводу. На думку Лутковської, це може свідчити, що в Нацполіції намагаються сфальсифікувати документи по даній справі.

Щоб оскаржити рішення про депортацію, грузинські громадяни можуть звернутися до українських адвокатів на території України. Але колізія полягає в тому, що СБУ заборонила їм в'їзд на три роки. Тому адвокатам також доведеться оскаржувати і рішення Служби безпеки. "Держава, вчинила дії, що виходять за межі законодавства, їхні наслідки вже неможливо повернути через діючу правову систему. Тому перед країною постає велике питання: як відшкодувати ці збитки?", - підкреслила Лутковська. Вона пообіцяла зібрати всі матеріали щодо депортації 21 жовтня та 17 листопада і направити їх в Генпрокуратуру, адже саме ГПУ контролює процедуру видворення іноземців з України.

Законна процедура

Варто відзначити, що в законі "Про імміграцію" детально розписано, як анулюються дозвільні документи на постійне проживання, але процедура позбавлення тимчасового дозволу на проживання не описується детально.

Людину можуть позбавити постійного дозволу на проживання в декількох випадках. Наприклад, якщо з'ясується, що при його оформленні іноземець надав неправдиві відомості про себе, підроблені, або документи, що втратили чинність. Якщо іммігрант засуджениц в Україні до позбавлення волі на термін більше року, порушив законодавство про правовий статус іноземців, його також можуть позбавити дозвільних документів. Крім того, постійного дозволу на проживання можуть позбавити іноземця, чиї дії становлять загрозу національній безпеці або громадському порядку.

Якщо буде виявлена хоча б одна з цих причин, протягом тижня іноземцю прийде копія рішення про скасування дозволу на імміграцію і відбудеться анулювання дозволу на проживання - його вилучать. Далі протягом місяця іноземець повинен покинути країну. У той же час, якщо людину визнали біженцем і на батьківщині її життю або свободі загрожує небезпека, її не можуть позбавити дозволу на проживання. Варто зазначити, що якщо іноземець звернеться до суду, щоб оскаржити ануляцію дозволу на проживання, його зможуть вислати лише після того, як рішення суду набере чинності.

Як зазначають юристи, що спеціалізуються на міграційному праві, такі випадки, як з депортацією грузинських громадян, в Україні рідкість. Найчастіше, міграційні органи дотримуються законодавства, а іноземцям дається місяць на те, щоб спокійно залишити країну. Як розповіла РБК-Україна юрист у міграційному і міжнародному праві компанії Alt-Brayer Валентина Жураковська, іммігранта депортують тільки тоді, коли він не виконує законних вимог. Людину заздалегідь попереджають, якщо у неї закінчується дія дозвільних документів або виникають якісь інші проблеми. В таких випадках вона повинна сама знятися з реєстрації, здати дозвіл на проживання в міграційну службу і залишити країну.

За словами Жураковської, якщо людину намагаються безпідставно позбавити дозволу на проживання, великі шанси відновити свої права в суді. Якщо ж іноземця хочуть позбавити дозволу на проживання у зв'язку з наданням недостовірної інформації при в'їзді, вона може звернутися з листом в міграційну службу. Далі вже - справа везіння, чи піде міграційна служба на зустріч і дозволить виправити дані. "Якщо це невірний переклад - значить, потрібно зробити правильний переклад документа, або іншим чином виправити документ, якщо це можливо, подати правильний пакет документів", - уточнила юрист.

Директор центру з адвокації Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров також звернув увагу, що після змін в законодавство, екстрадиція стала судовою процедурою, якою займається адміністративний суд. Захаров зазначає, незважаючи на те, що при екстрадиції іммігранти повинні добровільно залишати країну, українські силовики нерідко перетворюють цю процедуру у насильницьке вислання з викраденням. "Без суду не може бути жодного позбавлення волі. Тим більше - не може бути таких брутальних викрадень, коли до людини вриваються, їй заламують руки, садять в машину і вивозять насильницьким чином. Доходить навіть до того, що людину можуть тримати під вартою в невідомому місці, іноді навіть - з мішком на голові", - каже правозахисник.

Він додав, що, якщо іммігрант чинить опір проти видворення, всі питання повинні вирішуватися в суді. "Якщо людина, умовно кажучи, сяде на асфальт і скаже, що вона нікуди не поїде, її мають затримати і доставити до суду, який обере запобіжний захід. Також людину можуть помістити до пункту утримання іноземців, запропонувати заплатити заставу, або заручитися порукою якоїсь організації", - розповів Захаров. Вже після цього адмінсуд повинен вирішити, видворяти людину, чи ні.

Правозахисник навів у приклад європейський досвід, який доводить, що при екстрадиції не повинно бути насильства і позбавлення волі. У тій же Німеччині, мігрантів, які порушили закон, в поїзд садить поліцейський. Далі іноземець сам їде на батьківщину, де на кордоні його зустрічає місцевий правоохоронець. Теоретично мігрант шляхом може вийти на будь-якій зупинці, але, якщо його спіймають у Німеччині вдруге, йому загрожує видворення з більш відчутними санкціями.

Захаров також зазначив, що в Україні перевірка ситуації в країні походження мігранта не проводиться належним чином. Державні органи заплющують очі на те, що на батьківщині мігранта відбуваються викрадення і вбивства опозиціонерів, а також до них застосовують тортури, відбуваються викрадення і вбивства опозиціонерів. Правозахисник поскаржився на якість екстрадиційної перевірки, яку робить ГПУ, а також - міграційної перевірки, яку робить Міграційна служба під час надання статусу біженця.