Українській дадуть слово: влада має намір розвивати державну мову

Президент Петро Порошенко анонсував початок масштабної українізації в країні. Для того, щоб в найближчі десять років українська мова стала популярною та максимально використовувалася в спілкуванні, своїм указом голова держави зобов'язав Кабінет міністрів вжити низку заходів і розробити держпрограму. В ній влада має намір приділити особливу увагу розвитку україномовного медіапростору, освіти, книговидавництва, наукової і культурної діяльності. Указом президент також зобов'язав уряд запровадити сертифікований іспит на знання української мови для іноземців, бажаючих отримати українське громадянство. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.

Наказ говорити

Петро Порошенко 31 травня підписав указ №156, яким запропонував вжити "невідкладних заходів" щодо зміцнення статусу української мови. Такі заходи, на думку президента та його Адміністрації, сприятимуть формуванню "єдиного культурного простору в нашій країні" на найближчі десять років. Сам Порошенко, підписуючи указ, заявив, що таким чином відмовився оголосити 2018-й роком української мови, а натомість запровадив десятиліття. "За один рік ти мову не захистиш", - заявив президент, уточнивши, що без мови немає нації (дослівно: "мова тримає націю").

Для того, щоб заходи з популяризації державної мови в Україні були ефективними, голова держави зобов'язав Кабінет міністрів у місячний термін створити експертну групу за участю представників органів влади центрального та місцевого рівня, громадських організацій, а також міжнародних і українських вчених. Їх завданням буде проаналізувати та оцінити ефективність державної мовної політики.

Потім протягом двох місяців з урахуванням рекомендацій експертів уряд повинен буде розробити і прийняти цільову держпрограму на 2018-2018 роки. Її реалізація, згідно з документом, повинна бути спрямована на "всебічний розвиток і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя", а також на "створення єдиного культурного простору в Україні".

Крім того, указ Петра Порошенко вимагає від Кабміну забезпечити обов'язкове використання української мови держслужбовцями та всіма працівниками центральних і місцевих органів влади, поліпшити якість викладання в навчальних закладах, розробити дистанційні онлайн-курси української мови для іноземців. Уряд має також розробити і впровадити сертифікований іспит на знання державної мови для іноземних громадян, які подають клопотання на отримання українського громадянства.

При цьому Кабмін має створити умови для отримання українцями інформації держмовою, розвивати україномовне комп'ютерне забезпечення для органів влади, підтримувати українське книговидавництво та "заохочувати молодь до вивчення української мови".

Популярна українська

Втім, які саме заходи для розвитку та популяризації української мови в нашій країні посадовці пропишуть в держпрограмі, поки невідомо. На момент публікації статті Міністерство освіти та науки жодної відповіді на запит РБК-Україна не надало.

Міністерство культури повідомило РБК-Україна, що має намір брати участь у роботі експертної групи, яка буде аналізувати мовну політику. При цьому прес-служба відомства уточнила, що Мінкультури вже розробляє стратегію популяризації державної мови, координує проведення різних літературних конкурсів, театральних та інших україномовних культурних проектів.

Експерти, з якими виданню вдалося поспілкуватися, впевнені, що за роки незалежності України кількість людей, що використовують у спілкуванні українську мову, значно зросла.

Але, за словами доцента кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, к.ф.н. Ірини Мартиненко, це вже не перша спроба вивести українську мову з "напівлегального стану". "І цьому процесу чиниться суспільний опір з боку російськомовного населення", - каже вчений, уточнивши, що російська мова та суржик все ще займають значне місце в українському суспільстві. "На рівні школи, інституту, молодь у нас на заняттях і на перервах часто розмовляє російською мовою. Але головною мовою у нас є суржик, якщо говорити про чистоту мови. Причина криється в білінгвізмі, коли українські та російські слова змішуються. Щоб це подолати, в першу чергу, спілкування на офіційному рівні має бути українською мовою. Підтримка мови з боку держави дуже важлива, але головне, щоб вона не залишилася на папері", - впевнена Ірина Мартиненко.

Втім, керівник проектів "Безкоштовні курси української мови" та "Є-мова" Анастасія Розлуцька каже, що останнім часом в українському суспільстві - високий попит на вивчення державної мови. "Кількість слухачів курсів постійно зростає. Коли ми тільки запускалися в 2013 році, було десять груп, в минулому році - 25 груп по 15-20 чоловік. Це відбувалося без будь-якої підтримки з боку держави", - пояснила вона. З нею погоджується Ірина Мартиненко: "За роки незалежності розширилося коло людей, які зацікавлені в спілкуванні саме українською мовою. Як викладач зазначу, що діти з російськомовних сімей зараз стали принципово говорити українською. З 2014 року простежується тенденція, коли перехід на українську мову - один з показників опору російської агресії щодо нашої країни".

За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного в травні минулого року, 64% респондентів вважають, що держава повинна підтримувати розвиток української мови в першу чергу. 61% опитаних впевнені, що завдання державної мовної політики - "сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя". 68% громадян заявили, що документація в державних установах повинна вестися виключно українською мовою, а 59% підтримують українську як єдину мову спілкування в установах.

Незважаючи на статистику, яка демонструє бажання українців говорити державною мовою, для її розвитку одного указу президента недостатньо, вважає Анастасія Розлуцька. "Для розвитку української мови держава повинна прийняти законопроект "Про державну мову" № 5670-д, розроблений громадськістю і зареєстрований у Верховній раді рік тому. Без такого закону жоден указ президента не буде достатньо ефективним. Це при тому, що такий указ президента повинен задовольняти запит суспільства, а не політичні амбіції влади", - впевнена експерт.

Законопроект № 5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної в червні 2017 року був рекомендований комітетом Ради з питань культури і духовності до прийняття парламентом. Документ пропонує на законодавчому рівні закріпити статус української мови як єдиної державної, зобов'язати всіх держслужбовців, а також адвокатів, нотаріусів, працівників комунальних установ, військових і поліцейських використовувати в роботі українську мову. Також в законопроекті, як і в указі, закріплена норма про обов'язкову здачу іспиту на знання мови для бажаючих отримати українське громадянство.

Один з розробників цього законопроекту, директор Інституту української мови НАН України, д.ф.н. Павло Гриценко вважає, що мовне питання в країні доволі політизоване. Але при цьому держпідтримка українській мові все ж вкрай необхідна. "Держава зобов'язана втрутитися в мовне питання, враховуючи його соціальну значимість. Для того, щоб указ президента був ефективним, потрібно написати відповідну програму, виконанням якої має займатися окремий адміністративний центр. Він повинен діяти на рівні уряду, щоб консолідувати якомога більше фахівців. Ця програма також повинна бути прозорою з фінансової точки зору", - вважає Гриценко. Втім, на його думку, всі запропоновані законодавчими ініціативами та указом президента заходи будуть половинчастими, якщо в нашій країні не буде україномовного медіапростору.

На першій шпальті

В тому, що без україномовного контенту в пресі, на телебаченні, радіо зміцнення статусу української мови в країні неможливо, експерти солідарні. На думку керівника центру моніторингу та аналітики ГО "Детектор медіа" Отара Довженка, між владою та представниками медіа має бути конструктивний діалог щодо переходу ЗМІ на українську мову. "Ми говоримо про комерційний продукт, і його не потрібно спонсорувати з державного бюджету. Можна стимулювати виробників україномовного медіапродукту шляхом надання певних преференцій", - упевнений він.

При цьому експерт вважає, що зростання україномовного контенту в медіа за останні роки пов'язане з введенням квот на державну мову на радіо та телебаченні. "Що стосується онлайн-видань, то тут українізація теж відбувається, причому без будь-якого тиску з боку держави, так як вона взагалі не може впливати на інтернет. Серед них є багато тих, які не просто завели українську версію, а й винесли її на головну (сторінку сайту, - ред.). І відвідувач сайту в першу чергу бачить саме українську версію. А досвід показує, що головна версія є основною, яку буде читати відвідувач в більшості випадків", - каже Отар Довженко.

Разом з тим Павло Гриценко впевнений, що "своєю мовою має займатися суспільство, і не чекати, поки цим займуться "зверху"". "Ми повинні зрозуміти, що в Україні немає альтернативи українській мові. Це закономірний, природний і прогнозований процес. Зрозуміло, що це болісно сприймуть в Росії, і будуть нас знову дорікати за пригнічення російськомовних. Ми будуємо україномовну державу, і не потрібно цього боятися", - говорить Павло Гриценко.

Крім того, на думку експерта, на мові, яку громадянин самостійно обирає в якості засобу спілкування, потрібно не тільки дізнаватися новини, але й дивитися кіно, читати книги. "На україномовну книгу попит не падає - попит падає на книгу в цілому", - поділився з РБК-Україна засновник і генеральний директор книжкового видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький. "У першу чергу це відбувається через зниження закупівель книг державою для бібліотек. Незважаючи на те, що асортимент позицій українською мовою в країні зростає, але попит на україномовну літературу падає. В цьому році у нас падіння продажів книг на 12% проти минулого року", - пояснив він. Красовицький впевнений, що держава може допомогти українським книговидавцям вирішити цю проблему. Для цього необхідно "припинити контрабанду книг з Росії, контрафактне виробництво та електронне піратство книг всередині країни". Тоді вже у найближчі роки можна розраховувати, що продажі українських книг зростуть у 3-4 рази.