Українське ЖКГ: розвал усього під керівництвом міністерства
Профільний віце-прем'єр Геннадій Зубко піклується про свій апарат
На ЖКГ, одну з найбільш пригноблених галузей, завжди виділявся мінімум бюджетних коштів, які витрачалися неефективно. Не винятком став і перший квартал поточного року - з майже 600 млн грн виділено лише 42%, а витрачено і того менше. При цьому, на виплату тарифної різниці і компенсацій для населення витрачено майже нуль. Чим загрожує хронічне недофінансування галузі комунального господарства і як домогтися ефективного витрачання бюджетних коштів, розбиралося РБК-Україна.
Міністерству більше - менше галузі
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ відзвітувало на своєму офіційному сайті про стан фінансування бюджетних програм за перший квартал в сегментах ЖКГ, будівельної галузі та в сфері регіонального розвитку. Традиційно, суми виділених коштів значно відрізняються від запланованих у державному бюджеті.
Так, на фінансування галузевих програм у січні-березні передбачалося направити 595,4 млн грн. З них було виділено лише 42%, а витрачено ще менше - 222,2 млн грн. Наприклад, недофінансування житлово-комунального блоку становить 83% - із закладених на перший квартал коштів у розмірі 348,5 млн грн виділено і витрачено лише близько 61 млн грн.
Всього в сегменті ЖКГ у цьому році закладено фінансування лише чотирьох програм, з яких за перші три місяці року отримали підтримку лише дві. Зокрема, 60 млн грн з передбачених 300 млн грн, витрачено на розвиток міської інфраструктури, систем тепло- і водопостачання в Миколаєві та Чернівцях (кредитні проекти ЄБРР і ЄІБ). Ще близько 528 тис. грн з передбачуваних 1,3 млн грн спрямовані на забезпечення реалізації і впровадження заходів по розвитку інфраструктури і магістральних мереж по всій Україні.
Не знайшлося у державному бюджеті коштів на виплату держсубвенції місцевим бюджетам на покриття заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та водопостачання. Не виплачені 50 млн грн компенсації тарифної різниці комунальним теплоенергетикам.
Всього в 2015 році на тарифну різницю закладено близько 3 млрд грн - при потребах галузі в 15-20 млрд грн. За даними НАК "Нафтогаз України", за останній тиждень борги теплоенергетичних підприємств за природний газ збільшилися на 14,7% - до 23 млрд грн. Ще близько 6 млрд грн заборгували водоканали - перед обленерго за поставлену електроенергію.
Зате Мінрегіон направив на фінансування власного апарату близько 11 млн грн. Ця витратна стаття в січні-березні виконана в повному обсязі. Примітно, що з них 9,8 млн грн - витрати на керівництво та управління галуззю, а кошти надійшли на дослідження, науково-технічні розробки в сферах ЖКГ, будівництва та регіонального розвитку, а також виконання робіт зі стандартизації та ведення житлової політики. Всього в цьому році на апарат відомства планується витратити майже 46 млн грн.
Практично в повному обсязі (на 93%) профінансовано утримання підвідомчих Мінрегіону установ. Левова частка коштів, понад 110 млн грн, перерахована на витрати керівництва та управління у сфері земельних ресурсів. А на проведення земельної реформи не виділено ні копійки з 5,2 млн грн, запланованих на зазначений період.
Понад 15 млн грн отримали органи архітектурно-будівельного контролю. На керівництво у сфері ефективного використання енергоресурсів витрачено 5,3 млн грн.
Втім, з 2 млн грн, які держава мала намір віддати на створення електронного уряду та Нацпрограмму інформатизації (реалізація - в компетенції Мінрегіону), жодної гривні не витрачено. Отримати роз'яснення міністерства РБК-Україна сьогодні не вдалося - прес-служба відомства не відповідала на телефонні дзвінки.
ЖКГ обійдеться
Про брак бюджетних коштів на підтримку роботи галузі ЖКГ в Україні говорять всі роки незалежності країни. За різними експертними оцінками, потреби цього сегмента економіки, що потребує серйозної модернізації, обчислюються мільярдами гривень.
В Україні близько 240 тис. багатоквартирних житлових будинків, 20% з яких вважаються застарілими і старими. На утеплення і ремонт однієї багатоповерхівки потрібно 0,5-1 млн грн.
У той же час, на реконструкцію магістральних мереж тепло- та водопостачання потрібно і зовсім витратити близько 100 млрд грн.
Раніше екс-міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк оцінював потреби галузі в кілька бюджетів України - близько 700 млрд грн. В 2011 році міністр запросив у держави рекордну для галузі суму фінансування - 27 млрд грн, з них у держбюджеті передбачено у 2012 році близько 20 млрд грн. Велика частка цих коштів була направлена на погашення боргів за тарифною різницею.
Відповідно до звітів Мінрегіону, в минулому році житлово-комунальний сектор був профінансований на майже 13 млрд грн. У 2013 році галузь отримала не більше 2,5 млрд грн із запланованих 6,5 млрд грн.
Фінансування галузі за залишковим принципом продовжилося і в 2015 році. В кінці грудня минулого року держбюджет країни був затверджений з рекордно низькими витратами на ЖКГ - не більше 600 млн грн. Але після перегляду видатків держбюджету у лютому 2015 року, фінансування програм та субвенцій Мінрегіону було збільшено до 6,4 млрд грн, з яких 4,7 млрд грн планується спрямувати на галузь ЖКГ.
В цьому році з бюджету галузі зникли традиційні статті витрат:
- реконструкція очисних споруд Бортницької станції аерації (Київська область);
- пошук і впорядкування поховань жертв політичних репресій;
- субвенція Славутичу на запобігання техногенних катастроф і аварій у сфері ЖКГ.
Реалізація заходів програми "Питна вода України", розрахована до 2020 року, оснащення багатоквартирного фонду системами обліку, капремонт гуртожитків, реконструкція і ремонт систем водовідведення, останній раз з'являлися в держбюджеті-2012 і були виконані на 85%.
Наслідки такого підходу до галузі очевидні. За даними Нацкомпослуг (зараз НКРЕКП), в 2014 році в Україні визнано аварійними більше 37% всіх магістральних мереж водопостачання і близько 42% - магістралей теплопостачання. Реальні втрати при транспортуванні води і енергії в будинки українців становлять приблизно 20-35%, а не 12%, як закладено у тарифах на комунальні послуги. Втрати в багатоквартирних будинках доходять до 40%.
Збитки галузі вже давно перевалили за 20 млрд грн, до цієї суми наближається і розмір кредиторських боргів теплоенергетиків та водоканалів.
Бюджет - не панацея
Галузь фінансується неефективно і фактично наосліп, впевнені експерти. Для оптимального розподілу навіть незначних бюджетних коштів, необхідно провести незалежний аудит ЖКГ, впевнений голова Спілки власників житла України, міністр з питань ЖКГ (2007-2010 роки) Олексій Кучеренко.
"Поки не буде проаналізований провал загальнодержавної програми реформування ЖКГ (програма була розрахована на 2009-2014 роки з обсягом фінансування в 23,5 млрд грн), говорити про ефективний розподіл бюджетних коштів на потреби галузі марно", - сказав колишній міністр, підкресливши, що аналізувати підсумки провалу реформи, а також звіт про виконану роботу, потрібно на парламентських слуханнях.
Закликає не розраховувати лише на держбюджет і міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ (2011-2012 роки) Анатолій Близнюк. Він вважає, що більшість галузевих проблем буде вирішена, якщо держава завершить процес приватизації житлового фонду.
"З 1,1 млрд кв. м житла в країні, 467 млн кв. м - багатоквартирний фонд. З них приватизовано 98,6%. Необхідно довести приватизацію до кінця, передати житловим об'єднанням громадян прибудинкові території та будинки як цілісні майнові комплекси. Тоді люди самі почнуть їх ремонтувати, утеплювати, знижувати енергоспоживання. А кошти держбюджету потрібно витрачати на роз'яснювальну роботу", - упевнений Близнюк.
За його словами, в Україні на опалення квадратного метра витрачається 196 кВт енергії, при тому, що в країнах ЄС - не більше 50 кВт. "Якщо ми хочемо реформ галузі, євроінтеграцію, потрібно запровадити європейські стандарти якості і відповідати їм. Гроші держави куди ефективніше витратити не на субсидії на оплату послуг ЖКГ, а на кредити під 3% річних з розстрочкою платежу для населення на утеплення будинків. Компенсувати вартість послуг тільки самим нужденним, а інших стимулювати до переходу на енергоефективні технології", - резюмував екс-міністр.
