Про новий кредит Путіна для Лукашенка і що спільного у цієї історії з так званим "боргом Януковича" – в матеріалі РБК-Україна.
На тлі протестів у Білорусі президент Олександр Лукашенко відправився за підтримкою до найближчого союзника. Результатом вчорашніх переговорів з президентом Росії Володимиром Путіним стало не тільки публічне визнання легітимності білоруського лідера, але і домовленість про кредит на 1,5 млрд доларів.
На переговорах у Сочі Путін оголосив, що Росія надасть державний кредит Білорусі на суму 1,5 млрд доларів. Тижнем раніше фінансове співробітництво в Мінську обговорював російський прем'єр Михайло Мішустін.
"Ми домовилися про те, що Росія надасть Білорусі в цей складний момент державний кредит 1,5 млрд доларів, і ми це виконаємо. Зараз, наскільки відомо, наші міністри фінансів ведуть з цього приводу роботу на професійному рівні", – заявив Путін.
Він також висловив сподівання, що інформація про кредит для Білорусі позитивно позначиться на фінансових ринках. У відповідь Олександр Лукашенко підкреслив, що ще до виборів домовлявся з Путіним активно зайнятися питаннями економічних відносин. А деякі з них спеціально не піднімали під час візиту Мішустіна, відклавши на особисту зустріч президентів.
Ситуація з кредитом на тлі масових протестів може нагадати схожу історію 2013 року в Україні. Коли президент Віктор Янукович відмовився від Угоди про асоціацію з ЄС, виникла важка ситуація в економіці. У той же час, Росія висловила готовність надати кредит на 15 млрд доларів. В подальшому це стало одним з каталізаторів Революції гідності і зміни влади. А з формально узгодженого пакету в 15 млрд доларів Київ встиг отримати лише 3 млрд.
Проте в Кремлі вже заявили, що виділення 1,5 млрд доларів Білорусі не можна порівнювати з "боргом" Януковича. Як і називати це рішення втручанням у внутрішні справи країни.
"Це абсолютно невірна, у корені невірна постановка питання. Кредит надається ... не президентові Лукашенку. Він надається Білорусі – нашому великому союзнику, братній нам країні", – заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.
Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська, у свою чергу, зазначила, що цей кредит буде погашати саме Лукашенко, а не білоруський народ. Напередодні зустрічі президентів обох країн вона звернулася до Володимира Путіна з заявою про нелегітимність Лукашенка і попередила, що після зміни влади Мінськ перегляне всі досягнуті в Сочі домовленості.
"Дорогі росіяни! Вашими податками будуть оплачені наші побої. Ми впевнені, що ви цього не хотіли би", – заявила вона, додавши, що кредит подовжить агонію Лукашенка, але не зможе запобігти перемозі народу.
Масові протести, страйки найбільших підприємств і політична криза після виборів президента Білорусі привели до рекордного обвалу національної валюти. У кінці серпня курс білоруського рубля до євро впав до рекордних показників – 1 євро коштував майже 3,2 білоруського рубля, що стало максимальним значенням за всю історію без урахування деномінації 2016 року.
Ця ситуація змусила Олександра Лукашенка шукати шляхи для зміцнення валюти. Він оголосив про домовленість з Путіним рефінансувати частину білоруського боргу перед Росією. Спочатку мова йшла про суму в 1 млрд доларів.
"Ми у себе цей мільярд доларів, домовившись з Росією, залишимо. І це буде хороше підкріплення нашої національної валюти", – заявив Лукашенко.
У підсумку сума збільшилася до 1,5 млрд доларів, а прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков уточнив, що частина кредиту піде на рефінансування старих боргів, а частина – це нові кошти.
Зазначимо, за даними Міністерства фінансів Білорусі, на липень 2020 року зовнішній борг Білорусі становив 18 млрд доларів. Як зазначав міністр фінансів Юрій Селіверстов, в цьому році Мінськ повинен погасити близько 3,6 млрд доларів за валютним державним боргом, з них 2 млрд вже були виплачені. Виходить, що новий російський кредит може перекрити більшу частину решти виплат.
Примітно, що домовленість про новий кредит була досягнута після відмови Міжнародного валютного фонду (МВФ) надати 940 млн доларів на екстрене фінансування економіки. Мінськ направив заявку ще в березні, але, за словами представника МВФ Джеррі Райса, сторони так і не знайшли способів подолати розбіжності в "реагуванні на нинішні труднощі".
При цьому в Білорусі відзначається гострий дефіцит бюджету, а ринок зовнішніх запозичень різко скоротився через політичну кризу. Крім того, в серпні рекордно скоротилися обсяги міжнародних резервів – на 1,4 млрд доларів.
Так званий "борг Януковича" в Україні утворився теж на тлі кризи, масових протестів і підриву легітимності президента. З 2010 року між Києвом і МВФ діяла масштабна угода на понад 15 млрд доларів, але по ній було виділено лише близько чверті коштів. Решта траншів постійно відкладалася у зв'язку з невиконанням зобов'язань, насамперед в частині запровадження ринкових цін на газ для населення.
Неможливість отримати фінансування МВФ підштовхнули Віктора Януковича і уряд Миколи Азарова шукати гроші в Росії. Кошти знайшли в "Фонді національного добробуту", який накопичував надлишкові нафтодолари.
В обмін на відмову України від асоціації з ЄС російська сторона заявила про готовність надати кредит на 15 млрд доларів. Операцію оформили по англійському праву, і в грудні 2013 року перші 3 млрд були випущені в обіг на фондовій біржі. Грошей вистачило лише на кілька днів. За запевненням Азарова, вони пішли на погашення боргів за соціальними зобов'язаннями, а на інвестиції та активізацію економіки повинні були піти наступні транші.
Однак після зміни влади стало відомо, що 3 млрд доларів пішли на оплату боргів за російський газ. Тобто фактично відразу повернулися в Росію. Новий уряд під керівництвом Арсенія Яценюка визнав наявність боргу і погашав купонні виплати. Зокрема, перша виплата на суму 73,3 млн була здійснена за планом в червні 2014 року. Але з наближенням кінцевих строків погашення у грудні 2015 Київ вирішив не виплачувати "борг Януковича", а домогтися його реструктуризації.
У березні того року Україна і МВФ уклали нову масштабну програму, а фонд ще й взяв участь в переговорах Києва з Комітетом кредиторів щодо реструктуризації боргів перед приватними позичальниками. У підсумку Україна домоглася списання 20% боргу та відстрочення погашення тіла на 4 роки. Ці ж умови запропонували прийняти Росії, але Москва вважала борг суверенним, невиплата якого означає дефолт.
У підсумку "борг Януковича" став предметом судового розгляду, а Київ ввів мораторій на виплату всіх боргів перед Росією.
Справа вже пройшла дві інстанції, які ухвалили взаємовиключні рішення. Зокрема, Високий суд Англії та Уельсу прийняв сторону Росії, але Україна в 2018 році подала апеляцію. Апеляційний суд Англії скасував рішення першої інстанції щодо сплати 3 млрд доларів. Зараз справа розглядається знову у Високому суді, який, втім, відклав її на невизначений термін.
Російська Федерація розраховувала на те, що суд винесе вердикт до літа 2020 року. Міністр фінансів РФ Антон Сілуанов зазначав, що "час іде і відсотки капають". За оцінками російської сторони, на грудень 2019 року борг разом з відсотками досяг 4,5 млрд доларів.
Українська сторона в суді до того ж доводить, що Росія вдарила по платоспроможності України захопленням Криму і війною на Донбасі. Влітку в прес-службі Високого суду повідомили, що рішення можуть оголосити вже у вересні.
Відзначимо, попередній президент Петро Порошенко називав кредит у 3 млрд доларів "особистим хабарем" Віктору Януковичу за відмову від євроінтеграції. Нинішній президент Володимир Зеленський публічно не коментував цю тему.
Про значення вчорашніх переговорів для президента Білорусі Олександра Лукашенка можна судити з його заяв. Напередодні поїздки в Сочі він анонсував вирішення всіх "наболілих проблем" і обіцяв поставити "жирну крапку" в реалізації домовленостей з Росією. Можливо, він мав на увазі, що після зустрічі з Володимиром Путіним продовження протестів буде абсурдним.
Але чи може Лукашенко більше не переживати за своє політичне майбутнє? Навряд чи, адже очевидно, що Путіну було простіше дати кредит і ще міцніше прив'язати його до Росії. Тим більше, що російський лідер публічно виступив на підтримку зміни конституції Білорусі.
"Ми знаємо про вашу пропозицію розпочати роботу по конституції. Вважаю, що це логічно, своєчасно, доцільно", – звернувся він до Лукашенка.
Можливо, цією фразою Путін поставив білоруського колегу в умови, при яких той вже не зможе дати задню в питанні конституції. Адже сам Лукашенко обіцяв після внесення змін провести нові вибори на всіх рівнях, в тому числі і вибори президента. Судячи з усього, сочинська зустріч в черговий раз дала зрозуміти, що Кремль не має наміру поступатися Білоруссю і буде тільки нарощувати свій вплив.