Нещодавно в Дніпрі президент Петро Порошенко відвідав компанію "Firefly Україна" українця Макса Полякова. Так багато хто дізнався, що в Україні є приватні аерокосмічні підприємства. Всупереч державній монополії на ракетно-космічну галузь, вони існують, повертають Україні колишню славу космічної держави і за кілька років зробили для цього більше, ніж усі держава з моменту польоту Леоніда Каденюка на "Колумбії" у 1997-му.
Фото: Макс Поляков і Петро Порошенко на зустрічі у Дніпрі в травні 2018 року
За останні роки космос став чи не головним трендом у світі технологічний інновацій та наукових досліджень. Все більше і більше стартапів намагаються здивувати світ, як це зробили Blue Origin і SpaceX. Видовищними запусками і революцією в області багаторазового використання ракет вони перетворили космос в мейнстрім, зробили його близьким, відносно доступним і приватним — з тим, що відбувається зараз аерокосмічна галузь ніколи раніше не стикалася. SpaceX стала першою приватною компанією, яка змогла запустити на орбіту корабель з вантажем і повернути його назад.
В результаті за 4 останні роки частка компанії Ілона Маска на світовому ринку запуску ракет збільшилася з 5% до 45%. Цей рік компанія має намір закінчити з 60% ринку. Вже сьогодні SpaceX обігнала багато країн за кількістю запусків і перевалила за $20 млрд капіталізації.
Комерційні космічні проекти стають чи не найбільш наукомісткою сферою. Вони все частіше включають створення і ракет-носіїв, і вантажів, і наземну інфраструктуру. Крім того, бум приватників серйозно знизив поріг виходу на ринок "космічних" продуктів. Якщо раніше космос могли дозволити собі тільки держбюджети, то тепер створити супутник можна на кафедрі університету. Це захоплює все більше мрійників, а стартап-ринок регулярно поповнюється новими командами.
Україна — найяскравіший тому приклад. У нашій країні вже двічі проводився глобальний хакатон NASA Space Apps Challenge, сотні українців у різних містах протягом 48 годин працювали над вирішенням завдань, поставлених космічним агентством. Обидва рази наші команди буквально закохали в себе шанувальників космосу — проекти Mars Hopper і Spacer зайняли 1 та 8 місця в глобальній номінації People's Choice Award.
Цей успіх змусив міжнародні венчурні фонди пильніше придивлятися до локального ринку. Фонд Noosphere Venturesне разів повідомляв про пошук космічних стартапів насамперед на базі університетів. Фонд заснував українець Макс Поляков, який не тільки шукає космічні команди для інвестування, але й сам активно освоює цей ринок.
Firefly Space Systems заснував Том Маркусік і група інженерів у США у 2014 році. Стартап здавався багатообіцяючим — у 5 раундах залучив $22 млн інвестицій, купив землю для випробувань та обладнання, зробив і успішно протестував перший двигун.
Але через 2 роки компанія не закрила угоду з ключовим інвестором і, відправивши працівників у вимушену відпустку, оголосила про банкрутство. Щоб погасити борги, в березні 2017 року Firefly виставили на аукціон. Фізичні активи, патенти, ліцензійні угоди за $75 млн викупила EOS Launcher, що належить Максу Полякову.
Разом з новим власником компанія отримала нову назву — Firefly Aerospace — і нове життя. Він найняв на роботу більшу частину співробітників FSS і зберіг профіль — розробку орбітальних ракет-носіїв для ринку малих і середніх супутників. У цьому головна відмінність від трендсеттерів SpaceX і Blue Origin. Firefly Aerospace спеціалізується на недорогих і невеликих ракетах для доставки дрібногабаритних вантажів, наприклад, супутників типу CubeSat вагою від 1 до 8 кг. Вони використовуються для спостереження за поверхнею Землі, зйомок і дистанційного зондування.
Виробництво і запуск таких комерційно ефективних супутників стали одним з найбільш зростаючих сегментів всій аерокосмічної галузі. Наприклад, у 2016 році 126 запущених супутників, 55 апаратів були розміром з коробку для взуття. У світі налічується всього декілька десятків компаній, що спеціалізуються на запуск малих супутників. Одну з них створив українець Макс Поляков.
Створення відкритого і доступного космосу для фізичних та юридичних осіб є пріоритетним завданням для Макса Полякова та його команди
Firefly Aerospace підтримує ідею "Нового космосу" — відкритого і доступного для фізичних та юридичних осіб. Для цього необхідно здешевити вартість запусків і знизити залежність від державних замовлень, які часто вбивають ринок в буквальному сенсі цього слова. Цим Firefly Aerospace і має намір зайнятися. Як пише AIN.ua, якщо запуск Falcon 9 обходиться SpaceX в $60-100 млн, то запуск "бюджетної" ракети Firefly Aerospace буде коштувати близько $8 млн.
Головний офіс раніше знаходиться в Остіні, штат Техас. У Дніпрі компанія відкрила R&D-центр для досліджень та експериментальних розробок у галузі природничих та технічних наук. Українська команда працює над створенням електрореактивних двигуна і власного супутника. Центр оснащений найбільшим в країні 3D-принтером для друку елементів ракетних двигунів. Там же президентові України показали ракети-носії — Firefly α і Firefly β. "Альфа" здатна доставляти вантажі вагою до 1 тонни на висоту до 500 км. "Бета" — більш важка двоступенева ракета, здатна виводити до 4 тонн на висоту до 200 км. Обидві ракети створені з композитних матеріалів і можуть використовуватися повторно.
R&D центр корисний Україні як космічними розробками, так і новими робочими місцями.
Крім ракет у Firefly Aerospace вже є космодром — Space Launch Complex 2 West (SLC-2W) в Каліфорнії. Firefly Aerospace стала другою в світі компанією, що належить іноземцю, якій уряд США дав право управляти та використовувати космодром на своїй території. Компанія вже підписала договори про наукових дослідженнях і розробках з Управлінням перспективних дослідницьких проектів Міністерства оборони США (DARPA), а також проходить сертифікацію ВПС США, хоча для орбітальних запусків це не обов'язково.
За великим рахунком уряд США вперше готовий до співпраці у вивченні космосу з приватною компанією, R&D-центр якої знаходиться за межами штатів. Вперше запустити Alpha планують у третьому кварталі 2019 року. З 2020 року запуски повинні стати щомісячними. Як повідомив Макс Поляков, у 2020 році має відбутися 8 запусків, а в 2021 році — 18. Першим клієнтом стане компанія британська SSTL, який займає 40% глобального ринку виробництва малих супутників. У підписаному сторонами документі йдеться про шість запусках у період з 2020 по 2022 рік.
Але космос — це не тільки про ракети. МКС, супутники, ровери, зонди та інші апарати передають на Землю тисячі терабайт інформації, яку необхідно обробляти, аналізувати та зберігати. Взяти хоча б фотозйомку. Всього лише два супутника, американський Landsat 8 і європейський Sentinel 2A, передають знімки у величезних обсягах. В архіві одного тільки Landsat більше 10 петабайт (10 тис. терабайт) фотографій, який оновлюється кожні 10 днів. Супутник Sentinel накопичує 2 петабайт нової інформації щороку.
EOS Data Analytics і Макс Поляков вважають, доступність обробки великих обсягів даних - важливий крок у розвитку "Нового Космосу"
На Землі з допомогою супутникових знімків можна оцінити площа забруднення поверхні, визначити ступінь дозрівання врожаю, відстежити темпи скорочення площі лісів, зміни русел річок і вирішити багато інших завдань з різних областей — від військової розвідки, до журналістських розслідувань про нерухомість корумпованих чиновників. Раніше користувач повинен був знайти і викачати знімок на свій комп'ютер, потім визначити алгоритм його обробки, після чого кожен знімок оброблявся платним ПЗ кілька годин, а то й добу.
Зробити цю інформацію широко доступною та зручною в обробці цим Макс Поляков спантеличив ще одну свою космічну компанію EOS Data Analytics. З 2015 року американський і український офіси компанії аналізують і обробляють великі ГІС-дані. Найвідоміша розробка команди — інструмент Land Viewer. Це частина технології обробки геопросторових знімків, яку розробляє EOS. Він дозволяє безкоштовно переглядати і завантажувати величезні обсяги супутникових знімків поверхні Землі в браузері на комп'ютері, телефоні або планшеті.
Раніше подібне вимагало колосального часу і трафіку. Технологія швидко знайшла свого користувача, її оцінили Bloomberg, бразильський Greenpeace, розслідувачі Bellingcat проілюстрували масштаби пожеж на нафтових свердловинах Іраку якраз з допомогою Land Viewer. Компанія отримує і урядові замовлення. EOS Data Analytics в партнерстві з Google аналізували матеріали аерофотозйомки водних районів Каліфорнії і, об'єднавши їх з даними місцевих метеостанцій, розрахували індивідуальну норму води по кожному домоволодінню. Проект спрямований на скорочення нераціонального споживання води в посушливому штаті. За підрахунками творців, Land Viewer щорічно використовують до 5 тисяч осіб з 179 країн світу.
Втілення в життя ідеї "Нового Космосу" - це важлива ланка в розвитку космічної індустрії на думку Макса Полякова
В Україні аерокосмічна галузь розвивається за моделлю, що виключає підтримку держави. Та ж SpaceX мало чого змогла б досягти без контрактів з NASA і ВПС. Державне космічне агентство такого замовлення забезпечити не зможе. Але могло б допомогти з усуненням законодавчих перешкод. Наприклад, закон не тільки забороняє приватним компаніям виробляти та випробовувати ракети-носії, але навіть встановлювати відносини з міжнародними партнерами без дозволу ДКА.
У відомстві запевняють, що в конкуренції державних і приватних космічних компаній зацікавлені, але переписувати закон не поспішають. У березні глава агентства Павло Дегтяренко в інтерв'ю повідомив, що на прийняття такого проекту знадобиться від 8 місяців до декількох років, але сам проект поки що на стадії концепції".
У будь-якому випадку контроль над діяльністю приватних компаній не мають наміру послаблювати, щоб Україна "не вилетіла з клубу шанованих держав з ракетними технологіями". Цікаво, чи збереже наша країна місце в цьому "почесному клубі", якщо технологій не залишиться зовсім. У Firefly Aerospace на державні замовлення або гранти не розраховують, проте потребують законодавчої бази і зрозумілих правил гри на ринку, який може впасти, так до кінця і не сформувавшись.
"З урахуванням чинного законодавства і кон'юнктури галузі, ми поки не бачимо можливості і доцільності в базуванні всього технологічного циклу з виробництва та експлуатації ракет-носіїв в Україні, тому основні можливості ми вбачаємо саме в міжнародній кооперації американської компанії з її українським офісом в Україні", — розповів Макс Поляков в інтерв'ю Інтерфаксу
І на відміну від агентства, часу на очікування у Firefly Aerospace немає. Компанія вже прийняла десятки попередніх замовлень на запуски малих супутників і готова похитнути позиції конкурентів з Китаю, Росії та Індії. На тлі прайсів зі стартовою ціною $30 тис. за кілограм, план українців знизити вартість до $10 тис. за кілограм вантажу виглядає досить привабливим.
В перспективі, Firefly Aerospace має намір скоротити середню вартість запуску ще в 3-4 рази. Це зробить космос доступнішим для інших приватних гравців і ще більш досконалих технологій, виникнення яких стане логічним наслідком конкурентного ринку. Від держави вимагається лише допомогти запустити цей ринок. Бізнесмени, вчені і мрійники в боргу не залишаться, вони подарують нам "Новий космос".