де український бізнес знаходить фінансування

Бізнес як і раніше має потребу в грошах. Як на розвиток, так і на вирішення поточних завдань. Вибір, правда, невеликий. Кредити дорогуваті, лізинг теж недешевий, а інвестори в Україну не поспішають. Тому компаніям доводиться шукати обхідні шляхи і альтернативні варіанти, серед яких різноманітні види грантів і консультаційна допомога, яка допомагає підвищити продажі і збільшити прибуток. 

Нацбанк разом з банкірами обіцяють "ось-ось" зробити кредити доступними, але позикові кошти, як і раніше дорогі. Не допомагає навіть істотне зменшення облікової ставки, рівень якої протягом 2016 року з 22% знизився до 14% - саме цей індикатор багато в чому впливає на динаміку вартості кредитів.

Тим не менше, проблема ще й у тому, що українським банкам часто нема кого кредитувати. "Часто компанії не готові залучати кредити не тільки в силу високих ставок, але багато в чому із-за того, що не бачать перспектив збільшення збуту виробленої продукції", - вважає віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В'ячеслав Бутко.

Підприємці і компанії не в силах звалювати на свої плечі тягар процентних ставок. Багато з них нездатні виконати і вимоги, які виставляють банки до фінансового стану бізнесу. А кредитори зі свого боку не готові спонсорувати збитки. Будь фінустанова хоче бачити рентабельність і прибуток.

Кредити

"На сьогоднішній день в переліку видів фінансування бізнесу присутні строкові кредити в національній та іноземній валюті, фондування оборотних коштів у вигляді овердрафтів та кредитних ліній, або факторинг (фінансові послуги для бізнесу, що веде свою діяльність з відстрочкою платежу, - ред.), але це менш поширена форма і вона не доступна малому бізнесу, а часто і середнього теж", - розповідає головний скарбник Altbank Наталія Жиленко.

Правда, той факт, що банки декларують видачу кредитів, зовсім не означає, що вони роздають гроші наліво і направо. Тільки для того, щоб банк розглянув заявку на видачу кредиту, підприємцю чи компанії потрібно надати звітність за останні 1,5-2 року, довідку про рух за всіма поточними рахунками, довідку про наявність діючих кредитів, договори з постачальниками і підрядниками, контракти, які підтверджують об'єкт інвестиції (якщо кредит оформляється під придбання основних засобів)

того Ж кредитор проаналізує прибутковість бізнесу і фінансові потоки потенційного позичальника. І якщо банк засумнівається в його здатності перекривати платежі за кредитом, він, швидше за все, відмовить.

Але є і хороша новина: ставки по кредитах дійсно знижуються. За даними НБУ, станом на січень 2016 року вартість гривневих кредитів для суб'єктів господарювання становила 21-23% у гривні і 7-9% річних у валюті. Через рік, мінімальна ставка в гривні опустилася нижче 15%, а в іноземній валюті – до 5,7%.

Правда, це усереднені цифри. За фактом ж відсоткові ставки в гривні можуть досягати 20% і більше, а в доларах або євро – 8-10%. Найчастіше умови кредитування «підганяються» індивідуально під конкретного позичальника. Тому, якщо одна компанія зможе отримати гроші під 15% річних, то для іншої аналогічна сума виявиться набагато дорожче. Наприклад, близько 25%.

Так що на тривалий термін бізнес намагається у банків в борг не брати, і в більшості випадків користується "швидкими" грошима у вигляді овердрафтів або кредитів під заставу депозиту. Як правило, такі кошти залучаються на 2-3 місяці для поповнення оборотних коштів. Користуватися тими ж овердрафтами довше – недозволена розкіш, так як ставка по них досягає 32-35% річних.

Втім, банкіри говорять, що в найближчий рік умови фінансування малого і середнього бізнесу стануть набагато комфортніше. "Через посилення вимог НБУ до оцінки ризиків і жорстким обмеженням за операціями з пов'язаними особами, банки переглядають свої пріоритети в кредитуванні великих корпорацій в бік МСБ, і в 2017 році для цього сектора очікується пом'якшення стандартів кредитування і зростання обсягу фінансування", - обіцяє Наталія Жиленко.

Лізинг

Бізнес, пов'язаний з виробництвом (у тому числі сільськогосподарських), вантажоперевезеннями, активно користується послугами лізингу. Це цільове фінансування на придбання обладнання або транспортних засобів та інших матеріальних активів, які після закінчення строку договору можуть бути викуплені позичальником, або повернені лізингової компанії (банку). Іншими словами, компанія-лізингоотримувач бере об'єкт лізингу у довгострокову оренду (на 3-7 років). І поки вона не погасить всі платежі, обладнання або автомобіль залишається у власності лізингодавця.

Перевага лізингу в тому, що вимоги до позичальника не такі жорсткі, як у банку. Крім того, можна домовитися про індивідуальною схемою погашення (хоча, до речі, банки теж погоджуються на гнучкий графік). Плюс до всього, об'єкт лізингу виступає забезпеченням за договором. Тому додаткова застава не вимагається. До об'єкту лізингу може застосовуватися метод прискореної амортизації, за рахунок чого компанія отримує додаткові ресурси на реінвестування у виробництво і розвиток.

Тільки от вартість лізингу нітрохи не нижче, ніж кредиту. І хоча лізингодавці звичайно замість звичної кредитної ставки оперують подорожчанням, яке становить 5-10% на рік, при перекладі в щорічні відсотки виявляється, що фактична плата за договором складає ті ж 20-25% в рік.

Аграрні розписки

Українські аграрії пару років тому отримали доступ до ще одного джерела фінансування – аграрних розписках (регулюється законом №5479-VI від 6 листопада 2012 року). Реалізацію цього проекту активно підтримували Міжнародна фінансова корпорація і Європейський банк реконструкції та розвитку.

Фактично, розписка – це зобов'язання однієї сторони (скажімо, компанії з постачання добрив), перед іншою стороною (компанією, яка ці добрива купила) здійснити постачання конкретної продукції. У свою чергу, інша сторона зобов'язується оплатити отриманий товар бартером (продукцією), або ж грошима. Причому, розписка засвідчується нотаріально, і вноситься до спеціального реєстру. Тому невиконання її умов тягне за собою для кожної із сторін цілком відчутні юридичні наслідки.

Ця схема зручна аграріям, оскільки дозволяє вирішити питання оплати за контрактами, і знімає питання пошуку грошей. Адже, незважаючи на те, що оформлення розписки фінансуванням в прямому сенсі слова не є, аграрії завдяки цьому механізму звільняються від необхідності вплутуватися в кабальні умови, які банки виставляють за кредитами.

Причому попит на розписки з боку сільгоспвиробників зростає. За 2015 рік було оформлено 10 розписок, а в 2016 році – вже 62 розписки. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, загальна сума аграрних розписок за 2015-2017 роки склала близько 430 млн гривень.

Гранти та консультації

У вигляді вартості кредитних ресурсів для малого та середнього бізнесу альтернативою можуть стати різні програми міжнародної підтримки і всілякі гранти. У свій час подібні ініціативи розвивалися в Україні за підтримки Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації, а також консульств інших держав.

Сьогодні таких програм набагато менше. Але деякі кредитори продовжують стимулювати бізнес. Серед них – гранти від ЄБРР. Банк готовий покривати витрати на консалтингові послуги. Мова йде про розробку стратегій розвитку бізнесу, про запуск інтернет-магазинів, про оптимізацію персоналу, про впровадження систем якості, про імплементацію міжнародних стандартів звітності, про енергоефективність та енергозбереження. "Максимальний обсяг гранту на компанію – 10 тисяч євро (якщо послуги надає місцевий консультант), і покривається не більше 75% чистої вартості проекту. Якщо консультант міжнародний, то вартість проекту може досягати 60 тис євро, а покриватися до 90%", - розповідає провідний менеджер ЄБРР напрямки консультацій для малого бізнесу Катерина Рігг.

Серед вимог до претендентів – чисельність персоналу від 10 до 250 осіб і приватна форма власності, в структурі якої понад 50% належить резидентам України. Бізнес повинен працювати на ринку більше двох років і показувати динаміку розвитку, а топ-менеджмент компанії повинен володіти хорошою діловою репутацією.

Процедура виглядає наступним чином: компанія заповнює заявку, ЄБРР розглядає її, і якщо все відповідає необхідним критеріям, то представники банку зустрічаються з представниками компанії і підбирають консультантів. У ЄБРР говорять, що при його підтримці з 2010 року гранти були виділені на реалізацію більш ніж 690 проектів в Україні.

Схожа програма впроваджується також голландською організацією PUM, яка надає допомогу в розвитку бізнесу по всьому світу. Грошей вона не дає, але на волонтерських засадах надає своїх консультантів-експертів, які аналізують бізнес, вивчають його переваги і недоліки, і дають рекомендації щодо його вдосконалення. "PUM існує вже більше 30 років і об'єднує близько трьох тисяч експертів, які готові надавати широкий перелік консультацій з технічних проблем, фінансового менеджменту, маркетингу, з питань організації виробництва, реструктуризації та пошуку бізнес-партнерів", - говорить провідний консультант PUM Netherlands Егберт Лавалье.