Українські скарбнички: чим зараз живуть найбільші держбанки країни

Затяжна криза в банківському секторі торкнулася всіх без винятку. І державні банки, як і комерційні банки, борються з наслідками девальвації, намагаються оздоровити свої кредитні портфелі, а також шукають нові ніші для розвитку. Правда, у держбанків є козир - підтримка з бюджету, що дає їм певний запас надійності і перевагу в очах клієнтів.

Не встояли

Серед ключових державних банків України, до яких належать “Ощадбанк”, “Укрексімбанк” і “Укргазбанк”, перші два закінчили 2015 рік з колосальними збитками. І “Ощад”, і “Укркэсим” пішли в “мінус” майже на 15 мільярдів гривень кожен. Позитивний фінансовий результат задекларував лише “Укргазбанк” – 186 мільйонів гривень. За підсумками 1 півріччя 2016 року, ситуація дещо вирівнялася. “Укрексімбанк” отримав збиток у розмірі 1,4 мільяарда гривень, “Ощадбанк” – 3,3 мільярда гривень прибутку, “Укргазбанк” заробив 14,8 мільйона гривень. Але говорити про те, що держбанки вийшли з зони ризику і розібралися з вантажем “минулого”, передчасно.

“У них також, як і у всіх, падає якість кредитних портфелів, і є великий обсяг ліквідності, який розміщений в малоприбуткові інструменти - депозитні сертифікати НБУ і ОВДП. Другий за значимістю ризик - це політичний, пов'язаний зі зміною політичної еліти України. Позичальники не поспішають повертати кредити новому правлінню, які брали за минулої влади, і часом роблять це навмисно”, - говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг” Віталій Шапран.

Крім цього, не варто забувати, що державні структури менш повороткі. І причина “гальмування” важливих рішень часом навіть не в менеджменті, а в складному механізмі узгоджень, який вимагає схвалення зверху - від Кабінету міністрів або Міністерства фінансів.

Також держбанки мають специфічну структуру кредитного портфеля, в якому позики, видані юридичним особам (причому, як правило, це держкомпанії), складають левову частку. За даними Національного банку, на 1 липня 2016 року в “Укрексімбанку” кредити юрособам займали 99,6% усього портфелю, в “Ощадбанку” - 95,2%, “Укргазбанку” - 87,8%.

“На 2010-2013 роки держбанки активно кредитували проекти, несучі корупційну, а не економічну вигоду того уряду, який у той час перебував при владі. У підсумку, після вивчення портфелів, виявилося, що всілякі компанії на кшталт Activ Solar (її пов'язують з екс-керівником адміністрації президента Андрієм Клюєвим - ред.), шахтне обладнання, нібито закуплене на кредитні гроші, і т. д. є великими “ямами”, закрити які просто нічим”, - пояснює Сергій Щербина, колишній тимчасовий адміністратор “Родовід Банку”.

У підсумку, держбанки були змушені формувати колосальні резерви, що і стало причиною збитків. Наприклад, станом на 1 липня 2016 року “Укрексімбанк” направив в резерви 44,5 мільярда гривень (80% всіх кредитів), “Ощадбанк” – 46,7 мільярда гривень (70% всіх кредитів), “Укргазбанк” – 7,3 мільярда гривень (66% кредитного портфеля).

“У держсекторі можливості управління заборгованістю відрізняються (як в частині стягнення, так і списання). Кредитна та ресурсна політика менш самостійні. І в минулому держбанками був виданий значний обсяг кредитів підтримки, які сьогодні не можна списати, ні реструктуризувати без маси погоджень”, - підкреслює Ганна Апостолова, директор фінансового департаменту рейтингового агентства IBI-Rating.

Прибуток не за горами

У самих держбанках, зрозуміло, про негатив намагаються не говорити, і діляться оптимістичними планами на майбутнє. РБК-Україга звернулося до всіх трьох банків з проханням озвучити стратегію розвитку на найближчі роки.

У прес-службі “Укрексімбанку” повідомили, що стратегія передана на затвердження до Кабінету міністрів, і її деталі поки що не розголошуються. Але в цілому концепція банку не зміниться. Він і далі має намір зосередитися на підтримці бізнесу, зокрема малого. При цьому в “Укрэксимі” розраховують, вже за підсумками 2016 року, вийти на прибуток.

В “Укргазбанку” розповіли, що, згідно з основними напрямками діяльності на 2016-2017 роки, які були затверджені ще в квітні, стратегічна мета - вихід держави з його капіталу (повністю або частково) до кінця 2017 року, і зміна формату роботи банку шляхом його перетворення в спеціалізовану фінансову установу з еко-кредитування (підтримка проектів з енергозбереження, енергоефективності). Цей проект буде реалізований спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією.

“Ощадбанк” з 2015 року банк проводить масштабну модернізацію, спрямовану на розбудову операційної моделі, вдосконалення ризик-менеджменту, розвиток нових IT-сервісів і оновлення відділень. Спільно з компанією PricewaterhouseCoopers була розроблена стратегія трирічного розвитку «Мій банк. Моя країна », засновану на модернізації всіх управлінських процесів і впровадження нових технологій. Цілі ці в банку визначили так: "Банк держави для держави", "Банк мільйонів для мільйонів", "Банк №1 серед системно важливих банків"

До бою готові

Експерти вважають, що у держбанків є хороший шанс скористатися наслідками банківської та економічної кризи. Як мінімум завдяки припливу клієнтів, який був спровокований масовим банкрутством інших фінустанов. Інший напрямок - це розвиток і посилення власної лінійки продуктів.

“Володіючи розвиненою мережею відділень, “Ощадбанк” та “Укргазбанк” є ефективними провайдерами спеціалізованих продуктів для роздробу. Наприклад, таких як кредити для утеплення житла, пенсійні і соціальні картки. “Укрексімбанк”, зі свого боку, відмінно виконує функції координації та співфінансування за різними міжнародними програмами”, - вважає Ганна Апостолова.

Крім того, держбанки - чи не єдині постачальники грошей в економіку. Насамперед, мова йде про їх можливості з кредитування бізнесу. “Тим не менш, підвищення конкурентоспроможності можливо у разі глибокого реформування, яке часто залежить від менеджменту, а його якість продовжує залишатися невисоким через вузький спектр завдань, покладених на згадані банки”, - говорить Антон Козюра, аналітик компанії “Альпарі”.

Продати не можна залишити

Втім, уряд вже не перший рік виношує плани про приватизації держбанків. Ще у лютому 2016 року у Кабміні заявили про те, що держава розглядає можливість продажу мінімум 20% акцій “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” до середини 2018 року.

“Але я не думаю, що в найближчі чотири-п'ть років такі угоди будуть вдалі з точки зору держави або українських власників. Будь-який інвестор дивиться на стан економіки, аналізує ринок, а не просто вивчає один банк. Адже ситуація у банківській системі є дзеркальним відображенням в економіці країни”, - пояснює Василь Горбаль, один із акціонерів “Укргазбанку”.

Збитки, так само як і проблемність кредитних портфелів держбанків, теж не додають їм очок в очах інвесторів. “Укрексімбанк” і “Ощадбанк” за останній рік значно втратили свою ефективність і тримаються за рахунок докапіталізації. Звичайно, все це навантаження на бюджет і зайві питання у власників євробондів цих банків. Із зони “штормових ризиків” випадає тільки “Укргазбанк”. А двом іншим, швидше за все, за підсумками 2016 року, знову буде потрібно поповнювати капітал”, - розмірковує Віталій Шапран.

До того ж, не варто забувати, що держбанки завжди виступали своєрідною “ширмою” для ручного вирішення питань, пов'язаних з підтримкою держпроектів, викупом боргових зобов'язань або фінансуванням Фонду гарантування вкладів. І дуже складно уявити, що Кабмін відмовиться від такого зручного інструменту для латання різних “дірок”. Принаймні, зараз.