Піти з життя:

в Україні зростає кількість дитячих самогубств

В Україні чоловіки майже в п'ять разів частіше йдуть з життя, ніж жінки (Фото: pixabay.com-rtdisoho) В Україні чоловіки майже в п'ять разів частіше йдуть з життя, ніж жінки (Фото: pixabay.com-rtdisoho)

10 вересня пройшов Всесвітній день запобігання самогубствам. В Україні ця проблема стоїть досить гостро. Наприклад, молоді чоловіки ледь за 30-ть добровільно йдуть з життя вдвічі частіше, ніж їхні європейські однолітки. Назрівають проблеми з переселенцями і учасниками АТО. Як повідомляють в уряді, вже півтисячі бійців наклали на себе руки. В основному, через втрату орієнтирів у мирному житті. Інші громадяни нерідко втрачають інтерес до життя через важку економічну ситуацію і неможливість самореалізуватися. Детальніше про це – в матеріалі РБК-Україна.

Як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), щороку у світі відбувається близько 800 тис. самогубств. На кожну з цих смертей припадає значно більше людей, які вчиняють спроби самогубства. 80% людей, які накладають на себе руки, живуть в країнах з низьким і середнім рівнем доходу.

За даними Державної служби статистики, у 2016 році майже сім з половиною тисяч українців скоїли суїцид. Більшу частину склали чоловіки – близько шести тисяч. У позаминулому році добровільно пішли з життя понад вісім тисяч осіб. З них жінок було менше третини.

Максимальне число суїцидів за роки незалежності зафіксували
1996 по 2000 роки. Тоді на 100 тис. населення щороку доводилося близько 30 самогубств. Пізніше суїцидальні настрої в країні пішли на спад: кількість смертей за 10 років скоротилася в півтора рази. Щороку реєстрували близько 20 самогубств на 100 тис. осіб. В наші дні статистика стала ще більш оптимістичною – вже 18 таких смертей на кожні 100 тис. населення. У той же час, експерти відзначають, що дані останніх років можуть бути не зовсім достовірними. Через те, що частина територій непідконтрольна владі.

За словами головного наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Наталії Левчук, зараз у групі ризику знаходяться переселенці і колишні бійці АТО. "Потрібно дивитися на те, як пристосовуються до нових умов переселенці, як до мирного життя адаптуються колишні учасники АТО, як решта населення реагує на ситуацію на Донбасі. В таких умовах ризик самогубств зростає", - підкреслила вона. Це й не дивно, адже кількість суїцидів зростає під час будь-яких соціальних потрясінь. Так було і в середині 90-их, коли різко погіршилася соціально-економічна ситуація. Левчук розповіла РБК-Україна, що в 2000-х, коли економіка відновила зростання, українці стали рідше добровільно йти з життя.

У групі ризику - чоловіки і люди похилого віку

В середньому в Україні чоловіки майже в п'ять разів частіше йдуть з життя, ніж жінки. Сильна стать особливо схильна до суїцидальних настроїв з 30 до 34 років, і її представники в цьому віці зводять рахунки з життям у шість разів частіше, ніж жінки. Хоча подібні гендерні тенденції спостерігаються в усьому світі. Варто також зазначити, що чоловіки трохи старше 30-ти в Україні в два рази частіше скоюють самогубства, ніж в ЄС. За словами Наталії Левчук, це зумовлено загальним рівнем економічного та соціального неблагополуччя, безробіттям.

Співробітник Інституту демографії уточнила, що жінки більше схильні саме до спроб самогубства. Чоловіки частіше обирають такі способи піти з життя, які з більшою ймовірністю приведуть до летального результату. "Жінки більш емоційні, вразливі, але у них зазвичай залишається надія, що їх хтось врятує. Вони частіше ковтають таблетки, а в таких випадках їхні близькі можуть викликати швидку. А якщо чоловік вирішив повіситися, то вішається", - зазначила вона.

Також у групі ризику знаходяться пенсіонери. Літні люди старше 85-ти втричі частіше добровільно йдуть з життя, ніж молодь 15-19 років. "Пенсійний вік в Україні – це вік самотності, бідності, невпевненості, коли люди нерідко позбавлені підтримки близьких", - констатувала Левчук.

В регіонах найбільш сумні цифри у Сумській, Кіровоградській та Херсонській областях. Найнижчі показники смертності – у Івано-Франківській та Закарпатській. Левчук пов'язує це з релігійністю Західної України.

ВООЗ також повідомляє, що в усьому світі в групі ризику знаходяться представники ЛГБТ, ув'язнені, біженці і мігранти. У країнах з високим рівнем доходу самогубства часто пов'язані з психічними розладами. В першу чергу, депресією, а також – алкоголізмом. Суїциди нерідко роблять імпульсивно в моменти кризи. Коли людина втрачає здатність вирішити фінансові проблеми, подолати розрив стосунків, стикається з важкою хворобою або смертю близької людини. Крім того, більше схильні до самогубств жителі північних країн, де світловий день коротший.

Психолог Вікторія Пономарьова зазначає, що самогубства найчастіше пов'язані з клінічною депресією. "У таких пацієнтів відбувається загострення навесні. Восени і взимку природа "вмирає" і для них такий стан навколишнього світу більш природній. А от період коли навесні природа відроджується, їм пережити важче, так як він контрастує з їхніми внутрішніми відчуттями", - розповідає фахівець.

За словами психолога, щоб уникнути найстрашнішого, близькі людини, у якої депресія, повинні взяти ситуацію під контроль. "Якщо мова йде про клінічну депресію, в жодному разі не можна говорити людині, що все нормально, заперечувати наявність проблем", - підкреслює Пономарьова. Така людина має пройти обстеження у психіатра, який призначить медикаменти або психотерапевтичне лікування.

Небойові втрати

За даними військової прокуратури, з початку військових дій на Донбасі близько 500 учасників антитерористичної операції вчинили самогубство. Про це повідомив Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на своїй сторінці в Facebook. Глава МВС зазначив, що у третини військових, які повернулися з зони бойових дій, діагностують посттравматичний синдром. І це світова статистика. Такі люди нерідко зводять рахунки з життям.

Як зазначив військовий психолог Андрій Мельник, 500 самогубств – це не такий великий відсоток. За його словами, зазвичай посттравматичний синдром виникає тоді, коли людина не знаходить себе в мирному житті. Спочатку він може проявлятися в алкоголізмі, пристрасті до наркотиків, агресивній поведінці.

"До бойових дій дуже швидко звикаєш, військові отримують адреналін, і не всі потім можуть легко пристосуватися до життя поза екстремальною ситуацією", - пояснює Мельник. Суїциди серед колишніх атошників частіше трапляються вже після повернення. Але і самогубства в зоні конфлікту частіше здійснюють за особистими обставинами. "Найпоширеніша причина – втрата орієнтирів в мирному житті. Самий банальний приклад: військовий дізнається, що від нього пішла дружина. Дідівщина в зоні АТО зустрічається рідко, там у всіх є зброя і кожен може за себе постояти. Однак деякі люди просто не можуть пристосуватися до умов війни, тому накладають на себе руки", - уточнює психолог.

Мельник вважає дуже важливим, що уряд не замовчує проблему. Другим кроком, на його думку, повинна стати організація психологічної допомоги колишнім військовим і їхнім сім'ям. "Потрібно велику увагу приділяти саме психологічній підтримці всієї родини, адже додому з фронту повертається вже зовсім інша людина", - підкреслює експерт. Також впоратися з нестабільним душевним станом допомагають асоціації ветеранів, які є у великих містах. А от мешканцям сіл доводиться складніше.

Страждають діти

В останні кілька років в Україні зросла кількість дитячих самогубств. Наприклад, у 2015 році добровільно пішли з життя півтори сотні дітей. Хлопчиків серед загиблих вдвічі більше, ніж дівчаток. Уповноважений президента у справах дитини Микола Кулеба пов'язує це з розвитком "груп смерті" в соцмережах. Варто відзначити, що в березні слідче управління Національної поліції звітувало про виявлення понад 400 подібних груп, сотня з них були заблоковані. В цілому в цих пабліках було майже 35 тис. підписників з України.

У той же час Кулеба зазначив, що нерідко діти здійснюють суїциди через те, що батьки не змогли приділити достатньо уваги їхнім проблемам. "Наприклад, дитину цькують однолітки або у неї нерозділене кохання, і в якийсь момент вона стикається з цим один на один, їй не вистачає підтримки", - розповів РБК-Україна уповноважений у справах дитини.

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top