Вище керівництво українського уряду пом'якшило прогноз загибелі озимини в маркетинговому році, що йшов (МІЛІГРАМ). Сьогодні віце-прем'єр-міністр України Юрій Мельник сказав журналістам, що потенційні втрати закладеного осінню врожаю оцінюються максимум в 30%, і це є завищеною цифрою. За словами віце-прем'єра зараз ще не можливо точно підрахувати втрати і цифри уточнюватимуться до середини травня.
При цьому чиновник акцентував увагу на необхідності оптимізувати структуру посівних площ. Він вважає, що Україна повинна зосередитися на культивації цукрового буряка, сої, рапсу і кукурудзи, які можуть принести максимальний прибуток аграріям. " Ми поставлені в ринкові умови, як і всі інші галузі", - додав віце-прем'єр.
Подібну заяву Ю.Мельника аграрії повинні розглядати як якийсь новий стратегічний курс розвитку виробництва зернових і маслянистих в Україні. В першу чергу, саме кандидатуру нинішнього віце-прем'єра з питань АПК готують в міністри агрополітики України нового складу Кабміну країни. При цьому експерти кажуть, що кандидат вибраний не з позиції " ділення" портфелів, а по професійних якостях (відзначимо, що на відміну від профільного віце-прем'єра, саме міністр агрополітиками займається створення і візує регуляторні акти на своєму ринку). Крім того, поданий Ю.Мельником сигнал свідчить про те, що Україна надалі не датуватиме виробництво збиткових напрямів в АПК (може взагалі зайнятися корінною оптимізацією держпідтримки села, вичленувавши для цього тільки прибуткові сфери). Що стосується озвучених напрямів по зернових культурах, то експерти не раз твердили про " правильність" вибору щодо активізації вирощування сої, кукурудзи, у меншій мірі рапсу. Причина - на поверхні. Перераховані зернові-масланисті є початковою сировиною для актуального зараз біопалива. Розвиток подібної програми Україна намагається активізувати в останні два роки у зв'язку з необхідністю диверсифікації енергоресурсів.
Нагадаємо, що в березні міністр агрополітики України Олександр Баранівській сказав, що його відомство прогнозує зниження урожаю пшениці на 25-30% або на 4,7-5,7 млн т (до 13-14 млн т) в 2006 р. в порівнянні з 2005 р. Загибла озимина пересіватиметься кукурудзою, ячменем, рапсом, соєю та цукровим буряком. Фахівці з цього приводу відзначили кореспондентові РБК-Україна, що втрати урожаю в цілому можуть перевищити 45-50% із-за несприятливих кліматичних умов. На якості ярини, яку, до речі, украй неохоче сіють українські аграрії, негативно позначаться рясні паводки. Крім того, очікується посушливе літо. У зв'язку з перерахованими негативними чинниками можна чекати, що урожай продзерна буде на рівні 2003 р. (4,5-4,7 млн. т). При потребі внутрішнього ринку в "хлібі", що складають 6,5-7 млн. т.
Місяць тому Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій оцінило розмір загибелі озимих культур в результаті несприятливих умов агрометеорології осінью 2005 та зимою 2005-2006 в 27%. Оскільки в окремих областях (Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській та Херсонській, за даними Державної гідрометеорологічної служби МНС) площі посівів озимих культур, які знаходяться в незадовільному стані, можуть досягти 35-45%. Тривале збереження низьких температур повітря і грунту за відсутності сніжного покриву привело до пошкодження і загибелі озимої пшениці, озимого ячменю та озимого рапсу на значних площах. Відрощування рослин у відібраних монолітах, проведене метеорологічними станціями, підтвердило, що в більшості областей в різній мірі загибли рослини зимуючих культур.