Україна і Румунія спільно забезпечать судноплавство в гирлі Дунаю
Україна і Румунія спільно забезпечуватимуть умови судноплавства на Килійському і Старостамбульському гирлах Дунаю. Такої домовленості в Одесі під час 4 засідання українсько-румунської Робочої групи ad hoc з питань, пов'язаних з судноплавством на Килійському і Старостамбульському гирлах р. Дунай, досягли представники делегацій двох держав, повідомляє прес-служба ДП "Дельта-Лоцман". Сторони також обговорили забезпечення умов лоцманського обслуговування морських суден і можливість утворення Загальної Річкової адміністрації на Килійському і Старостамбульському гирлах Дунаю. За словами керівника української делегації, заступника директора Державного департаменту морського і річкового транспорту Віктора Сударєва, засідання українсько-румунської Робочої групи ad hoc вирізнялося високим рівнем демократичності, що дозволило сторонам знаходити компроміс в багатьох питаннях. "На відміну від минулих зустрічей 4 засідання продемонструвало прогрес у ставленні до суперечливих питань. Обидві делегації достатньо швидко доходили згоди в загальних позиціях", - відзначив В.Сударєв. Сторони також домовилися про проведення 20 березня зустрічі на рівні експертів "Держгідрографії" і Річкової Адміністрації Нижнього Дунаю Румунії. Під час зустрічі на експертному рівні буде визначено необхідну кількість засобів навігаційного забезпечення і координати їх розташування на Килійському і Старостамбульському гирлах. Крім того, сторони розглянуть питання лоцманського обслуговування суден на ділянці річки Дунай між українським портом Рені і мисом Ізмаїл Чатал. Наступну зустріч Робочої групи ad hoc планується провести в червні-липні 2007 р. на території Румунії. Влітку будуть розглянуті результати роботи експертної групи у складі "Держгідрографії" і Річкової Адміністрації Нижнього Дунаю Румунії. Вперше про необхідність відродження дунайського судноплавства в Україні заговорили в 1998 р. Інтерес підігрів приклад Румунії, яка успішно користувалася монопольним правом на транзит вантажів Дунаєм. За часів Радянського Союзу утримувати два судноплавні канали не мало сенсу. Всі торгові і цивільні судна проходили тим, який належить Румунії - Сулінським каналом, тоді як українські рукава Дунаю використовували для військового флоту. Впродовж кількох років після розпаду Союзу Україна була не здатна інвестувати відродження дунайського судноплавства. Крім того, в період військових дій в Югославії питання про інтенсивне транспортування вантажів Дунаєм на порядку денному не стояло. За цей час канал в гирлі Бистре став непридатним для торгового судноплавства: здрібнівши, він перестав приймати великотоннажні морські судна. Румунія повною мірою скористалася пасивністю української сторони, побудувала ще Георгіївський канал, обсяг фінансування якого - 2 млрд євро. У 2000 р. уряд України доручив Міністерству транспорту і зв'язку, Міністерству природних ресурсів, а також Міністерству юстиції відновити на каналі судноплавство. Замовником поновлення глибоководного суднового ходу виступило державне підприємство "Дельта-Лоцман". У 2004 р. почався перший етап підготовчих робіт по днопоглибленню мілководих ділянок каналу. Загроза отримати на Дунаї конкурента в особі України примусила румун активізуватися. Вони почали агресивну кампанію проти днопоглиблювальних робіт. "Румунія розглядає варіант будівництва на своїй території альтернативного каналу, який поглине велику частину вод Килійського рукава, через це український канал буде непридатним для судноплавства через зниження в ньому рівня води. Це стане кращою відповіддю на дії наших сусідів", - написав впливовий тижневик Jurnalul National, висловивши думку, превалюючу в румунській еліті. ДП "Дельта-Лоцман" вдалося відстояти правомірність своїх дій в судах усіх інстанцій, зокрема у Вищому господарському суді. Проте роботи з днопоглиблення все-таки були припинені. Після перевірок Рахункової палати була виявлена перевитрата і нецільове використання більше 12 млн грн бюджетних коштів в 2004-2005 рр.. Сьогодні всі керівники компанії поновлені на посаді. Відповідний наказ підписав міністр транспорту і зв'язку Микола Рудьковський. У 2003 р. Євросоюз ухвалив нову концепцію розвитку транспортних систем, в якій річковий транспорт визнаний пріоритетним. Річка Дунай тече з півночі на південь по території 10 держав Центральної Європи. Це найбільший міжнародний транспортний водний коридор. Дунайське сполучення відкриває найкоротший і дешевий шлях для товарного обміну Заходу і Сходу: "Дунай-Чорне море-Азовське море-Волгодонський басейн-Каспійське море". За підрахунками експертів ЄС, вартість що перевозяться між Європою і Азією вантажів оцінюється мінімум в 100 млрд дол. На рік. Дозвіл на прохід судів і портові послуги приносять ще майже 200 млн євро щороку, а до 2010 р. ця цифра виросте до 2 млрд євро. У гирлі Дунаю з українського боку побудовані три достатньо потужних морських порти - Ренійський, Ізмаїл, Килійський, Усть-Дунайський. Дельта Дунаю займає 580 тис. га водно-болотистої території, розділеної між Україною і Румунією в пропорції один до чотирьох. Велику її частину займає Дунайський біосферний заповідник.
