Час збирати активи: Україна повертає майно Чорноморського морського пароплавства за кордоном

Розібрали на частини

Чорноморське морське пароплавство (ЧМП) - один з найцінніших активів у транспортній галузі, який дістався Україні у спадок від радянського минулого. До початку 90-х ЧМП було одним з найбільших пароплавств світу. До його складу входило близько 300 суден різного класу. Але через неефективне використання активів Чорноморського пароплавства в умовах планової економіки, до кінця 1992 року його фінансовий стан різко погіршився. Тільки заборгованість за кредитами підприємства становила близько 170 млн доларів. Виправляти ситуацію влада тоді вирішила шляхом корпоратизації. Указ про створення акціонерного судноплавного концерну "Бласко" - Чорноморське морське пароплавство - у 1993 році підписав президент України Леонід Кравчук. Але документ був ветований парламентом, а у 1995 році і зовсім скасований президентом України Леонідом Кучмою.

Надалі, протягом 90-х років, з ЧМП поступово вимивалися активи із застосуванням різноманітних схем. Один з керівників ЧМП у 90-ті - Павло Кудюкін - навіть був засуджений на 10 років за зловживання службовим становищем і привласнення валюти. "У свій час ЧМП володіло багатьма активами у світі - у Сінгапурі, Греції, Іспанії, інших країнах. Але вже багато років підприємство знаходиться у стані банкрутства. Весь цей час активи ЧМП розкрадалися колишніми працівниками пароплавства, наприклад, вони конфіскувалися за неіснуючі заборгованості рішеннями іноземних судів", - розповів РБК-Україна заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк.

Процедуру банкрутства Господарський суд Одеської області щодо Чорноморського пароплавства почав влітку 2003 року. Але процес затягнувся, і санація підприємства за рішенням суду була затверджена тільки взимку 2006 року. При цьому безпосередньо план санації був схвалений судом лише через десять років - влітку 2016 року, фактично після того, як взимку минулого року управляти процесом санації був призначений новий арбітражний керуючий Євген Лахненко.

"Метою попередніх арбітражних керуючих було не відновити роботу підприємства, а продовжити його грабіж, - впевнений Юрій Лавренюк. - Більше року тому був призначений новий керуючий ЧМП. Йому вдалося з'ясувати, що, виявляється, у ЧМП є майно, яке не зареєстровано на підприємство. Воно "просто висіло у повітрі".

В'єтнамський порт

Нова команда управлінців спробувала з'ясувати, що саме залишилося від активів державної судноплавної компанії. Ситуація виявилася гіршою. За словами Євгена Лахненка, у ЧМП не було зареєстровано жодного об'єкта нерухомості. "Куди могли зникнути всі активи у підприємства, яке у свій час було третім у світі за кількістю торговельних суден, товарообігу і коштів?", - дивується він.

Втім, крім того, що до моменту незалежності України ЧМП володіло флотом у 300 судів, уточнити більш конкретну інформацію щодо кількості активів і фінансового стану підприємства на початок 90-х років, РБК-Україна ніхто не зміг.

За словами заступника директора з правової роботи ЧМП Олега Уртаєва, в одній тільки Одесі у ЧМП була колосальна кількість об'єктів нерухомості. "Причому про те, що багато з них належать ЧМП, пам'ятають тільки старожили підприємства", - говорить він. За минулий рік арбітражному керуючому вдалося повернути частину активів ЧМП і оформити на них правовстановлюючі документи у загальній складності на майно оціночною вартістю 130 млн гривень. Серед них автобази, передавальні радіоцентри, нерухомість у місті, яхт-клуб, будівля ресторану, дві офісних будівлі у центрі міста.

Але основний сюрприз очікував менеджерів ЧМП при пошуку активів підприємства за кордоном. Олег Уртаєв каже, що восени минулого року в архівах пароплавства були знайдені документи на актив, який належить ЧМП у В'єтнамі. "Це були короткі уривчасті відомості. Ми почали копати. Дізналися, що ЧМП належать корпоративні права у розмірі 33,7% спільного підприємства "Лотос", - говорить він.

Даному СП належить невеликий порт у В'єтнамі, історія створення якого тягнеться з часів СРСР. "У радянські часи В'єтнам виділив 80 м причальної стінки для створення порту. ЧМП виділило 3,3 млн доларів інвестицій у це спільне підприємство. Іншу частину у розмірі 7 млн доларів ми повинні були проінвестувати пізніше, і у результаті отримати близько 70% у спільному підприємстві. Але так і не зробили, - розповів РБК-Україна Євген Лахненко. - Замість нас цю інвестицію внесла якась американська фірма. Пізніше цю частку у американців викупило Міністерство транспорту В'єтнаму".

У Міністерстві інфраструктури та ЧМП вирішили з'ясувати долю в'єтнамської активу. А саме: провести його оцінку і з'ясувати причини, за яких пароплавству не виплачуються дивіденди останніми роками.

"Півроку Мінінфраструктури та ЧМП вели з в'єтнамськими партнерами у цьому порту листування, щоб отримати від них відповіді на наші питання і прийняти нашу делегацію. Але в'єтнамська сторона не хотіла йти на контакт. Нас просто-напросто футболили, - розповів заступник міністра інфраструктури Юрій Лавренюк. - Більше того, співробітник ЧМП, який представляв інтереси підприємства у В'єтнамі, спотворював інформацію про нас там, на місці".

Юрій Лавренюк говорить, що, незважаючи на ці перешкоди, Міністерству інфраструктури вдалося організувати візит делегації з арбітражним керуючим ЧМП до В'єтнаму. "Він повідомив в'єтнамських партнерів, що ми змінюємо нашого представника. Крім того, попереднього представнику вручений наказ про те, що він вже не представляє ЧМП, а також йому вручили повістку, яку йому передали з НАБУ. Також ми досягли домовленості з в'єтнамськими партнерами про те, що буде проведений аудит спільного підприємства за останні кілька років", - розповів Юрій Лавренюк.

Менеджменту пароплавства вдалося отримати і фінансові звіти роботи підприємства за 2012-2015 рік. "За результатами цих звітів, ми чітко простежили, що українському підприємству протиправно не виплачувалися дивіденди у загальному розмірі 108 тис. доларів. Останній раз ми отримували дивіденди за 2010 рік, - каже Олег Уртаєв. - Але нам вдалося дізнатися, що більша частина прибутку останніми роками перенаправлялися на інвестиційний проект у нове підприємство, яке створив "Лотос".

За словами Євгена Лахненка, раніше, у 2006 році, було створено спільне підприємство "Лотос Марін", де "Лотос" отримав 40%, а інша частина була у невідомих в'єтнамських партнерів. "У мене є підозра, що фактично недоотримані дивіденди пішли у це підприємство, оскільки велика частина замовлень з "Лотоса" пішла у "Лотос Марін". Наші представники у правлінні "Лотоса" погодилися на створення "Лотос Марін", оскільки вони вже давно живуть у В'єтнамі і отримали в'єтнамські паспорти", - розповів він.

Щоб прояснити ситуацію на місці, Євген Лахненко поїхав до В'єтнаму. Однак там він зіткнувся з несподіваними перешкодами. "Дуже сильно підставило наше посольство. Ми надіслали їм всі документи про те, що у ЧМП нове керівництво, щоб вони легалізували ці документи у В'єтнамі. Ми повинні були приїхати вже з підтвердженими документами про те, хто ми такі. Але вийшла банальна ситуація - коли ми приїхали і сіли розмовляти з партнерами у СП, вони попросили нас підтвердити, хто ми такі, - розповідає арбітражний керуючий. - Виявляється, вони нічого не отримували від посольства України у В'єтнамі. Мені здається, що це був якийсь саботаж або домовленість з боку нашого посольства. Може, вони сподівалися, що ми більше не поїдемо туди. Але це не так. Я дороблю документи і знову туди поїду. Ми дотиснемо цю ситуацію - нікуди вони від нас не дінуться".

Щоправда, у Міністерстві закордонних справ України вважають по-іншому. У прес-службі МЗС РБК-Україна повідомили, що для забезпечення візиту до В'єтнаму української делегації на чолі із керуючим санацією ЧМП у лютому-березні, посольством України у В'єтнамі були оперативно опрацьовані й погоджені з в'єтнамською стороною всі організаційно-технічні питання. "Українську делегацію супроводжував і допомагав у роботі у В'єтнамі співробітник посольства", - повідомили у прес-службі МЗС.

У МЗС стверджують, що протягом 2013-2016 років за ініціативою посольства України у В'єтнамі було проведено ряд зустрічей з представниками правління і засновниками СП "Лотос". За результатами цих зустрічей посольство отримало і передало Міністерству інфраструктури всю звітну документацію підприємства за останні роки. Посольством з в'єтнамською стороною була вдоволена процедура і досягнуті домовленості щодо перерахування українській стороні дивідендів за 2012-2015 роки.

По всьому світові

Але активи у В'єтнамі - не єдина власність ЧМП. Крім судів, у пароплавства за кордоном були так звані розрахункові центри, які займалися проведенням платежів. Такі центри знаходилися у Мадриді, Лондоні, Сінгапурі. Юрій Лавренюк запевняє, що повернення активів у Мадриді буде наступною метою після в'єтнамського порту.

За словами Олега Уртаєва, розрахунковий центр у Мадриді - адміністративна будівля. "Зараз ЧМП там не здійснює ніякої діяльності. Більш того, у ЧМП немає контролю над цим будинком, немає реальних документів про право власності на нього. Про те, що ця будівля належить ЧМП, свідчать лише непрямі докази, а саме службове листування та бухгалтерські документи, - розповідає він. - У цих документах ми простежили сліди того, що ЧМП несло інвестиційні витрати на будівництво будинку, його ремонт, оздоблення і т. д."

Після аналізу знайдених документів ЧМП направив запити через МЗС і безпосередньо владі Мадрида з метою дізнатися долю цього будинку. Олег Уртаєв каже, що ЧМП спільно із Міністерством інфраструктури зараз шукає способи повернення контролю над будівлею.

"Будівлю розрахункового центру ЧМП втратило приблизно у 2003 чи 2004 році. Пароплавство видало якомусь іспанському представникові довіреність, а він передав будівлю у користування якійсь іспанської компанії. Ця фірма провела ремонт будівлі і виставила рахунок ЧМП на суму більшу, ніж коштує сама будівля, - розповідає Юрій Лавренюк. - Через відсутність коштів у ЧМП на оплату даного рахунку, будівля пішла у власність цій іспанській фірмі. За попередньою інформацією, зараз у цьому будинку ЧМП знаходиться консульство Росії. Таким чином, нерухомість ЧМП була розкрадена по всьому світові".

Крім того, у ЧМП був ще один актив у Іспанії - на Карськіх островах. Він представляв собою базу відпочинку, де моряки ЧМП чекали посадки на таке судно. Будувалася база наприкінці 80-початку 90 років. База знаходиться на острові Фуертевентура і називається вона "Агілас 2000".

За словами Олега Уртаєва, зараз ця база продовжує функціонувати, але вже не як база моряків, а як готель. "Є підозра, що управління готелем здійснюють колишні співробітники ЧМП, які були у минулі часи туди відряджені. Є неофіційна інформація, що вони шляхом незаконних дій змогли привласнити собі цей комплекс, - розповідає він. - По цій базі також були направлені відповідні запити до Іспанії, однак відповідей на них нами досі не отримано, при тому, що вони були відправлені ще у вересні 2016 року".

Крім того, у ЧМП сподіваються повернути гроші, які були на рахунках компанії у радянських банках. "У ЧМП залишилися активи у Росії - 150 млн доларів в інвалютних рублях на рахунку "Внєшнекономбанку СРСР". Ми зверталися до Москви до правонаступника "Внєшнекономбанку СРСР" - "Внєшнекономбанку РФ", - продовжує Олег Уртаєв. - Але у силу міжнародної обстановки ми не отримали відповідей. На мою думку, рішення таких суперечок знаходиться на міжурядовому рівні".

Разом з тим, у ЧМП вагаються про можливість і необхідність відновлення контролю над морськими суднами, які раніше експлуатувалися пароплавством. "Я б обережно оцінював перспективи початку позовів за морські судна, які були виведені з ЧМП у 90-ті роки. Вже у той час вік більшості з них перевищував 20-25 років, тобто, вони виробили велику частину свого ресурсу, - зазначає юрист з ЧМП. - Здійснюючи юридичну боротьбу і несучи фінансові витрати, ми не можемо гарантувати отримання результату, який буде задовольняти наші інтереси і дасть можливість використовувати отримані судна. На мою думку, одним із правильних рішень є отримання максимальних компенсацій від сторін винних і тих, які брали участь у виведенні активів, відновлення управління над активами та відновлення повноцінної діяльності ЧМП як транснаціональної корпорації".

У пошуках допомоги

Для того, щоб активізувати роботу по поверненню активів ЧМП за кордоном, у пароплавстві планують залучити іноземних помічників. "Для підприємства вкрай важко вести суперечки на міжнародному рівні. Адже кожен візит і кожна тяганина несе за собою значні фінансові витрати, які ми не можемо собі дозволити. Зараз Євген Лахненко веде переговори відразу з декількома міжнародними юридичними компаніями, предметом яких є захист інтересів ЧМП в іноземних судах", - розповідає Олег Уртаєв.

Проте допомога може прийти і від державних органів інших країн. Юрій Лавренюк каже, що нещодавно до Мінінфраструктури приїжджали представники міністерства фінансів США. "Вони нам будуть допомагати своїми радниками у поверненні активів ЧМП у світі", - говорить він.

Керуючий партнер юридичної компанії "Ілляшев і партнери", однієї з українських юридичних фірм, які займаються подібними справами, Михайло Ілляшев вважає, що ЧМП для того, щоб поборотися за повернення активів у інших країнах, доведеться понести істотні витрати. "Навряд чи хтось захоче працювати за відсоток від виграних у майбутньому коштів. Наша практика показує, що кошти теоретично можна знайти за кордоном у так званих "litigation funders" - організацій, які виділяють кошти для подібних судових процесів, але в обмін на це отримують частку у кілька десятків відсотків від стягнутого, - розповідає він. - Але навіть у цьому випадку ЧМП необхідно провести велику підготовчу роботу, щоб переконати фандерів профінансувати процес пошуку і відсужуванню активів. Цю роботу необхідно доручити окремій юркомпанії, яка підготує матеріали, прийнятні для розгляду фандерами. У цих матеріалах необхідно переконати, що справа має гарну перспективу, а майно є вартим. Природно, чим краще буде репутація юридичної фірми, чия думка буде надана фандерам, тим більше шансів, що їх зацікавить ця справа".

Михайло Ілляшев зазначає, що потрібно враховувати, що організації, як правило, не беруться на 100% оплачувати юридичний процес. "Вони хочуть, щоб частину витрат ніс і ініціатор повернення втрачених активів. Можна з упевненістю сказати, що витрати на повернення активів ЧМП будуть обчислюватися сотнями тисяч на початковому етапі і мільйонами доларів на наступних етапах, оскільки мова йде про активи, розкидані у різних юрисдикціях", - говорить він.

Крім юристів, за словами керуючого партнера юркомпанії "Ілляшев і партнери", необхідно буде залучати приватних детективів за кордоном, що є досить поширеною практикою, коли йдеться про пошук активів. "Вони будуть шукати активи ЧМП. Якщо у активу вже інший власник, то вони будуть намагатися вивчити, як відбулася зміна власника", - пояснює він.

Михайло Ілляшев зазначає, що, на жаль, найчастіше, українські державні компанії зупиняються вже на перших етапах повернення активів, оскільки у них елементарно немає бюджету на подібні юридичні процеси. "Крім того, у керівництва транспортною галуззю повинна бути політична воля боротися за повернення активів ЧМП по світу. Навряд чи хтось з керівників держкомпаній ризикне за своїм особистим рішенням витратити сотні тисяч доларів на юристів і детективів без санкції вищого керівництва, так як у випадку негативного результату пошуку активів ризики "опинитися крайніми" особисто для них дуже великі", - зазначає він.

Але, судячи з усього, у Міністерстві інфраструктури та ЧМП не збираються відмовлятися від розпочатого процесу повернення активів. У відомстві і пароплавстві розглядають кілька варіантів розвитку ЧМП у найближчому майбутньому. Олег Уртаєв каже, що метою роботи нинішньої команди менеджерів є відновлення платоспроможності підприємства шляхом санації. "Новий план санації зараз знаходиться у Міністерстві інфраструктури на затвердженні. У разі його схвалення міністерством, він повинен бути затверджений і Господарським судом Одеської області, у якому розглядається справа про банкрутство ЧМП", - зазначає він.

У майбутньому підприємство може залишатися працювати як у статусі державної, так і виставленої на приватизацію компанії, не виключають у Мінінфраструктури. "Після повернення активів пожвавити роботу ЧМП реально. Частину непотрібних активів можна продати, а від частини отримувати дивіденди. За ці гроші можна буде погасити реальну кредиторську заборгованість компанії на суму 150 млн гривень, - вважає Юрій Лавренюк. - Однак є ще кредиторська заборгованість, яка, на жаль, підкріплена підписаними попереднім керівництвом ЧМП актами виконаних робіт. Після відновлення роботи ЧМП і врегулювання питань по кредитах ЧМП можна буде виставити на приватизацію і продати з вигодою для держави".