За даними Всесвітньої ядерної організації, Україна займає одне з лідируючих місць серед найбільших виробників електроенергії, отриманої на АЕС. Щорічно вітчизняні атомні станції виробляють більше 13 Мвт, а частка ядерної електроенергії складає майже 50%. За останнім показником, Україна щонайближче до Словаччини, де частка ядерної електроенергії в 2008 р. досягала більше 55%, пише журнал "Контракти".
За даними Всесвітньої ядерної організації, Україна займає одне з лідируючих місць серед найбільших виробників електроенергії, отриманої на АЕС. Щорічно вітчизняні атомні станції виробляють більше 13 Мвт, а частка ядерної електроенергії складає майже 50%. За останнім показником, Україна щонайближче до Словаччини, де частка ядерної електроенергії в 2008 р. досягала більше 55%, пише журнал "Контракти".
"За великим рахунком в області ядерної енергетики Україна перегнала Словаччину ще в 2004, коли ця європейська країна вступала в Євросоюз. Річ у тому, що влада ЄС наполягла на закритті найпотужнішої з двох словацьких АЕС - станції в Богуніце", - йдеться в статті.
"На відміну від Словаччини, в Україні справи з атомною енергетикою йдуть значно краще: у країні працюють 15 енергоблоків, жоден з яких не був закритий з часів виводу з експлуатації ЧАЕС. Як показав час, ця політика виявилася абсолютно правильною. Врешті-решт після зростання цін на нафту і газ, а також холодної зими 2008-2009 рр. 15 з 27 країн Євросоюзу розморозили власні атомні програми", - інформує видання.
Нагадаємо, в кінці 2009 р. Міністерство палива та енергетики розробило концепцію Державної цільової економічної програми розвитку ядерної енергетики України до 2020 р. Метою програми є забезпечення енергетичної безпеки, покращення якості життя населення та підвищення конкурентоспроможності економіки країни за рахунок ефективного та конкурентоспроможного виробництва електро- і теплоенергії ядерно-енергетичним комплексом України.
Зведена оцінка витрат на реалізацію окремих стратегічних завдань та програму в цілому (в цінах на 1 січня 2009 р., без дисконтування) складає 222 млрд 181,9 млн грн. В тому числі на забезпечення безпеки, підвищення ефективності та продовження експлуатації діючих АЕС передбачається 25 млрд 673,1 млн грн, на завершення будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС (до 2016 р.) - 30 млрд 649,6 млн грн, на спорудження нових енергогенеруючих потужностей на базі національних проектів ядерних енергоблоків - 126 млрд 870,8 млн грн, на розширення вітчизняного промислово-виробничого забезпечення та розгортання системи підтвердження відповідності - 16 млрд 198,9 млн грн.
Фінансування заходів програми передбачається за рахунок державних інвестицій із спеціального фонду державного бюджету за рахунок цільової надбавки до тарифу на електроенергію (28 млрд 848,5 млн грн), міжнародної технічної допомоги та інших незворотних недержавних інвестицій, отриманих експлуатуючою організацією (ЕО) АЕС України (3 млрд 205,4 млн грн), власних коштів ЕО, в тому числі за рахунок інвестиційної складової тарифу (137 млрд 720,2 млн грн), кредитів, отриманих ЕО під державні гарантії (34 млрд 614,2 млн грн), недержавних інвестицій у розвиток суб'єктів БМК та ПВЗ, залучених під ф'ючерсні контракти (4 млрд 448,4 млн грн), кредитів, отриманих суб'єктами БМК та ПВЗ під ф'ючерсні контракти (13 млрд 345,1 млн грн).
Основним очікуваним результатом виконання програми є досягнення показників розвитку ядерно-енергетичних комплексів (ЯЕК) України, передбачених Енергетичною стратегією. Річне виробництво електроенергії без урахування маневрового режиму передбачено у 2009 р. на рівні 93,4 ТВт.год, у 2015 р. - 114,2 ТВт.год, у 2020 р. - 158,9 ТВт.год. Встановлені потужності (станом на кінець року): у 2009 р. - 13,84 ГВт, 2015 р. - 15,92 ГВт, 2020 р. - 20,60 ГВт. Кількість енергоблоків, що експлуатуються: 2009 р. - 15, 2015 р. - 17, 2020 р. - 21. Кількість нових майданчиків АЕС: 2009 р. - 0, 2015 р. - 1, 2020 р. - 2. Кількість енергоблоків, що споруджуються: 2009 р. - 2, 2015 р. - 7, 2020 р. - 8.
До основних економічних наслідків відносяться: задоволення потреб в електроенергії, що виробляється на АЕС, в річних обсягах близько 159 ТВт.год на рівні 2020 р.; збереження тарифу для ядерної генерації на впевнено конкурентоспроможному рівні (близько 38,5 коп./кВт.год на рівні 2020 р. в цінах на 1 січня 2009 р., без урахування дисконтування) порівняно з альтернативними джерелами як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; вкладання в межах національного економічного простору близько 84% коштів (до 187 млрд грн), що витрачаються на спорудження нових ядерних потужностей та інші стратегічні завдання з розвитку ЯЕК України; розвиток вітчизняної фундаментальної та прикладної науки, включаючи створення нового дослідницького реакторного центру.
При своєчасній реалізації заходів програми необхідний тариф на електроенергію для ядерної генерації у 2015 р. та 2020 р. прогнозується відповідно на рівні 28,7 та 38,5 коп./кВт.год (в цінах на 1 січня 2009 р., без урахування дисконтування), максимальні річні обсяги кредитування ЕО становитимуть близько 9,1 млрд грн (2013 р.), повне погашення кредитів досягається у 2021 р.