Український експорт зерна в Китай в 2014 році став найважливішим чинником в нашій зовнішній торгівлі з цією країною, досягнувши понад 370 млн дол., збільшившись до 2013 р в 14 разів і випередивши колишнього лідера сільгоспекспорту в Піднебесну - рослинні масла (360 млн дол.).
Український експорт зерна в Китай в 2014 році став найважливішим чинником в нашій зовнішній торгівлі з цією країною, досягнувши понад 370 млн дол., збільшившись до 2013 р в 14 разів і випередивши колишнього лідера сільгоспекспорту в Піднебесну - рослинні масла (360 млн дол.).
Соняшникова олія, що вважається у світі преміальним, набагато раніше стало "преміальної" зовнішньоторговельної позицією України, як за загальним обсягом, так і за окремими напрямками. За останні роки воно стало домінувати в імпорті Китаєм - в році, що минає МГ з 400 тис. тонн прогнозного імпорту соняшникової олії практично 100% "увіллють" китайцям українські постачальники, що, за неофіційними даними, вже й відбулося, незважаючи на триваючий МР.
Повертаючись до експорту зерна в Китай, необхідно відзначити, що в цьому питанні і в українських зернотрейдерів з'явилася своя "родзинка" - в 2014/15 маркетинговому році наші компанії повністю "закрили" весь імпорт кукурудзи в цю країну, поставивши її туди понад 4 млн тонн.
Всього за 2014 - I пол. 2015 року з України було відправлено до Китаю 4,6 млн тонн зерна, в т.ч., майже 4,4 млн тонн кукурудзи і 0,25 млн тонн ячменю.
Доля поставок з України в Китай і імпорті кукурудзи та ячміню Китаєм в 2014/15 МР
(тыс. тонн)
|
КУльтура |
Імпорт з України (експертні дані УАК) |
Импорт по прогнозу-отчету USDA |
Доля імпорту, % |
|
Кукурудза |
4 038 |
3 000 |
більше100% |
|
Ячмінь |
249 |
8 000 |
3.1% |
|
УСЬОГО |
4 287 |
11000 |
38.9 |
Серед українських компаній лідером "китайського зернового вектора" за останні півтора року як в цілому, так і в номенклатурі, є ДПЗКУ (2 млн тонн), яка раніше обіймала практично монопольне становище на цьому напрямку завдяки державним адмініcтратівно-фінансовим підпор.
На другому-третьому місцях боротьбу за китайський зерновий ринок ведуть Ноубл Ресорсіз України, який змінив недавно гонконгських власників на безпосередньо китайських, і раніше невідомий, якийсь Гранум Інвест, які поставили в Китай по 700 тис. тонн.
Цікаво, що за останні півтора року лише дві українські компанії крім кукурудзи поставляли ячмінь на китайський ринок - "Нібулон" (111 тис. тонн) і ДПЗКУ (61 тис. тонн).
Експорт зерна з України в Китай в 2014-2015 рр
(тыс. тонн)
|
культура |
2014 рік |
в тому числі |
I пол. 2015 року |
в тому числі |
УСЬОГО |
|
Кукурудза |
1775 |
* |
2613 |
* |
4388 |
|
в.т.ч |
1050 |
ДПЗКУ |
874 |
ДПЗКУ |
|
|
|
273 |
Райз-Макс. |
695 |
Ноубл рес. |
|
|
|
263 |
Гранум Инвест |
450 |
Гранум Інвест |
|
|
|
90 |
Л. Дрейфус |
307 |
Райз-Макс. |
|
|
|
60 |
Ноубл рес. |
166 |
Л. Дрейфус |
|
|
Ячмінь |
179 |
* |
76 |
* |
255 |
|
в т.ч. |
111 |
НІБУЛОН |
70 |
ДПЗКУ |
|
|
|
61 |
ДПЗКУ |
- |
- |
|
|
УСЬОго |
1954 |
* |
2689 |
* |
4643 |
Зараз, коли після перемоги Революції Переваги з боку МінАП були зняті існуючі раніше негласні заборони на участь інших, крім ДПЗКУ, компаній в експорті зерна на Китай, фітосанітарний допуск на поставки зерна в Китай після проходження відповідної процедури верифікації отримали:
- По кукурудзі: 14 компаній - від ДПЗКУ, "Нібулона", Луї Дрейфуса до мало кому відомих СТОВок;
- По ячменю - 7 компаній, в основному, гранди українського зернотрейдінгом;
- По сої - ДПЗКУ.
Сьогодні свої наміри брати участь в експорті сільгосппродукції в Китай задекларували ще ряд компаній, інші - розширюють номенклатуру поставок. І ті, й інші зараз проходять перевірку на відповідність вимогам Угоди між Кабміном України та урядом КНР про співробітництво в сфері захисту і карантину рослин від 2 вересня 2010 року.
Аналогічна робота розгортається зараз українськими фітосанітарії разом з їх китайськими колегами і по шрот - соняшниковий та соєвий.
І все це дуже своєчасно, оскільки Китай є колосальний зростаючий ринок сільськогосподарської продукції, в даний час диверсифікує джерела поставок шляхом розширення їх географії, а також купуючи на ринку і заводячи в цю сферу власних гравців (Noble і Nidera тому підтвердження).
Особливості для України китайського ринку сільскогосподарських продуктів
Основною особливістю китайського ринку сільгосппродукції останніх років є висока динаміка зростання споживання, часто не встигає за ростом виробництва, що викликає залежність від імпорту. Однак, з варіантами.
Показники балансу основних зерновых культур Китаю (дані USDA)
(млн. тонн)
|
ПоказНИКИ / культурИ |
2013/14 м/рік |
2014/15 м/рік |
2015/16 м/рік |
|
ПшеницЯ |
|||
|
Виробництво |
122.0 |
126.1 |
130.0 |
|
Споживання |
116.5 |
118.0 |
116.5 |
|
Запаси |
65.2 |
74.3 |
88.8 |
|
Імпорт |
6.8 |
1.7 |
2.0 |
|
кукуруДза |
|||
|
Виробництво |
218.5 |
215.7 |
229.0 |
|
Споживання |
212.0 |
216.0 |
220.0 |
|
Запаси |
77.0 |
80.0 |
91.0 |
|
Імпорт |
3.3 |
3.0 |
3.0 |
|
ячмІнь |
|||
|
Виробництво |
1.5 |
1.5 |
1.5 |
|
Споживання |
6.3 |
9.5 |
8.4 |
|
Імпорт |
4.9 |
8.0 |
7.0 |
|
Сорго |
|||
|
Виробництво |
2.7 |
2.6 |
2.6 |
|
Споживання |
6.8 |
11.1 |
12.4 |
|
Запаси |
0.4 |
0.4 |
0.5 |
|
Імпорт |
4.2 |
8.5 |
10.0 |
|
Соя |
|||
|
Виробництво |
12.2 |
12.3 |
11.5 |
|
Споживання |
68.9 |
73.9 |
77.1 |
|
Імпорт |
70.4 |
73.5 |
77.5 |
Пшениця. При характеристиці балансів основних зернових культур Китаю цю країну впору називати Великою пшеничного державою: виробництво 120 млн тонн пшениці - це найвище світове досягнення, недосяжне поки для найближчих переслідувачів - Індії (90 млн тонн), США та Росії (по 60 млн тонн).
Однак, зважаючи збалансованості на внутрішній китайський пшеничний попит та пропозиції, Китай за останні три роки різко скоротив (до 2 млн тонн) імпорт пшениці, збільшивши її запаси до безпрецедентних 70% від виробництва. Тому експорт туди української пшениці поки є малоймовірним.
Фуражні культури. Задовольнивши своє, ледь не одвічне, прагнення "дати кожному китайцеві чашечку рису в день", Китай взяв курс на нарощування випуску комбікормів в країні і виробництва м'яса і досяг у цьому великих успіхів.
Вестернізація харчування китайців, безперервне зростання споживання ними м'яса, для чого необхідно постійно збільшувати виробництво комбікормів, вже дає для експорту з України в Китай фуражних культур і шротів хороші результати і обіцяє подальші перспективи.
Слід зазначити, що Китай задовольняє свої фуражні потреби в основному за рахунок кукурудзи, в останні роки виробляючи її близько 215-230 млн тонн і маючи в запасах 80-90 млн тонн. Незважаючи на це, зважаючи на зростання споживання та підвищення вимогливості до якості (китайці все більше хочуть nonGMO-кукурудзу) Китай все ж експортує кілька мільйонів тонн кукурудзи і ця тенденція буде з року в рік посилюватиметься через дисбаланс в попиті-пропозиції, підтримуючи перспективи для українського експорту цієї культури в Китай.
Перефразовуючи відому приказку, зазначу, що "свині, вони і в Китаї свині!" і... хочуть ячменю. Однак його виробляється в Китаї катастрофічно мало - всього 1.5 млн тонн (у нас деколи майже стільки в перехідних запасах залишається), а споживання зростає, обіцяючи досягти в поточному сезоні понад 8 млн тонн.
Тому за останні три роки імпорт ячменю Китаєм зріс з 4.9 млн тонн до 7-8 млн тонн - хороше поле для застосування активності українських і виробників, і експортерів ячменю, які страждають від монопсонії Саудівської Аравії в чорноморсько-середземноморському регіоні. Нагадаю, вже 7 українських зерноторгових компаній налаштувалися і отримали право на експорт ячменю в Китай, в т.ч., "Нібулон", Луї Дрефус Комодітіз Україна та ін.
Майже така ж ситуація в Китаї і з сорго. Дефіцит цієї культури, що покриваються імпортом, становить 80% або 10 млн тонн. Так, в Україні поки що так мало виробляється сорго (близько 200 тис. тонн), що ми навіть не потрапляємо в shortlist USDA. Однак у нас є для цього предостатньо площ у степовій, яка страждає від посухи частини країни.
Чим постійно, за відсутності реального агрострахування, раз на 3-4 роки, терпіти колосальні збитки від втрат озимих культур, в цій природно-кліматичній зоні доцільніше було б вирощувати сорго. А при стабільному виробництві в більш-менш пристойних кількостях (скажімо, близько 1 млн тонн) налагодити продажі сорго в той же Китай, думаю, не складе особливої проблеми для того ж "Нібулона", експортує зараз 80% всеукраїнського врожаю сорго.
Шроти. При певних ринкових обставин та економічних резони, а також при постійно зростаючих потужностях з переробки олійних культур, Україна, на додаток до "соняшниково-масляної" експансії, може стати серйозним гравцем на китайському ринку соняшникової шроту і товарів соєвого комплексу, чому заставою може служити наш , постійно зростаючий, експортний потенціал цих ресурсів.
Так чи інакше, але також дуже хотілося б, щоб у нашій конкуренції на китайському напрямку, нам би реально пригодився і допоміг "Стратегічний пріоритет 8" з "аграрної" Національної стратегії та плану дії на 2015-2020 рр, особливо його положення щодо доступу до зовнішніх ринків, спрощення процедур, просування експорту.