Україна торує в Китай свій "Великий зерновий шлях"

Український експорт зерна в Китай в 2014 році став найважливішим чинником в нашій зовнішній торгівлі з цією країною, досягнувши понад 370 млн дол., збільшившись до 2013 р в 14 разів і випередивши колишнього лідера сільгоспекспорту в Піднебесну - рослинні масла (360 млн дол.).

Український експорт зерна в Китай в 2014 році став найважливішим чинником в нашій зовнішній торгівлі з цією країною, досягнувши понад 370 млн дол., збільшившись до 2013 р в 14 разів і випередивши колишнього лідера сільгоспекспорту в Піднебесну - рослинні масла (360 млн дол.).

Соняшникова олія, що вважається у світі преміальним, набагато раніше стало "преміальної" зовнішньоторговельної позицією України, як за загальним обсягом, так і за окремими напрямками. За останні роки воно стало домінувати в імпорті Китаєм - в році, що минає МГ з 400 тис. тонн прогнозного імпорту соняшникової олії практично 100% "увіллють" китайцям українські постачальники, що, за неофіційними даними, вже й відбулося, незважаючи на триваючий МР.

Повертаючись до експорту зерна в Китай, необхідно відзначити, що в цьому питанні і в українських зернотрейдерів з'явилася своя "родзинка" - в 2014/15 маркетинговому році наші компанії повністю "закрили" весь імпорт кукурудзи в цю країну, поставивши її туди понад 4 млн тонн.

Всього за 2014 - I пол. 2015 року з України було відправлено до Китаю 4,6 млн тонн зерна, в т.ч., майже 4,4 млн тонн кукурудзи і 0,25 млн тонн ячменю.

Доля поставок з України в Китай і імпорті кукурудзи та ячміню Китаєм в 2014/15 МР

(тыс. тонн)

КУльтура	Імпорт з України (експертні дані УАК)	Импорт по прогнозу-отчету USDA	Доля імпорту, %
Кукурудза	4 038	3 000	більше100%
Ячмінь	249	8 000	3.1%
УСЬОГО	4 287	11000	38.9

Серед українських компаній лідером "китайського зернового вектора" за останні півтора року як в цілому, так і в номенклатурі, є ДПЗКУ (2 млн тонн), яка раніше обіймала практично монопольне становище на цьому напрямку завдяки державним адмініcтратівно-фінансовим підпор.

На другому-третьому місцях боротьбу за китайський зерновий ринок ведуть Ноубл Ресорсіз України, який змінив недавно гонконгських власників на безпосередньо китайських, і раніше невідомий, якийсь Гранум Інвест, які поставили в Китай по 700 тис. тонн.

Цікаво, що за останні півтора року лише дві українські компанії крім кукурудзи поставляли ячмінь на китайський ринок - "Нібулон" (111 тис. тонн) і ДПЗКУ (61 тис. тонн).

Експорт зерна з України в Китай в 2014-2015 рр

(тыс. тонн)

культура	2014 рік	в тому числі	I пол. 2015 року	в тому числі	УСЬОГО
Кукурудза	1775	*	2613	*	4388
в.т.ч	1050	ДПЗКУ	874	ДПЗКУ
	273	Райз-Макс.	695	Ноубл рес.
	263	Гранум Инвест	450	Гранум Інвест
	90	Л. Дрейфус	307	Райз-Макс.
	60	Ноубл рес.	166	Л. Дрейфус
Ячмінь	179	*	76	*	255
в т.ч.	111	НІБУЛОН	70	ДПЗКУ
	61	ДПЗКУ	-	-
УСЬОго	1954	*	2689	*	4643

Зараз, коли після перемоги Революції Переваги з боку МінАП були зняті існуючі раніше негласні заборони на участь інших, крім ДПЗКУ, компаній в експорті зерна на Китай, фітосанітарний допуск на поставки зерна в Китай після проходження відповідної процедури верифікації отримали:

- По кукурудзі: 14 компаній - від ДПЗКУ, "Нібулона", Луї Дрейфуса до мало кому відомих СТОВок;

- По ячменю - 7 компаній, в основному, гранди українського зернотрейдінгом;

- По сої - ДПЗКУ.

Сьогодні свої наміри брати участь в експорті сільгосппродукції в Китай задекларували ще ряд компаній, інші - розширюють номенклатуру поставок. І ті, й інші зараз проходять перевірку на відповідність вимогам Угоди між Кабміном України та урядом КНР про співробітництво в сфері захисту і карантину рослин від 2 вересня 2010 року.

Аналогічна робота розгортається зараз українськими фітосанітарії разом з їх китайськими колегами і по шрот - соняшниковий та соєвий.

І все це дуже своєчасно, оскільки Китай є колосальний зростаючий ринок сільськогосподарської продукції, в даний час диверсифікує джерела поставок шляхом розширення їх географії, а також купуючи на ринку і заводячи в цю сферу власних гравців (Noble і Nidera тому підтвердження).

Особливості для України китайського ринку сільскогосподарських продуктів

Основною особливістю китайського ринку сільгосппродукції останніх років є висока динаміка зростання споживання, часто не встигає за ростом виробництва, що викликає залежність від імпорту. Однак, з варіантами.

Показники балансу основних зерновых культур Китаю (дані USDA)

(млн. тонн)

ПоказНИКИ / культурИ	2013/14 м/рік	2014/15 м/рік	2015/16 м/рік
ПшеницЯ
Виробництво	122.0	126.1	130.0
Споживання	116.5	118.0	116.5
Запаси	65.2	74.3	88.8
Імпорт	6.8	1.7	2.0
кукуруДза
Виробництво	218.5	215.7	229.0
Споживання	212.0	216.0	220.0
Запаси	77.0	80.0	91.0
Імпорт	3.3	3.0	3.0
ячмІнь
Виробництво	1.5	1.5	1.5
Споживання	6.3	9.5	8.4
Імпорт	4.9	8.0	7.0
Сорго
Виробництво	2.7	2.6	2.6
Споживання	6.8	11.1	12.4
Запаси	0.4	0.4	0.5
Імпорт	4.2	8.5	10.0
Соя
Виробництво	12.2	12.3	11.5
Споживання	68.9	73.9	77.1
Імпорт	70.4	73.5	77.5

Пшениця. При характеристиці балансів основних зернових культур Китаю цю країну впору називати Великою пшеничного державою: виробництво 120 млн тонн пшениці - це найвище світове досягнення, недосяжне поки для найближчих переслідувачів - Індії (90 млн тонн), США та Росії (по 60 млн тонн).

Однак, зважаючи збалансованості на внутрішній китайський пшеничний попит та пропозиції, Китай за останні три роки різко скоротив (до 2 млн тонн) імпорт пшениці, збільшивши її запаси до безпрецедентних 70% від виробництва. Тому експорт туди української пшениці поки є малоймовірним.

Фуражні культури. Задовольнивши своє, ледь не одвічне, прагнення "дати кожному китайцеві чашечку рису в день", Китай взяв курс на нарощування випуску комбікормів в країні і виробництва м'яса і досяг у цьому великих успіхів.

Вестернізація харчування китайців, безперервне зростання споживання ними м'яса, для чого необхідно постійно збільшувати виробництво комбікормів, вже дає для експорту з України в Китай фуражних культур і шротів хороші результати і обіцяє подальші перспективи.

Слід зазначити, що Китай задовольняє свої фуражні потреби в основному за рахунок кукурудзи, в останні роки виробляючи її близько 215-230 млн тонн і маючи в запасах 80-90 млн тонн. Незважаючи на це, зважаючи на зростання споживання та підвищення вимогливості до якості (китайці все більше хочуть nonGMO-кукурудзу) Китай все ж експортує кілька мільйонів тонн кукурудзи і ця тенденція буде з року в рік посилюватиметься через дисбаланс в попиті-пропозиції, підтримуючи перспективи для українського експорту цієї культури в Китай.

Перефразовуючи відому приказку, зазначу, що "свині, вони і в Китаї свині!" і... хочуть ячменю. Однак його виробляється в Китаї катастрофічно мало - всього 1.5 млн тонн (у нас деколи майже стільки в перехідних запасах залишається), а споживання зростає, обіцяючи досягти в поточному сезоні понад 8 млн тонн.

Тому за останні три роки імпорт ячменю Китаєм зріс з 4.9 млн тонн до 7-8 млн тонн - хороше поле для застосування активності українських і виробників, і експортерів ячменю, які страждають від монопсонії Саудівської Аравії в чорноморсько-середземноморському регіоні. Нагадаю, вже 7 українських зерноторгових компаній налаштувалися і отримали право на експорт ячменю в Китай, в т.ч., "Нібулон", Луї Дрефус Комодітіз Україна та ін.

Майже така ж ситуація в Китаї і з сорго. Дефіцит цієї культури, що покриваються імпортом, становить 80% або 10 млн тонн. Так, в Україні поки що так мало виробляється сорго (близько 200 тис. тонн), що ми навіть не потрапляємо в shortlist USDA. Однак у нас є для цього предостатньо площ у степовій, яка страждає від посухи частини країни.

Чим постійно, за відсутності реального агрострахування, раз на 3-4 роки, терпіти колосальні збитки від втрат озимих культур, в цій природно-кліматичній зоні доцільніше було б вирощувати сорго. А при стабільному виробництві в більш-менш пристойних кількостях (скажімо, близько 1 млн тонн) налагодити продажі сорго в той же Китай, думаю, не складе особливої ​​проблеми для того ж "Нібулона", експортує зараз 80% всеукраїнського врожаю сорго.

Шроти. При певних ринкових обставин та економічних резони, а також при постійно зростаючих потужностях з переробки олійних культур, Україна, на додаток до "соняшниково-масляної" експансії, може стати серйозним гравцем на китайському ринку соняшникової шроту і товарів соєвого комплексу, чому заставою може служити наш , постійно зростаючий, експортний потенціал цих ресурсів.

Так чи інакше, але також дуже хотілося б, щоб у нашій конкуренції на китайському напрямку, нам би реально пригодився і допоміг "Стратегічний пріоритет 8" з "аграрної" Національної стратегії та плану дії на 2015-2020 рр, особливо його положення щодо доступу до зовнішніх ринків, спрощення процедур, просування експорту.