В Україні завершується опалювальний сезон, і, незважаючи на те, що державі вдалося сформувати запаси палива, а країні пережити зиму без істотних ускладнень, осінньо-зимовий період давно став однією з основних проблем української енергетики. Проблеми, що повторюються з року в рік, пов'язані з багатомільярдними боргами теплоенергетиків за спожитий газ, високим рівнем втрат тепла в магістральних мережах і житлофонді, несвоєчасними розрахунками населення за енергоресурси, зростанням тарифів на газ і теплову енергію та відсутністю системної підготовки до опалювального періоду. Крім того, через блокаду поставок товарів і вантажів з окупованих територій державі довелося в авральному режимі покривати дефіцит енергетичного вугілля, необхідного для безперебійної роботи ТЕС. В таких умовах населенню нічого не залишається, як шукати альтернативні джерела енергопостачання та підвищувати рівень енергоефективності житла. Але в цей опалювальний період побутові абоненти діяли всупереч, і, навпаки, нарощували споживання енергоресурсів. Про підсумки опалювального сезону - в матеріалі РБК-Україна.
"Опалювальний сезон 2016-2017 років - один з найважчих за всі роки незалежності України", - заявив нещодавно віце-президент міжгалузевої асоціації "Укртеплокомуненерго" (об'єднує найбільші теплоенергетичні підприємства) Сергій Дунайло. Підстави для такої оцінки у енергетиків справді є галузь "входила" в опалювальний сезон в надзвичайних умовах.
Все почалося ще в травні 2016 року, коли сепаратисти на Донбасі заблокували постачання з окупованих територій вугілля-антрациту, необхідного для роботи половини українських ТЕС. У підсумку, при потребі вугільних запасів на складах в 2,7 млн тонн до початку опалювального періоду (до жовтня 2016 року) вони становили 1,7 млн тонн (з них близько 950 тис. тонн -антрацит). Повністю компенсувати потужності теплової генерації за рахунок атомної енергетики відразу не вдалося - за судових розглядів і арешту рахунків "Енергоатому" кілька енергоблоків АЕС не встигли вчасно завершити планові ремонти і запустити в роботу. Уряд вирішив рятувати ситуацію за рахунок імпорту вугілля антрацитових марок з ПАР. За даними Міністерства енергетики та вугільної промышеленности, до листопада в Україну було завезено 435 тис. тонн антрациту.
Паралельно в Кабінеті міністрів розраховували на ще один резервний джерело - природний газ. Щоб його задіяти, довелося б розконсервувати газомазутні блоки ТЕС, щоб забезпечити населення електроенергією. Готуючись до такого варіанту, чиновники зобов'язали НАК "Нафтогаз України" фактично в авральному режимі - до 1 листопада 2016 року - закачати додатково 2,5 млрд кубометрів газу і сформувати його запаси на рівні 17 млрд кубометрів.
Раніше планувалося, що до початку осінньо-зимового періоду "Нафтогаз" сформує запаси на рівні 14,5 млрд кубометрів, при яких безперебійних поставок газу з Європи повинно було вистачити для стабільного проходження опалювального сезону. "Тоді було прийнято завідомо неможливе для реалізації рішення. Адже до моменту його прийняття, тобто, до 1 вересня, запаси газу в сховищах становили близько 11 млрд кубометрів. До цього часу країна вже відмовилася від закупівель російського газу, а європейські поставки хоч і йшли стабільно, але так відразу і значно збільшити пропускну здатність трубопроводів було нереально. Очевидно, що до форс-мажорних ситуацій перед початком опалювального сезону ніхто не був готовий, і все просто металися від одного рішення до іншого", - розповів РБК-Україна високопоставлене джерело в уряді, який побажав залишитися неназваним.
Нагадаємо, до початку опалювального сезону обсяг газу в підземних сховищах становив 14,7 млрд кубометрів. За даними ПАТ "Укртрансгаз" в період з 1 по 19 жовтня на добу з Європи імпортували 48,7 млн кубометрів.
Не без проблем опалювальний період розпочався і для підприємств комунальної теплоенергетики. "До початку сезону у 144 теплокомуненерго з-за боргів перед "Нафтогазом" за спожитий газ були арештовані рахунки. НАК подавав на підприємства-боржників в суди, і вони заарештували всі рахунки. В результаті у теплоенергетиків були заблоковані валютно-кредитні рахунки, і ми не могли скористатися коштами, залученими від міжнародних банків, а також не могли виконувати інвестиційні програми, тобто ТКЕ не могли належним чином готуватися до початку опалювального сезону", - повідомив Сергій Дунайло.
Незважаючи на всі складнощі, блокаду поставок енергетичного вугілля ОРДЛО тепер вже з боку підконтрольній території, опалювальний період пройшов в Україні без значних подій. За даними Мінрегіону, сезон розпочався 10 жовтня 2016 року, і зараз вже завершився у більшості регіонів України. В Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Житомирській областях, у Києві та Кропивницького припинені постачання тепла в житловий фонд та об'єкти бюджетної сфери (дитсадки, школи, лікарні). Як відомо, згідно із законодавством, рішення про припинення постачання тепла приймають місцеві органи влади, якщо середньодобова температура протягом трьох днів вище 8 градусів Цельсія.
За словами заступника директора департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону Дмитра Петруніна, з жовтня по січень "кількість позаштатних ситуацій збільшилася на 40% у порівнянні з попереднім опалювальним періодом і склало 14 тисяч". Найбільші з них - це аварії на магістральних теплотрасах. За даними Мінрегіону, рівень зношеності теплових мереж перевищує в середньому 60%, а близько 16% - взагалі в аварійному стані.
Ще однією особливістю цієї зими стало те, що вона була холоднішою попередньої. І це вплинуло на зростання обсягів споживання енергоресурсів. "Цей опалювальний період був холоднішим попереднього в середньому на 5,2 градуса Цельсія, - повідомив директор департаменту енергоефективності та енергозбереження НАК "Нафтогаз України" Юрій Войтович. - Житловий сектор збільшив споживання газу на 1,5 млрд кубометрів, а промисловість, навпаки, знизила споживання на 200 млн кубометрів".
Уточнити статистику споживання теплової енергії ні у Відомстві, ні в Міненерго не змогли, зазначивши, що в цьому сезоні "спостерігалося незначне зростання витрачання енергоресурсів у зв'язку з більш холодною зимою". Збільшився в опалювальний період і транзит газу на 21% порівняно з минулим сезоном. "По ГТС минуло майже 46,5 мільярдів кубометрів, або 300 мільйонів кубометрів газу на добу, - уточнив Войтович. - До кінця березня запаси підземних сховищах становили 8,1 мільярдів кубометрів. В останні п'ять років цей показник традиційно не перевищував 5-6 мільярдів кубометрів".
Але для того, щоб забезпечити належну підготовку до наступної зими і "увійти в сезон" без істотних проблем, і чиновникам, і енергетикам доведеться попрацювати над вирішенням ряду накопичених системних питань. У сегменті теплової енергетики їх умовно можна розділити на дві категорії: взаємини "Нафтогаз України" з теплоенергетичними підприємствами і робота теплоенергетиків із споживачами.
Основна проблема теплокомуенерго і ТЕЦ - їх заборгованість перед НАК "Нафтогаз України". За оперативними даними "Нафтогаз України", 4 квітня, сумарний борг ТКЕ, ТЕЦ і промисловості склав 29,6 млрд гривень з урахуванням попередніх періодів. Понад 80% з цієї суми повинні теплоенергетики за газ, який їм необхідний для виробництва теплової енергії для забезпечення споживачів. Такий обсяг боргу теплоенергетики нарощували з-за того, що довгі роки тарифи на енергоресурси для споживачів не покривали витрати підприємств і не відповідали ринковому рівню цін. Держава, яка штучно утримував вартість тепла і газу для населення нижче економічно обґрунтованого рівня, змушене було покривати так звану різницю в тарифах з держбюджету. Практика показує, що грошей на виплату цієї компенсації систематично не вистачає. У цьому році на покриття боргів держави перед теплоенергетиками і водоканалами за тарифної різниці закладено близько 5 млрд гривень. "Ми ніколи вчасно субвенцію на різницю в тарифах не отримували і не отримуємо зараз, а "Нафтогаз" чекати не буде. Як тільки у нас виникає борг за газ - вони нас одразу обкладають штрафами і нараховують пені за прострочення платежу", - поскаржилися РБК-Україна члени асоціації "Укртеплокоммуэнерго".
Українське законодавство дійсно дозволяє НАКу "не відпускати газ у борг" і припинити постачання палива теплоенергетиками, якщо у них є заборгованість. Ще можна застосувати до них штрафні санкції. У свою чергу, теплові компанії, для яких це єдине джерело доходу - плата споживачів за поставлену їм тепло, позбавлені можливості відключати абонентів-боржників від централізованого теплопостачання. Аж до 2016 року неодноразові спроби провести через Верховну Раду законопроект, яким би для населення введена пеня за борги по комунальних платежах, були провальними. Норма про введення пені за прострочення оплати за послуги ЖКГ міститься в депутатському законопроекті №1581-д, який Рада прийняла в першому читанні ще в лютому минулого року. Розглядати документ у другому читанні парламент повинен був 4 квітня, але цього так і не сталося.
"Проблема опалювального сезону одна - "Нафтогаз" вимагає оплату за природний газ, - говорить директор департаменту енергоефективності та енергозбереження НАК Юрій Войтович. - Але ж ці гроші ми акумулюємо саме для того, щоб поповнити запаси газу в сховищах і підготуватися до наступного опалювального сезону, в якому ми цей газ будемо продавати ТКЕ. Якщо ТКЕ не можуть розрахуватися з нами, ми не можемо купити газ і поповнити наші запаси".
Механізм, який повинен забезпечити "Нафтогаз" від таких проблем, уряд затвердив ще в червні 2014 року. Мова йде про урядовій постанові №217, згідно з яким всі кошти, отримані від споживачів за поставлене тепло, акумулюються на спеціальних рахунках, з яких автоматично відраховується плата за газ, а решта сумою можуть розпоряджатися теплові підприємства. Крім того, в листопаді минулого року парламент ухвалив закон №1730-19, яким передбачено порядок п'ятирічної реструктуризації заборгованості ТКЕ за природний газ.
За словами теплоенергетиків, все це не допомагає. Наявність спецрахунків, на думку гравців ринку, призводить до того, що "з обігових коштів підприємства вимиваються всі гроші і віддаються НАКу, а у тепловиків нічого не залишається на операційні витрати і модернізацію устаткування". Незадоволені в галузі і тим, як реалізуються норми закону №1730-19. "Станом на 1 березня, підприємства теплоенергетики погасили з 15 мільярдів гривень боргу за газ майже 90% цієї суми. Але "Нафтогаз" зарахував нам цю оплату як за борги попередніх періодів, а не за поточний сезон. В результаті у нас знову борг, і нам нараховують штрафи та пені на нього, - повідомив Сергій Дунайло. - Більше того, НАК не знімає з нас штрафи за сплачені нами борги, а тарифи покривають наші витрати не повністю, а на 90%, при тому, що 98% у структурі тарифу - плата за енергоносії та зарплатний фонд".
"Нафтогаз України" кажуть, що діють в рамках законодавства. "Коли підприємство погашає борг, ми знімаємо штрафи. Але ж погасити борг за конкретний період теплокомуненерго можуть і через 1,5 року, наприклад", - заявив Войтович. За його словами, основні проблеми ТКЕ лежать дещо в іншій площині: "Це високий рівень втрат у мережах, високі обсяги використання газу, купівля обладнання, яка не закладена в тариф, відсутність законодавчих стимулів щодо боржників-споживачів".
Всі гравці ринку сходяться на думці, що споживач позбавлений стимулів до економії енергоресурсів, скорочення теплових втрат у житловому фонді, які в середньому по країні досягають 40%. Не ефективна система нарахування житлових субсидій. "Перед початком опалювального сезону заборгованість держави з виплати пільг і субсидій - близько 5 мільярдів гривень. Як результат - люди не розраховуються за газ, у нас формується борг перед НАКом, нам арештовують рахунки", - скаржиться Сергій Дунайло. "Єдине рішення - монетизація субсидій до рівня споживачів", - вважає Юрій Войтович.
Відсутність правових важелів стимулювання боржників до оплати з одного боку, і динамічне зростання вартості енергоресурсів з іншого боку, призводить до падіння платіжної дисципліни серед населення. За останніми даними Держстату, за лютий побутові споживачі погасили близько 89% нарахованих їм сум за послуги ЖКГ. При цьому, теплоенергетики в неофіційних бесідах запевняють, що в опалювальний період рівень платежів і того менше. "Платять 65-70%, не більше. Держава на це закриває очі. Ми не можемо відключати або штрафувати споживачів, але у них є можливість реструктуризувати свій борг. За опалювальний період договору на реструктуризацію в середньому по країні уклали близько 2,5% боржників на суму менше 30 млн гривень. Це крапля в морі порівняно з нашими боргами за газ. Але важливо ще і те, що зростання тарифів і система субсидій абсолютно не стимулює споживача економити енергоресурси. Люди перестали боятися жити в борг", - заявив РБК-Україна один з директорів великого ТКЕ на правах анонімності. "Вони - ТКЕ - не працюють із споживачами, не проводять інформаційної компанії, не спілкуються з боржниками", - неофіційно коментують проблему "Нафтогаз України".
Причина, по якій енергетика в опалювальний період міжсезоння і регулярно перебуває у надзвичайній ситуації, більш глобальна, впевнені експерти. "Україна вже не перший рік знаходиться в стані війни. Необхідний комплексний план і однакові правила гри для всіх гравців галузі і по запасах палива, і з підготовки до надзвичайних і форс-мажорних ситуацій", - впевнений президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар.
Заважає повноцінно підготуватися до опалювального сезону уряду цілий ряд факторів: не узгодженість роботи газового та електроенергетичного секторів при формуванні запасів палива, відсутність законодавчо затвердженої стратегії енергетичної безпеки, низький рівень розвитку альтернативної енергетики і кампанії з інформування населення "Щороку ми говоримо про необхідність формування паливних резервів, в тому числі, за рахунок критичного імпорту енергоресурсів, про необхідність комплексного підходу, але кожен рік чиновники роблять одні і ті ж помилки. Виходить замкнене коло", - каже Гончар.
Поки чиновники думають, як вирішувати глобальні проблеми, в тому числі і на законодавчому рівні, енергетики вже почали готуватися до наступного опалювального періоду. За даними інформаційної моніторингової системи Gas Infrastructure Europe, об'єм закачування газу в підземні сховища з 28 березня перевищує обсяг його відбору. А міністр енергетики Ігор Насалик днями заявив, що гравці ринку вже почали контрактувати вугілля-антрацит з ПАР і США. "Ми отримали інформацію, що з США можемо поставити близько 2,5-3 млн тонн вугілля", - заявив чиновник. За його даними, до кінця 2017 року Україні потрібно близько 4,7 млн тонн вугілля-антрациту.