Росія і Україна минулого тижня приступили до переговорів про створення двостороннього консорціуму з управління українською газотранспортною системою (ГТС). Про це виданню "Комерсант-Україна" розповіло джерело в російському "Газпромі". Як очікується, цього тижня обговорення продовжиться.
Росія і Україна минулого тижня приступили до переговорів про створення двостороннього консорціуму з управління українською газотранспортною системою (ГТС). Про це виданню "Комерсант-Україна" розповіло джерело в російському "Газпромі". Співрозмовник газети в українському Міненерго підтвердив, що це питання обговорювалося минулого тижня в ході зустрічі віце-прем'єра Юрія Бойка і голови правління "Газпрому" Олексія Міллера (на фото). Як очікується, цього тижня обговорення продовжиться.
Читайте також: Договір із Shell передбачає інвестиції на суму 10 млрд дол., - Азаров
За словами джерела в "Газпромі", Україна вимагає від монополії, щоб майбутній консорціум був створений на паритетних засадах і не володів, а лише керував ГТС: "Нам сказали, що в договорі має бути зафіксований принцип, за яким ми повинні транспортувати не менше 60 млрд кубометрів газу на рік і гарантовано сплатити послуги з транзиту на суму 2,2 млрд доларів".
Джерело зазначило, що сторони наразі обговорюють, чи буде застосовуватися принцип ship-or-pay (постачай або плати), а також можливу відмову української сторони від принципу рівного доступу до ГТС, закладеного у її угоді з Енергетичним співтовариством (ЕС). Росія наполягає, що вирішувати, як і чий газ буде прокачуватися, слід майбутньому консорціуму. Ціна газу для України при цьому повинна бути знижена до 280 дол. за тисячу кубометрів. "Питання про інтеграцію України до Митного союзу як засіб зниження ціни газу вже не стоїть", - запевняє співрозмовник газети.
Офіційно сторони не коментують переговори. Але джерело в Міненерго пояснило, що Україна змушена піти на створення консорціуму без участі європейської сторони. Це викликано тим, що у Європейському банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) ускладнили умови видачі кредиту на модернізацію ГТС.
Читайте також: У процесі видобутку сланцевого газу в Україні є певна загроза екології, - прем'єр
Нагадаємо, у 2009 р. Україна, Єврокомісія, ЄБРР, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) і Світовий банк підписали угоду про можливість багатостороннього фінансування модернізації. Загальний обсяг програми оцінювався в 5 млрд дол., причому перші 300 млн дол. пообіцяли виділити ЄБРР і ЄІБ. Раніше у ЄБРР неодноразово наголошували, що готові фінансувати модернізацію ГТС лише за умови проведення масштабних реформ в енергетичному секторі.
У розпорядженні видання опинилися спрямовані ЄБРР 19 січня на адресу Міненерго умови надання фінансування. У документі вказується, що для виділення кредиту у 308 млн дол. необхідне підписання урядом України угоди про проведення багаторічної програми реформ, погодженої з Єврокомісією та міжнародними фінансовими організаціями, а також відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Необхідно також виділити позичальника - "Укртрансгаз" - зі складу НАК "Нафтогаз України", прийняти Кодекс газових мереж, у якому буде зафіксовано принцип рівного доступу до ГТС, який відповідає директиві Євросоюзу 2003/55/ЄС та регламенту ЄС N1775/2005. У кодексі потрібно прописати механізм встановлення недискримінаційних тарифів на використання ГТС. Крім того, ЄБРР вимагає прийняти закон про Нацкомісію з регулювання енергоринку та узгодити з МВФ тарифи на природний газ і центральне теплопостачання.
Читайте також: Україна просить Енергоспівтовариство провести термінові консультації щодо "Південного потоку"
У ЄБРР документ не коментують, посилаючись на його конфіденційність. Джерело в Міненерго зазначає, що вимог щодо відновлення співпраці з МВФ, як і про прийняття Кодексу газових мереж, раніше не було. "Щоразу виникають дедалі нові й нові умови, і Україна розцінює це як прагнення затримати видачу кредиту", - говорить співрозмовник газети. Він також зазначає виникнення труднощів з постачаннями газу з Європи: "На переговорах з Єврокомісією ми не можемо домогтися елементарних речей - щоб нас, як членів Енергетичного співтовариства, захистили від обхідних російських газопроводів, щоб Словаччину елементарно переконали виконувати відносно нас правила самого ж ЄС та дозволити реверсне прокачування газу". За його словами, після введення South Stream можливі втрати України у транзиті можуть скласти 35-45 млрд кубометрів газу на рік.
Нагадаємо, минулого тижня Президент Віктор Янукович розкритикував ЕС за відсутність сприяння Україні. "Коли Росія виставила нам рахунок на 7 млрд дол. - це штрафні санкції, ми сподівалися, що отримаємо коментарі з цього приводу з боку Енергетичного співтовариства", - заявив Янукович. За його словами, відповіді на даний запит не надійшло. Президент також зазначив, що Україна неодноразово надсилала листи до ЕС з приводу газових відносин з Росією. "Ми жодного разу не отримали жодної відповіді на ці питання. Ми вважаємо, що це проблема", - сказав Віктор Янукович.
Експерти вважають, що двосторонній консорціум є невигідним Україні. "Сьогодні в контракті з російською монополією вказано, що вони будуть транспортувати через територію України 110 млрд кубометрів газу на рік. І "Газпром" його не виконує. Якщо в новому контракті все буде, як і раніше, то це все одно, що на паркані написати", - говорить директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар. Він зазначає, що може не допомогти і принцип ship-or-pay: "Наприклад, в контракті з Білоруссю на транспортування венесуельської нафти ми врахували принцип ship-or-pay, але він не працює. Жодної тонни нафти не прокачано, грошей не отримано".
Читайте також: Україні як члену Європейської енергетичної хартії не вдалося вирішити практично жодного питання, - Азаров
Президент київського міжнародного енергетичного клубу Q-club Олександр Тодійчук наголошує, що якщо вільний доступ до трубопровідної системи буде скасовано, то це зупинить реалізацію проектів з видобутку сланцевого газу із Shell і Chevron. "Цим компаніям у будь-який момент можуть відмовити у транспортуванні їх газу як по території України, так і на експорт. А це означає, що їм просто не буде сенсу інвестувати у видобуток", - резюмував Тодійчук.
Нагадаємо, у грудні минулого року Європейський союз підтвердив свою підтримку процесу модернізації української ГТС. Про це йшлося у прийнятих висновках Ради ЄС з питань зовнішньої політики.
"Рада підтверджує свою підтримку процесу модернізації України та роботи ЄС з Україною, що продовжується, до моменту досягнення цієї мети, в тому числі шляхом двосторонньої фінансової допомоги і потенційної макрофінансової допомоги ЄС, а також шляхом спрощення підтримки з боку міжнародних фінансових інституцій для модернізації української ГТС відповідно до існуючих угод, включаючи угоду про Енергетичне співтовариство", - йшлося в документі.