Зміна вектора: як Україна буде приєднуватися до енергосистеми Європи

Що підписали?

Вчора національний оператор магістральних мереж НЕК "Укренерго" в ході генеральної асамблеї Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) в Брюсселі підписав угоду про умови приєднання об'єднаної енергосистеми України до європейської континентальної мережі (Connection Agreement). Якщо ці умови будуть дотримані українською стороною, то до 2025 року українська енергосистема зможе синхронно працювати з європейської на єдиній частоті, здійснюючи вільні перетоки електроенергії. При цьому ОЕС буде ізольована від енергосистем Росії та Білорусі, з якими вона працює в синхронній зоні ще з радянських часів, а балансуючої країною є Росія. Молдова, яка багато в чому залежить від імпорту української електроенергії, переходить на спільну роботу з європейською мережею разом з Україною та вже найближчим часом має намір підписати відповідний договір з ENTSO-E.

"Після двох років важкої підготовчої роботи, після десяти раундів переговорів у Європі за останні півроку, ми змогли відстояти наше право приєднатися до європейської енергомережі і одночасно зламати ще одну голку енергетичної залежності від російського агресора. Угоду про умови приєднання сьогодні (28 червня, - ред.) підписано в Брюсселі під час Генеральної Асамблеї об'єднання операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E", - заявив вчора на своїй сторінці у Facebook тимчасово виконуючий обов'язки директора "Укренерго" Всеволод Ковальчук.

ENTSO-E - європейське співтовариство операторів магістральних мереж, в якій беруть участь 34 країни і 42 системних оператора. У 2009 році вони об'єднали електричні мережі ATSOI BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE, UKTSOA. Інтеграція ОЕС України в європейську енергосистему передбачена законом "Про ринок електроенергії", яким запроваджуються норми Третього енергопакету, а також прописана в проекті "Енергостратегії України-2035".

Наша енергосистема - одна з найбільших в Європі: її сумарна генеруюча потужність у 2017 року склала 55 331 МВт. 96% української енергосистеми працює в синхронному режимі з РФ, Білоруссю, Молдовою, і лише 4% - забезпечують експортні потреби і енергоострів Бурштинської ТЕС. За даними "Укренерго", в разі об'єднання максимальний обсяг перетоків між ОЕС, молдавської енергосистемою і ENTSO-E може скласти близько 2400 МВт влітку і майже 2000 МВт взимку, а в зворотному напрямку - до 2000 МВт. Зараз Україна сполучена зі Словаччиною, Угорщиною, Польщею та Румунією трьома лініями електропередач з напругою 750 кВ, трьома ЛЕП - 400 кВ і однією гілкою в 220 кВ.

Для того, щоб повністю інтегруватися з європейською енергосистемою і ринком, Україні доведеться виконати ряд зобов'язань, які прописані в договорі про приєднання. Сам документ є конфіденційним. Угода містить Каталог заходів (catalog of measures), які повинні бути виконані Україною протягом п'яти років, а також дорожню карту (road map) з конкретними термінами їх реалізації.

Заходи передбачають технологічні і управлінські завдання, реалізація яких дозволить привести мережі і енергооб'єкти у відповідність з європейськими стандартами. Умови приєднання торкнутися всіх гравців ринку - і системного оператора "Укренерго" та ДП "Енергоринок", НАЕК "Енергоатом", ПАТ "Укргідроенерго", а також компаній-постачальників електроенергії та енергогенеруючих підприємств.

"Ми оцінюємо мінімальний обсяг заходів, які повинні виконати "Укренерго", "Енергоатом", деякі блоки ТЕС і гідроагрегати "Укргідроенерго", в майже один мільярд євро. Це цілком достатній рівень інвестицій для того, щоб виконати необхідний перелік заходів та досліджень", - заявив у травні журналістам Всеволод Ковальчук. Раніше він називав інший діапазон інвестицій - від 800 до 1,2 млрд євро.

Левова частка витрат піде на те, щоб скоригувати роботу автоматичної системи регулювання частоти та потужності ОЕС. Зараз вона регулює лише перетоки між Україною та країнами СНД. Європейські технічні норми повинні бути впроваджені для забезпечення підтримки частоти і навантаження на систему.

Для виконання каталогу заходів національний галузевий регулятор - НКРЭКП - повинен передбачити кошти на їх фінансування в інвестиційних програмах своїх ліцензіатів, які здійснюють генерацію, транспортування і постачання електроенергії. Фактично це означає, що інвестиції будуть закладені в тарифи теплоенергетичних компаній.

Ще однією важливою умовою приєднання є те, що Україні доведеться продемонструвати європейським операторам стабільну і безперебійну роботу енергосистеми в ізольованому від Росії режимі. Для цього буде потрібно невеликий період часу - близько місяця в опалювальний період і, відповідно, в літній час. Тільки після того, як Україна вчасно виконає всі прописані в договорі з ENTSO-E умови, і пропрацює рік без збоїв у режимі енергоострова, українська та європейська енергосистеми будуть повністю синхронізовані.

"Попереду ще багато роботи. Всі повинні бігти в одній упряжці дуже швидко по каталогу заходів, прописаних у договорі з ENTSO-E. Це потребує злагодженої роботи усіх відомств і регулятора, а також гравців ринку. Ми вже вийшли на РНБО з пропозицією створити спеціальний координаційний центр, який повинні очолити прем'єр, міністр енергетики і голова "Укренерго". Цей центр повинен контролювати всі процеси, пов'язані з відділенням від Росії та приєднанням до європейської мережі", - повідомило РБК-Україна джерело в "Укренерго".

За його словами, несвоєчасне виконання умов договору з ENTSO-E відтягує процес синхронізації енергосистем. "А якщо ми не вкладемося в восьмирічний термін (строк договору до 2025 року, - ред.), то ми знову будемо змушені все починати "з нуля" і знову подавати заявку на приєднання. Це істотно загальмує розвиток української енергетики", - упевнений співрозмовник видання.

Як це вдалося?

Договір про умови приєднання до ENTSO-E цілком можна назвати історичним. Україна заявила про свій намір стати частиною європейської енергосистеми ще в кінці 2005 року, коли наша країна підписала відповідний меморандум з Євросоюзом. Після того, як Україна та Молдова в 2008 році погодили заявку на приєднання до континентальної мережі Європи, пішов довгий процес досліджень і підготовчої роботи.

Проблеми, з якими зіткнулася Україна при підготовці до підписання угоди про умови приєднання, виходили як не дивно, від самої Європи. За інформацією РБК-Україна, скептицизм щодо інтеграції української енергосистеми в європейську, нехай і не завжди відкрито, висловлювали ряд системних операторів Європи.

Причина такої настороженості в тому, що Україна для деяких європейських енергетичних компаній - серйозний конкурент, який може прийти на ринок з великим обсягом дешевої електроенергії. Крім того, для них значну роль відіграють екологічні стандарти. Приміром, у Німеччині левову частку генерації - близько 40% - займає "зелена" енергетика, а наше виробництво для них "брудне". "Важливим фактором для Європи є й те, що в нашій країні йде війна, невідомо, як відреагує Росія на від'єднання України від загальної енергосистеми", - пояснило РБК-Україна джерело, знайоме з ходом переговорів про умови приєднання України до ENTSO-E.

Логіка європейських компаній зрозуміла. Наприклад, Польща, інтегрувалася з європейською енергосистемою ще 15 років тому. Конкуренція в сегменті постачання електроенергії на європейському ринку призвела до падіння вартості електроенергії в Польщі за останні п'ять років на 30%, - в середньому, до 0,12-0,15 євро за кіловат. В Україні зараз у залежності від обсягів споживання населення платить за кіловат від 0,03-0,06 євро.

Для того, щоб Україна не "обвалила" ринок, деякі оператори ЄС наполягали не на синхронній роботі з Україною, а через певні обмеження. Для цього на точках входу-виходу в ОЕС пропонувалося встановити вставки постійного струму. "По суті це обмежувач, при якому європейці самі б регулювали, який обсяг електроенергії забрати у України. При цій моделі роботи, ми б залишилися синхронізовані з Росією і ще залежали б від рішення європейців, скільки у нас забрати і скільки нам дати", - уточнив виданню співрозмовник.

Для того, щоб договір про умови приєднання все-таки був підписаний, Україна обговорювала питання сихнронизации ОЕС України з європейською енергосистемою та її умови з віце-президентом Єврокомісії з питань Енергоспівтовариства Марошем Шефчовичем, пояснюючи, що це "призведе до демонополізації українського ринку електроенергії" та "забезпечить незалежність нашої країни від російської енергосистеми"

Україна намагалася заручитися підтримкою ключових донорів не тільки в ЄС, але і в США. Зокрема, відразу кілька джерел видання підтвердили, що питання синхронізації української та європейської енергосистем в червні обговорювалися в рамках візиту президента України Петра Порошенка в Вашингтон. "Основним завданням було переконати наших партнерів за кордоном в тому, що синхронізація з ENTSO-E - це не просто об'єднання енергетичних мереж, а в першу чергу - об'єднання ринків, що сприятиме встановленню прозорих та зрозумілих правил для українського енергоринку та сприяти його демонополізації", - уточнив співрозмовник РБК-Украина, знайомий з ситуацією.

Офіційно жодна з сторін процес переговорів коментувати не погодилася. Але Україні дійсно вдалося заручитися підтримкою як мінімум декількох великих європейських гравців. Мова йде про співпрацю "Укренерго" з Elia Group, яка об'єднує два великих європейських системних оператора - бельгійський Elia і німецький "50 Hertz". У травні держкомпанія повідомила, що про підписання меморандуму про співпрацю з Elia Group в питаннях подальшої інтеграції української та європейської енергосистем. А в червні "Укренерго" уклала угоду з оператором енергосистеми Словаччини SEPS про підвищення пропускної здатності між словацької та української енергосистемами.

Ще однією перешкодою в процесі підготовки до підписання угоди з ENTSO-E стало "не розуміння європейською стороною, що таке українська енергосистема, а також відсутність репутації на європейському ринку, як негативної, так і позитивної", уточнюють джерела видання, знайомі з ходом переговорного процесу.

"Ми зіткнулися з нерозумінням важливості приєднання до ENTSO-E і в Україні. Наприклад, нам довелося вести роз'яснювальну роботу з українськими відомствами, щоб вони включилися в процес", - повідомило виданню джерело в "Укренерго".

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик прохання РБК-Україна прокоментувати ситуацію проігнорував. Не було вчора міністра і в Брюсселі на підписання договору про умови приєднання до ENTSO-E. Втім, джерело видання в міністерстві запевнило, що "відомства робили всі необхідні заходи для того, щоб підписання договору про приєднання все-таки відбулося".

"Для України - це питання енергетичної безпеки і незалежності. Але до повної синхронізації з європейською енергосистемою нам належить пройти дуже складний шлях. Тому робити прогнози, про те, як зміниться ринок в результаті поки рано", - запевнили РБК-Україна в Міненергетики.

Наслідки та ризики

Якщо синхронізація ОЕС України з європейською мережею все ж відбудеться, то це мінімізує залежність теплової генерації від поставок вугілля антрацитної групи, основні запаси якого заблоковані в зоні АТО. Інтеграція енергосистем дасть можливість Україні не шукати постачальників імпортного палива, а вільно купувати і продавати електроенергію в будь-якій точці об'єднаного європейського ринку.

Нагадаємо, зараз Україна змушена імпортувати вугілля марки "А" з ПАР, а також обговорюються поставки з США, оскільки його запаси на складах ТЕС, на 20 червня, становили, за даними Міненерго, всього 636 тисяч тон при потребі в пікові періоди (влітку і в опалювальний період) не менше 1,7-2 млн тонн вугілля-антрациту. До кінця року країні необхідно закупити ще 4,2 млн тонн вугілля антрацитної групи, близько 3 млн тонн з них планується поставити з США.

На закупівлю палива держава і бізнес витрачають серйозні суми. За даними Госфискальной служби, в 2016 році Україна імпортувала 15,6 млн тонн кам'яного вугілля і антрациту на суму майже 1,5 млрд доларів. А за перші чотири місяці цього року імпортувала ще близько 5 млн тонн на суму 770 млн доларів.

"У разі, якщо Україна зможе отримувати аварійну допомогу від енергосистем європейських країн (перетоки) на адекватній і зрозумілій комерційній основі, купувати електроенергію за ринковою і зрозумілою ціною, країна не буде мати потребу в такому обсязі імпорту вугілля і зможе заощадити мільйони доларів", - пояснило РБК-Україна високопоставлене джерело в уряді, яке побажало залишитися неназваним.

Крім економії, Україна в перспективі збільшить свої доходи за рахунок зростання обсягів експорту електроенергії. "Після повномасштабної синхронізації Україна зможе збільшити можливість щорічного експорту з сьогоднішніх 4-5 млрд кВт*год до 18-20 кВт*год. Відповідно виручка від експорту збільшитися з 160-200 млн доларів до 1,5 млрд доларів", - прогнозують в "Укренерго".

Крім того, синхронізація з ENTSO-E буде неможлива без виконання норм закону "Про ринок електроенергії", який передбачає перехід до європейської моделі ринку. А саме: йдеться про створення електронної біржі для торгівлі електроенергією та формування погодинної рівноважної ціни, яка стане ринковим індикативом. Документ передбачає формування балансуючого ринку, ринків двосторонніх договорів, вільний вибір постачальника послуг для споживачів.

"Це важливе рішення в політичному плані, оскільки синхронізація української та європейської енергосистем - це одна з умов Угоди про асоціацію України і ЄС. Але дуже важливо виконувати всі вимоги ENTSO-E, щоб ми були готові технічно інтегруватися в європейський енергоринок", - зазначила член стратегічної ради Київського інституту енергетичних досліджень Світлана Голікова.

За її словами, певні ризики можуть бути пов'язані з тим, що українські енергогенеруючі компанії будуть намагатися зберегти за собою монопольне положення на внутрішньому ринку, перешкоджаючи конкуренції з боку європейських гравців.

"Куди більш серйозним ризиком буде період, коли Україна повинна продемонструвати стабільність роботи енергосистеми в ізольованому режимі. Якщо у нас, наприклад, буде зростання споживання електроенергії в цей період і брак палива, то це може стати певною проблемою", - уточнила Голікова.

"Ми вже працювали в ізольованому від Росії режимі з 1998 по 2001 роки. Проблеми були ті ж - брак вугілля, необхідність балансування. Але наша енергосистема впоралася. Ми наростили частку атомної генерації, збільшили імпорт вугілля. Тому тут проблем зі стабільною роботою бути не повинно, - впевнений перший заступник голови ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї Юрій Саква.

Учасники ринку синхронізацію енергосистем України і ENTSO-E також вітають і говорять про готовність виконувати вимоги угоди про приєднання.

"Повноцінна синхронізація України - складний і комплексний проект. Необхідно суттєво розширити пропускну спроможність ліній електропередач з сусідніми європейськими країнами, зокрема з Польщею. Наприклад, обсяги перетікань електроенергії між Україною і Польщею в даний час становлять лише 200 МВт, тоді як перетоки між Польщею і Німеччиною перевищують 3 ГВт (3000 МВт)", - пояснили РБК-Україна в прес-службі енергохолдингу ДТЕК Енерго.

Але ключові ризики, які можуть вплинути на те, що через вісім років синхронізації ОЕС україни з європейською мережею і ринком не станеться, все ж таки лежать у політичній площині, впевнені експерти. Умовно ці ризики можна розділити на дві категорії - зовнішні і внутрішні. До перших відноситься реакція Росії, яка завжди розглядала Україну як свій експортний плацдарм електроенергії на європейський ринок.

"Поки Росія мовчить. Поки ще ніхто не усвідомив, що сталося, і що ми підписали. Але я не виключаю контрзаходів, які Росія може вжити, щоб перешкодити нашому об'єднанню з ENTSO-E. І це може бути все що завгодно - аж до силового сценарію", - розповів РБК-Україна співрозмовник в уряді.

Друга група ризиків пов'язана з внутрішньою політикою країни. "Каталог не буде виконуватися, якщо Кабінет міністрів буде підтримувати синхронізацію тільки на словах, постійно впливати на хід подій і ставити палки в колеса. Ми також ризикуємо втратити угоду з європейцями, якщо регулятор не буде націлений на виконання каталогу заходів. А тут в роботі регулятора я бачу політичні і корупційний ризик. Крім того, не зовсім зрозуміло, чи вистачить у українського регулятора професіоналізму, для того, щоб галузь переходила на європейські стандарти", - зазначив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.