Українські банки переживають, фактично, третю кризу.
Павло Костіцин
Українські банки переживають, фактично, третю кризу. Першв була спровокована світовою рецесією, що вкупі зі стрімкою девальвацією призвело до погіршення фінансового стану банків, зростання проблемної заборгованості (у 2009 р. частка "поганих" кредитів становила за різними оцінками 50-60%) і, як наслідок, хвилі банкрутств. Осінь 2012 р. принесла банкам нове потрясіння: різке "стискання" ліквідності.
Так, 21 листопада 2012 року залишок на коррахунках банків зафіксував мінімум - 9,9 млрд грн, а 22 листопада ставки за міжбанківськими кредитами overnight досягли 40-50% річних. Для того, щоб хоч якось вирівняти ситуацію, банківські установи залучали кошти під шалені відсотки. Фігурували ставки на рівні 25-30%, і навіть 33% для гривневих депозитів. Ризик скотитися в прірву був дуже великим, але банки вибралися.
Однак з початку 2014 р. на ринку почалася справжня паніка. Політична нестабільність на тлі рецесії розгойдали і без того хиткий човен.
Національний банк, позбавлений ресурсів в золотовалютних резервах, ще з лютого відмовився підтримувати стабільний курс гривні, який до осені обвалився на 95%. Банки фактично залишилися без бізнесу в Криму та на сході України, що неабияк їх підкосило.
Крім того, хаотичні зміни у податковому законодавстві привели до посилення тиску на бізнес, і зростання поборів з населення (зокрема, у зв'язку з появою так званого "податку на капітал", який торкнувся і депозитів). Результат виявився цілком очікуваним: довіра вкладників, так само як і обсяг розміщених ними ресурсів, падає, кредитів, які допомагають стимулювати споживання і виробництво, немає. Банки у величезних збитках, а черга претендентів на банкрутство зростає щодня.
Глибокий мінус
Сукупний фінансовий результат банківської системи України за 9 місяців - 10,6 млрд грн збитків. "Важливо, що тільки у вересні була отримана половина збитку з початку року. Це свідчить про те, що проблеми лише наростають", - сказав аналітик офіційного партнера Alpari в Мінську Вадим Иосуб.
Взагалі, озвучений фінрезультат - найгірший показник, починаючи з 2011 р., коли банки втратили 13 з гаком мільярдів. Хоча за 9 місяців 2013 р., приміром, чистий прибуток всього сектора склав 1,7 млрд грн.
"Порівнюючи два цих періоди, слід відзначити значні зміни в структурі доходів і витрат банків. Стійке погіршення якості обслуговування і зростання простроченої заборгованості призвели до того, що частка відрахувань у резерви за активними операціями зросла з 29,6% до 53,6%. Також погіршення портфелів позначилося і на процентних доходах. Їх частка в загальних доходах скоротилася з 66,1% до 54,6%, а частка комісійних доходів знизилася з 23,6% до 18,6%", - відзначає начальник відділу рейтингів фінансової сфери IBI-Rating Ганна Апостолова.
Взагалі, якщо бути більш уважними, то можна помітити, що в тому ж 2011 р. падали не тільки доходи банків, але і витрати. За підсумками ж 9 місяців нинішнього року доходи банків зросли на 31% порівняно з січнем-вереснем 2013 р. Однак, витрати, в свою чергу, збільшилися на 41,4%, що в цілому вказує на значне погіршення ефективності роботи банків.
Хіба що спостерігається зростання частки інших операційних доходів, з 5,6% до 9,7%. Він вказує на те, що банки намагалися використовувати альтернативні джерела, в числі яких - активне просування послуг страхових компаній з метою отримання агентської винагороди, а також різні партнерські програми з компаніями і підприємствами з використанням карткових продуктів.
"Також звертає на себе увагу більш ніж триразових зростання доходів від торгівлі валютою, що свідчить про те, що деякі банки все ж зуміли витягти користь з девальвації національної валюти", - сказала Ганна Апостолова.
Проблеми на порозі
Ще одна причина для занепокоєння - наростання проблемної заборгованості. Згідно з офіційною статистикою НБУ, частка прострочених кредитів становить 11,5%. В абсолютному вираженні - це понад 112 млрд грн. У той же час, частка резервів під кредити, видані банками, становить майже 18% (близько 151 млрд грн), що дає більш чітку картину про стан кредитного портфеля.
Хоча номінально зростання обсягу виданих кредитів все-таки є. За 9 місяців 2014 р. він склав 7,7%. Однак, з великою ймовірністю приріст портфеля пов'язаний з девальваційної складової, яка індексувала вартість наявних у банків валютних кредитів (іпотечних, бізнесу, пов'язаному який веде зовнішньоекономічну діяльність). Реальне ж зростання мінімальне.
Про це побічно свідчить скорочення депозитної бази (строкові кошти фізосіб за січень-вересень знизилися більш ніж на 10%, бізнесу - на 11,5%), яка служить ключовим джерелом кредитування. Другий ознака - падіння регулятивного капіталу. За 9 місяців нинішнього року його обсяг скоротився на 9%, хоча зростання спостерігалося навіть у найскладніший 2009 р.
А скорочення капіталу є одним з індикаторів зростання збитків, в яких "сидять" банки, і реального бізнесу (насамперед кредитного), який зможе перекрити ці збитки, у них на даний момент немає.
Велика "чистка"
Навіть Нацбанк, який завжди славився необгрунтованим оптимізмом, не має особливих надій щодо майбутнього української банківської системи. Одна з причин цього - результати стрес-тестів, які проводилися під чуйним наглядом МВФ. За словами першого заступника голови НБУ Олександра Писарука, для докапіталізації 9 банків, всі з яких входять до числа найбільших, потрібно 56 млрд грн. Серед них як державні, так і приватні банки, в тому числі - з іноземним капіталом.
І хоча представники Національного банку сподіваються на те, що акціонери банків доведуть обсяг капіталу до потрібних значень, гарантувати, що "вливання" зможуть перекрити галопуючі темпи проблем, вони, звичайно ж, не можуть. "Багато банків потребують рекапіталізації, проте власних джерел, так і взагалі джерел всередині країни для цього немає. Ситуацію могли б врятувати іноземні інвестиції, але в поточній політичній ситуації гроші в країну не поспішають", - розводить руками Вадим Іосуб.
Не можуть в НБУ обіцяти і порятунок потопаючих банків. Наприклад, з початку року їх кількість скоротилася з 180 до 168. Хоча потенційно "неблагонадійних" значно більше: тільки з березня по жовтень тимчасова адміністрація введена в 16 банків. До того ж, активи Фонду гарантування вкладів фізосіб становлять близько 10 млрд грн. Цих коштів вистачить, щоб покрити депозити в двох, максимум трьох великих банках. Не більше.
Тому, навряд чи залишок листопада та грудень принесуть системі полегшення. "Підсумки дев'яти місяців дозволяють вже робити висновок про те, що цей рік буде втраченим для банківської системи. Частково врятувати становище може обговорюється можливість перегляду політики управління резервними позиціями банків. Але це, швидше за все, не справа 2014 року", - вважає головний економіст відділу стратегічного планування UniCreditBank Тантелі Ратувухері.
В цілому ж, банки в найближчий рік будуть зайняті лише однією проблемою - виживанням. Це означає, що на перший план вийде не турбота про клієнта і поліпшення якості обслуговування, а економія ресурсів, і пошук ліквідності. Будь-якою ціною. Аж до продажу за копійки, а також злиття з іншими установами або поглинання. Таким чином, ще однією тенденцій стане укрупнення банків і значне скорочення їх кількості. Тим більше що в надрах НБУ вважають, що більше 100 банків для української економіки - перебір. Тому готові і далі "очищати" систему.
Основні показники роботи українських банків (на початок зазначеного періоду)*