Загроза з Заходу: "Велика Румунія" і Бессарабія

Через близькість невизнаної республіки Придністров'я (НРП), південь Одеської області сприймається як осередок потенційної напруги. Але, крім НРП, яка знаходиться під крилом Росії, на кордоні Бессарабії є ще одна держава, має давні апетити на українські території. Мова йде про так звану "Велику Румунію".

Ідеї відтворення "Великої Румунії" звучать з боку політичних еліт Бухареста з моменту розпаду СРСР. Суть проекту - розширення Румунії за рахунок включення до її складу, в першу чергу, Молдови, а також Бессарабії та Південної Буковини.

Частіше за інших про несправедливе роз'єднання своєї держави заявляв екс-Президент Румунії Троян Бесеску. На його думку, в 1940 році СРСР незаконно відібрав румунські землі, які увійшли до складу України.

Прихильником подібної риторики є і нинішній прем'єр-міністр Віктор Понта. Втім, однопартійці чинного прем'єра вважають, що питання об'єднання навіть з Молдовою може серйозно розглядатися лише у разі створення там критичної маси румунів, які підтримують цей процес.

Румунські паспорти в Бессарабії

У 2009 році тоді ще Президент Бесеску підписав закон про спрощення надання громадянства особам, що проживали на території Румунії в межах до 1940 року, а також їх нащадкам до третього коліна.

Сьогодні придбати румунський паспорт в Одеській області - не проблема. Наприклад, в Ізмаїлі це буде коштувати 200-1000 дол. Виготовлення паспорта триває близько двох тижнів. Ознайомитися з пропозиціями такої послуги можна навіть в місцевих нотаріальних конторах.

Але отримати офіційну інформацію про кількість паспортів Румунії на руках у населення Одеської області неможливо. Так, на відповідний запит РБК-Україна, в генконсульстві Румунії в Одесі відповіли наступне:

Дипорган рекомендує звернутися до перепису населення, яке останній раз проводилося 14 років тому. Нагадаємо, в 2001 році в Одеській області проживали 724 румуна.

"Якщо провести перепис зараз, то стане очевидно - ситуація значно змінилася. За останні 14 років широко відкрилися кордони і завдяки цьому здійснюється культурний і науковий обмін між країнами... Говорячи про кількість виданих паспортів, я можу припускати, що цей процес також йде. Але скільки їх, думаю, навіть СБУ не зможе сказати, так як дуже складно перевірити на кордоні, якщо людина показує інший паспорт", - сказала РБК-Україна заступник начальника управління культури та туризму, релігій та національностей Одеської ОДА Олена Петрова.

Зазначимо, що румунська влада залучає до своєї культури і молдавське населення Бессарабії. Акцент робиться на молодь.

"Це питання рівня СБУ. Ситуація досить тривожна. Вважайте всіх, хто має молдавське коріння, а основа румунської пропаганди базується на тому, що молдавський етнос походить від румунського, вони всі можуть мати подвійне громадянство, особливо в селах. Винятком можуть бути хіба що пенсіонери. При цьому, в південних районах області в середньому 20% населення складають молдавани. Припускаю, що вся місцева бізнес-еліта також має громадянство цієї держави. Не гребують румунськими паспортами і болгари, і росіяни, і українці", - пояснив один з одеських політичних оглядачів.

Але в більшості випадків власників паспортів цікавить не долучення до румунської культури, а можливість вільно переміщатися і працевлаштуватися на території ЄС. Багато жителів регіону займаються дрібною торгівлею, привозячи і продаючи товари з-за кордону. А молодь приваблює отримання освіти за кордоном.

"Молдавани в Одеській області не ідентифікують себе як румунів. У них стабільна ситуація з самоідентифікацією, так як це колишня територія Молдавського князівства. Незважаючи на те, що в певний період Бессарабія перебувала під Румунією, в даний час в місцях проживання осіб молдавської національності збереглися культура і мова", - вважає Олена Петрова.

Безкоштовні поїздки

Втім, вона не виключає, що ситуація може змінитися. "Делегації з Румунії постійно здійснюють візити в нашу область, відвідують румунські організації і якомога їх заохочують. Беручи до уваги складну економічну ситуацію, коли люди не можуть собі дозволити повноцінно жити, подібні дії з боку сусідньої держави людьми будуть вітатися. Я знаю, що йде обмін студентами та науковими співробітниками, проводяться різні конференції. Якщо їх представники бачать талановиту молодь, то вони залучають її до навчання в румунських внз, і я не можу сказати, що потім вони не повертаються назад", - сказала Петрова.

При цьому, повернення кваліфікованих фахівців в Одеську область також може мати негативні наслідки.

"Є цікавий момент. У них (в Румунії, - РБК-Україна) існує програма, яка працює за аналогією з тією, яка реалізовувалася в Криму. Її суть - представникам молдавського етносу, який, нібито, румунський, пропонується безкоштовне навчання в Бухаресті протягом п'яти років, але за однієї умови - потрібно повернутися назад в Україну. В основному, вони потім починають працювати в сільрадах, таких дуже багато. І пізніше ними даються дозволи на будівництво румунських церков. Молоді люди, які їдуть на п'ять років у Бухарест, мимоволі там опрацьовуються. Безумовно, вони не приїжджають шифрованими агентами, просто у них там утворюється розуміння того, що Румунія є сильною державою - на відміну від України. Крім того, різні організації влаштовують поїздки, у тому числі, для дітей. І не в Київ, а в Бухарест, і рівень грошової підтримки на колектив досягає 50-60 тис. євро. Ви самі розумієте, що означає для людини приїхати у велике місто з села. Особливо вибирають села, де тільки корови і барани, а тут вам величезний Бухарест", - пояснив РБК-Україна один з одеських політичних оглядачів.

Позафракційний депутат Одеської облради В'ячеслав Страшилін (Ізмаїл) згоден з тим, що організація Румунією безкоштовних поїздок в їх країну для жителів Бессарабії носить пропагандистський характер.

"Я брав участь в одній з таких поїздок, тому що у мене дружина молдаванка. Вони організовують ці екскурсії абсолютно безкоштовно, причому самі оформляють візи. Мене обурило те, що навіть біля парламенту Румунії був присутній напис "Бессарабія - це Румунія". Крім того, під час відвідин нами місцевої церкви вийшов священик і почав розповідати про те, що Бессарабія була завжди румунською територією. На моє запитання через перекладача про те, як вони уявляють собі повернення цих територій, мене відразу перепитали, чи не є я співробітником СБУ. Коли доповіли, що я є депутатом, то я їм пояснив, що повернення апріорі бути не може, так як кількість молдавського населення в Бессарабії не є достатньо високою для проведення чесного референдуму. А військові сили у них потужніші тільки у флоті, тоді як танками ми їх задавимо", - заявив РБК-Україна депутат облради.

Вплив громадських діячів

Активно просувають ідею відтворення "Великої Румунії" і різні націоналістичні організації, що функціонують в Румунії та Молдові. Серед них найбільш впливовою є "Акциуня-2012", яка, згідно з інформацією з різних джерел, вже налагоджує роботу в Україні.

У жовтні минулого року організацією було проведено масштабний марш в Бухаресті.

"Ми є свідками неприхованої агресії Росії на пострадянському просторі. Єдиним способом уникнути подібної долі Бессарабії в Україні є об'єднання з Румунією", - заявив один з організаторів демонстрації, сказано в повідомленні на сайті "Акциуни-2012".

Фото: Один з націоналістичних маршів за "Велику Румунію"

Активізувалися представники прорумунських організацій і всередині України. У червні 2014 року в Ізмаїлі було проведено Форум румунської общини Південної Бессарабії, в рамках якого було піднято питання необхідності відтворення Ізмаїльської області, а також впровадження в регіоні програм навчання румунською мовою.

Подібні ініціативи були негативно сприйняті представниками молдовської громади, керівники якої неодноразово виступали за відставку генконсула Румунії в Одесі Еміла Репчи - у зв'язку з реалізацією ним політики асиміляції румунського і молдавського населення Бессарабії.

"Без докорів сумління, нахабно, дипломат роз'їжджає по молдавських селах в Одеській області і нав'язує мешканцям румунські свята, заходи. Наприклад, 1 вересня провели в школах день румунської мови", - заявив в кінці 2013 року президент Всеукраїнської національно-культурної асоціації молдаван Анатолій Фетеску.

Сьогодні робота по румунізації молдавського населення Бессарабії посилюється. Зокрема, творчі колективи забезпечуються національними румунськими костюмами, педагоги отримують художню літературу і словники, настоятелі храмів - фінансування на ремонт будівель. При цьому, відвідування молдавських сіл творчими колективами Румунії проводяться без поділу їх, як окремої національної групи.

Румунські дипломати часто направляють листи про проведення національних святкових заходів не в МЗС України, а місцеві органи влади, тим самим порушуючи Консульську конвенцію. Почастішали випадки, коли зовнішньополітичне відомство отримує подібні повідомлення в останній день - ставиться перед фактом.

Економічне протистояння

У 2009 році Україна програла судовий спір з Румунією за шельф острова Зміїний. Тоді Міжнародний суд в Гаазі відмовився проводити делімітацію українсько-румунського кордону від острова, як крайньої точки держави, на чому наполягала українська сторона. І значна частина багатого нафтою і газом шельфу відійшла Бухаресту.

Фото: Острів Зміїний (Україна)

Програла Україна конкуренцію Румунії і в боротьбі за вантажопотоки на Дунаї.

"СРСР перевалював через порти Ізмаїл і Рені понад 20 млн тонн вантажів на рік. Зараз дані порти валять тільки 4 млн тонн. При нинішній економіці перевалка однієї тонни коштує близько 15-20 дол. і це величезні гроші. Куди поділися інші 16 млн тонн? Знаю, що румуни різними способами ускладнюють судноплавство на нашій частині річки, в тому числі, шляхом скидання мулу", - заявив один з одеських політичних оглядачів.

А провідний науковий співробітник Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. В. Мечникова Сергій Глєбов вважає, що Україна сама допомогла Румунії позбутися конкурента.

"Спроба України побудувати судноплавний канал в дельті Дунаю по своїм територіям закінчилася тим, що цей канал пропрацював кілька років, а потім в держави не вистачило сил і грошей, уваги і бажання утримувати цей канал в судноплавному стані. І сьогодні велика частина вантажних перевезень здійснюється через румунську частину, тому Румунія силами України позбавилася від серйозного конкурента", - сказав РБК-Україна Глєбов.

Перспектива конфлікту

Незважаючи на активну роботу Румунії щодо формування необхідного їм громадської думки в Бессарабії, експерти поки не бачать будь-яких загроз для України.

"Я б не став драматизувати ситуацію, тому що Румунія є членом НАТО та ЄС і, судячи з усього, вони не дадуть Румунії втілити свої територіальні претензії. Можливо, Румунія сподівається, що, надавши паспорта громадянам України, які коли-небудь через референдум мирним шляхом буде поставлено питання про входження цих територій до складу румунської або молдавської держави. Можливий і такий сценарій, але на його реалізацію буде потрібно не один десяток років", - вважає Сергій Глєбов.

Крім того, в 2014 році Румунія офіційно виступила на підтримку територіальної цілісності України.

"Чи є така проукраїнська позиція офіційної Румунії своєрідним умиротворенням України перед можливим ривком? Звичайно, якщо на території, не дай бог, почнуться військові дії, сепаратистські заклики і т. д., то, можливо Румунія, проведе політику м'якої анексії цих територій за рахунок того, що частина населення, щоб уникнути конкретних бойових дій, захоче отримати румунське громадянство. І тоді постане питання, що робити з територією, якщо місцеві громадяни України, будучи, можливо, громадянами Румунії, захочуть увійти до складу сусідньої держави разом зі своєю землею", - сказав науковий співробітник Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. В. Мечникова.

Таким чином, з урахуванням конфлікту з Росією і бойових дій на Донбасі, Україні навряд чи варто загострювати взаємини ще з однією державою, до того ж - членом ЄС і НАТО. Але СБУ повинна вести активну роботу над запобіганням розвитку сценаріїв, які можуть бути застосовані з метою посягання на територіальну цілісність України. Найбільшу увагу слід звернути на діяльність організацій, що відкрито закликають до об'єднання частини Одеської області з Румунією.

Важливою складовою для держави є підтримка молдовської громади. Молдавани в Україні не мають свого центру культури. При цьому їх чисельність складає близько 250 тис. чоловік. У південних районах Одеської області етнічні молдавани становлять від чверті до половини населення.

Також не проводиться підготовка фахівців "Молдавської мови і літератури". Їх заміщають фахівцями румунської мови.