Вугілля спотикання: борги, тарифи і дефіцит

Вугілля спотикання: борги, тарифи і дефіцит
Гроші, які були в цьому році заплановані на закриття шахт, витрачені на ті ж субсидії, що й раніше
Рекордно низькі запаси вугілля на складах теплоелектростанцій загрожують проведенню опалювального сезону. Подібні заяви звучать від чиновників, які безпосередньо відповідають за тепло і світло в наших оселях взимку. Але шукати вихід зі сформованої ситуації необхідно вже зараз. Причому, не тільки в питанні забезпечення поставок необхідних обсягів вугілля.

Рекордно низькі запаси вугілля на складах теплоелектростанцій загрожують проведенню опалювального сезону. Подібні заяви звучать від чиновників, які безпосередньо відповідають за тепло і світло в наших оселях взимку.

Але шукати вихід зі сформованої ситуації необхідно вже зараз. Причому, не тільки в питанні забезпечення поставок необхідних обсягів вугілля.

Економіка роботи вугільної галузі і теплової генерації стрімко погіршується. За словами міністра енергетики та вуглепрому Володимира Демчишина, збитки державних шахт в січні-червні 2015 року склали 2 млрд грн, а борг по оплаті ПДВ досяг 1,4 млрд грн.

Збитки - не нова проблема для державної вугледобувної промисловості. Так, з 2010 по 2012 роки за статтею "державна підтримка на часткове покриття витрат із собівартості" з держбюджету було витрачено понад 23 млрд грн. У 2013 році сукупні витрати на державний вуглепром з бюджету перевищили 15 млрд грн.

У держбюджеті-2015 на покриття собівартості вугілля не було заплановано жодної копійки, незважаючи на протести з боку шахтарських профспілок і трудових колективів видобувних підприємств, які вимагали виділити близько 2,4 млрд грн.

"Тільки в 2014 році вугільна промисловість отримувала понад 11 млрд грн дотацій. У 2015 році цієї статті взагалі немає", - заявляв Володимир Демчишин в березні ц. р.

Але вже в квітні, під загрозою шахтарських страйків, влада дала задній хід. Парламент прийняв закон, згідно з яким Міненерговугілля відновило виплати дотацій на покриття собівартості видобутого вугілля.

На ці цілі з бюджетної програми "Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості" на ці цілі було вилучено 400 млн грн. Цей фокус довелося повторити на початку серпня: ще 500 млн грн, згідно з рішенням Кабміну, повинні бути перерозподілені між вищеназваними статтями держбюджету. 

Таким чином, уряду не вдається втілити пункт коаліційної угоди про кардинальну реструктуризацію держвуглепрому. Одним з важливих елементів цього пункту є повна відміна дотацій.

Міненерго планувало в 2015 році закрити і законсервувати приблизно половину з розташованих на підконтрольній Києву території шахт. На це в держбюджеті було передбачено 1,2 млрд грн. Тепер велика частина коштів буде витрачена не на реструктуризацію та закриття шахт, а на дотації собівартості видобутого на них вугілля.

Причина цієї ситуації - не в бойових діях і втраті контролю над більшою частиною державного вуглепрому. Обвальна девальвація гривні призвела до подорожчання імпортного вугілля, яке в ряді випадків не може конкурувати навіть з вугіллям, яке видобувається ДП "Вугілля України". Собівартість держвугялля в травні становила 1985 грн/тонна.

При цьому, в антикризовому плані підготовки до ПЕК опалювального сезону вартість вугілля, що поставляється з ПАР, оцінюється в 2400 грн/тонна (з ПДВ, перевалкою в порту призначення і транспортуванням в межах України). У вітчизняному порту тонна південноафриканського антрациту, відповідного за характеристиками європейського індексу rb3, коштує приблизно 80-85 дол.

Вартість імпортного вугілля з Росії становить близько 1800-1900 грн/тонна (при розрахунках використовувався курс 22 грн/дол.).

А ДТЕК, яка проводила відкриті тендери на закупівлю вугілля у липні, придбала антрацит по 1763 грн/тонна, вугілля марки "Г" - 1624 грн/тонна.

Але у вугільному балансі на поточний рік Міненерго оперує вартістю вугілля для виробництва електроенергії на рівні 1100 грн/т. Численні внутрішньогалузеві дискусії між учасниками ринку і державою в особі міністра енергетики закінчувалися стандартними звинуваченнями в тому, що теплова генерація вимагає необґрунтованого зростання тарифу на електроенергію.

Володимир Демчишин вважає, що при поточному тариф на електроенергію для ТЕС у них повинна формуватися EBITDA у розмірі близько 0,2 грн/квтг. Міністр закликав боротися з олігархами та монополізмом окремо взятої компанії на ринку - при середньому тарифі для ТЕС у січні-червні 2015 року на рівні 0,81 грн/квтг.

За фактом ТЕС пішли в мінус. За підсумками першого півріччя державна "Центренерго" генерувала 270 млн грн збитку, який міг досягти 500 млн грн, якби не окремі рішення НКРЭКУ.  Збитки генерації ДТЕК за аналогічний період досягли 3,3 млрд грн.

За даними тепловиків, ситуація виглядає зовсім інакше. Основна причина збитковості - значне зростання собівартості виробленої електроенергії, що викликане істотним подорожчанням паливної складової. Вона підвищилася на 0,26 грн/квтг. При тому, що в 2014 році становила 0,49 грн/квтг.

Причини такого зростання очевидні:

- зростання ціни вугілля в середньому на 53%, з 797 грн в 2014 році - до 1227 грн (без транспортування);

- зростання залізничного тарифу на 58%;

- зростання ціни газу з 4742 до 6815 грн/тис. куб. м;

- зростання ціни мазуту з 5544 до 6224 грн/тонна (з транспортуванням).

Розрахунок собівартості виробництва електроенергії для генеруючих компаній (ГК) ТЕС в 2014-15 роках

Вугілля спотикання: борги, тарифи і дефіцит

Також, через брак вугілля, ТЕС скоротили відпуск електроенергії в поточному році на 30%. Це теж вплинуло на зростання собівартості виробленої продукції.

Проблема визначення справедливої ціни енергетичного вугілля для українського ринку має визначальне значення для стабільної роботи генеруючих компаній. З урахуванням того, що ТЕС та ТЕЦ виробили в першому півріччі 35,5% усієї спожитої в країні електроенергії, можна стверджувати, що від їх роботи багато в чому залежить наявність світла в наших будинках. 

Збитковість генеруючих компаній несе значні загрози проходження опалювального сезону, оскільки вони відчувають дефіцит коштів для придбання вугілля. Рік тому його запаси на складах ТЕС перевищували 2,1 млн тонн, а зараз вони впали до 1,3 млн тонн - і продовжують скорочуватися через підвищені потреби в електроенергії в жарку погоду і низьких обсягах підвезення.

З урахуванням наближення опалювального сезону, влада занепокоєна рішенням даної проблеми. Кабмін схвалив надання "Ощадбанком" 2 млрд грн кредиту ДП "Енергоринок". Ці гроші повинні бути витрачені на авансові платежі державної теплової генерації - під фінансування поставок вугілля.

Також уряд Арсенія Яценюка прийняв рішення про введення додаткових платежів до тарифів на електроенергію ТЕС. Останні, щоправда, доведеться повертати.

А міністр енергетики виступив з оригінальною, але дещо фантастичною ідеєю про скасування ПДВ на реалізоване видобувними компаніями вугілля. Очевидно, що з урахуванням обсягів продаваного в Україні вугілля, втрати бюджету від недоотриманого ПДВ будуть багатомільярдними, а сама ідея навряд чи отримає схвалення у міжнародних кредиторів, які жорстко контролюють виконання нашого держбюджету. 

А пропозицію Міненерго внести восени у Верховну Раду законопроект про ринок вугілля може закласти основи для формування справедливої системи ціноутворення. Основним інструментом для цього буде створення вугільної біржі, з переходом на формування ціни з урахуванням балансу попиту та пропозиції.

Враховуючи, що Україна з експортера енергетичного вугілля перетворилася на крупного імпортера (з початку 2015 року було завезено вугілля на суму близько 1 млрд дол.), нескладно припустити яким буде орієнтир для ціни на "чорне золото". Це - маржинальна вартість, яка в нашому випадку буде дорівнювати ціні імпортного паритету.

Отже, біржові котирування наблизяться до 80-85 дол./тонна (без ПДВ і транспорту), що в два рази перевищує ціну, до якої апелює глава Міненерго. Саме така схема ціноутворення вже реалізується на ринку природного газу.

Ціни на електроенергію після лібералізації вугільного ринку неминуче зростуть. І що робити далі?

У середньостроковій перспективі реформувати ринок електроенергії, очікуючи, що відмова від перехресного субсидування і перехід на систему двосторонніх договорів стримає різке зростання тарифів для кінцевого споживача.

Поки ж, тільки за перше півріччя на тлі падіння реальних доходів та обвалу промвиробництва, споживачі знизили рівень розрахунків за електроенергію до 92% і накопичили 4,3 млрд грн нових боргів.

Напередодні прийдешнього опалювального сезону цифри невтішні.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся