В Україну прибула чергова місія Міжнародного валютного фонду, щоб здійснити другий перегляд у рамках програми фінансування EFF. У разі позитивних висновків місії, Україна може отримати третій транш в обсязі 1,66 млрд дол.
В Україну прибула чергова місія Міжнародного валютного фонду, щоб здійснити другий перегляд у рамках програми фінансування EFF. У разі позитивних висновків місії, Україна може отримати третій транш в обсязі 1,66 млрд дол.
В історії взаємовідносин України з МВФ етап третього траншу являє собою критичну точку. Перший транш зазвичай видається відразу після підписання угоди про кредитну програму (як правило, він найбільший).
Другий транш - після оцінки перших кроків за програмою, запланованих з самого початку.
Третій транш - не менше 6 місяців з моменту затвердження програми по мірі розгортання фронту реформ. З українською практикою затримок у виконанні заявлених дій 6 місяців зазвичай розтягуються на 9 місяців, а то й на рік.
В рамках останньої програми stand-by 2014 року Україна отримала лише два транші. Припинення програми багато в чому було викликане об'єктивними причинами: в результаті війни українська економіка і фінансова система отримали такий потужний удар, який зробив траєкторію програми МВФ абсолютно не відповідною економічним реаліям (наприклад, там прогнозувалося зростання економіки на 1% в 2015 році при середньому курсі близько 13 гривень за долар).
Проте відбувалися і явно суперечливі духу програми дії України: спроби утримувати обмінний курс валютними резервами та приписами, "турбота" депутатів про валютних позичальників у форматі мораторію на стягнення застав.
Програма stand-by 2010 року також складалася з двох траншів. У 2011 році український уряд переконався в тому, що поліпшення зовнішньоекономічної ситуації дійсно сталося - і почало активно займати в борг у тих кредиторів, які ставили менше питань.
Держбюджет на 2012 рік був сильно розбалансований, почалася практика активного залучення Нацбанку до його фінансування. Наслідки цих рішень ми пожинаємо досі.
І тільки за програмою stand-by 2008 року Україна встигла отримати третій транш. Втім, виняток досить умовний, так як він відбувся завдяки обману - після отримання траншу уряд не розпочав виконувати заявлений графік підвищення цін на газ для населення під приводом оскарження відповідної постанови НКРЕ профспілками.
Це дуже сильно вдарило по іміджу України як надійного партнера в очах міжнародних фінансових організацій. І знову ж таки, наслідки тих (не) рішень щодо ціни на газ ми пожинаємо досі.
Цікаво, що отримання кредитів від МВФ зазвичай переривалося, як тільки з них вилучалася пряма бюджетна підтримка. Зазвичай у перших траншів частина коштів йшла Міністерству фінансів, які він міг використовувати на рефінансування зовнішніх боргів.
Проте третій транш, як правило, вже призначався тільки Нацбанку. Тобто, втрата інтересу України до виконання програми МВФ зазвичай збігалася з припиненням можливості отримувати з неї бюджетний ресурс.
Це не єдиний мотив зривів попередніх програм, але дуже значущий. Наприклад, НБУ до останнього намагався дотримуватися положень програми stand-by 2010 року. Але уряд до того часу вже втратив до неї всякий інтерес. У третьому транші поточної програми EFF бюджетної підтримки також, напевно, не буде.
На жаль, в останні місяці, описані вище, історії згадуються все частіше. Багато законодавчих ініціатив щодо перетворень не знаходять достатньої кількості голосів у Верховній Раді. А бравурні заяви про поліпшення в економіці пробуджують після кризової сплячки численних лобістів зростання державних витрат.
З останніх законодавчих ініціатив уряду найпотужнішу підтримку парламенту (340 голосів) передбачувано отримало підвищення соціальних виплат. Загострення політичного життя ще більше посилює цю проблему: популярність у парламенті поділу порівняно з іншими математичними функціями буде тільки наростати.
За нашими оцінками, напередодні розгляду питання про третій транш Україна з хорошим запасом виконає всі цифрові маяки програми EFF (quantitative criteria) станом на контрольну точку кінця вересня.
Що стосується зобов'язань по структурних змінах (structural benchmarks), то їх на цю контрольну точку спочатку планувалося дуже мало. До того ж, вони не є чітко завершеними з точки зору практичного результату - тобто можна констатувати недостатній прогрес, але не повний провал.
Очевидно, що найважливіша тема роботи нової місії з урядом - проект держбюджету на 2016 рік. З одного боку, бюджет наступного року буде складним.
По-перше, вже не очікується такого інфляційного зростання доходів, як у 2015 році.
По-друге, випадає серйозна частина доходів. Скасування спеціального мита на імпорт і скорочення перерахувань від НБУ вилучать з держбюджету близько місяця доходів.
По-третє, будь-який з обговорюваних проектів податкової реформи означає помітне скорочення надходжень - принаймні, в перший рік. При цьому зростає тиск з боку витрат.
Накопичені завдяки разовим подіям запаси гривні на казначейському рахунку передбачається витрачати вже в 2015 році. Система субсидій з її масивними витратами "включиться" в опалювальний сезон.
Тоді ж можуть загостритися і інші фінансові проблеми, пов'язані з енергетичним сектором. Оскільки статистика по економіці в найближчі місяці буде поліпшуватися (в основному - чере ефект низької бази порівняння по багатьох галузях), заклики підвищувати ті чи інші витрати стануть все сильнішими. Життя взимку за новими енерготарифами дозволить цій темі добре резонувати в суспільстві.
Заявки деяких відомств про потреби в додатковому фінансуванні-2016 вже озвучуються публічно. Додатково уряд має (і визнає) багатомільярдну заборгованість перед бізнесом з відшкодування ПДВ і переплаченого податку на прибуток.
Уникнення політичних спокус і здатність чинити опір політичному тиску при формуванні держбюджету-2016 критично важливі не тільки для виконання програми МВФ, але і для всього курсу реформ.
Адже будь-якому відомству легше не економити, а отримувати додаткове фінансування. А українська політика ще не відійшла від шкідливої звички робити виборчу кампанію за рахунок майбутнього країни.
На мій погляд, отримання третього траншу МВФ на цей раз дуже ймовірне. Усі кількісні показники витримані, процес перетворень рухається, проект держбюджету-2016, напевно, буде зверстаний з істотним первинним профіцитом.
Але проблема "прокляття третього траншу" полягає не в третьому транші від МВФ як такому. Це переломний момент, коли стає зрозумілою реальна прихильність країни реформ, її готовність на рішучі кроки не заради зовнішньої підтримки, а заради власного майбутнього.
Незважаючи на щоденну згадку реформ з приводом і без приводу, цей тест Україна ще не пройшла. Підтримка донорів і реструктуризація боргу стабілізують ситуацію, але цього недостатньо, щоб зробити Україну активно зростаючою економікою.