ru ua

Удар по "зеленим": як владі уникнути нового конфлікту з інвесторами

Удар по "зеленим": як владі уникнути нового конфлікту з інвесторами Бізнес позбавляють стимулів інвестувати у ВДЕ (Фото: pixabay)

Українські чиновники знову ризикують порушити домовленості перед інвесторами у "зелену" енергетику. Якщо держава не поверне бізнесу 9 млрд гривень боргу, накопиченого у 2020 році, компанії можуть почати міжнародні арбітражі проти України. Детальніше про конфлікт і варіанти виходу з нього – у матеріалі РБК-Україна.

Інвестори в Україні торік вклали у "зелену" енергетику 1,2 млрд євро. І хоча роком раніше розмір інвестицій був у три рази більше, це все одно можна вважати непоганим результатом, враховуючи кризу неплатежів у галузі. Але, у будь-якому випадку, навіть ця сума – результат раніше початих проектів, під які компанії залучали кредити ще до кризи.

Інвестори у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) розраховували, що влада їх почула, коли у листопаді минулого року парламент прийняв закон, що дозволяє Кабміну надати держгарантії під кредити "Укренерго" для погашення боргів на ринку електроенергії.

"Залучення кредитних коштів – це один з інструментів врегулювання ситуації на ринку електричної енергії, який дозволяє уникнути різкого одномоментного зростання тарифу на передачу електроенергії", – пояснювали тоді у Міністерстві енергетики.

Але тепер гроші, які спочатку залучалися для виплати боргів перед "зеленою" енергетикою, намагаються розподілити на інші напрямки, порушивши тим самим домовленість з інвесторами. І якщо влада знову проігнорує проблему, компанії можуть піти в міжнародні арбітражі, після чого інвестиції у ВДЕ зовсім скотяться до нуля.

Як виникли борги: проблемний 20-й рік

Гостра фаза напруги між державою та інвесторами у "зелену" енергетику припала на початок минулого року. Лише влітку сторони знайшли спільну мову, підписавши меморандум про взаєморозуміння. Бізнес погодився на зниження "зеленого" тарифу, а уряд пообіцяв розрахуватися з підприємствами ВДЕ по боргах. Ці домовленості закріпили у законі (№710-IX), який набув чинності з 1 серпня 2020 року.

ДП "Гарантований покупець" з того часу у повному обсязі розраховується за е/е, поставлену "зеленими" електростанціями. Але борг, накопичений у першій половині минулого року, коли розрахунки кілька місяців не перевищували 5%, все ще не погашений.

Щоб розрахуватися з інвесторами, влада розглядала кілька сценаріїв пошуку грошей: випуск ОВДП, компенсація безпосередньо з держбюджету і кредити під держгарантії для "Укренерго". З усіх трьох варіантів був реалізований тільки останній, але і те не так, як спочатку планувалося.

Лише в грудні, коли інвестори й міжнародні партнери вказали на затягнуті терміни по виплаті боргу, уряд прийняв рішення, що відкриває "Укренерго" можливість отримати кредит на 11,3 млрд гривень і розрахуватися з "Гарантованим покупцем". А останній, своєю чергою, вже має погасити борг перед підприємствами "зеленої" енергетики.

"Заборгованість, яку необхідно погасити перед "зеленими", становить 9 млрд гривень, і, за нашими оцінками, щоб зберегти паритет, обсяг залучення коштів складе 11,3 млрд гривень", – пояснював ще наприкінці листопада заступник міністра енергетики Юрій Бойко.

Вже на початку цього року "Укренерго" повідомило, що підписало з трьома держбанками кредитні угоди на 10,25 млрд гривень. Цього було б достатньо, щоб повернути "зеленим" 9 млрд гривень, після чого борги 2020 року можна вважати закритими. Але в боротьбу за цей ресурс включився державний "Енергоатом", ДП йому має близько 7,4 млрд гривень.

Всім по 50%

Гроші, які залучалися для "зеленої" енергетики, у Кабміні тепер хочуть розділити порівну між "зеленими" і "Енергоатомом", тим самим заспокоївши й одних, й інших. Нацкомісія (НКРЕКП) весь минулий місяць намагалася знайти законні способи, як змусити ДП розподілити гроші, але в підсумку регулятор видав лише якусь "настанову" – кожному по 50%.

"Замість того, щоб повністю виплатити 9 млрд боргу "зеленим" інвесторам, НКРЕКП і Кабмін вирішили віддати половину коштів держбанків компанії, яка просто кишить корупційними схемами й це доводить оператора АЕС до банкрутства", – говорив перший заступник голови комітету Ради з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко.

До голови НКРЕКП Валерія Тарасюка звертався з цього приводу керуючий директор Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) по Східній Європі й Кавказу Маттео Патроне. Він просив не обмежувати ДП у розрахунку з "зеленими".

Крім того, у свому листі кілька тижнів тому Патроне вказав, що наявність великої заборгованості перед постачальниками е/е з ВДЕ є порушенням українського законодавства, а також зобов'язань уряду у рамках меморандуму про взаєморозуміння з "зеленими" інвесторами, який був підписаний у липні 2020 року.

Щоб зупинити умовну грошову боротьбу "Енергоатому" і "зелених" інвесторів, депутати вирішили піти іншим шляхом. У парламенті зареєстрували законопроект, який виділить для кожної генерації різні джерела погашення боргів. Цей документ був підготовлений двома депутатськими МФО "За розвиток атомної енергетики" та "Чиста енергія – здорове навколишнє середовище".

Автори запропонували випустити облігації держпозики на 7,3 млрд гривень, щоб покрити борг перед "Енергоатомом". Таким чином кожна зі сторін – і держкомпанія, і підприємства ВДЕ – одержали б різні джерела погашення заборгованості.

В "Енергоатомі" публічно розкритикували цю пропозицію, заявивши, що за законопроект ніхто голосувати не збирається і що це нібито намагання відвернути увагу, поки "зеленим" виплатять борги, а держкомпанію залишать ні з чим. На це повідомлення "Енергоатому", підписане т.в.о. президента компанії Петром Котіним, відразу ж посипалася критика з боку народних депутатів "Слуги народу" Людмили Буймістер та Юрія Камельчука, які були здивовані відторгненню "Енергоатомом" їх пропозиції.

Минулого тижня зі своєю позицією з цього питання виступив і "Гарантований покупець", запропонувавши розподілити отриманий "Укренерго" кредит пропорційно накопиченим боргам. Іншими словами, щоб 70% повернули "зеленим", інші 30% – "Енергоатому". Разом з тим, у компанії звернулися до Кабміну з проханням знайти відсутню суму, щоб розрахуватися з виробниками е/е. Незадовго до цього про правильність такого підходу говорив і екс-керівник "Укренерго" Всеволод Ковальчук.

Інвестори, зрозуміло, чекають, що з ними розрахуються у повному обсязі. Найбільші гравці звернулися з відкритим листом до "Гарантованого покупця", заявивши про помилкової позиції НКРЕКП і попередивши про ризики, якщо ДП вчинить, як пропонує комісія. Серед іншого, інвестори говорять про те, що порушення умов меморандуму може стати приводом для початку міжнародних арбітражів проти України.

"Зелена" енергетика в Україні. Чи є користь?

Криза у галузі та перипетії навколо боргів загальмували розвиток "зеленої" енергетики. З усім тим вона вже має певну вагу і видимий ефект роботи в енергосистемі. Станом на 2021 рік потужності зеленої енергетики в Україні становлять 8,5 ГВт або 15% від потужності всієї енергосистеми України.

Удар по "зеленим": як владі уникнути нового конфлікту з інвесторами

"За рік близько 8 000 сімей перейшли на сонячні панелі. Таким чином, на початок 2021 року таких сімей вже майже 30 000", – коментують в Держенергоефективності.

Але оскільки "зелена" генерація залежна від погодних умов, "зелені" електростанції виробили 7,3% у загальному обсязі генерації електроенергії. Хоча цей результат вже вдвічі більше від того, що був у 2019 році.

У цілому виробництво електроенергії на сонячних, вітрових, біо - та гідростанціях в Україні підвищило частку екологічної енергії у загальному виробництві до 13,4% проти 8,7% у 2019 році.

Цим показникам ще далеко до європейських, але міжнародні зобов'язання України й настрій на співпрацю з ЄС будуть стимулювати подальший розвиток "зеленої" енергетики.

В Європі у 2020 році вперше за весь час "зелена" генерація виробила більше електроенергії (38%), ніж традиційна (37%). Крім того, енергетичний сектор Європи став більш безпечним для навколишнього середовища: у 2020 році на виробництво однієї кіловат-години електроенергії доводилося 226 грамів вуглекислого газу, що на 29% менше, ніж у 2015 році. І до 2050 року ЄС прагне досягти "вуглецевого нейтралітету", тобто повністю позбутися від шкідливих викидів в атмосферу.